Ухвала

від 24.06.2020 по справі 905/1024/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

24.06.2020 № 905/1024/20

Суддя Господарського суду Донецької області Хабарова М.В., розглянувши позовну заяву розглянувши позовну заяву ОСОБА_1

до Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу

про визнання незаконними відмов та вимог відповідача, зобов`язання відповідача внести додатковою угодою зміни до договору надання послуг

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу та Добропільського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про:

- визнання відмови відповідача укласти договір, пункти якого будуть відповідати типовому договору, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 №630 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 №933) Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення , незаконною;

- визнання щорічних вимог відповідача надати на новий рік новий пакет документів для укладання нового договору або продовження старого №390, який не відповідає типовому, затвердженому постановою КМУ №630, та містить вимоги з пунктами, які сформульовані відповідачем на власний розсуд, незаконними;

- зобов`язання відповідача внести додатковою угодою до договору №390 від 09.07.2014 зміни в договір №390, які будуть відповідати пунктам типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2005 №630 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 №933) Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення .

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.06.2020 позовну заяву залишено без руху на підставі ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення встановлених судом недоліків позовної заяви.

Так, ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.06.2020 у справі №905/1024/20 зобов`язано позивача протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, але не менше, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) надати суду: документи, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 6306,00 грн; докази направлення копій позовної заяви та доданих до неї документів на адреси місцезнаходження відповідачів; письмові пояснення щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права з посиланням на норми матеріального права; письмові пояснення щодо визначення змісту позовних вимог до кожного з відповідачів; письмові пояснення щодо необхідності залучення до участі у справі третьої особи - Добропільської міської ради.

19.06.2020 через підсистему Електронний суд від позивача надійшла заява про усунення недоліків. У вказаній заяві позивач надав пояснення щодо судового збору, необхідності залучення у якості третьої особи - Добропільської міської ради, визначення змісту позовних вимог лише до одного відповідача - Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу , направлення сторонам по справі позову з додатками, нормативне обґрунтування позовної заяви.

Крім того, до заяви про усунення недоліків позивачем додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що розмір судового збору за подання позовної заяви у цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 . На підтвердження зазначеного позивачем подано довідку про доходи № НОМЕР_1 , що видана Гребінківським об`єднаним управлінням ПФУ в Полтавські області, з якої вбачається, що сума пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 складає 18 239,00 грн, довідку Головного управління ДПС у Донецькій області, з якої вбачається, що дохід від підприємницької діяльності ОСОБА_1 згідно даних ІТС Податковий блок становить за 2019 рік - 0,00 грн (податкова декларація про майновий стан і дохід №9323847256 від 11.01.2020) та відомість з Державного реєстру фізичних осіб-платників податку про суму виплачених доходів та отримання податків, з якої вбачається що сума доходу ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2019 року по 3 квартал 2019 року становить - 0,00 грн.

Відповідно до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір .

Відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Зазначена норма стосується окремих категорій фізичних осіб і не розповсюджується на фізичних осіб-підприємців, яким є Фізична особа-підприємець Кочерженко Павло Іванович, як учасник господарської справи.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.03.2019 по справі №926/1288/18, від 23.12.2019 по справі №922/865/19, від 24.01.2020 по справі №915/923/15, від 22.04.2020 по справі №910/11025/18, від 07.05.2020 по справі №916/788/18.

Судом встановлено, що сторонами спірного договору №390 на послуги по централізованому водопостачанню та водовідведенню від 09.07.2014 (з урахуванням наданої позивачем додаткової угоди №6 до договору від 01.01.2020) є Комунальне підприємство Компанія Вода Донбасу в особі Добропільського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (виробник) та Фізична особа-підприємець Кочерженко П.І. (споживач).

Отже, позивач у спірних правовідносинах щодо внесення змін до договору №390 на послуги по централізованому водопостачанню та водовідведенню від 09.07.2014 виступає суб`єктом господарювання.

Лише та обставина, що позивач, як фізична особа-підприємець не відобразив наявність вказаного статусу у позовній заяві, зазначивши себе у вступній частині позову як фізичну особу і підписавши позов, як фізична особа - ОСОБА_1 , не змінює характеру набутих ним прав та обов`язків як таких, що виникли з господарських правовідносин.

При цьому, в тексті позовної заяви та клопотанні про звільнення від сплати судового збору позивач вказує, що він є фізичною особою-підприємцем та спірний договір укладений з ним, як з фізичною особою-підприємцем.

За таких обставин, враховуючи суб`єктний та предметний критерій господарської справи, клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору на підставі ст.8 Закону України Про судовий збір не підлягає задоволенню.

Одночасно, суд не приймає до уваги повторне посилання позивача на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №761/24881/16-ц (провадження №14-57цс18), за якою, на думку позивача, останній звільнений від сплати судового збору як споживач відповідно до Закону України Про судовий збір , оскільки в ухвалі Господарського суду Донецької області від 05.06.2020 по справі №905/1024/20 судом вже було відхилено вказане посилання та встановлено, що обставини справі №761/24881/16-ц а та у справі №905/1024/20 не є тотожними, а зважаючи на те, що позивач у даній справі є суб`єктом господарювання, положення Закону України Про захист прав споживачів не підлягають застосування до спірних правовідносин.

При цьому суд звертає увагу, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Тобто, законодавець встановив форму належного доказу направлення копії процесуального документу іншій стороні - опис вкладення.

Вказані приписи норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Попри наведене позивачем у заяві про усунення недоліків належних доказів відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів на адресу відповідача, як того вимагає Господарського процесуальний кодекс України, не надано.

За таких обставин, позивачем не усунуті в повному обсязі недоліки, встановлені в ухвалі Господарського суду Донецької області від 05.06.2020 по справі №905/1024/20.

Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини у справі Пелевін проти України від 20.05.2010 та у справі Наталія Михайленко проти України від 30.05.2013, право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства і окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини у справі Наталія Михайленко проти України від 30.05.2013).

Відтак, механізм реалізації вказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні №2-рп/2007 від 12.06.2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття обмеження основоположних прав і свобод від прийнятого у законотворчій практиці поняття фіксація меж самої сутності прав і свобод шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац 2 пункту 10 мотивувальної частини).

При цьому, як слідує зі змісту рішення Конституційного Суду України №9-зп від 25.12.1997 не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Таким чином, зазначені вимоги до скарг/заяв, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом свої порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 до Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу про визнання незаконними відмов та вимог відповідача, зобов`язання відповідача внести додатковою угодою зміни до договору надання послуг вважається неподаною і підлягає поверненню.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 4 ст. 174, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу про визнання незаконними відмов та вимог відповідача, зобов`язання відповідача внести додатковою угодою зміни до договору надання послуг повернути без розгляду.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали 24.06.2020.

Згідно зі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повної ухвали.

Додаток (позивачу): позовна заява від 01.06.2020 з доданими до неї документами на 26 арк.

Суддя М.В. Хабарова