Ухвала
від 04.06.2020 по справі 910/9903/19
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/9903/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Дроботової Т.Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2020

та рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2019

за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДФУД"

2. ОСОБА_1

про солідарне стягнення 124 999,97 грн заборгованості за кредитним договором б/н від 19.07.2017,

ВСТАНОВИВ:

18.05.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2019 у справі № 910/9903/19, подана 15.05.2020.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, виходячи з наступного.

За положеннями пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а" - "г" цієї норми.

Згідно із частиною п`ятою статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини сьомої зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору у цій справі є стягнення грошових коштів у розмірі 124 999,97 грн, тобто ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (210 200,00 грн станом на 01 січня 2020 року), а тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами Господарського процесуального кодексу України.

В якості обґрунтування наявності підстав для відкриття касаційного провадження, передбачених підпунктами "а", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справи має виняткове значення для нього.

Зазначені доводи заявник обґрунтовує тим, що господарські суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 на підставі оцінки поданих сторонами доказів, дійшли до висновків, які не відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду, а саме від 19.12.2019 у справі № 922/970/19 та від 01.11.2019 у справі № 918/723/18. Крім того, відмова у стягненні заборгованості порушує майнові інтереси позивача, що, на його думку, доводить винятковість цієї справи для нього.

Однак, вказані доводи суд касаційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки вони стосуються оцінки доказів судом та не мають фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Вирішуючи спір у цій справі, господарські суди попередніх інстанцій виходили з конкретних фактичних обставин, які були встановлені під час розгляду позовних вимог, на підставі дослідження поданих сторонами доказів.

Посилання скаржника на не врахування місцевим та апеляційним господарськими судами висновків Верховного Суду, викладених у зазначених постановах, також є необґрунтованим, оскільки вказані висновки щодо застосування норм матеріального та процесуального права були зроблені з урахуванням різних істотних обставин. При цьому постановами Верховного Суду у вказаних справах було скасовано повністю або частково рішення господарських судів попередніх інстанцій, а справи у відповідній частині направлено до місцевих господарських судів для нового розгляду.

Крім того, посилання заявника на порушення його майнових інтересів у зв`язку з відмовою у стягненні заборгованості не доводить винятковість цієї справи для скаржника.

Таким чином, заявник у скарзі не наводить обґрунтувань, які б свідчили про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, передбачених підпунктами "а", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 зазначеного Кодексу.

Всі інші доводи заявника, які викладені у касаційній скарзі, зводяться до необхідності перегляду та переоцінки доказів, досліджених судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

Обґрунтування наявності інших підстав щодо права касаційного оскарження в малозначних справах, передбачених підпунктами "б", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржником також не наведено.

У контексті викладеного Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з Рекомендацією №R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 держави-члени мають вжити заходів щодо визначення кола питань, виключених із права на апеляцію та касацію, для недопущення будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Як вбачається із прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23.10.1996; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19.12.1997).

Таким чином, підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" відсутні.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/9903/19 за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк".

Керуючись статтями 12, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2019 у справі № 910/9903/19.

2. Касаційну скаргу та додані до неї документи (у тому числі платіжне доручення №PROM5BЕТ2N від 15.05.2020 про сплату судового збору в сумі 3 842,00 грн) повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н.О. Багай

Т.Б. Дроботова

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення04.06.2020
Оприлюднено05.06.2020
Номер документу89651608
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/9903/19

Ухвала від 04.06.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Зуєв В.А.

Постанова від 04.05.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Шаптала Є.Ю.

Ухвала від 02.03.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Шаптала Є.Ю.

Ухвала від 19.02.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Шаптала Є.Ю.

Ухвала від 10.02.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Іоннікова І.А.

Рішення від 16.12.2019

Господарське

Господарський суд Київської області

Бабкіна В.М.

Ухвала від 16.10.2019

Господарське

Господарський суд Київської області

Бабкіна В.М.

Ухвала від 13.09.2019

Господарське

Господарський суд Київської області

Бабкіна В.М.

Ухвала від 14.08.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гулевець О.В.

Ухвала від 13.08.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гулевець О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні