Рішення

від 04.06.2020 по справі 550/606/20

ЧУТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 550/606/20

Провадження № 2/550/152/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2020 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого судді - Михайлюк О.І.,

за участю секретаря судового засідання - Шукевич Н.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №550/606/20

за позовом Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області в інтересах дитини ОСОБА_1

до ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3

про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, -

У С Т А Н О В И В:

Чутівська районна державна адміністрація Полтавської області, як орган опіки та піклування в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просила:

1.позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

2.передати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , органу опіки та піклування - Чутівській РДА для вирішення питання подальшого влаштування дитини;

3.стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття на користь осіб, у яких буде проживати дитина.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач має неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про батька дитини в документах про народження записані за заявою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

Позивач зазначає, що мати ОСОБА_2 не створила належних умов для життя та розвитку своєї дитини та ухиляється від виконання покладених на неї законом обов`язків з його виховання та матеріального утримання сина.

Позивач вказує, що на даний час і мати, і син не мають зареєстрованого місця проживання, а дитина на даний час проживає у родині свого колишнього чоловіка ОСОБА_3 та його матері ОСОБА_4 , які не перебувають у родинних стосунках з дитиною, але створили для нього належні умови життя та розвитку, замінили рідну сім`ю. Мати, в свою чергу, не спілкується з дитиною, участі у його вихованні не бере, не цікавиться його станом здоров`я та навчанням.

Позивач зазначає, що 27.11.2019 року відповідач написала нотаріально посвідчену заяву про відмову від виховання сина ОСОБА_1 . Неодноразові бесіди з матір`ю у телефонному режимі щодо зміни ставлення до сина та його утримання результатів не дали, а запрошення до служби у справах дітей ОСОБА_5 постійно ігнорувала та проявила повну байдужість до долі свого сина, висловила згоду на позбавлення її батьківських прав, що, в свою чергу, призвело до розгляду на Комісії з питань захисту прав дітей при РДА питання позбавлення відповідача батьківських прав відносно своєї дитини. Але ОСОБА_5 на вказане засідання не з`явилася, а лише надіслала письмове пояснення, у якому вказала, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав на сина ОСОБА_1 , що свідчить про нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками.

Позивач зазначає, що винна негативна поведінка матері, яка веде бродячий спосіб життя, не має облаштованого побуту, місця реєстрації, не створює умови дляжиття і розвитку дитини, не спілкується з сином, повністю нехтує своїми батьківьскими обовязками по відношенню до дитини, призвели до подання відповідної позовної заяви до суду для вирішення питання про позбавлення її батьківських прав. В родині ж ОСОБА_3 та його матері ОСОБА_4 дитина ОСОБА_1 має всі необхідні умови для життя і розвитку: матеріальний достаток, належні житлові умови, побутові умови, догляд та піклування, а сам хлопчик хоче залишитися проживати в даній родині на правах підопічного, а сам ОСОБА_3 бажає залишити проживати дитину у своїй родині та стати його законним представником - піклувальником, виховути дитину та стояти на захисті його прав.

Представник позивача у підготовче судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи належним чином була повідомлена, через канцелярію суду подала заяву, в якій зазначила, що позов підтримує у повному обсязі, просила його задовольнити та розглянути справу у її відсутності.

Відповідач у підготовче судове засідання не з`явилася, про час та місце розглдяу справи належним чином була повідомлена через канцелярію суду подала заяву, в якій зазначила, що позов визнає у повному обсязі, проти його задоволення не заперечує та просила розглянути справу у її відсутності.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, у підготовче судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений, через канцелярію суду подалв заяву, в якій зазначив, що позов визнає у повному обсязі, проти його задоволення не заперечує та просив розглянути справу у його відсутності.

Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

У відповідності до приписів ч. 3 ст. 200 ЦПК України, у зв`язку із визнанням відповідачем позову, суд вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 , батьком ОСОБА_1 зазначений ОСОБА_6 , а матір`ю - ОСОБА_7 (а.с. 15).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, 08.07.2008 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_9 (а.с. 11-12).

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серї НОМЕР_2 10.09.2011 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було розірвано, про що зроблено актовий запис №16 від 10.09.2011 року (а.с.14).

З матеріалів справи, зокрема листа школи-інтернату №132 від 02.03.2020 року, актів обстеження житлово-побутових умов, інформаційних листів Войнівської сільської ради Чутівського району Полтавської області вбачається, що ОСОБА_2 участі у вихованні сина не приймає, матеріальної допомоги на його утримання не надає.

Згідно письмової заяви ОСОБА_5 від 27.11.2019 року, посвідченою секретарем комітету Войнівської сільської ради Бублик Т.О., ОСОБА_5 відмовилася від виховання свого сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.18).

Згідно письмової заяви від 13.04.2020 року ОСОБА_5 не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно сина ОСОБА_1 ( а.с. 37).

Згідно висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_2 на дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який складено органом опіки та піклування Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області від 06.05.2020р. вирішено вважати за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 на малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.48-53).

Крім того, з поданої ОСОБА_2 заяви, вбачається, що остання позов про позбавлення батьківських прав відносно сина ОСОБА_1 та стягнення аліментів визнає у повному обсязі.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України, згідно з пунктом 2 якої ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до статті 166 Сімейного кодексу України позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини у справі Хант проти України від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.

Як було встановлено судом, мати ОСОБА_2 байдужа до життя, здоров`я та розвитку своєї дитини ОСОБА_1 , матеріальної допомоги останньому не надає, не цікавиться його життям, тривалий час без поважних причин ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, своє ставлення до виховання дитини не змінила, та фактично відмовилася від дитини, подавши письмові заяви про те, що вона відмовляється від дитини та не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно сина.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач без поважних причин ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки матеріалами даної цивільної справи в повній мірі підтверджено винні дії відповідача щодо нехтування та ухиляння нею своїми батьківськими обов`язками по відношенню до дитини, а тому позовні вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини, суд зазначає наступне.

Відповідно до с. 23-1 Закону України Про охорону дитинства у разі, якщо повернення дитини до батьків, інших законних представників є неможливим чи суперечить її інтересам, органи опіки та піклування здійснюють заходи щодо надання дитині статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, захисту її житловимх, майнових прав, влаштування в одну із форм виховання, яка найбільше відповідає найкращим інтересам дитини.

У відповідності до ч. ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Судом встановлено, що мати неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

У відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Приписами ст. 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У відповідності до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з дня пред`явлення даного позову з відповідача на користь осіб, у яких буде проживати дитина, аліментів на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 14.05.2020р. і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах суми виплати за один місяць.

Одночасно, суд роз`яснює, що відповідно до приписів ст. 196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, а також з огляду на визнання відповідачем позову, яке є безумовним, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та вважає, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 19, 76-81, 189, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 430 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області в інтересах дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини- задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , на дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Передати дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , органу опіки та піклування - Чутівській районній державній адміністрації Полтавської області для вирішення питання подальшого влаштування дитини.

Стягувати з ОСОБА_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 14.05.2020 року і до досягнення дитиною повноліття, на користь осіб, у яких буде проживати дитина.

Рішення в частині стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Полтавського апеляційного суду або через Чутівський районний суд Полтавської області.

Позивач - Чутівська районна державна адміністрація Полтавської області, юридична адреса: вул. Центральна, 4 смт Чутове, Чутівський район, Полтавська область, п.і. 38800, код ЄДРПОУ - 04057557.

Відповідач - ОСОБА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: невідомо, паспорт НОМЕР_3 , виданий Чутівським РВ УМВС України в Полтавській області 05.09.2008 року.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_4 .

Суддя О. І. Михайлюк