Ухвала

від 03.06.2020 по справі 285/1555/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №285/1555/20 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст. 422 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2020 року колегія суддів палати в кримінальних справах Житомирського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю

секретаря: ОСОБА_5

прокурора: ОСОБА_6

захисника: ОСОБА_7

скаржника: ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 22 травня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12020060090000383 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.239, ч. 2 ст.240, ч. 1 ст. 388 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою слідчого судді накладено арешт на майно із забороною користування та відчуження, а саме на причіп р.н. НОМЕР_1 VIN: НОМЕР_2 , який було вилучено 19.05.2020 року, власником якого є ОСОБА_8 .

Після проведення слідчих дій з транспортним засобом постановлено передати причіп р.н. НОМЕР_1 VIN: НОМЕР_2 його власнику на відповідальне зберігання без права на відчуження та розпорядження ним, попередивши про відповідальність за ст. 388 КК України.

Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, а тому, з метою збереження, уникнення приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення вилученого майна та проведення слідчих дій є необхідність в його арешті.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити слідчому у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вважає, що ухвала слічого судді є незаконною, відсутні передбачені законом підстави для накладення арешту на майно, а отже слідчим суддею допущено істотні порушення вимог кримінально процесуального закону.

Вказує, що влучивши транспортний засіб та заборонивши йому користуватися даним причепом слідчий суддя здійснила втручання в його майнові права, обмежила його у здійсненні підприємницькою діяльностю, створила перешкоду невиконання ним договорів перевезення, внаслідок чого він зазнав матеріальних збитків та погіршення ділової репутації у клієнтів.

Також, зазначає, що він є фізичною особою підприємцем і здійснює господарську діяльність у сфері надання послуг перевезення вантажів. Арештований причеп належить йому на праві власності та використовується ним для потреб підприємницької діяльності.

На його думку, слідчим не доведено, що вилучене майно має відношення щодо вчинення кримінального правопорушення.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_8 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили звільнити з під арешту майно, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З клопотання слідчого та долучених матеріалів вбачається, що на території колишнього ТОВ «Новоград-Волинський м`ясокомбінат» по вул. Борисова 4 в м. Новоград- Волинський розміщено близько 100 тон побутового сміття, яке було викинуто з порушенням спеціальних правил, що можливо призвело до забруднення земель та створює небезпеку для життя та здоров`я людей та довкілля.

Крім цього, на вказаній території невстановлені особи незаконно видобували корисні копалини, зокрема пісок.

19.05.2020 року під час огляду місця події від на узбіччі автодороги Київ-Чоп біля кафе «Зустріч», що по вул. Михайла Драгоманова, 146-А в м.Новоград-Волинський було виявлено причіп р.н. НОМЕР_1 VIN: НОМЕР_2 , без тягача.

Від даного причепу відчувається запах сміття. При візуальному огляді, в причепі видно незначну кількість сміття, сліди протектора шин, які встановлені на даному причепі візуально схожі на сліди отектора шин, що виявлені біля території по вул. Борисова, 4 в м. Новоград-Волинський.

27.04.2020 року по даному факту внесено відомості до ЄРДР за №12020060090000383, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.239, ч. 2 ст.240, ч. 1 ст. 388 КК України.

Власником напівпричіпу- самоскиду р.н. НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_8 .

Вищевказаний причіп було вилучено до Новоград-Волинського ВП, шляхом транспортування та постановою слідчого вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12020060090000383.

Згідно до змісту ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до вимог п. 5 п.6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту для майна третіх осіб.

З матеріалів провадження вбачається, що власником вказаного майна є ОСОБА_8 , який є підприємцем та його діяльність пов`язана з перевезенням вантажів.

Слідчий суддя на думку апеляційного суду не в повній мірі врахував зазначені обставини та вимоги закону при застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження та обираючи спосіб арешту не врахував розумність та співрозмірність обмеження права власності власника майна ОСОБА_8 та наслідки, оскільки заборона використання майна може призвести до зупинення або надмірного обмеження підприємницької діяльності ОСОБА_8 .

За таких обставин, колегія суддів, вважає, що спосіб арешту, який застосовано до майна ОСОБА_8 , а зокрема не можливість його використання може негативно вплинути на господарську діяльність фізичної особи, а тому оскаржувана ухвала слідчого судді з врахуванням допущених істотних порушень кримінального процесуального закону не може залишатись в силі та підлягає скасуванню з винесенням нової ухвали.

Приймаючи рішення, суд апеляційної інстанції враховує, що стосовно майна вилученого та переданого на зберігання Новоград-Волинському ВП існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, а тому з метою його збереження є необхідність в його арешті, що полягає в забороні його відчуження та розпорядження.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 22 травня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12020060090000383 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про накладення арешту на майно задовольнити частково, накласти арешт у виді заборони відчуження, розпорядження причепом р.н. НОМЕР_1 VIN: НОМЕР_2 .

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: