Рішення

від 10.03.2020 по справі п/320/90/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2020 року П/320/90/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Імпорт" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК Імпорт" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.10.2019 №0000281202.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем зроблено помилкові висновки щодо завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 172829,00 грн., оскільки сума від`ємного значення ПДВ, що була заявлена до бюджетного відшкодування, не перевищувала суму реєстраційного ліміту, розрахованого згідно вимог пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.

За наведених обставин, на думку позивача, висновки, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими, а прийняте за результатами розгляду акту перевірки податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та винесено з урахуванням норм чинного законодавства. Зазначив, що позивачем порушено вимоги п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2018 року, а тому він не має право на отримання бюджетного відшкодування за вказаний період в розмірі 172829,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю представника відповідача.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК Імпорт" (код ЄДРПОУ 41433946, місцезнаходження: 07454, Київська область, Броварський район, с. Требухів, вул. Броварська, буд. 27А) зареєстроване в якості юридичної особи 04.07.2017 та як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області з 04.07.2017, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

У період з 19.08.2019 по 09.09.2019 Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі наказу від 19.08.2019 №1693 з урахуванням наказу від 03.09.2019 №40-О та відповідно до п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ТК Імпорт" з питань правомірності декларування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за листопад 2018 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення, що декларувалось у жовтні 2018 року.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області складено Акт від 09.09.2019 №44/10-36-04-02/41433946 (надалі - Акт перевірки), згідно висновків якого встановлено порушення ТОВ "ТК Імпорт" вимог Податкового кодексу України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2018 року, а саме порушено вимоги п. 200.4 ст. 200 з урахуванням п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим ТОВ "ТК Імпорт" не має права на отримання бюджетного відшкодування в розмірі 172829,00 грн., яка задекларована до бюджетного відшкодування за листопад 2018 року.

Не погоджуючись з висновками, які містяться в Акті перевірки, ТОВ "ТК Імпорт" подало заперечення на акт документальної позапланової виїзної перевірки ГУ ДПС у Київській області від 09.09.2019 №44/10-36-04-02/41433946, про що свідчить заперечення за вих. №01-09-19/вз від 19.09.2019.

Головним управлінням ДПС у Київській області листом №3102/10/10-36-04-02-10 від 27.09.2019 залишено без змін висновки акту документальної виїзної перевірки, а заперечення без задоволення.

На підставі висновків Акту перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.10.2019 №0000281202, яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період листопад 2018 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 172829,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, однак рішенням Державної податкової служби України від 13.12.2019 №22953/6/99-00-08-05-02 скарга позивача залишена без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Перевіркою встановлено, що при відображенні ТОВ "ТК Імпорт" у декларації за листопад 2018 року від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту в сумі 172829,00 грн. (рядок 19 декларації), сума від`ємного значення попередніх та поточного звітного (податкового) періоду, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації у сумі 194813,00 грн.(рядок 19.1 декларації ліміт) суми від`ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 0,00 грн. (рядок 21 декларації), бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 172829,00 грн. (рядок 20.2.1 декларації) та у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету у сумі 0,00 грн. (рядок 20.2.2) встановлено порушення.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог щодо дотримання позивачем положень податкового законодавства при визначенні позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основним законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

Відповідно до пункту 46.1 Податкового кодексу України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань.

Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.2001.3 ст.2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з пунктом 200.8 статті 200 Податкового кодексу України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Згідно з абзацом третім пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з абзацом четвертим пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Згідно абзацу 1 пункту 201.10. Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з абзацом другим пункту 201.10. Податкового кодексу України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 4 пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (далі - Порядок), який набрав чинності 01.02.2016, платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4). Відповідно до абзацу 5, 6 підпункту 4 пункту 5 розділу V Порядку, залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3.

Відповідно до підпункту 5 пункту 5 розділу V Порядку, сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Як встановлено судом, позивачем 24.07.2018 подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2018 року, згідно якої у рядку 9 "Усього податкових зобов`язань" зазначено суму 267940,00 грн.; у рядку 10.1 "Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою" у колонці "А" зазначено суму 8637,00 грн., а у колонці "Б" 1727,00 грн.; у рядку 10.3 "Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість " у колонці "А" зазначено суму 53000,00 грн., а у колонці "Б" 0,00 грн.; у рядку 11.1 "Ввезення на митну територію України товари, необоротні активи за основною ставкою" у колонці "А" зазначено суму 1170785,00 грн., а у колонці "Б" 234157,00 грн.; у рядку 16 "Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" у колонці "Б" зазначено суму 204885,00 грн., так само, як і у рядку 16.1 "значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду"; у рядку 17 "Усього податкового кредиту" зазначено 440769,00 грн.; в рядку 19 "Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" зазначено суму 172829,00 грн. (р.17 - р.9); у рядку 20.2 "підлягає бюджетному відшкодуванню (р.20.2.1 + р.20.2.2)" зазначено суму 172829,00 грн.; у рядку 20.2.1 "на рахунок платника у банку" зазначено суму 172829,00 грн.; у рядку 21 "сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" зазначено прочерк.

Про отримання контролюючим органом податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2018 року свідчить квитанція від 24.07.2019 №2, в якій зазначено, що пакет прийнято та на момент прийняття декларації Sнакл складає 194812,60 грн.

З наданих позивачем копій додатків до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2018 року, судом встановлено наступне.

В Додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість "Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)" в таблиці 1 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" в рядку 1 "Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20 - рядок 20.1 декларації звітного (податкового) періоду" зазначено суму 172829,00 грн., в рядку 2 зазначеної таблиці "Фактично сплачено у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України (значення рядка "Усього" графи 7 таблиці 2" зазначено суму 286363,00 грн., в рядку 3 зазначеної таблиці "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (зазначається сума рядка 1, яка не більше значення рядка 2) (значення цього рядка переноситься до рядка 20.2 декларації за поточний звітний (податковий) період)" зазначено суму 172829,00 грн.

В Додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість "Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)" в таблиці 2 "Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України", зазначені постачальники: ІПН НОМЕР_1 , звітний період, у якому виникло від`ємне значення - жовтень 2018 року, сума 500,00 грн.; ІПН 414339410069, звітний період, у якому виникло від`ємне значення - жовтень 2018 року, сума 285863,00 грн.

Всього сума від`ємного значення 286363,00 грн.

В Додатку 4 до податкової декларації з податку на додану вартість "Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізовується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)" зазначено, що бюджетне відшкодування, визначене в податковій декларації за звітний (податковий) період у сумі 172829,00 грн. позивач просить перерахувати на рахунок № НОМЕР_2 МФО 380805 АТ "Райффайзен Банк Аваль".

На підтвердження правомірності формування суми від`ємного значення податку на додану вартість у листопаді 2018 року позивачем було надано до суду: договір поставки від 01.08.2017 №01/08/2017; додаток від 06.09.2018 №4/2018 до договору поставки від 01.08.2017 №01/08/2017; платіжне доручення від 17.09.2018 №4226; видаткову накладну від 01.10.2018 №5; видаткову накладну від 01.10.2018 №6; контракт від 27.10.2017 №2-ИТК; додаток від 13.09.2018 №10 до контракту від 27.10.2017 №2-ИТК; інвойс від 13.09.2018 №10; платіжне доручення від 17.09.2018 №16; митну декларацію №100010/2018/150190 від 01.10.2018; CMR серії А №1017860 від 25.09.2018; акт від 02.10.2018 №02/10; рахунок-фактуру від 02.10.2018 №02/10; платіжне доручення від 22.10.2018 №196; інвойс від 13.09.2018 №10/1; інвойс від 19.10.2018 №11; інвойс від 19.10.2018 №12; митну декларацію №100010/2018/156242 від 14.11.2018; CMR серії А №0010177 від 09.11.2018; акт від 15.11.2018 №51/11; рахунок-фактуру від 15.11.2018 №1120; платіжне доручення від 21.11.2018 №213; договір про надання транспортних послуг від 16.11.2017 №БА-2017/152; оборотно-сальдову відомість за 4 квартал 2018 року; оборотно-сальдові відомості по рахункам 281, 311, 361, 632, 3771 за жовтень та листопад 2018 року.

Отже, судом встановлено, що сума ПДВ, яка задекларована до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, була сформована позивачем за рахунок від`ємного значення суми податку на додану вартість, а позивачем під час розгляду справи було документально підтверджено правомірність формування суми від`ємного значення податку на додану вартість у листопаді 2018 року у розмірі 172829,00 грн.

Згідно з пунктом 200.1 статі 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.2001.3 ст.2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, Податковим кодексом України встановлено, що саме сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та різниця між сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду та підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Пункт 200.7 статті 200 Податкового кодексу України встановлює, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

До такого Реєстру вносяться такі дані: найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер; дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу; реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати готових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; реквізити бюджетного рахунку, з якого здійснюється бюджетне відшкодування податку; дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дата складення та вручення платнику податків акта перевірки; дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом; дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується; дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження; сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження; дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку; дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронного підпису та електронного документообігу.

Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (пункт 200.7.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Дані Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, передбачені підпунктом 200.7.1 цього пункту, крім підпункту 5 підпункту 200.7.1 цього пункту щодо реквізитів поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування, не є інформацією з обмеженим доступом та підлягають щоденному, крім вихідних, святкових та неробочих днів, оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Порядок надання відповідної інформації центральним органом виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для її оприлюднення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (пункт 200.7.3 статті 200 Податкового кодексу України).

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральнилі органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону (п. 200.8 статті 200 Податкового кодексу України)

Судом встановлено, що вказаний порядок був дотриманий позивачем.

Отже, суд приходить до висновку про те, що ТОВ "ТК Імпорт" на законних підставах задекларувало до бюджетного відшкодування суму ПДВ за листопад 2018 року в розмірі 172829,00 грн., а тому вказана сума підлягає бюджетному відшкодуванню.

При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача на порушення позивачем вимог п. 200.4 ст. 200 з урахуванням п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки зі змісту норми абз. "б" п. п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України слідує, що платник податків має право заявити суму від`ємного значення до бюджетного відшкодування, якщо сума податку на додану вартість, що сформувала від`ємне значення: фактично сплачена постачальником товарів (послуг) у попередніх і звітному податкових періодах або до держбюджету (у разі імпорту); не перевищує реєстраційний ліміт на момент отримання декларації до контролюючого органу.

Суд звертає увагу на те, що перевіркою підтверджено, що сума податку на додану вартість, що сформувала від`ємне значення, фактично сплачена до держбюджету під час здійснення операцій з ввезення товарів на митну територію України у жовтні-листопаді 2018 року.

Крім того, на момент подання позивачем та отримання відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2018 року реєстраційний ліміт, який розрахований згідно вимог п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України, складав 194813,00 грн. (рядок 19.1 декларації), що також підтверджується самою перевіркою.

Більш того, сума ліміту в розмірі 194812,60 грн. на момент отримання декларації з податку на додану вартість за листопад 2018 року вказана в квитанції від 24.07.2019 №2

Також, податковий борг на дату подачі позивачем та отримання відповідачем декларації та на дату проведення перевірки складав 0,00 грн., що підтверджується актом перевірки.

Таким чином, станом на 24.07.2019, тобто на момент отримання відповідачем декларації з податку на додану вартість за листопад 2018 року, сума від`ємного значення податку на додану вартість, що була заявлена до бюджетного відшкодування в розмірі 172829,00 грн., не перевищувала суму реєстраційного ліміту в розмірі 194812,60 грн., розрахованого згідно вимог п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України.

Отже, наведене свідчить, що позивач не порушував вимоги п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а тому суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 02.10.2019 №0000281202, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2018 року на суму 172829,00 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

При вирішені даного спору, суд також бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, викладену в рішеннях від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" та від 07.07.2011 у справі "Серков проти України".

В обох справах Європейський Суд дійшов висновку про порушення прав заявників, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості закону" і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

Відповідно, на думку Європейського Суду, відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства, яка призводила до його суперечливого тлумачення, порушує вимоги Конвенції щодо "якості закону".

Судом також враховано позицію Європейського суду у справі YvonnevanDuyn v. Home Office (Case 41/74 vanDuyn v. Home Office) відповідно до якого принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи будь-який її орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Отже, якщо держава задекларувала певні правила поведінки при внесенні змін до порядку оподаткування (принцип стабільності податкового законодавства), то вона зобов`язана вжити всіх заходів для забезпечення реалізації цих правил.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2592,44 грн., що підтверджується квитанцією від 27.12.2019 №0.0.1567598793.1.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74 - 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДGС у Київській області від 02.10.2019 №0000281202.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Імпорт" (код ЄДРПОУ 41433946) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) судовий збір у розмірі 2592 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто дві) грн. 44 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.