Рішення

від 01.06.2020 по справі 340/2942/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 року м. Кропивницький Справа №340/2942/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом : ОСОБА_1

до відповідача : Зибківської сільської ради Онуфріївського району

про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Зибківської сільської ради Онуфріївського району про:

- визнання протиправним рішення Зибківської сільської ради Онуфріївського району №187 від 30.09.2019 р.

- зобов`язання Зибківської сільської ради Онуфріївського району не пізніше 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Зибківської сільської ради Онуфріївського району.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 15.08.2019 р. звернулася із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Зибківської сільської ради. 30.09.2019 р. на двадцять сьомій сесії Зибківської сільської ради прийнято рішення №187, яким відмовлено в задоволенні заяви з мотивів невідповідності обраної ділянки вимогам чинного законодавства. Позивач звертає увагу на відсутність роз`яснень в чому саме виразилась невідповідність чинного законодавства та наголошує на тому, що земельна ділянка комунальної власності ніким не використовується, за даними публічної кадастрової карти громадського пасовища на такій земельній ділянці не зареєстровано. Позивач вказує на те, що отримавши заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства, відповідач згідно з ч.7 ст.118 ЗК України повинен був у місячний строк дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (видати відповідний наказ) або надати мотивовану відмову.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому заперечено щодо задоволення позову (а.с.22-26). Відповідач вказує, що рішенням двадцять сьомої сесії сільської ради сьомого скликання від 30.09.2019 р. Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га (пасовищ) для ведення особистого селянського господарства для подальшої передачі у власність позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею - 2.00 га для ведення особистого селянського господарства на території Зибківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області в зв`язку з тим, що бажане місце розташування земельної ділянки зазначене заявником в графічних матеріалах не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до нормативно-правових актів, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, затверджених у встановленому законом порядку, зокрема землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, відносяться до земель сільськогосподарського призначення (пасовища), що не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначеним статтями 2, 6 Закону України Про землеустрій , в частині створення раціональної системи землеволодіння та землекористування, а також вимогам Закону України Про охорону земель , оскільки пасовища можуть бути в складі земель для будь-якого сільськогосподарського призначення, але прямо забороняється розпаювання пасовищ, про що говорить ч.3 ст.37 Закону України Про охорону земель , а саме: на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо розорювання сіножатей, пасовищ. Відповідач наголошує на тому, що згідно із рішенням Зибківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області №288 від 02.07.2015 р. Про використання земель для випасання громадської худоби вказана на графічному матеріалі земельна ділянка віднесена до земель сільськогосподарського призначення (для сінокосіння та випасання худоби) з метою використання як громадського пасовища. Відповідач зазначає, що земельна ділянка площею 2,0 га, на яку претендує позивач має цільове призначення землі сільськогосподарського призначення (громадські пасовища ), а не землі сільськогосподарського призначення (для ведення особистого селянського господарства), що унеможливлює її передачу у власність. На думку відповідача, місце розташування земельної ділянки, зазначеної у клопотанні позивача не відповідає вимогам чинного законодавства, що є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства згідно з п.7 ст.118 Земельного кодексу України. Окрім того, відповідач зазначає, що позовна вимога щодо зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель комунальної власності є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 21.08.2018 р. у справі №810/3393/17.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с.1-2).

У підготовче засідання 24.12.2019 р. позивач та представник відповідача не з`явилися, однак до суду надійшли заява та клопотання про розгляд справи без їх участі (а.с.21, 40).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження (а.с.43).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

15.08.2019 р. ОСОБА_1 подано до Зибківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність орієнтовною площею 2,00 га на території Зибківської сільської ради Онуфріївського району (а.с.9, 28). До заяви додано копії паспорта та ідентифікаційного коду, а також графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с.7-8, 10, 29-30).

Рішенням двадцять сьомої сесії сьомого скликання Зибківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області від 30.09.2019 р. №187 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га (пасовищ) для ведення особистого селянського господарства для подальшої передачі у власність відмовлено громадянам села Зибкове, зокрема ОСОБА_1 , у задоволенні заяв щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у зв`язку з тим, що місце розташування земельних ділянок, зазначених у заявах не відповідає вимогам чинного законодавства, що є підставою для відмови у наданні дозволів на розроблення проектів згідно п.7 ст.118 Земельного кодексу України, оскільки земельні ділянки мають цільове призначення землі с/призначення (громадські пасовища), а не землі с/г призначення (для ведення ОСГ), що унеможливлює їх передачу у власність (а.с.11, 31, 32).

Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до п. б ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

З огляду на ч.2 ст.116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

При цьому, відповідно до змісту пп. в ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

На підставі п. б ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для відмови у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Пунктами а , б ч.1 ст.12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Таким чином, розпорядження земельними ділянками комунальної власності Зибківської територіальної громади відноситься до повноважень Зибківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 р. №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з ч.1 ст.46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частиною 1 ст.47 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

На підставі ч.4 ст.47 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Зі змісту оскаржуваного рішення встановлено, що підставою для відмови у задоволенні заяви позивача стала невідповідність місця розташування земельних ділянок, зазначених у заявах відповідає вимогам чинного законодавства.

Так, рішенням тридцять п`ятої сесії шостого скликання Зибківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області від 02.07.2015 р. №288 Про використання земель для випасання громадської худоби визначено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення (пасовища) згідно додатка №1, №2, №3, як такі, що будуть використовуватися громадянами с. Зибкове для випасання громадської худоби, та не погоджувати голові сільської ради висновки про можливість відведення земельних ділянок іншим особам для інших цілей (а.с.33-36). Таке рішення прийнято з метою ефективного та раціонального використання земель сільськогосподарського призначення (пасовищ) та уникнення соціальної напруги на селі.

Статтею 19 Земельного кодексу України визначено категорії земель за основним цільовим призначенням, зокрема землі сільськогосподарського призначення.

Відповідно до п. а ч.2 ст.22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Згідно з пунктами 1.2, 1.4 розділу Класифікації видів цільового призначення земель. затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 р. №548 (далі за текстом - Класифікація) код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

З огляду на розділ ІІ Класифікації землі сільськогосподарського призначення поділяються, зокрема на землі для ведення особистого селянського господарства, землі для сінокосіння і випасання худоби.

Отже, земельні ділянки однієї категорії можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.

В розумінні абзацу 15 статті 1 Закону України Про землеустрій від 22.05.2003 р. №858-IV цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Статтею 33 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України Про особисте селянське господарство від 15.05.2003 р. №742-IV особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Відповідно до ч.1 ст.34 Земельного кодексу України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

Частиною 2 статті 34 Земельного кодексу України встановлено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Таким чином, земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства та для сінокосіння і випасання худоби мають різний правовий режим. При цьому відповідно до принципу раціонального використання та охорони земель земельні ділянки сільськогосподарського призначення підлягають використанню саме за видами цільового призначення.

Земельна ділянка щодо якої позивач звернулася до Зибківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відноситься до земель сільськогосподарського призначення (пасовищ), які використовуються територіальною громадою с. Зибкове для випасання худоби, тобто за своїм цільовим призначенням не відноситься до земель для особистого селянського господарства (а.с.10, 30, 33-36).

Окрім того, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 , реалізуючи своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, може звернутися до повноваженого органу щодо будь-якої вільної земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, яка перебуває у державній чи комунальній власності в межах держави.

Натомість, територіальна громада с. Зибкове Онуфріївського району Кіровоградської області для випасання громадської худоби може користуватися виключно землями сільськогосподарського призначення для сінокосіння і випасання худоби в межах відповідних земель, які перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади.

Зважаючи на те, що позивач наділена правом звернення щодо іншої земельної ділянки та не обґрунтовує виключну необхідність одержання у власність саме земельної ділянки, яка використовується територіальною громадою с. Зибкове для випасання худоби, суд дійшов висновку, що у даному випадку суспільний інтерес територіальної громади превалює над приватним інтересом позивача.

На підставі викладеного судом встановлено, що рішення двадцять сьомої сесії сьомого скликання Зибківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області від 30.09.2019 р. №187 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га (пасовищ) для ведення особистого селянського господарства для подальшої передачі у власність прийнято на підставі та у межах повноважень відповідача, у спосіб, визначений Конституцією та законами України, обґрунтовано та з дотриманням інших критеріїв встановлених ч.2 ст.2 КАС України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат понесених позивачем. Натомість відповідачем не надано доказів понесення судових витрат у даній справі.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Зибківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області (с. Зибкове, Онуфріївський район, Кіровоградська область, вул. Леніна, 60, код ЄДРПОУ 04366399) про визнання протиправною протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного рішення суду - 01 червня 2020 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт