Постанова

від 17.09.2020 по справі 340/2942/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 340/2942/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 (суддя Момонт Г.М.) в адміністративній справі №340/2942/19 за позовом ОСОБА_1 до Зибківської сільської ради Онуфріївського району про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и В:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Зибківської сільської ради Онуфріївського району про визнання протиправним рішення Зибківської сільської ради Онуфріївського району №187 від 30.09.2019 р. про зобов`язання Зибківської сільської ради Онуфріївського району не пізніше 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Зибківської сільської ради Онуфріївського району.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.06.2020р. в задоволенні адміністративноого позову відмовлено.

Рішення суду обрунтовано тим, що земельна ділянка, щодо якої позивач звернулася до Зибківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, відноситься до земель сільськогосподарського призначення (пасовищ), які використовуються територіальною громадою с. Зибкове для випасання худоби, тобто за своїм цільовим призначенням не відноситься до земель для особистого селянського господарства

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначила, що земельна ділянка комунальної власності ніким не використовується, за даними публічної кадастрової карти громадського пасовища на такій земельній ділянці не зареєстровано. Позивач вказує на те, що отримавши заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства, відповідач згідно з ч.7 ст.118 ЗК України повинен був у місячний строк дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (видати відповідний наказ) або надати мотивовану відмову

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15.08.2019 р. ОСОБА_1 подано до Зибківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність орієнтовною площею 2,00 га на території Зибківської сільської ради Онуфріївського району. До заяви додано копії паспорта та ідентифікаційного коду, а також графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Рішенням двадцять сьомої сесії сьомого скликання Зибківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області від 30.09.2019 р. №187 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га (пасовищ) для ведення особистого селянського господарства для подальшої передачі у власність" відмовлено громадянам села Зибкове, зокрема ОСОБА_1 , у задоволенні заяв щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у зв`язку з тим, що місце розташування земельних ділянок, зазначених у заявах не відповідає вимогам чинного законодавства, що є підставою для відмови у наданні дозволів на розроблення проектів згідно п.7 ст.118 Земельного кодексу України, оскільки земельні ділянки мають цільове призначення землі с/призначення (громадські пасовища), а не землі с/г призначення (для ведення ОСГ), що унеможливлює їх передачу у власність .

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Згідно з ч. 2 ст. 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

В силу положень п. "а" ч. 3 ст. 22 ЗК України громадянам землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України. Зокрема, частиною шостою цієї статті визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Крім того, частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Таким чином, повноваження сільських, селищних, міських рад щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності реалізуються у формі прийняття відповідного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка щодо якої позивач звернулася до Зибківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відноситься до земель сільськогосподарського призначення (пасовищ), які використовуються територіальною громадою с. Зибкове для випасання худоби, тобто за своїм цільовим призначенням не відноситься до земель для особистого селянського господарства

Отже, з наведеного слідує, що земельна ділянку, яку позивач бажає отримати у власність і щодо якої ним було подано клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, відноситься до пасовища та не є земельною ділянкою, призначеною для ведення садівництва.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач правомірно відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою і такі мотиви охоплюються підставами, що передбачені у ч. 7 ст. 118 ЗК України.

В той же час, відмова у задоволенні позову не перешкоджає повторному зверненню позивача до органу місцевого самоврядування з клопотанням про отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою, яке б відповідало чинному законодавству.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова

суддя О.М. Лукманова