Рішення

від 03.06.2020 по справі 460/2591/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 червня 2020 року м. Рівне №460/2591/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дудар О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76)" доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій.

Позивач просила суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зарахування до загального страхового стажу періоду з лютого 2019 року по березень 2020 року включно;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області внести до картки персоніфікованого обліку інформацію про сплату єдиного соціального внеску за лютий 2019 року - березень 2020 року включно та зарахувати до страхового стажу вказаний період.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з Державним підприємством Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76) .

З`ясувавши у грудні 2019 року, що у картці персоніфікованого обліку (форма ОК-5) з лютого 2019 року відсутні відомості про трудовий, страховий стаж та про сплату єдиного соціального внеску, позивач звернулася до відповідача щодо зарахування до страхового стажу відповідного періоду роботи.

Згідно з відповіддю органу Пенсійного фонду, причиною незарахування до страхового стажу позивача періоду з лютого 2019 року по січень 2020 року є існування у Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76) боргу зі сплати єдиного соціального внеску.

Позивач вважає відмову відповідача зарахувати відповідний період роботи до її страхового стажу протиправною, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладений на роботодавця.

Ухвалою суду від 06.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області подано відзив на позовну заяву.

В обґрунтування заперечень вказано, що згідно з даними особового рахунку, станом на 11.03.2020 за Державним підприємством Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76) рахується борг зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 1406178,00грн. У зв`язку з цим в Реєстрі відсутня позначка про сплату страхових внесків щодо всіх найманих працівників з лютого 2019 року по січень 2020 року.

Таким чином, підстави для внесення до картки персоніфікованого обліку ОСОБА_1 інформації про сплату єдиного соціального внеску за лютий 2019 - березень 2020 року включно відсутні.

За наведених обставин, відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 06.04.2020 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державне підприємство Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76) , встановлено третій особі строк для подання пояснень щодо позову.

Державне підприємство Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76) (далі - третя особа, ДП Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76) ) скористалося правом для подання пояснень щодо позову.

У поданих поясненнях зазначено, що ОСОБА_1 працює на підприємстві на 0,5 посади юрисконсульта за сумісництвом згідно з трудовим договором.

Підприємством кожного місяця всім працівникам виробничого персоналу, в тому числі і ОСОБА_1 , нараховується заробітна плата і єдиний соціальний внесок (22%).

Третьою особою щомісячно у встановлені терміни сплачується єдиний соціальний внесок за працівників підприємства, що підтверджується платіжними дорученнями.

Борг зі сплати єдиного соціального внеску виник внаслідок донарахування податковим органом сум єдиного внеску на плату за виконану роботу засудженими, які працюють на підприємстві згідно з договором про використання праці спецконтингенту, укладеним між Державною установою Полицька виправна колонія (№76) і ДП Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76) . Тобто, такий борг жодним чином не стосується вільнонайманих працівників підприємства.

Розглянувши позовну заяву, відзив та пояснення, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 працює у Державному підприємстві Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76) - прийнята на 0,5 посади юрисконсульта підприємства, що підтверджується трудовим договором з працівником від 16.01.2017 (а.а.с.9-10).

02.12.2019 ОСОБА_1 звернулася до Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76) із заявою щодо сплати єдиного соціального внеску за період з лютого 2019 року по даний час (а.с.12).

Листом від 13.12.2019 №20/П/04/596 Державне підприємство Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76) повідомило позивача про те, що кожного місяця на підприємстві нараховується заробітна плата працівникам виробничого персоналу і відповідно єдиний соціальний внесок. Подаються звіти про нарахування єдиного соціального внеску в Державну податкову службу щодо кожної особи, яка працює на підприємстві. Єдиний соціальний внесок сплачується за всіх працівників підприємства (а.с.13).

21.12.2019 ОСОБА_1 звернулася до органу Державної податкової служби із заявою щодо відсутності у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про її трудовий та страховий стаж за період з лютого 2019 року по теперішній час (а.с.21, зворот).

На зазначене звернення позивача Головне управління ДПС у Рівненській області листом від 02.01.2020 №1/14з/17-00-33-02-08 надало відповідь, у якій зазначено, що порушене у зверненні питання належить до компетенції Пенсійного фонду України (а.с.21).

21.12.2019 ОСОБА_1 звернулася до Володимирецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою щодо надання інформації про відсутність даних про страховий стаж з лютого 2019 року по даний час в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (а.с.22).

Листом від 09.01.2020 №М-6383/07.1-59 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило позивача про те, що за інформацією Державної фіскальної служби, згідно з даними особового рахунку Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76) станом на 01.01.2020 за страхувальником рахується борг зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 1408729,14грн, що виник у зв`язку з донарахуванням сум єдиного внеску на підставі акта перевірки від 29.01.2019. У зв`язку з цим у Реєстрі відсутня позначка про сплату страхових внесків щодо всіх найманих працівників вказаного страхувальника з лютого по листопад 2019 року, що є причиною незарахування страхового стажу за даний період (а.с.23).

03.03.2020 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою щодо відсутності в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про трудовий та страховий стаж за період з лютого 2019 року по даний час. Просила внести зміни про стаж до її облікової картки Реєстру застрахованих осіб (а.с.24).

Листом від 12.03.2020 №33304-4122/М-06/8-1700/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило позивача про те, що за інформацією Державної фіскальної служби, згідно з даними особового рахунку Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76) станом на 11.03.2020 за страхувальником рахується борг зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 1408729,14грн, що виник у зв`язку з донарахуванням сум єдиного внеску на підставі акта перевірки від 29.01.2019. У зв`язку з цим у Реєстрі відсутня позначка про сплату страхових внесків щодо всіх найманих працівників вказаного страхувальника з лютого по листопад 2019 року, що є причиною незарахування страхового стажу за даний період. Рекомендовано позивачу для з`ясування обставин наявності боргу страхувальника звернутися до органу Державної податкової служби за місцем реєстрації (а.с.25).

Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно зі ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV).

Статтею 8 Закону №1058-ІV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг, яке, в силу положень ст.2 Закону №1058-ІV гарантується, зокрема, солідарною системою загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до ст.1 Закону №1058-ІV, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно із ч.1 ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч.3 ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У силу приписів ч.1 ст.15 Закону №1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є, зокрема, страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Відповідно до п.1 ст.14 Закону №1058-IV страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці.

Згідно із ч.2 ст.20 Закону №1058-IV, обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

За приписами ч.6 ст.20 Закону №1058-IV, страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст.20 Закону №1058-IV).

Відповідно до положень ст.106 Закону №1058-IV, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Згідно з п.10 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI, страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Зокрема ч.1 ст.4 Закону №2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Отже, обов`язок щодо сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника - роботодавця, оскільки він здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи - працівника.

Застрахована особа не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства за страховими внесками не може бути підставою для незарахування до страхового стажу такої особи періодів її роботи.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 30.09.2019 у справі №414/736/17, від 23.07.2019 у справі №617/927/17.

Таким чином, усі місяці роботи, в тому числі, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі-працівнику заробітну плату та нараховувало відповідні страхові внески з неї, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески чи ні або незалежно від того, чи обліковуються вказані страхові внески відповідачем у реєстрі застрахованих осіб.

Відповідно до п.1 ст.12-1 Закону №2464-VI, Пенсійний фонд України формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У частині 2 статті 20 Закону №2464-VI зазначено, що персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з лютого 2019 року по березень 2020 року ДП Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76) була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески.

Ці обставини підтверджуються звітами про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період лютий 2019 року - березень 2020 року форми №Д4 (а.а.с.44-86).

Сплата ДП Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76) нарахованого єдиного соціального внеску за період з лютого 2019 року по березень 2020 року за працівників підприємства підтверджується платіжними дорученнями (а.а.с.87- 100).

Враховуючи наведені норми та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відмова відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період з лютого 2019 року по березень 2020 року порушує право останньої на соціальний захист, гарантоване Контитуцією України та Законом №1058-IV.

Наявність у ДП Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №76) боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 1406178,00грн, донарахованого податковим органом згідно з актом перевірки від 29.01.2019, не є підставою для незарахування позивачу до страхового стажу періоду, у якому підприємство як страхувальник фактично сплачувало за неї обумовлений внесок.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій. Натомість, позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

Отже, позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно із ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80грн, сплачені згідно з квитанцією від 26.03.2020 №5 (а.с.5).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул.Короленка, буд.7, м.Рівне, 33028, код за ЄДРПОУ 21084076) про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період роботи у Державному підприємстві Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76) з лютого 2019 року по березень 2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у Державному підприємстві Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76) з лютого 2019 року по березень 2020 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням пункту 3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Рішення складено 03 червня 2020 року.

Суддя Дудар О.М.