Постанова

від 03.11.2020 по справі 460/2591/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 460/2591/20 пров. № А/857/7747/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Носа С.П., Шинкар Т.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року (ухвалене головуючим-суддею Дудар О.М. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Рівне) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76) ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, в якому просила визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ, відповідач) у зарахуванні до загального страхового стажу періоду з лютого 2019 року по березень 2020 року включно, зобов`язати відповідача внести до картки персоніфікованого обліку інформацію про сплату єдиного соціального внеску (далі - ЄСВ) за вказаний період включно та зарахувати його до страхового стажу.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03.06.2020 позов було задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано положення ст.24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV), яким визначено періоди, з яких складається страховий стаж. Звертає увагу й на те, що позивач звернулася до ГУ ПФУ із зверненням, а не із заявою про перерахунок пенсії встановленого зразка, відповідно до додатку №3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України №13-1 від 07.07.2014), зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Позивач не скористалася правом подати відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 працює у Державному підприємстві Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76) (далі - ДП ПДКВС України (№76) , підприємство) та прийнята на 0,5 посади юрисконсульта підприємства, що підтверджується трудовим договором з працівником від 16.01.2017.

02.12.2019 ОСОБА_1 звернулася до ДП ПДКВС України (№76) із заявою щодо сплати ЄСВ за період з лютого 2019 року по даний час.

Листом №20/П/04/596 від 13.12.2019 ДП ПДКВС України (№76) повідомило позивача про те, що кожного місяця на підприємстві нараховується заробітна плата працівникам виробничого персоналу і відповідно ЄСВ. Подаються звіти про нарахування ЄСВ в Державну податкову службу щодо кожної особи, яка працює на підприємстві. ЄСВ сплачується за всіх працівників підприємства.

21.12.2019 ОСОБА_1 звернулася до органу Державної податкової служби із заявою щодо відсутності у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про її трудовий та страховий стаж за період з лютого 2019 року по теперішній час.

ГУ ДПС у Рівненській області листом №1/14з/17-00-33-02-08 від 02.01.2020 повідомило позивача, що порушене у її зверненні питання належить до компетенції ПФУ.

21.12.2019 ОСОБА_1 звернулася до Володимирецького ОУПФУ із заявою про надання інформації щодо відсутності даних про страховий стаж з лютого 2019 року по даний час в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Листом ГУ ПФУ №М-6383/07.1-59 від 09.01.2020 позивача було повідомило, що за інформацією Державної фіскальної служби, згідно даних особового рахунку ДП ПДКВС України (№76) станом на 01.01.2020 за страхувальником рахується борг зі сплати ЄСВ в сумі 1408729,14 грн, який виник у зв`язку з донарахуванням сум ЄСВ на підставі акта перевірки від 29.01.2019. У зв`язку з цим, у Реєстрі відсутня позначка про сплату страхових внесків щодо всіх найманих працівників вказаного страхувальника з лютого по листопад 2019 року, що є причиною незарахування страхового стажу за даний період.

03.03.2020 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою щодо відсутності в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про трудовий та страховий стаж за період з лютого 2019 року по даний час. Просила внести зміни про стаж до її облікової картки Реєстру застрахованих осіб.

Листом ГУ ПФУ №33304-4122/М-06/8-1700/20 від 12.03.2020 позивача було повідомило, що за інформацією Державної фіскальної служби, згідно з даними особового рахунку ДП ПДКВС України (№76) станом на 11.03.2020 за страхувальником рахується борг зі сплати ЄСВ в сумі 1408729,14 грн, який виник у зв`язку з донарахуванням сум ЄСВ на підставі акта перевірки від 29.01.2019. У зв`язку з цим, у Реєстрі відсутня позначка про сплату страхових внесків щодо всіх найманих працівників вказаного страхувальника з лютого по листопад 2019 року, що є причиною незарахування страхового стажу за даний період. Рекомендовано позивачу для з`ясування обставин наявності боргу страхувальника звернутися до органу Державної податкової служби за місцем реєстрації.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача зарахувати до страхового стажу позивача спірний період порушує її право на соціальний захист, гарантоване Конституцією України та Законом №1058-IV. Наявність у ДП ПДКВС України №76) боргу зі сплати ЄСВ, донарахованого податковим органом згідно з актом перевірки від 29.01.2019, не є підставою для незарахування позивачу до страхового стажу періоду, у якому підприємство як страхувальник фактично сплачувало за неї обумовлений внесок.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.22 Конституції України, права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантується право на соціальний захист, що серед іншого включає право на забезпечення їх у старості. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Згідно дефініції, наведеної у статті 1 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Частиною першою статті 24 цього Закону визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Згідно ч.2, 3 ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною першою статті 20 Закону №1058-IV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.

Відповідно до ч.2 ст.20 цього Закону, обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно ч.3 ст.20 цього ж Закону, обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Разом з тим, ч.10 ст.20 Закону №1058-IV передбачено, що у разі, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Отже, страхові внески є складовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

При цьому, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено саме на страхувальника.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеного у постановах від 12.09.2019 по справі №489/2283/16-а, від 24.05.2018 по справі №490/12392/16-а, від 26.09.2019 по справі №295/6361/17 та від 23.07.2019 по справі №617/927/17.

Контроль за достовірністю поданих страхувальниками і застрахованими особами відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, здійснюють органи Пенсійного фонду (п.9 ч.2 ст.64 Закону №1058-IV).

Відповідно до ст.12 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон №2464-VI), Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до цього Закону, здійснює контроль, у тому числі спільно з органами доходів і зборів, за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно ст.14 1 Закону №2464-VI, Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов`язані забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.

Отже, виходячи із системного аналізу наведених вище норм можна дійти висновку, що обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, ведення обліку виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігання таких відомості в порядку, передбаченому законодавством, покладено на платника єдиного внеску, а контролюючі функції на органи Пенсійного фонду України.

З матеріалів справи видно, що ДП ПДКВС України (№76) з лютого 2019 року по березень 2020 року ОСОБА_1 була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески, підтвердженням чого є звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ за спірний період форми №Д4 та платіжні доручення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наявність у підприємства боргу зі сплати ЄСВ, донарахованого податковим органом згідно з актом перевірки від 29.01.2019, не є підставою для незарахування позивачу до страхового стажу періоду, у якому підприємство як страхувальник фактично сплачувало за неї обумовлений внесок.

Що стосується заяви позивача від 21.12.2019, з якою ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ, то така містить чітко сформульовану прохальну частину, в якій позивач просила надати інформацію щодо відсутності в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про страховий стаж з лютого 2019 року по даний час. При цьому, наведена заява крім нормативного обґрунтування також містить відомості про дату народження, місце проживання (реєстрації), реєстраційний номер облікової картки платника податків

Таким чином, вказана заява містить необхідні відомості про ОСОБА_1 , обов`язковість зазначення яких передбачено додатком 3 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , який встановлює форму заяви про призначення/перерахунок пенсії.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року по справі №460/2591/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос Т. І. Шинкар