Постанова

від 03.06.2020 по справі 2-4462/11

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03.06.20

22-ц/812/746/20

Єдиний унікальний номер судової справи № 2-4462/11

Провадження № 22-ц/812/746/20 Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2020 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів - Бондаренко Т.З., Темнікової В.І.,

із секретарем судового засідання - Біляєвою В.М.,

за участю: представника відповідачки - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2 , подану в її інтересах адвокатом Мотельчук Юлією Ігорівною

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 січня 2012 року, ухваленого під головуванням судді - Притуляк І.О. в приміщені того ж суду по справі за позовом Кредитної спілки Злагода (надалі - КС Злагода ) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2011 року КС Злагода звернулась з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовувала тим, що рішенням суду від 19 листопада 2009 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у солідарному порядку на користь КС Злагода стягнуто заборгованість за кредитом у розмірі 92720,00 грн., яка утворилася внаслідок порушення відповідачами умов кредитного договору К7073-797 від 14 травня 2007 року, який вказаним судовим рішенням розірвано.

Посилаючись на те, що після рішення суду кредитна заборгованість не погашена, а також на вимоги ст. 625 ЦК України, позивач просив суд стягнути з відповідачів на свою користь у солідарному порядку заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції з 01 квітня 2009 року по 31 жовтня 2011 року у розмірі 18 965,32 грн. та проценти за користування кредитом у розмірі 48% річних від простроченої суми заборгованості за період з 01 квітня 2009 року по 15 листопада 2011 року у розмірі 61 411,73 грн., а всього 80 377,05 грн.

Під час судового засідання відповідачка ОСОБА_4 , яка діла від свого імені та як представник відповідача ОСОБА_3 , позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що, заборгованість у вигляді збитків від інфляції та процентів за користування кредитом від простроченої суми заборгованості за відповідний час прострочення виникла з вини відповідачки ОСОБА_2 , яка є основним платником цього кредиту, оскільки саме між нею та позивачем було укладено Кредитний договір 14 травня 2007 року. Крім того, зазначала, що ОСОБА_2 присвоїла все їх спільне ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) майно, у тому числі поліграфічне обладнання, яке є предметом Договору застави від 14 травня 2007 року, просила звільнити її ( ОСОБА_4 ) та ОСОБА_3 від сплати додаткових нарахувань (збитків від інфляції та процентів) по кредитній заборгованості та стягнути суму заборгованості за даним позовом з ОСОБА_2 .

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 січня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у солідарному порядку на користь КС Злагода суму заборгованості за кредитним договором у розмірі - 80 377,05 грн. Вирішено питання про судові витрати.

Рішення суду мотивовано вимогами ч.2 ст.625, ч.1 ст.1049, ч.1 ст.1050, ст.1054 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму кредиту, він зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки розмір відсотків встановлений договором 48% річних, а тому на користь позивача підлягає стягнення заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції з 01 квітня по 31 жовтня 2011 року у розмірі 18 965,32 грн. та проценти за користування кредитом у розмірі 48% річних від простроченої суми заборгованості за період з 01 квітня 2009 року по 15 листопада 2011 року у розмірі 61 411,73 грн., а всього 80 377,05 грн.

Не погодившись із рішенням суду ОСОБА_2 звернулась із апеляційної скаргою, поданою в її інтересах адвокатом Мотельчук Ю.І., в якій посилаюсь на неправильне застосування норм матеріального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення позовних вимог в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КС Злагода інфляційних витрат за період з 30 листопада по 31 жовтня 2011 року у розмірі 13 648,52 грн.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідачки, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України ).

Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України , судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону оскаржуване рішення не в повній мірі відповідає.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ч.1 ст. 553 ЦК України).

Стаття 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до норм ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплаті процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що 14 травня 2007 року між КС Злагода та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту №К7073-797 за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 50 000 грн. строком до 14 травня 2009 року зі сплатою 48% річних (а.с.6).

Цього ж дня з метою забезпечення зобов`язань між КС Злагода та ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено окремі договори поруки за умовами яких останні зобов`язались відповідати за неналежне виконання кредитних зобов`язань позичальницею ОСОБА_2 (а.с. 8-9).

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2009 року, яке набрало законної сили 30 листопада 2009 року, кредитний договір № К7073-797, укладений між КС Злагода та ОСОБА_2 14 травня 2007 року, розірвано. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у солідарному порядку на користь КС Злагода заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 92 720,00 грн. (а.с.30).

Не зважаючи на рішення суду, відповідачі кредитну заборгованість не сплатили, станом на 12 січня 2012 року борг становить 92 513,76 грн. (а.с.10).

У зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за процентами у розмірі 48% річних від простроченої суми заборгованості - 92 513,76 грн. за період з 01 квітня 2009 року по 15 листопада 2011 року у розмірі 61 411,73 грн., а також інфляційні витрати з 01 квітня 2009 року по 31 жовтня 2011 року у розмірі 18 965,32 грн.

Задовольняючи вимоги та стягнувши з відповідачів у солідарному порядку вказану суму заборгованості суд першої інстанції виходив з того, що оскільки дія кредитного договору закінчилась, а відповідачі кредитну заборгованість не сплатили, а тому з них у солідарному порядку підлягає стягненою проценти за користування кредитом та інфляційні витрати.

Однак, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпеченні частиною другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначене відповідає правовому висновку Великою Палати Верховного Суду (постанова від 28 березня 2018 року справа № 444/9519/12).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку із закінченням строку кредитування 14 травня 2009 року та розірванням кредитного договору за рішення суду, яке набрало законної сили 30 листопада 2009 року, право КС Злагода на отримання процентів за користування кредитом, передбачених договором припинилося у зв`язку з чим вимоги про стягнення процентів за період з 01 квітня 2009 року по 15 листопада 2011 року у розмірі 61 411,73 грн. стягненню не підлягають.

Що стосується вимог про стягнення інфляційних витрат, то вони підлягають частковому задоволенню за період з 30 листопада 2009 року по 31 жовтня 2011 року у розмірі 13 648,52 грн. ( 92 513,76 грн. х (114,7529568665% - індекс інфляції /100%) - 92513,76 грн.), які розраховані згідно Методики розрахунку інфляційного нарахування суми боргу.

За таких обставин, рішення суду на підставі п. 1 ч.1 ст. 376 ЦПК України підлягає зміні шляхом стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь КС Злагода заборгованість за кредитним договором № К7073-797 від 14 травня 2007 року станом на 31 жовтня 2011 року інфляційні витрати у сумі 13 648,52 грн. в солідарному порядку та стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь КС Злагода заборгованість за кредитним договором № К7073-797 від 14 травня 2007 року станом на 31 жовтня 2011 року інфляційні витрати у сумі 13 648,52 грн. в солідарному порядку.

На підставі ст. 141 ЦПК України підлягають зміні судові витрати пропорційно задоволеним вимогам 17% (13 648,52: 80 377,05 грн.), які складають 136,64 грн. (80 377,05 х 1%) х 17% та підлягають стягненню з трьох відповідачів по 45,55 грн. з кожного (136,64 грн. : 3) на користь позивача.

З позивача на користь відповідачки ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1000,94 грн., а тому з урахуванням взаєморозрахунку з позивача на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути судовий збір у розмірі 955,39 грн. (1000,94 грн. - 45,55 грн.)

Також підлягає стягненню на користь позивача з кожного відповідача по 40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану в її інтересах адвокатом Мотельчук Юлією Ігорівною задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 січня 2012 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Кредитної спілки Злагода (код ЄДРПОУ 24790194, р/р НОМЕР_3 , МФО 326580) заборгованість за кредитним договором № К7073-797 від 14 травня 2007 року станом на 31 жовтня 2011 року інфляційні витрати у сумі 13 648,52 грн. в солідарному порядку.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 ) на користь Кредитної спілки Злагода (код ЄДРПОУ 24790194, р/р НОМЕР_3 , МФО 326580) заборгованість за кредитним договором № К7073-797 від 14 травня 2007 року станом на 31 жовтня 2011 року інфляційні витрати у сумі 13 648,52 грн. в солідарному порядку.

Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Кредитної спілки Злагода судовий збір у розмірі по 45,55 грн. та по 40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного.

Стягнути з Кредитної спілки Злагода на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 955, 39 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки Злагода 40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: Т.В. Крамаренко

Судді: Т.З. Бондаренко

В.І. Темнікова

Повний текст постанови складено 05 червня 2020 року.