Рішення

від 23.08.2007 по справі 2/241

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/241

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,  м. Чернігів                                                                             телефон канцелярії

проспект Миру, 20                                                                                         7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

“20”  серпня 2007 року                                                               справа № 2/241

Позивач:          Закрите акціонерне товариство  Комерційний банк "ПриватБанк"

В особі  Чернігівського РУ ПриватБанку,  вул. Серьожнікова, 6, м. Чернігів, 14006

Адреса юридичної особи: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50

3-я особа на стороні позивача без самостійних вимог

відкрите акціонерне товариство Акціонерний банк „Приватінвест” в особі ЧРУ, м. Чернігів,

вул. Преображенська,  2

Відповідач:          селянське (фермерське) господарство „Насінневе”, Чернігівська обл.,

смт.  Талалаївка, вул. Леніна. 1

Предмет спору: про стягнення заборгованості 25484,57грн.

                                                                                           Суддя    Михайлюк С.І.

Представники сторін:

позивач: Рожко С.М. – представник

відповідач: не з"явился   

від 3-ї особи : Рожко С.М. - представник

СУТЬ   СПОРУ:

             Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 18040 грн. заборгованості за простроченим кредитом,  1864,22 грн.  пені на суму простроченого кредиту, 5468,59 грн. заборгованості  по процентах, 111,76 грн. –пені на суму прострочених процентів згідно з кредитним договором  від 21.04.2005р. та  договором відступлення права вимоги від 22.03.2006р..

          Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, заперечень не надіслав. За його клопотанням розгляд справи відкладався.

Не з'явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали, суд

в с т а н о в и в:

21 квітня 2005р. між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком „Приватінвест” та відповідачем було укладено кредитний договір № 35-5/539.

Відповідно до п. 1.1.  договору банк  взяв на себе зобов'язання надати позичальнику кредит у сумі 25000 грн. у термін до 20.04.2006р. в обмін на зобов'язання позичальника  повернути кредит, сплатити відсотки, комісійну винагороду в обумовлений договором термін.

Пунктом 1.3. Договору сторони визначили строк повернення кредиту  20.04.2006 року.

22.04.2005р. укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору, згідно з якою 01.10.2005р. відповідач мав погасити 10416,65 грн. кредиту, а 20.04.2006р. –14583,35 грн. 29.05.2006р. укладена додаткова угода № 2.

                     Статтею 1054 Цивільного кодексу України  передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

          ВАТ АБ „Приватінвест” виконав взяті на себе зобов'язання та надав позичальнику кредит.

У відповідності до ст. 512 Цивільного кодексу України  кредитор у зобов'язанні  може бути замінений іншою особою  внаслідок  передання  ним своїх прав іншій  особі за правочином ( відступлення права вимоги).

До нового кредитора, згідно ст. 514 Цивільного кодексу України, переходять  права первісного кредитора  у зобов'язанні  в обсязі і на  умовах, що  існували на момент переходу  прав, якщо інше  не встановлено договором або законом.

22.03.2006 року між ВАТ АБ „Приватінвест” (кредитор) та Закритим акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк”  в особі Чернігівського РУ ПриватБанку був укладений договір відступлення прав вимоги № 23, відповідно до якого  Закритому акціонерному товариству Комерційний банк “ПриватБанк” перейшли права вимоги до  боржника –відповідача по справі, що випливають з договору № 35-5/539 від 21.04.2005р.  та додаткової угоди № 1: платежів по кредиту, відсоткам, комісіям,  інших платежам, неустойки (штрафу, пені), які існують у кредитора відповідно до умов договору на дату укладення цього договору згідно з розрахунком (додаток № 1).  Також здійснене відступлення кредитором прав вимоги на отримання  від боржника платежів по кредиту, відсотках за його користування, комісіях, винагородах, інших платежах, неустойки (штрафу, пені), права на отримання яких від боржника виникне після укладення цього договору.

Таким чином  кредитором по  кредитному договору № 35-5/539 від 21.04.2005 року став позивач і до нього перейшли всі  права первісного  кредитора.

Листом від 05.04.2006р. ЧРУ ПриватБанку повідомило відповідача про уступку прав вимоги АБ „Приватінвест” за договором № 35-5/539 від 21.04.200р.  на підставі договору № 23 від 22.03.2006р.

          У відповідності зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Як свідчать матеріали справи, прострочена заборгованість відповідача по кредиту становить 18040 грн.

Відповідно до п. п. 4.1 та 4.2 договору відповідач зобов'язаний був сплачувати банку  відсотки за користування кредитом в розмірі 25 % річних, а при порушенні позичальником якого-небудь із зобов'язань по кредиту –в розмірі 50 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У відповідності з п. 4.8. договору нарахування відсотків здійснюється на дату сплати відсотків, при цьому відсотки розраховуються на непогашену  частину кредиту за фактучну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році.

Сплату  відсотків за користування кредитом, у відповідності з п. 4.3 договору,  відповідач зобов'язаний був здійснювати  в дату  сплати відсотків. Датою сплати відсотків є 25 число кожного поточного місяця.

Заборгованість по процентам за  користування кредитом з 11.01.06р. по 25.06.2007р.  у відповідача складає 5468,59 грн.  

Позивач також просить стягнути з відповідача відповідно до п. 5.1. кредитного договору пеню в сумі 1864,22 грн. за прострочення сплати суми кредиту 111,76 грн. пені за прострочення сплати.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами  4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом  п. 5.1 договору передбачено, що  при порушенні позичальником  якого-небудь із зобов'язань: по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.2.2.2., 4.1, 4.2, 4.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.3, 2.2.3, 2.3.2 договору,  позичальник сплачує банку  за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної дисконтної ставки   НБУ, що діяла в період за який виплачується пеня, від суми  простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Проте поняття дисконтної ставки НБУ не існує. Тому у стягненні пені слід відмовити.

Отже позов підлягає задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути  18040 грн. заборгованості по кредиту,  та 5468,59 грн. заборгованості по процентах. В решті позовних вимог слід відмовити.

 Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, а також керуючись ст.ст.  49, ст.ст. 82-85 Господарського  процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з  селянського (фермерського господарства) „Насінневе” (Чернігівська область, смт. Талалаївка, вул. Леніна, 1, код 31479895, р/р 26000059994383 в Чернігівському РУ ПриватБанка, МФО 353586) на користь Закритого акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк” в особі Чернігівського РУ ПриватБанка (м. Чернігів,   вул. Серьожнікова, 6, код 26085169)  18040 грн. заборгованості по кредиту,  5468,59 грн. заборгованості по процентах, 239,84 грн. держмита та 108,85 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

                   Суддя                                                   С.І. Михайлюк

23.08.07