Постанова

від 28.05.2020 по справі 300/1888/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/1888/19 пров. № А/857/3228/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Качмара В.Я., Кушнерика М.П.,

за участю секретаря судового засідання Кітраль Х.І.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЛАЙН ІФ" на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року у справі № 300/1888/19 (рішення ухвалено в м. Івано-Франківську, головуючий суддя Кафарський В.В., повне судове рішення складено 04.02.2020) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЛАЙН ІФ" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІНЛАЙН ІФ" 13.09.2019 звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006911401 від 29.08.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 251 715,00 грн., в тому числі за основним платежем - 201 372,00 грн. та за штрафними санкціями - 50 343,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідач протиправно, в порушення положень Податкового кодексу України та всупереч фактичним обставинам, необґрунтовано за наслідками проведеної перевірки виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Вказує, що відповідач при прийнятті цього рішення необґрунтовано дійшов висновку про безтоварність господарських операцій між позивачем та контрагентом ТзОВ "Агро-інвест Д" та відсутність у позивача права на включення до валових витрат коштів сплачених за поставлений товар, оскільки товариство за результатами господарської діяльності правомірно сформувало витрати, що підтверджується даними первинних бухгалтерських документів. Вважає безпідставним покладення відповідальності на позивача за можливі порушення, допущені контрагентами позивача. Окрім цього, позивач відмічає, що висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій між позивачем та контрагентом ТзОВ "Агро-інвест Д" ґрунтуються на тому, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32019200000000009, яке зареєстроване 04.02.2019 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 205 КК України стосовно ТзОВ "Агро-інвест Д". При цьому вказує, що факт порушення кримінального провадження не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом. Окрім того, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності свого контрагента і реально отримати від нього товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та залучено Головне управління ДФС в Івано-Франківській області як другого відповідача у справі.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач ТОВ "ГРІНЛАЙН ІФ" оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким адміністративний позов задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення необґрунтовано дійшов висновку про безтоварність господарських операцій між ним та контрагентом ТзОВ "Агро-інвест Д". Вказує, що товариство за результатами господарської діяльності правомірно сформувало витрати, що підтверджується даними первинних бухгалтерських документів. При тому, вважає безпідставним покладення відповідальності на позивача за можливі порушення, допущені контрагентами позивача. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Факт порушення кримінального провадження не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених між позивачем та його контрагентом. Щодо висновку суду першої інстанції про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТзОВ Агро-Інвест Д (у зв`язку з відсутністю у ТзОВ Агро-Інвест Д підтвердження придбання по ланцюгу постачання вугілля деревного, яке в подальшому реалізовано позивачем, то вказує, що відсутність у контрагента матеріальних, виробничих, трудових та інших, ресурсів не впливає на реальність господарських операцій, оскільки такий контрагент має право залучити відповідні ресурси на підставі цивільно-правових угод.

Зазначає, що окремі недоліки в оформленні первинних документів не спростовують наявності у підприємства відповідних господарських операцій, а відсутність реквізитів первинних документів ще не означає їх дефектність, що спростовує висновок суду в тому, що надані позивачем на підтвердження реальності господарської операції письмові докази не спростовують висновків податкового органу про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТзОВ Агро-Інвест Д . Щодо економічної та ділової доцільності придбання таких товарів, то покликаючись на судову практику, зазначив, що здійснення суб`єктом господарювання дій, які є нетиповими для певного виду діяльності або можуть не у повній мірі відповідати цільовому призначенню отриманих кредитних ресурсів, не може однозначно свідчити про невідповідність таких дій цілям господарської діяльності.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ТзОВ "Грінлайн ІФ" перебуває на податковому обліку як платник податків.

Згідно вимог п. 20.1 ст. 20, ст. 77 та п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу (далі - ПК) України, відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок виїзних платників податків на 2019 рік, на підставі наказу ГУ ДФС в Івано-Франківській області №1056 від 03.07.2019, направлень на перевірку від 15.07.2019 за №1104, 1105 та 1106 посадовими особами ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведена планова виїзна документальна перевірка ТзОВ "Грінлайн ІФ" з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.

За результатами перевірки складено акт №724/09-19-14-01/38555558 від 09.08.2019, яким зроблено висновки, зокрема, про порушення позивачем:

- п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 135.1 ст.135 ПК України від 02.12.2010 за №2755-VI, п. 5, п.7, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №15 "дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999,пп. 5.1 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва", затвердженого наказом Мінфіну №39 від 25.02.2000, розділу III Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 за №73, п. 10, п. 11 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 за №318, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 за №996-XIV, пп.1.2 п.1, пп.2.1, пп.2.4, пп.2.15, пп.2.16 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 201 372,00 грн., в тому числі за 2016 рік в сумі 875,00 грн., за 2017 рік в сумі 170 281,00 грн., 2018 рік в сумі 30 216,00 грн.

За наслідками розгляду вищевказаного акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0006911401 від 29.08.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 251715,00 грн., в тому числі за основним платежем - 201 372,00 грн. та за штрафними санкціями - 50 343,00 грн.

Не погодившись з вказаним податковим-повідомленням рішенням, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді справи позивачем не спростовано наявність обставин, на які покликається відповідач, обґрунтовуючи безтоварність здійснених господарських операцій із контрагентом на противагу тому відповідач довів, що діяв у межах наданих повноважень та з урахуванням фактичних обставин справи та правомірно прийняв оскаржене податкове повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс (далі - ПК) України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Досліджуючи правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0006911401 від 29.08.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств, колегія суддів враховує таке.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає, що витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є, зокрема прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п. 135.1 ст.135 ПК України).

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції. Крім того, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку.

Тому визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Сплачені в ціні товару (послуг) суми податку на додану вартість для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися для формування валових витрат з податку на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Тобто, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Як встановлено судом, відповідач в акті перевірки зробив висновок про безтоварність проведених операцій між позивачем та його контрагентом - ТзОВ "Агро-Інвест Д".

Такі висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що ТзОВ "Грінлайн ІФ" не надано до перевірки первинні документи стосовно господарських відносин із контрагентом ТОВ "Агро-Інвест Д" (окрім ТТН та видаткових накладних); відсутність в ТзОВ "Агро-Інвест Д" підтвердження придбання по ланцюгу постачання вугілля деревного, яке в подальшому реалізовано ТзОВ "Грінлайн ІФ ; відсутнє підтвердження наявності необхідних для здійснення господарської діяльності основних засобів у контрагента; відсутність підтвердження наявності необхідних для здійснення господарської діяльності трудових ресурсів; ненадання документів (зокрема договорів купівлі, постачання, транспортування, сертифікатів відповідності, тощо) призвело до неможливості відображення змісту та умов здійснення господарської операції; наявність відкритого кримінального провадження по контрагенту.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій між позивачем та ТзОВ "Грінлайн ІФ , формування валових витрат для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, судом встановлено таке.

Згідно договору купівлі-продажу деревного вугілля №20/03 від 20.03.2017, укладеного між позивачем та ТзОВ "Агро-Інвест Д", який не був наданий ГУ в Івано-Франківській області при проведенні перевірки на підставі підпункту 1.1 визначено, що ТзОВ "Агро-інвестД" (продавець) зобов`язується передати у власність ТзОВ "Грінлайн ІФ" (покупець),а покупець прийняти і оплатити на умовах даного договору деревне вугілля з твердолистяних порід, далі - Продукцію, у зв`язаних нових поліпропіленових мішках продавця вагою нетто - 15 кг.

Відповідно до підпункту 4.3 цього Договору Сторони погодились, що належним доказом якісних характеристик поставленої продукції буде висновок лабораторії покупця.

Продукція вважається прийнятою після її повної перевірки по якості та кількості на складі Покупця (підпункт 5.1 Договору 20/03).

На підтвердження факту здійснення господарської операції та поставки товару позивачем долучено до матеріалів справи первинну документацію, зокрема, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

Згідно акта перевірки податковим органом встановлено, що видом діяльності ТзОВ "Агро-Інвест Д" (код ЄДРПОУ 39689642) є 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. ТзОВ "Агро-Інвест Д" зареєстровано Тростянецьким районним управлінням юстиції 12.03.2015 за №16241020000000639, є неплатником ПДВ, як платником подано Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва форми №1-м за 2015 рік (основні засоби відсутні), Звіт про фінансові результати Форма №2-м за 2015 рік (р. 2000 "Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" становить 972,00 грн.). Будь-якої іншої звітності до податкового органу з часу реєстрації не подано (фінансовий звіт підприємства/баланс за 2017 рік не подано, податкова декларація з податку на прибуток за 2017 рік не подана, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 2017 рік не подано).

Також податковим органом встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019200000000009 від 04.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 205 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що у 2015 році у м. Тростянець особа_3, інформація_1, за грошову винагороду, зареєстрував на своє ім`я суб`єкт підприємницької діяльності ТзОВ "Агро-інвест Д" з метою прикриття незаконної діяльності щодо формування незаконних валових витрат з податку на прибуток для реальних суб`єктів підприємницької діяльності, в тому числі ТзОВ "Грінлайн" (код 38555558).

На підставі проведеного аналізу інформаційних даних ДФС встановлено відсутність в ТзОВ "Агро-інвест Д" підтвердження придбання по ланцюгу постачання вугілля деревного, яке в подальшому реалізовано ТзОВ "Грінлайн ІФ".

Необхідно звернути увагу, що позивач на підтвердження реальності господарських операцій не надав контролюючому органу при перевірці, а також на вимогу суду докази якісних характеристик поставленої продукції -висновки лабораторії покупця, що є обов`язковими, згідно підпунктами 4.3, 5.1 Договору №20/03 від 20.03.2017 для прийомки продукції.

Згідно відомостей бухгалтерського обліку ТзОВ "Грінлайн ІФ", оформлювалось придбання деревного вугілля у ТОВ Агро-ІнвестД в період з 01.01.2016 по 31.12.2018 на загальну суму 1 780 028 грн. В подальшій реалізації вказаних ТМЦ товариством віднесено та відображено витрати понесені на придбання вказаного вугілля в рахунок собівартості реалізованої продукції. На підтвердження факту здійснення господарської операції до перевірки товариством надано ряд видаткових накладних по придбанню вугілля деревного в поліетиленових мішках, а також ряд товарно-транспортних накладних.

Однак контролюючому органу позивачем не було надано жодного договору поставки, купівлі-продажу, сертифікатів відповідності, чи інших документів, які б підтверджували реальність придбання вугілля деревного у ТОВ " Агро-Інвест Д".

За відсутності вказаних договорів неможливо встановити на яких умовах здійснювалось постачання відповідних товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), яка із сторін понесла витрати на фактичну доставку ТМЦ, хто здійснював фактичне постачання ТМЦ, де здійснювався перехід права власності на вказані товари, якими документами підтверджується якість і відповідність ТМЦ.

Як видно із наявних у матеріалах справи товарно-транспортних накладних, пунктом розвантаження є ТДВ Перечинський ЛХК. При цьому, жодних договорів (контрактів) про зберігання, укладених позивачем із ТДВ "Перечинський лісохімічний комбінат", в тому числі для зберігання залишку вугілля деревного вагою 37,72 т, позивач на вимогу суду не надав.

Відповідно до підпунктів 11.4, 11.5 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 за №363 (у редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Згідно наявних у матеріалах справи копій товарно-транспортних накладних, на них відсутній підпис водія в графах "прийняв водій/експедитор", "здав водій/експедитор", хоча вказані записи є обов`язковими згідно Правил перевезення вантажу.

Також, зі змісту товарно-транспортних накладних №30/08 від 30.08.2017, №27/05 від 27.05.2017, №15/05 від 15.05.2017, №20/05 від 20.05.2017, №25/09 від 25.09.2017 неможливо ідентифікувати особу - водія вказаних у ТТН. У вказаних ТТН, у графі "Водій" зазначено "Олександр".

Надаючи вказаним документам оцінку, колегія суддів наголошує, що основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Так, для цілей податкового обліку беруться до уваги насамперед економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій.

При дослідженні господарських відносин позивача з ТОВ " Агро-Інвест Д" підлягає застосуванню підхід "превалювання суті над формою" та з`ясування справжньої сутності правовідносин, що існували. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 08 жовтня 2019 року при розгляді справи №826/24198/15.

Проведеним аналізом інформаційних даних ДФС встановлено відсутність у ТОВ "Агро-Інвест Д" підтвердження придбання по ланцюгу постачання вугілля деревного, яке в подальшому реалізовано ТОВ "Грінлайн ІФ ; відсутнє підтвердження наявності необхідних для здійснення господарської діяльності основних засобів та інше (фінансовий звіт підприємства /баланс за 2017 рік не подано, згідно даних АІС Податковий блок відомості про об`єкти оподаткування відсутні); відсутність в ТОВ "Агро-Інвест Д" задекларованого доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2017 рік (податкова декларації з податку на прибуток за 2017 рік не подана), відсутність підтвердження наявності необхідних для здійснення господарської діяльності трудових ресурсів (Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 2017 рік не подано).

У свою чергу позивачем не надано документального підтвердження обґрунтування економічної та ділової доцільності придбання таких товарів, як не надано і підтвердження використання отриманих товарів в безпосередній господарській діяльності товариства, а надані позивачем на підтвердження реальності господарської операції письмові докази загалом не спростовують висновків податкового органу, наведених в акті перевірки про безтоварність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТзОВ "Агро-Інвест Д".

Таким чином, наведені обставини в сукупності спростовують доводи апеляційної скарги, що товариство за результатами господарської діяльності з контрагентом ТзОВ "Агро-інвест Д" правомірно сформувало витрати, що підтверджується даними первинних бухгалтерських документів

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів вважає, що позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. В той же час відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію перед судом щодо правомірності прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення доказав. Відтак, на підставі встановленого, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Згідно з частиною першою, другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У справі "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04, від 10 лютого 2010 року, пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі "Hirvisaari v. Finland", заява №49684/99, від 27 вересня 2001 року, пункт 30).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи встановлене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законними та обґрунтованим, прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та не впливають на правомірність прийнятого рішення, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЛАЙН ІФ" залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду 30 січня 2020 року у справі № 300/1888/19- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Д. М. Старунський судді В. Я. Качмар М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 04.06.2020