Рішення

від 04.06.2020 по справі 426/3193/20

СВАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 426/3193/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 року , м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Осіпенко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Вєдєрникової Т.А., Чмихало М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сватове Луганської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Акіньшин Дмитро Васильович, до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №103/0012По/05/01/-19 від 04.03.2020 року, винесену державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області Гончаровим Юрієм Євгеновичем про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. 54 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. Вважає, що дана постанова не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, він адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 54 КУпАП не вчиняв, протокол про адміністративне правопорушення був складений без з`ясування обставин, що мають суттєве значення для розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Так, позивач наголошує, що його притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченого ст. 54 КУпАП, за порушення строків повернення тимчасово займаної земельної ділянки, за договором оренди, її власнику, але подія адміністративного правопорушення передбаченого даною статтею відсутня з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 34 Закону України Про оренду землі , у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Умовами договору оренди землі б/н від 30.03.3005 року, а саме п. 21, передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він її одержав.

За твердженнями позивача, договором оренди не встановлено конкретних строків повернення земельної ділянки її власнику, а тому в даному випадку відсутня подія адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 54 КУпАП, що є підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №20-ДК/0014По/08/01/-20 від 04.03.2020 року, винесену інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області Гончаровим Ю.Є.

Ухвалою суду від 27 березня 2020 року зазначений адміністративний позов було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

01.06.2020 року на адресу суду надійшов відзив від відповідача на адміністративний позов, в якому відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що у відповідності до законодавства України державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області Гончаровим Ю.Є. було проведено планову перевірку дотримання вимог земельного законодавства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб.

За результатами проведення планової перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 21.01.2020 року №20-ДК/11/АП/09/01/-20, яким встановлено, що земельна ділянка № НОМЕР_1 приватної форми власності сільськогосподарського призначення - рілля, площею 4,9259 га (кадастровий номер 4424084000:07:006:0071), яка розташована на території Містківської сільської ради і належить ОСОБА_2 , за договором оренди землі від 30.03.2005 року передана в оренду СФГ Світанок , строк дії якого визначений до 02.12.2019 року, і на момент проведення перевірки не повернута власнику з порушенням відповідного строку.

Оскільки, згідно акту виявлено порушення позивачем законодавства у сфері використання та охорони земель, за яке Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність, державним інспектором був складений протокол про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення, від 04.03.2020 року № 20-ДК/0014П/07/01/-20, складений відповідно до вимог КУпАП та інструкції з оформлення державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.01.2017 року № 6.

Вважає доводи позивача, щодо незаконності проведення перевірки і відсутності події адміністративного правопорушення безпідставними і такими, що не відповідають чинному законодавству України.

Крім того, зазначає, що позовна заява подана з порушенням строків оскарження, передбачених КАС України, так як граничний строк оскарження закінчився 13.03.2020 року, а позивач звернувся до суду з позовом лише 16.03.2020 року.

На підставі вищевикладеного просить суд повністю відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Акіньшин Д.В. в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Через канцелярію суду представник позивача - адвокат Акіньшин Д.В. надав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - Дем`янов О.О. в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце його проведення повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, в зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та проаналізувавши наявні по справі письмові докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Встановлені факти та відповідні їм правовідносини.

04 березня 2020 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області Гончаровим Ю.Є. складено протокол №20/ДК/0014П/07/01/-20, в якому встановлено порушення ОСОБА_1 строків повернення тимчасово зайнятих земель, а саме земельної ділянки № 245 приватної форми власності сільськогосподарського призначення - рілля, площею 4,9259 га (кадастровий номер 4424084000:07:006:0071), яка розташована на території Містківської сільської ради і належить ОСОБА_2 , та за договором оренди землі від 30.03.2005 року передана в оренду СФГ Світанок на строк до 02.12.2019 року.

Відповідно до обставин, зазначених в протоколі №20/ДК/0014П/07/01/-20 від 04.03.2020 року, 04 березня 2020 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області Гончаровим Ю.Є. винесено постанову № 20-ДК/0014По/08/01/-20, про накладення адміністративного стягнення відносно позивача.

Даною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 54 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

В свою чергу, протокол про адміністративне правопорушення №120/ДК/0014П/07/01/-20 від 04.03.2020 року було складено на підставі акту № 20-ДК/11/АП/09/01/-20 від 21.01.2020 року, складеного за результатами проведення планової перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки .

За результатами проведення зазначеного вище заходу органом контролю встановлено , що земельна ділянка № 245 приватної форми власності сільськогосподарського призначення - рілля, площею 4,9259 га (кадастровий номер 4424084000:07:006:0071), яка розташована на території Містківської сільської ради і належить ОСОБА_2 , за договором оренди землі від 30.03.2005 року передана в оренду СФГ Світанок , строк дії якого визначений до 02.12.2019 року, і на момент проведення перевірки не повернута власнику з порушенням відповідного строку.

Судом встановлено, що 30 березня 2005 року між СФГ Світанок (орендар) та ОСОБА_2 (орендодавець) укладено договір оренди землі № б/н (надалі договір оренди), відповідно до п. 1 якого в строкове платне користування СФГ Світанок було надано земельну ділянку, площею 4,9259 га, яка знаходиться на території Містківської сільської ради.

Даний договір оренди був зареєстрований 01.04.2005 року у Сватівському районному комплексному відділі Луганської регіональної філії центру ДЗК за № 240840/040541700204.

21.08.2009 року між ОСОБА_2 та СФГ Світанок укладено зміни до договору оренди землі, які зареєстровані в Сватівському районному реєстраційному окрузі Луганської регіональної філії Центру ДЗК за № 040941700540 від 02.12.2009 року, і якими строк дії договору оренди землі був продовжений на термін 10 (десять) років.

Стверджуючи про порушення ОСОБА_1 , який є головою СФГ Світанок , вимог земельного законодавства, відповідач зазначає, що земельна ділянка, всупереч умовам договору оренди, не була повернута орендодавцю, зважаючи на що СФГ Світанок було порушено вимоги п. 21 та п. 43 договору оренди землі , що тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 54 КУпАП України.

На підставі вищезазначених тверджень, відповідачем було винесено постанову №20-ДК/0014По/08/01/-20 від 04.03.2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.

Позивач оскаржив вказану постанову, подавши позов у даній справі.

Щодо тверджень відповідача про пропуск позивачем строку на оскарження постанови.

Постанова № ДК/0014По/08/01/-20, про накладення адміністративного стягнення на позивача, була винесена 04.03.2020 року .

Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно із ч. 6 ст. 122 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, останнім днем оскарження вищевказаної постанови було 14.03.2020 року, яке припало на вихідний день - суботу.

Наступним робочим днем після вказаної дати є 16.03.2020 року, і саме в цей день позивач звернувся з даним позовом до суду.

Отже, враховуючи приписи ч. 2 ст. 286 КАС України щодо того, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), суд зазначає, що позивачем не пропущено строк для звернення до суду із даним позовом.

Щодо законності винесеної постанови.

Згідно із ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно 244 КУпАП, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель і порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, правил технічної експлуатації самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації (статті 52 - 53-4, 54-56, 104-1, 108 та 188-5).

Від імені зазначеного органу розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: 3) старші державні інспектори сільського господарства, державні інспектори сільського господарства - штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 винесена уповноваженою на те особою та у відповідності до вимог діючого законодавства.

У п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1ст. 3 КАС України). Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Вимоги ст. 69 КАС України передбачають, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно із абзацом 1 ч. 1 ст. 31 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України Про оренду землі , у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

За невиконання вимог земельного законодавства в частині порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель ч. 1 ст. 54 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у виді штрафу: щодо громадян - в розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і щодо посадових осіб - від п`ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обґрунтовуючи порушення строків повернення земельної ділянки орендодавцю, та наявність, таким чином, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 54 КУпАП, відповідач зазначає про закінчення 02.12.2019 року строку дії договору оренди земельної ділянки, після настання якого у СФГ Світанок (в особі позивача, як голови господарства) виник обов`язок по поверненню земельної ділянки.

Однак з таким висновком суд не погоджується з огляду на те, що п. 21 договору оренди землі, яким передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він її одержав, сторони не встановили строк повернення земельної ділянки і не вказали обов`язкове складання акту прийому-передачі земельної ділянки, що буде невід`ємною частиною договору оренди землі.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не доведено, що позивачем був порушений строк повернення орендованої земельної ділянки її власнику.

Крім того, діюче законодавство України не містить норми, якою встановлений певний строк, в який орендодавець повинен повернути земельну ділянку її власнику і цей строк повинен бути визначений в договорі оренди.

На підставі зазначеного, суд приймає до уваги також доводи позивача про те, що зі сторони орендодавця земельної ділянки, - ОСОБА_2 - до СФГ Світанок не пред`являлось будь-яких заперечень після закінчення строку дії договору оренди землі щодо неналежного виконання умов договору та не повернення земельної ділянки.

Належних та допустимих доказів протилежного відповідачем не надано, незважаючи на обов`язок саме відповідача надати такі докази (ч. 2 ст. 77 КАС України).

За вказаних обставин, відповідачем не доведено порушення СФГ Світанок (в особі позивача) строків повернення земельної ділянки орендодавцю, адміністративна відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 54 КУпАП України.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Суд вважає, що державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області Гончаровим Ю.Є. при винесенні постанови № ДК/0014По/08/01/-20 від 04.03.2020 року було допущено порушення вимог ст. 245, 247, 251, 252, 280, 283 КУпАП щодо перевірки встановлених і наведених вище обставин.

У зв`язку з вищевикладеним, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є такою, що не відповідає закону, постановленою за відсутності події адміністративного правопорушення на підставі неналежних доказів вини позивача, порушує його права, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Інші доводи позивача є вторинними з огляду на висновки суду про відсутність події адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № ДК/0014По/08/01/-20 від 04.03.2020 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 420 гривень 40 копійок, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати понесені на його сплату.

Керуючись ст. 6-9, 72-77, 139, 242-246, 255, 286, 295 КАС України, ст. 7, 222, 251, 254, 258, 268, 288 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Акіньшин Дмитро Васильович, до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області Гончарова Юрія Володимировича № ДК/0014По/08/01/-20 від 04.03.2020 року про накладення адміністративного стягнення за ст. 54 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 54 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.

Стягнути з відповідача на користь позивача витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 420 грн. (чотириста двадцять гривень) 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його винесення.

Суддя Л.М. Осіпенко