Постанова

від 20.07.2020 по справі 426/3193/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2020 року справа №426/3193/20

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області на рішення Сватівського районного суду Луганської області від 04 червня 2020 року (повне судове рішення складено 04 червня 2020 року у м. Сватове) у справі № 426/3193/20 (суддя в І інстанції Осіпенко Л.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, третя особа ОСОБА_2 - державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Луганської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

УСТАНОВИВ:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (далі - Управління) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №103/0012По/05/01/-19 від 04.03.2020, винесену державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області Гончаровим Ю.Є. (далі - Інспектор) про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. 54 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. (далі - Спірна постанова). Позивач вважав, що постанова не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, він адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 54 КУпАП, не вчиняв, протокол про адміністративне правопорушення був складений без з`ясування обставин, що мають суттєве значення для розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Також в обґрунтуванні вимог наголошено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 54 КУпАП, за порушення строків повернення тимчасово займаної земельної ділянки, за договором оренди, її власнику, але подія адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею, відсутня з огляду на наступне. Згідно зі ст. 34 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV Про оренду землі (далі - Закон № 161-XIV), у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. Умовами договору оренди землі б/н від 30.03.3005, а саме п. 21, передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він її одержав.

За твердженнями позивача, договором оренди не встановлено конкретних строків повернення земельної ділянки її власнику, а тому в даному випадку відсутня подія адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 54 КУпАП, що є підставою для скасування Спірної постанови про накладення адміністративного стягнення, тому позивач просив суд її скасувати.

Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 04 червня 2020 року позовні вимоги задоволені.

Скасовано Спірну постанову, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.54 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом не надано належної оцінки нормам діючого законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття неправильного рішення. За результатами проведення планової перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 21.01.2020 №20-ДК/11/АП/09/01/-20, яким встановлено, що земельна ділянка № 245 приватної форми власності сільськогосподарського призначення рілля, площею 4,9259 га (кадастровий номер 4424084000:07:006:0071), яка розташована на території Містківської сільської ради і належить ОСОБА_3 , за договором оренди землі від 30.03.2005 передана в оренду СФГ Світанок , строк дії якого визначений до 02.12.2019, і на момент проведення перевірки не повернута власнику з порушенням відповідного строку. Оскільки за таке правопорушення передбачена адміністративна відповідальність, на переконання апелянта, Спірна постанова є законною та має бути в обов`язковому порядку виконана позивачем.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 04 березня 2020 року Інспектором складено протокол № 20/ДК/0014П/07/01/-20, в якому встановлено порушення ОСОБА_1 строків повернення тимчасово зайнятих земель, а саме земельної ділянки № 245 приватної форми власності сільськогосподарського призначення рілля, площею 4,9259 га (кадастровий номер 4424084000:07:006:0071), яка розташована на території Містківської сільської ради і належить ОСОБА_3 , та за договором оренди землі від 30.03.2005 передана в оренду СФГ Світанок на строк до 02.12.2019.

Відповідно до обставин, зазначених в протоколі № 20/ДК/0014П/07/01/-20 від 04.03.2020, 04 березня 2020 року Інспектором винесено Спірну постанову, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 54 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

В свою чергу, протокол про адміністративне правопорушення №120/ДК/0014П/07/01/-20 від 04.03.2020 було складено на підставі акту № 20-ДК/11/АП/09/01/-20 від 21.01.2020, складеного за результатами проведення планової перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки.

За результатами проведення зазначеного вище заходу органом контролю встановлено, що земельна ділянка № 245 приватної форми власності сільськогосподарського призначення рілля, площею 4,9259 га (кадастровий номер 4424084000:07:006:0071), яка розташована на території Містківської сільської ради і належить ОСОБА_3 , за договором оренди землі від 30.03.2005 передана в оренду СФГ Світанок , строк дії якого визначений до 02.12.2019, і на момент проведення перевірки не повернута власнику з порушенням відповідного строку.

Судами встановлено, що 30 березня 2005 року між СФГ Світанок (орендар) та ОСОБА_3 (орендодавець) укладено договір оренди землі № б/н (далі - договір оренди), відповідно до п. 1 якого в строкове платне користування СФГ Світанок було надано земельну ділянку, площею 4,9259 га, яка знаходиться на території Містківської сільської ради.

Цей договір оренди був зареєстрований 01.04.2005 у Сватівському районному комплексному відділі Луганської регіональної філії центру ДЗК за № 240840/040541700204.

21.08.2009 між ОСОБА_3 та СФГ Світанок укладено зміни до договору оренди землі, які зареєстровані в Сватівському районному реєстраційному окрузі Луганської регіональної філії Центру ДЗК за № 040941700540 від 02.12.2009, і якими строк дії договору оренди землі був продовжений на термін 10 (десять) років.

Стверджуючи про порушення ОСОБА_1 , який є головою СФГ Світанок , вимог земельного законодавства, відповідач зазначив, що земельна ділянка, всупереч умовам договору оренди, не була повернута орендодавцю, зважаючи на що СФГ Світанок було порушено вимоги п. 21 та п. 43 договору оренди землі, що тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 54 КУпАП.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з такого.

Спершу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що твердження відповідача про пропуск позивачем строку на оскарження Спірної постанови є помилковими, з огляду на таке.

Так, спірна постанова була винесена 04.03.2020.

Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно із ч. 6 ст. 122 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, останнім днем оскарження вищевказаної постанови було 14.03.2020, яке припало на вихідний день - суботу.

Наступним робочим днем після вказаної дати є 16.03.2020, і саме в цей день позивач звернувся з позовом до суду.

Отже, враховуючи приписи ч. 2 ст. 286 КАС України щодо того, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що позивачем не пропущено строк для звернення до суду із відповідним позовом.

Доводи апеляційної скарги Управління в цій частині не спростовують правильних висновків місцевого суду.

Щодо безпосередньо законності винесеної постанови.

Згідно із ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно 244 КУпАП, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель і порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, правил технічної експлуатації самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації (статті 52 - 53-4, 54-56, 104-1, 108 та 188-5).

Від імені зазначеного органу розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: 3) старші державні інспектори сільського господарства, державні інспектори сільського господарства - штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, Спірна постанова винесена уповноваженою на те особою.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Вимоги ст. 69 КАС України передбачають, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно із абзацом 1 ч.1 ст.31 Закону № 161-XIV, договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону № 161-XIV, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

За невиконання вимог земельного законодавства в частині порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель ч.1 ст.54 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у виді штрафу: щодо громадян - в розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і щодо посадових осіб - від п`ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обґрунтовуючи порушення строків повернення земельної ділянки орендодавцю, та наявність, в цьому випадку, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 54 КУпАП, відповідач зазначив про закінчення 02.12.2019 строку дії договору оренди земельної ділянки, після настання якого у СФГ Світанок (в особі позивача, як голови господарства) виник обов`язок по поверненню земельної ділянки.

Однак, з таким висновком колегія суддів не погоджується з огляду на те, що п. 21 договору оренди землі, яким передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він її одержав, сторони не встановили строк повернення земельної ділянки і не вказали обов`язкове складання акту прийому-передачі земельної ділянки, що буде невід`ємною частиною договору оренди землі.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст. 252 ЦК України).

Матеріали справи не містять, а Управлінням не доведено, що позивачем був порушений строк повернення орендованої земельної ділянки її власнику.

Крім того, діюче законодавство України не містить норми, якою встановлений певний строк, в який орендодавець повинен повернути земельну ділянку її власнику і цей строк повинен бути визначений в договорі оренди.

На підставі зазначеного апеляційний суд також вважає правильним висновок місцевого суду, що зі сторони орендодавця земельної ділянки - ОСОБА_3 до СФГ Світанок не пред`являлось будь-яких заперечень після закінчення строку дії договору оренди землі щодо неналежного виконання умов договору та не повернення земельної ділянки.

Належних та допустимих доказів протилежного відповідачем не надано, незважаючи на обов`язок саме відповідача надати такі докази (ч. 2 ст. 77 КАС України).

За вказаних обставин, відповідачем не доведено порушення СФГ Світанок (в особі позивача) строків повернення земельної ділянки орендодавцю, адміністративна відповідальність за що передбачена ч.1 ст.54 КУпАП.

Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

За встановлених фактичних обставин у цій справі, за правового регулювання спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що Інспектором при винесенні Спірної постанови було допущено порушення вимог ст. 245, 247, 251, 252, 280, 283 КУпАП щодо перевірки встановлених і наведених вище обставин, у зв`язку з чим така постанова є такою, що не відповідає закону, постановленою за відсутності події адміністративного правопорушення на підставі неналежних доказів вини позивача, порушує його права, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд прийняв рішення з дотриманням як матеріального так і процесуального права, а позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області - залишити без задоволення.

Рішення Сватівського районного суду Луганської області від 04 червня 2020 року у справі № 426/3193/20 - залишити без змін.

Повне судове рішення - 20 липня 2020 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук