Ухвала

від 09.06.2020 по справі 160/6040/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 червня 2020 року Справа №160/6040/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу №51-о від 24.04.2020р., поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

28.05.2020р. (згідно штемпеля поштового зв`язку) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача "Про звільнення працівників податкової поліції" №51-о від 24.0.2020р. в частині звільнення підполковника податкової поліції ОСОБА_1 (М-124972), старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ п`ятого оперативного відділу оперативного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області;

- поновити позивача на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ п`ятого оперативного відділу оперативного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області;

- стягнути з відповідача на користь позивача всі види грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу з 27.04.2020р. по день поновлення на службі.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ч.1 ст.25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача.

Пунктом 2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Згідно до вимог п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Так, перевіряючи всі вищенаведені обставини, які суд зобов`язаний перевірити під час вирішення питання про відкриття провадження у адміністративній справі, судом встановлено, що із копії доданої до позову паспорту позивача та зі змісту позову видно, що останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з тим у позові зазначено, що позивач мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , проте на підтвердження місцезнаходження позивача за наведеною у позові адресою жодних доказів не надано, що унеможливлює перевірку судом дотримання позивачем правил підсудності.

Також і згідно до п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Частиною 6 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Однак, як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем у позові не зазначено реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта представника позивача в порушення вимог п.2 ч.5, ч.6 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Разом з тим, у позові позивач зазначає, що подання про звільнення оформлено без конкретизації випадків щодо зміни позивача у ставленні до проходження служби, а також без обґрунтування того, які саме організаційно-штатні заходи відбулися із посадою позивача, проте у позові не викладено обставин з посиланням на норми матеріального права, які регулюють оформлення таких документів та не зазначено про докази, що підтверджують такі обставини в порушення вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, згідно ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вбачається зі змісту позову, позивачем на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги посилається на те, що оскаржуваний наказ ним отримано 05.05.2020р., проте доказів на підтвердження наведеного позивачем до позову не додано в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також і у позові, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, позивач посилається на рішення Третього апеляційного адміністративного суду від 22.08.2019р. у справі №160/2741/19, проте, у позові позивач не зазначає те, яким чином обставини встановлені у даному рішенні звільняють позивача від доказування з урахуванням ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, копії відповідного судового рішення до позову не додано в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що позивач зобов`язаний надати докази, на яких ґрунтуються його позовні вимоги за приписами ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а за ст.80 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може сприяти збиранню доказів за клопотанням учасника справи лише за умови, якщо особа вжила самостійно заходів для отримання таких доказів або повідомила про причини неможливості самостійно отримати такі докази.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 25, 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Разом з тим, Законом України №540-ІХ від 30.03.2020р., який набрав чинності з 02.04.2020р., внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та, зокрема, доповнено розділ УІ "Прикінцеві положення" пунктом 3 за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.169 цього Кодексу продовжується на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Так, згідно постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р., зі змінами, з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України запроваджено карантин, дію якого продовжено до 22 червня 2020 року згідно постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020р.

За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п`ятиденний строк з дня припинення дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), шляхом надання до канцелярії суду:

- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта представника позивача; із зазначенням у позові викладу обставин щодо того, що подання про звільнення оформлено без конкретизації випадків щодо зміни позивача у ставленні до проходження служби, а також без обґрунтування того, які саме організаційно-штатні заходи відбулися із посадою позивача з посиланням на норми матеріального права, які регулюють оформлення таких документів та із зазначенням про докази, що підтверджують такі обставини; із зазначенням у позові яким чином обставини встановлені у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 22.08.2019р. у справі №160/2741/19 звільняють позивача від доказування з урахуванням ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до вимог п.2, п.5 ч.5, ч.6 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- доказів на підтвердження перебування (знаходження) позивача за адресою: АДРЕСА_2 , з урахуванням вимог ст.25, п.2 ч.5 ст.160, п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, надати довідку про взяття на облік як внутрішньо переміщену особу або інший документ, що підтверджує факт перебування (знаходження) позивача за наведеною адресою;

- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: доказів того, що оскаржуваний наказ позивачем отримано 05.05.2020р.; копії постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22.08.2019р. у справі №160/2741/19 у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись п.2, п.5 ч.5, ч.6 ст.160, ч.4 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу №51-о від 24.04.2020р., поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу - залишити без руху.

Позивачеві у п`ятиденний строк з дня припинення дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:

- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта представника позивача; із зазначенням у позові викладу обставин щодо того, що подання про звільнення оформлено без конкретизації випадків щодо зміни позивача у ставленні до проходження служби, а також без обґрунтування того, які саме організаційно-штатні заходи відбулися із посадою позивача з посиланням на норми матеріального права, які регулюють оформлення таких документів та із зазначенням про докази, що підтверджують такі обставини; із зазначенням у позові яким чином обставини встановлені у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 22.08.2019р. у справі №160/2741/19 звільняють позивача від доказування з урахуванням ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до вимог п.2, п.5 ч.5, ч.6 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- доказів на підтвердження перебування (знаходження) позивача за адресою: АДРЕСА_2 , з урахуванням вимог ст.25, п.2 ч.5 ст.160, п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, надати довідку про взяття на облік як внутрішньо переміщену особу або інший документ, що підтверджує факт перебування (знаходження) позивача за наведеною адресою;

- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: доказів того, що оскаржуваний наказ позивачем отримано 05.05.2020р.; копії постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22.08.2019р. у справі №160/2741/19 у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва