Рішення

від 03.06.2020 по справі 360/1635/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

03 червня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1635/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Смішливої Т.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Чепурової К.В.,

представника позивача - не прибув,

представника відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Литвинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біловодської селищної ради Луганської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - позивач) до Литвинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біловодської селищної ради Луганської області (далі - відповідач), в якій просить суд:

- застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Литвинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біловодської селищної ради Луганської області у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 92815, Луганська область, Біловодський район, с. Литвинівка, вул. Шевченка, буд. 9, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті перевірки.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що у період з 21 січня 2020 року по 22 січня 2020 року у відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", доручення Прем`єр-міністра України від 11 грудня 2019 року № 44205/1/1-19, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року та наказу Головного управління № 405-НО від 13 грудня 2019 року "Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)", на підставі посвідчення на проведення перевірки № 12 від 10 січня 2020 року, здійснено позапланову перевірку відповідача - Литвинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біловодської селищної ради Луганської області за адресою: 92815, Луганська область, Біловодський район, с. Литвинівка, вул. Шевченка, буд. 9, з метою перевірки виконання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

За результатами перевірки складено Акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (далі - Акт перевірки) № 12 від 22 січня 2020 року.

Актом перевірки виявлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VІ (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - ППБУ) та інших діючих нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки.

Подальша експлуатація будівель, споруд та приміщень Литвинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біловодської селищної ради Луганської області з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей.

18 травня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) відповідачем надано відзив (арк.спр. 27-30).

В обґрунтування відзиву зазначено, відповідно до акта, складеного позивачем, виявлено ряд порушень вимог законодавства, частина з яких на даний момент була усунена, зокрема:

-встановлені електророзетки на епоксидній основі;

- двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах за наявності людей не замикаються;

- ліквідовано улаштування та експлуатація тимчасових електромереж у приміщенні;

- приміщення використовуються за призначенням, не захаращені сторонніми предметами;

- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- придбані маски медичні як засоби індивідуального захисту.

Крім того оплачено штраф з порушення правил пожежної безпеки.

Навчальний заклад має централізоване фінансування відділу освіти, тому надіслано клопотання від 20 лютого 2020 року № 10А на відділ освіти виконавчого комітету Біловодської селищної ради щодо фінансування зазначених в Акті порушень: обладнання приміщення будівлі системою протипожежного захисту; обладнання будівлі закладу зовнішніми установками від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів; обладнання резервуару для забезпечення будівлі необхідною кількістю води для здійснення цілей пожежогасіння; забезпечення адресною вказівкою (назва вулиці, номер будинку), встановленою на фасаді будівлі, що освітлюється у темний час доби; доукомплектування первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками з відвідними трубами); придбання газового вогнегасника з величиною заряду вогнегасної речовини 3 кг і більше на приміщення електрощитової; придбання дверей 2-го типу на приміщення електрощитової; укладено договору для обробки килимів та килимової доріжки протипожежними речовинами в приміщенні дошкільного підрозділу.

Відповідач вважає, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При обранні такого заходу реагування, мають враховуватися принцип співмірності, обраного заходу реагування тим порушенням, як виникли та тим, які залишилися неусуненими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 21 квітня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (арк. спр. 18-19).

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Литвинівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біловодської селищної ради Луганської області, ідентифікаційний код 33451981, зареєстрований в якості юридичної особи 30 січня 2006 року за № 13631020000000145 на комунальній формі власності, місцезнаходження: 92815 , Луганська область, Біловодський район, с. Литвинівка, вул. Шевченка, буд. 9, що підтверджується також Статутом Литвинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біловодської селищної ради Луганської області (арк.спр. 32-39).

Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 13 грудня 2019 року № 405-НО "Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)", Литвинівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біловодської селищної ради Луганської області включено в графік щодо проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) об`єктів з масовим перебування людей на території Луганської області (пункт 144) (арк. спр. 5, 6).

На підставі посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 10 січня 2020 року № 12, виданого на проведення позапланової перевірки будівель Литвинівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біловодської селищної ради Луганської області, розташованого за адресою: 92815, Луганська область, Біловодський район, с. Литвинівка, вул. Шевченка, буд. 9, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", доручення Прем`єр-міністра України від 11 грудня 2019 року № 44205/1/1-19, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року та наказу Головного управління № 405-НО від 13 грудня 2019 року "Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)" у період з 21 січня 2020 року по 22 січня 2020 року посадовими особами Біловодського МРВ ГУ ДСНС України у Луганській області проведено перевірку стану додержання вимог законодавства у сфері пожежної техногенної безпеки та цивільного захисту (арк. спр. 7).

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Литвинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біловодської селищної ради Луганської області складено акт № 12 від 22 січня 2020 року (арк. спр. 8-13).

Вищезазначеним актом перевірки виявлено порушення:

1. Підпункту 1.2 пункту 1 розділу V Нормативно правового акту з пожежної безпеки (далі - НАПБ А.01.001-2014) - приміщення будівлі не обладнані системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

2. Підпункту 1.21 пункту 1 розділу IV НАПБ А.01.001-2014 та ДСТУ Б В.2.5- 38:2008 - будівлю закладу не обладнано зовнішніми установками від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ БВ.2.5-38:2008.

3. Підпунктів 3.24, 3.25 глави 3 розділу V НАПБ А.01.001-2014 - будівлі закладу не забезпечені необхідною кількістю води для здійснення цілей пожежогасіння.

4. Пункту 8 розділу II НАПБ А.01.001-2014 - приміщення закладу не забезпечені відповідними знаками безпеки у повному обсязі. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ІБО 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ІБО 6309:1987, ГОТ) та ТОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности .

5. Підпункту 2.22 пункту 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 - не забезпечено адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасадах будівель або інших видних місцях які освітлюються у темний час доби.

6. Підпункту 3.8 пункту 3 розділу V НАПБ А.01.001-2014 - не забезпечено доукомплектування первинними засобами пожежогасіння - вогнегасниками приміщень закладу, відповідно до чинних норм.

7. Пункту 5 розділу VI наказу МВС України від 15 січня 2018 № 25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за №225/31677 - не передбачено по одному газовому вогнегаснику з величиною заряду вогнегасної речовини 3 кг і більше на електрощитову.

8. Пункту 1.24 глави 1 розділу IV НАПБ А.01.001-2014 - в протипожежних перешкодах приміщення електрощитової не заповнити протипожежними дверима 2-го типу..

9. Абзацу 7 пункту 2 розділу IV наказу МВС України від 15 січня 2018 № 25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за №225/31677 - допускається експлуатування вогнегасників за відсутності розтруба та гнучких рукавів.

10. Підпункту 3.10 пункту 3 розділу V НАПБ А.01.001-2014 та пункту 6 розділу III наказу МВС України від 15 січня 2018 № 25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за №225/31677 - не забезпечено розміщення переносних вогнегасників шляхом навішування за допомогою кронштейнів на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для їх повного відчинення.

11. Підпункту 2.17 пункту 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 - допускається виконання опорядження (облицювання) стін закладу з горючих матеріалів (підвальне приміщення).

12. Підпункту 1.6 пункту 1 розділу IV НАПБ А.01.001-2014 - допускається з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в електромережах здійснювати за допомогою скрутки в будівлі закладу.

13. Підпункту 2.28 пункту 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 - відсутні документи, які характеризують пожежну небезпеку покриття підлоги (килими, килимові доріжки).

14. Підпункту 1.2 пункту 1 розділу VI НАПБ А.01.001-2014 - у приміщеннях закладу килими, паласи, килимові доріжки не прикріплені до підлоги.

15. Підпункту 2.37 пункту 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 - допускається улаштовування на шляху евакуації металевої труби опалення.

16. Підпункту 1.8 пункту 1 Розділ IV НАПБ А.01.001-2014 - допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж у приміщеннях закладу.

17. Підпункту 2.37 пункту 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 - допускається замикати на замки двері на шляхах евакуації.

18. Підпункту 1.8. пункту 1 розділу IV НАПБ А.01.001-2014 - допускається користування пошкодженими розетками.

19. Пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗ України - працівників закладу не забезпечено засобами індивідуального захисту.

Акт підписано директором Литвинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біловодської селищної ради Луганської області Петренко Л.І. без зауважень (арк.спр. 13).

Станом на дату розгляду справи заходи державного нагляду (контролю) з метою перевірки усунення порушень, зазначених в Акті, не проводилися, відповідачем визнається, що порушення повністю не усунуті.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Позивач відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року (далі - Закон № 877-V) та Кодексу цивільного захисту України є спеціально уповноваженим органом, який наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб`єктів господарювання певних заходів реагування.

Приписами статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Приписами статті 4 Закону № 877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (частина третя статті 6 Закону № 877-V).

Згідно з частинами першою та другою статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (абзац перший частини п`ятої статті 7 Закону № 877-V).

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

В силу статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України та полягають у:

1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Надаючи оцінку встановленим Актом порушенням та можливим наслідкам їх неусунення позивачем, суд зазначає таке.

Вказані порушення норм Нормативно правового акту з пожежної безпеки передбачені Правилами пожежної безпеки України (далі - ППБУ).

Пунктом 8 розділу ІІ ППБУ встановлено, що територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".

Відповідно до пункту 2.17 глави 2 розділу ІІІ ППБУ у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж:

Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб;

Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб.

Згідно з пунктом 2.22 глави 2 розділу ІІІ ППБУ будинки та інші об`єкти мають бути забезпечені адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасадах будівель або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби.

Згідно з пунктом 2.28 глави 2 розділу ІІІ ППБУ килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях з одночасним перебуванням 50 та більше осіб, коридорах, на сходових клітках повинні кріпитися до підлоги і бути помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність та відповідати групам поширення полум`я РП1, РП2.

Згідно з пунктом 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ не допускається: улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей; захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами; забивати, заварювати, замикати на замки, болтові з`єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах; розташовувати у тамбурах виходів, за винятком квартир та індивідуальних житлових будинків, гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентарю та матеріалу; захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини, евакуаційні площадки квартир житлових будинків; знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини; улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення (кіоски), обладнання; улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій; зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали; розташовувати в ліфтових холах приміщення різного призначення; робити засклення або закладання жалюзі і отворів повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках; знімати двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток; заміняти скло, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне у дверях; знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні; зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх; розвішувати у сходових клітках на стінах дзеркала, стенди, панно, інші горючі матеріали.

Пункт 1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ Забороняється: проходження повітряних ліній електропередач та зовнішніх електропроводок над горючими покрівлями, навісами, штабелями лісу, складами пально-мастильних матеріалів, торфу, дров та інших горючих матеріалів; відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом через пожежонебезпечні і вибухонебезпечні зони будь-якого класу і ближче 1 м і 5 м від них відповідно, а також у сходових клітках; експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією; застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок; застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання; користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами; підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами); використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів; складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами; використання побутових електронагрівальних приладів з порушенням встановлених їх виробником правил експлуатації та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено; прокладання в сходових клітках електропроводів і кабелів незалежно від їх напруги, крім електропроводки для освітлення звичайних сходових кліток; розміщення в кабельних спорудах будь-яких тимчасових пристроїв, зберігання в них матеріалів та устаткування.

Пункт 1.6 глави 1 розділу ІV ППБУ передбачено, що з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

Відповідно до пункт 1.24 глави 1 розділу ІV ППБУ забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові.

Пункт 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ передбачає, що захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".

Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ).

Згідно з пунктами 3.24 та 3.25 глави 3 розділу V ППБУ бочки з водою повинні встановлюватись у виробничих, складських та інших приміщеннях, спорудах у разі відсутності внутрішнього протипожежного водогону та за наявності горючих матеріалів, а також на території об`єктів, індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків. Їх кількість у приміщеннях повинна визначатися з розрахунку одна бочка на 250-300 м-2 захищуваної площі.

Бочки для зберігання води з метою пожежогасіння повинні мати місткість не менше ніж 0,2 м-3 і мають бути укомплектовані пожежним відром місткістю не менше ніж 0,008 м-3.

Згідно з підпунктом 3.8 пункту 3 розділу V ППБУ Необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок.

Якщо в одному приміщенні знаходяться декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами, то всі ці приміщення повинні забезпечуватись вогнегасниками, пожежним інвентарем та іншими видами засобів пожежогасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва.

Відповідно до пункту 3.10 глави 3 розділу V ППБУ для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір", ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности". Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби). Розміщення та експлуатація вогнегасників повинні здійснюватися згідно з вимогами Типових норм належності вогнегасників, Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 555/9154. Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом: навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; установлювання в шафи пожежних кран-комплектів, у спеціальні тумби, на підставки, що надійно закріплені, на підлозі (якщо дозволяє конструкційне виконання), у пожежні щити (стенди).

Пунктом 1.2. глави 1 розділу VІ ППБУ встановлено, що у приміщеннях, пов`язаних з перебуванням дітей, килими, паласи, килимові доріжки та інші покриття необхідно прикріплювати до підлоги.

Відповідно до пунктів 2 частини першої статті 20 КЦЗ України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Пунктом 6 розділу ІІІ наказу МВС України від 15 січня 2018 № 25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за №225/31677, яким затверджено Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників (далі - Правила) передбачено, що переносні вогнегасники розміщують шляхом навішування за допомогою кронштейнів на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для їх повного відчинення, або встановлюють у пожежні шафи пожежних кран-комплектів, на пожежні щити, стенди, підставки та спеціальні тумби.

Для зазначення місцезнаходження вогнегасників на об`єктах мають встановлюватися вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT). Знаки розташовуються на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як всередині, так і за межами приміщень.

Згідно з абзацом 7 пункту 2 розділу ІV Правил забороняється: 1) експлуатувати вогнегасники з наявністю вм`ятин, опуклостей або тріщин на корпусі, запірно-пусковому пристрої, накидній гайці, а також у разі порушення герметичності з`єднань вузлів вогнегасника, несправності індикатора тиску (для закачних вогнегасників) та відсутності або пошкодження пломби; 2) допускати механічні ушкодження корпусу та запірної арматури вогнегасника; 3) розбирати і перезаряджати вогнегасники особам, які не мають права на проведення таких робіт; 4) кидати вогнегасник у полум`я під час використання за призначенням та завдавати механічних пошкоджень для приведення його у дію; 5) під час експлуатації вогнегасника спрямовувати його насадку (гнучкий рукав або розтруб) у бік людей; 6) використовувати вогнегасники для потреб, не пов`язаних з пожежогасінням; 7) використовувати вогнегасники за відсутності розтруба або гнучкого рукава (залежно від типу вогнегасника).

Згідно з пункту 5 розділу VІ Правил будинки адміністративного та побутового призначення і громадські будинки на кожному поверсі повинні мати не менше двох переносних (порошкових, водопінних або водяних) вогнегасників з масою заряду вогнегасної речовини 5 кг і більше. Крім того, слід передбачати по одному газовому вогнегаснику з величиною заряду вогнегасної речовини 3 кг і більше: на 20 м-2 площі підлоги в офісних приміщеннях з оргтехнікою, коморах, електрощитових, вентиляційних камерах та інших технічних приміщеннях; на 50 м-2 площі підлоги в приміщеннях архівів, машзалів, бібліотек, музеїв.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Відповідач у відзиві зазначив, що ним усунуто порушення, разом з цим підтвердження усунення виявлених порушень суду не надано.

Суд зазначає, що звернення учбового закладу з листом № 10А від 20 лютого 2020 року до відділу освіти про виділення коштів для виконання вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, не свідчать про те, що керівництвом Литвинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біловодської селищної ради Луганської області усунуто виявлені під час перевірки порушення та на час розгляду справи відсутні небезпечні умови для навчання дітей.

Крім того, відповідачем надано до суду оригінал листа № 10А від 20 лютого 2020 року, на якому відсутні будь-які дані щодо його реєстрації у відділі освіти Біловодської селищної ради Луганської області, що викликає сумнів у тому, що вказане звернення мало місце, а також не надано інформацію про стан вирішення зазначених у зверненні питань.

Суд зауважує, що в межах даної справи розглядається не питання наявності підстав для притягнення керівника відповідача до будь-якого виду відповідальності, а наявність підстав для вжиття визначених законом заходів реагування з метою запобігання настанню негативних наслідків для життя та здоров`я людей, зокрема, дітей, які можуть бути спричинені внаслідок експлуатації приміщень та будівель, які не в повній мірі відповідають встановленим нормам та правилам пожежної безпеки.

З наданих відповідачем пояснень та документів не вбачається факту усунення жодного порушення, при цьому позивачем перевірку повторно не проведено, а встановити усунення виявлених в ході перевірки порушень може виключно позивач шляхом проведення повторної перевірки та оформлення її результатів.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16.

Крім того, ті порушення, існування яких не заперечується відповідачем станом на дату розгляду справи може створювати загрозу життю та здоров`ю учнів і персоналу навчального закладу, що є підставою для застосування заходів реагування.

Такий висновок в повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31 березня 2020 року у справі № 160/998/19.

З огляду на наведене, встановлені позивачем порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті від 22 січня 2020 року за № 12, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, призводять до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі. Тобто, вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища.

Виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі, а тому посилання відповідача про виявлені порушення є тимчасовими та не створюють ризику виникнення пожежі є безпідставними.

Крім того, відповідач у відзиві не заперечує, що виявлені позивачем порушення можуть створити небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей під час пожежі.

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Також згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Суд зазначає, що відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до Литвинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біловодської селищної ради Луганської області захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки в закладі освіти. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 812/1296/18.

Враховуючи приписи частини п`ятої статті 4 Закону № 877-V відновлення експлуатації будівлі, споруд та приміщень скаржника можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Суд зауважує, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

З огляду на наведене, враховуючи встановлені судом під час розгляду справи порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, а також не надання відповідачем доказів усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті перевірки від 22 січня 2020 року № 12, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, суд дійшов висновку про застосування до Литвинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біловодської селищної ради Луганської області заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення експлуатації будівель та приміщень туберкульозного диспансеру, розташованого за адресою: 92815, Луганська область, Біловодський район, с. Литвинівка, вул. Шевченка, буд. 9, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті перевірки від 22 січня 2020 року № 12.

Таким чином, позовні вимоги належить задовольнити повністю.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З викладеного слідує, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб`єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб`єкту владних повноважень, не підлягає.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 1б, код ЄДРПОУ 38617137) задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Литвинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біловодської селищної ради Луганської області (92815, Луганська область, Біловодський район, с. Литвинівка, вул. Шевченка, буд. 9, код ЄДРПОУ 33451981) у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 92815, Луганська область, Біловодський район, с. Литвинівка, вул. Шевченка, буд. 9, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті перевірки № 12 від 22 січня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України строк оскарження судового рішення продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст рішення складено 09 червня 2020 року.

Суддя Т.В. Смішлива