Постанова

від 30.08.2021 по справі 360/1635/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2021 року справа №360/1635/20

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Литвинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біловодської селищної ради Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року у справі № 360/1635/20 (головуючий суддя І інстанції Смішлива Т.В.), складене в повному обсязі 09 червня 2020 року в м. Сєвєродонецьк Луганської області, за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Литвинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біловодської селищної ради Луганської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Литвинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біловодської селищної ради Луганської області, в якому просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Литвинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біловодської селищної ради Луганської області у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 92815, Луганська область, Біловодський район, с. Литвинівка, вул. Шевченка, буд. 9, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті перевірки (а.с. 1-3).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року позов задоволено. Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Литвинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біловодської селищної ради Луганської області (92815, Луганська область, Біловодський район, с. Литвинівка, вул. Шевченка, буд. 9, код ЄДРПОУ 33451981) у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 92815, Луганська область, Біловодський район, с. Литвинівка, вул. Шевченка, буд. 9, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті перевірки № 12 від 22 січня 2020 року (а.с. 45-51).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Литвинівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біловодської селищної ради Луганської області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у їх задоволені у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що порушення зафіксовані у акті проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки не можуть бути підставою для зупинення експлуатації об`єкту господарювання та є незначними (а.с.56-59).

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Литвинівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біловодської селищної ради Луганської області, ідентифікаційний код 33451981, зареєстрований в якості юридичної особи 30 січня 2006 року за № 13631020000000145 на комунальній формі власності, місцезнаходження: 92815, Луганська область, Біловодський район, с. Литвинівка, вул. Шевченка, буд. 9, що підтверджується також Статутом Литвинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біловодської селищної ради Луганської області (а.с. 32-39).

Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 13 грудня 2019 року № 405-НО «Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)» , Литвинівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біловодської селищної ради Луганської області включено в графік щодо проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) об`єктів з масовим перебування людей на території Луганської області (пункт 144) (а.с. 5, 6).

На підставі посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 10 січня 2020 року № 12, виданого на проведення позапланової перевірки будівель Литвинівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біловодської селищної ради Луганської області, розташованого за адресою: 92815, Луганська область, Біловодський район, с. Литвинівка, вул. Шевченка, буд. 9, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , доручення Прем`єр-міністра України від 11 грудня 2019 року № 44205/1/1-19, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року та наказу Головного управління № 405-НО від 13 грудня 2019 року «Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)» у період з 21 січня 2020 року по 22 січня 2020 року посадовими особами Біловодського МРВ ГУ ДСНС України у Луганській області проведено перевірку стану додержання вимог законодавства у сфері пожежної техногенної безпеки та цивільного захисту (а.с. 7).

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Литвинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біловодської селищної ради Луганської області складено акт № 12 від 22 січня 2020 року (арк. спр. 8-13).

Вищезазначеним актом перевірки виявлено порушення:

1. Підпункту 1.2 пункту 1 розділу V Нормативно правового акту з пожежної безпеки (далі - НАПБ А.01.001-2014) - приміщення будівлі не обладнані системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

2. Підпункту 1.21 пункту 1 розділу IV НАПБ А.01.001-2014 та ДСТУ Б В.2.5- 38:2008 - будівлю закладу не обладнано зовнішніми установками від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ БВ.2.5-38:2008.

3. Підпунктів 3.24, 3.25 глави 3 розділу V НАПБ А.01.001-2014 - будівлі закладу не забезпечені необхідною кількістю води для здійснення цілей пожежогасіння.

4. Пункту 8 розділу II НАПБ А.01.001-2014 - приміщення закладу не забезпечені відповідними знаками безпеки у повному обсязі. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ІБО 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ІБО 6309:1987, ГОТ) та ТОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности .

5. Підпункту 2.22 пункту 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 - не забезпечено адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасадах будівель або інших видних місцях які освітлюються у темний час доби.

6. Підпункту 3.8 пункту 3 розділу V НАПБ А.01.001-2014 - не забезпечено доукомплектування первинними засобами пожежогасіння - вогнегасниками приміщень закладу, відповідно до чинних норм.

7. Пункту 5 розділу VI наказу МВС України від 15 січня 2018 № 25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за №225/31677 - не передбачено по одному газовому вогнегаснику з величиною заряду вогнегасної речовини 3 кг і більше на електрощитову.

8. Пункту 1.24 глави 1 розділу IV НАПБ А.01.001-2014 - в протипожежних перешкодах приміщення електрощитової не заповнити протипожежними дверима 2-го типу..

9. Абзацу 7 пункту 2 розділу IV наказу МВС України від 15 січня 2018 № 25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за №225/31677 - допускається експлуатування вогнегасників за відсутності розтруба та гнучких рукавів.

10. Підпункту 3.10 пункту 3 розділу V НАПБ А.01.001-2014 та пункту 6 розділу III наказу МВС України від 15 січня 2018 № 25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за №225/31677 - не забезпечено розміщення переносних вогнегасників шляхом навішування за допомогою кронштейнів на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для їх повного відчинення.

11. Підпункту 2.17 пункту 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 - допускається виконання опорядження (облицювання) стін закладу з горючих матеріалів (підвальне приміщення).

12. Підпункту 1.6 пункту 1 розділу IV НАПБ А.01.001-2014 - допускається з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в електромережах здійснювати за допомогою скрутки в будівлі закладу.

13. Підпункту 2.28 пункту 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 - відсутні документи, які характеризують пожежну небезпеку покриття підлоги (килими, килимові доріжки).

14. Підпункту 1.2 пункту 1 розділу VI НАПБ А.01.001-2014 - у приміщеннях закладу килими, паласи, килимові доріжки не прикріплені до підлоги.

15. Підпункту 2.37 пункту 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 - допускається улаштовування на шляху евакуації металевої труби опалення.

16. Підпункту 1.8 пункту 1 Розділ IV НАПБ А.01.001-2014 - допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж у приміщеннях закладу.

17. Підпункту 2.37 пункту 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 - допускається замикати на замки двері на шляхах евакуації.

18. Підпункту 1.8. пункту 1 розділу IV НАПБ А.01.001-2014 - допускається користування пошкодженими розетками.

19. Пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗ України - працівників закладу не забезпечено засобами індивідуального захисту.

Акт підписано директором Литвинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біловодської селищної ради Луганської області Петренко Л.І. без зауважень (а.с. 13).

Станом на дату розгляду справи заходи державного нагляду (контролю) з метою перевірки усунення порушень, зазначених в Акті, не проводилися, відповідачем визнається, що порушення повністю не усунуті.

Зважаючи, що зазначені порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, створюють реальну загрозу життю та здоров`я людей, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Предметом судового контролю у цій справі є правомірність застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів відповідача шляхом заборони їх експлуатації до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які зазначені у акті перевірки щодо додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Правомірність заявлених вимог про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів шляхом повного зупинення роботи будівлі відповідача є спірним питанням даної справи.

Задовольняючи позовні вимоги та зупиняючи роботу будівлі закладу освіти (щодо вищевказаних об`єктів відповідача), суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про повне усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та існує загроза життю та здоров`ю людей.

Суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Абзац перший частини 5 статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності : виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Частина 7 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності : на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частина 2 статті 12 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності : у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб`єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.

Пункти 29, 33 та 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України: об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, який згідно із законом вважається таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Пункти 1, 3 та 4 частини 1 статті 7 Кодексу цивільного захисту України: цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Пункт 21 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України: до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно зі ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частини перша та друга статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлює, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Стаття 70 Кодексу цивільного захисту України: підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Згідно із п.п. 1, 3, 8, 13, 19, 21, 22, 23 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, на суб`єкта господарювання покладається обов`язок: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

Визначення небезпечного чинника міститься у п. 26 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Частиною 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Пункт 2 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - Правила пожежної безпеки): ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пункт 4 розділу І Правил пожежної безпеки: пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Пункт 16 розділу ІІ Правил пожежної безпеки: посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях .

Підпункт 2.5 пункту 2 розділу V Правил пожежної безпеки: У будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Підпункт 1.2 пункту 1 розділу V Правил пожежної безпеки: будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт) (пункт 1 розділу 1 Правил).

У відповідності до частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відтак, факт усунення підконтрольною установою порушень вимог пожежної безпеки перевіряється уповноваженим органом на підставі заяви підконтрольної установи та додатково поданих документів, за наслідками такої перевірки складається акт, який свідчить про усунення або не усунення порушень пожежної безпеки, які були виявлені раніше.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо повного виконання відповідачем порушень, встановлених актом перевірки додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, відсутнє повідомлення про усунення порушень та акт про їх усунення (станом на момент апеляційного перегляду рішення суду).

Не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки роботи дошкільного навчального закладу, безпеки дітей, вихователів та співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, тощо.

Суд критично ставиться до посилання апелянта на недоцільність застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту, встановлених актом перевірки, оскільки матеріалами це не підтверджено письмово повідомлення суду про їх не виконання з поважних причин.

При цьому, апелянт не конкретизує та не наводить обставин в апеляційній скарзі порушення допущені судом першої інстанції під час прийняття рішення по справі, що позбавляє можливості суду апеляційної інстанції перевірку доводів апелянта.

Апелянтом наводяться тільки посилання на законодавство, та частку виконаних робіт, не наводяться обставини, які не були враховані судом першої інстанції при прийнятті рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про необхідність застосування заходів з реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 272, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Литвинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Біловодської селищної ради Луганської області - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року у справі № 360/1635/20- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 серпня 2021 року.

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв

І.В. Сіваченко