Рішення

від 09.06.2020 по справі 540/1078/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1078/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства "Муніципальна охорона" Новокаховської міської ради про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені,

встановив:

Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства "Муніципальна охорона" Новокаховської міської ради (далі-відповідач), в якому просить: стягнути з відповідача на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 55180,00 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 148,95 грн. на банківські реквізити: (одержувач: УК у м.Херсоні/м.Херсон/50070000, код 37959779, банк: ГУДКСУ у Херсонській області IBAN UA118999980313131230000021002, Бюджетне кодування в призначені платежу: *;101; код ЄДРПОУ підприємства; платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2019 рік).

Ухвалою від 27.04.2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації, громадські організації осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. Позивач вказує, що за одне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю в 2019 році, відповідач до 16.04.2019 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 55180,00 грн., у відповідності до звіту за формою 10-ПІ № 2736 від 28.02.2020 р. за 2019 рік та розрахунку заборгованості по сплаті санкцій. Крім того, відповідачу нарахована пеня у сумі 148,95 грн. У зв`язку із несплатою вказаних сум, утворилась заборгованість у розмірі 55328,95 грн. Позивач вказує, що несплата вказаних санкцій завдає значної шкоди державним інтересам, не дозволяє в повній мірі створити особам з інвалідністю необхідні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя. На підставі викладеного, просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, відповідно до якого не погоджується з вимогами позивача, з огляду на наступне. КП "Муніципальна охорона" НМР є суб`єктом охоронної діяльності (КВЕД 2010 Клас 80.10), яке здійснює господарську діяльність у сфері надання послуг з охорони власності та громадян, керуючись Законом України "Про охоронну діяльність" на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії. Відповідно до п. 6 ст. 11 Закону України "Про охоронну діяльність" працевлаштування інвалідів здійснюється суб`єктом охоронної діяльності згідно з чинним законодавством, виходячи з кількості штатних працівників, не задіяних безпосередньо у виконанні заходів охорони. Згідно штатного розкладу середньооблікова кількість штатних працівників особового складу за 2019 рік склала 15 осіб, з них 13 осіб - охоронники, які безпосередньо заподіяні у виконанні заходів охорони. На підставі викладеного відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).

Згідно з ч.2 ст.262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши надані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство "Муніципальна охорона" Новокаховської міської ради (код ЄДРПОУ 40978173) є суб`єктом охоронної діяльності (КВЕД 2010 Клас 80.10), яке здійснює господарську діяльність у сфері надання послуг з охорони власності та громадян на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії.

17.02.2020 року відповідачем подано до Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт форми № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік, за яким середньооблікова чисельність його штатних працівників складає 15 осіб; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, спеціально створених - 1 особа; фонд оплати праці штатних працівників - 827700,00 грн.; середньорічна заробітна плата штатного працівника 55180,00 грн.

Згідно з відповіддю Новокаховського міського центру зайнятості від 14.04.2020 року №21/14/06/388/20 КП "Муніципальна охорона" НМР протягом 2019 року не надавало на адресу Центру інформацію про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів за формою З-ПН, особи з інвалідністю на вказане підприємство не направлялись.

30.03.2020 року Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів листом № 03-08/2736 повідомило КП "Муніципальна охорона" НМР про обов`язкову сплату адміністративно-господарських санкцій до 15.04.2020 року у розмірі 55180,00 грн. внаслідок невиконання нормативу працевлаштування інвалідів.

У зазначений термін відповідач адміністративно-господарські санкції не сплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Зі змісту ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон № 875-ХІІ) слідує, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст.18 Закону № 875-ХІІ).

Робочим місцем інваліда, відповідно до статті 1 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні", вважається місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, установах, організаціях.

Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов`язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону праці").

Пунктом 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 року № 5067-VI передбачено, зокрема, що роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Пунктом 3-4 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 31.05.2013 року № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 року за №988/23520 (у редакції від 07.02.2017 року) визначено, що Форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця. Актуальність зазначених у формі № 3-ПН вакансій уточнюється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв`язку.

Форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником (п. 5 Порядку № 316).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 875-ХІІ забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

За приписами статті 18-1 Закону № 875-ХІІ особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Організаційно-правові принципи здійснення господарської діяльності у сфері надання послуг з охорони власності та громадян визначає Закон України "Про охоронну діяльність" від 22.03.2012 року № 4616-VI (далі - Закон № 4616-VI), який регулює відносини суб`єктів господарювання під час організації та здійснення ними охоронної діяльності.

Суб`єктом охоронної діяльності за приписами ч.1 ст. 1 Закону № 4616-VI є суб`єкт господарювання будь-якої форми власності, створений та зареєстрований на території України, що здійснює охоронну діяльність на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону № 4616-VI працевлаштування інвалідів здійснюється суб`єктом охоронної діяльності згідно з чинним законодавством виходячи з кількості штатних працівників, не задіяних безпосередньо у виконанні заходів охорони.

Таким чином, враховуючи, що діяльність відповідача регулюється спеціальним Законом № 4616-VI, то встановлення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів розраховується виходячи з кількості штатних працівників, не задіяних безпосередньо у виконанні заходів охорони за звітний рік.

Отже, за величину розрахунку необхідно приймати кількість штатних працівників відповідача у 2019 році, які не були задіяні безпосередньо у виконанні заходів охорони, тобто - 2 особи.

Відтак, суд дійшов висновку, що у КП "Муніципальна охорона" НМР відсутній обов`язок працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому застосування до нього адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення терміну сплати суми санкцій є безпідставним.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем належними та допустимими доказами не доведено наявність у відповідача обов`язку працевлаштування осіб з інвалідністю, відтак відсутні підстави для застосування до Підприємства відповідальності у вигляді адміністративно - господарських санкцій.

За таких обставин суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Щодо судових витрат суд звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи, що позивачем понесені судові витрати лише зі сплати судового збору, вказані витрати відшкодуванню не підлягають.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 14125171, місцезнаходження: провулок Інженера Корсакова, 5-а, м. Херсон, 73003) до комунального підприємства "Муніципальна охорона" Новокаховської міської ради (код ЄДРПОУ 40978173, вул. М. Букіна, 58, м. Нова Каховка, Херсонська обл., 74900) про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114,122,162, 163,164, 165,169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Г.М. Морська

кат. 112030500