Ухвала

від 09.06.2020 по справі 826/16800/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16800/17

УХВАЛА

09 червня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Губської Л.В., Епель О.В., розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оптова аптека Алтея до Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Оптова аптека Алтея (далі - Позивач, ТОВ Оптова аптека Алтея ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - Відповідач, ГУ ДФС у Київській області) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.09.2017 року №0034561406.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019 року вперше подану ГУ ДФС у Київській області у травні 2019 року апеляційну скаргу повернуто Апелянту у зв`язку із ненаданням документу про сплату судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Київській області, яке себе визначає правонаступником ГУ ДФС у Київській області (далі - Апелянт, ГУ ДПС у Київській області), вдруге подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд ухвалою від 13.04.2020 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 295 КАС України, а саме - Апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду, а викладені у клопотанні про поновлення строку причини поважними визнані не були. Апелянту було надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання копії ухвали від 13.04.2020 року, але не раніше дня закінчення карантину, запровадженого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Як вбачається за матеріалів справи, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху Апелянт отримав 24.04.2020 року, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог даної ухвали ГУ ДПС у Київській області на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Заявлене клопотання обґрунтовано тим, що вперше апеляційну скаргу було подано в установлений процесуальним законом строк, однак через неможливість своєчасної сплати судового збору внаслідок блокування рахунків контролюючого органу її було повернуто Апелянту. Крім того, у клопотанні наголошено, що ГУ ДПС у Київській області невідкладно після отримання платіжного документу про сплату судового збору подало апеляційну скаргу вдруге, а КАС України не містить застережень щодо неможливості повторного подання апеляційної скарги у межах річного строку з моменту складання повного тексту судового рішення.

Надаючи оцінку наведеним доводам, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як було встановлено в ухвалі 13.04.2020 року, рішення суду першої інстанції прийнято у письмовому провадженні 26.04.2019 року. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням вихідних днів було 27.05.2019 року. Проте апеляційну скаргу подано до відділення поштового зв`язку 20.03.2020 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

При цьому судом враховується, що вперше подану ГУ ДФС у Київській області апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2019 року у зв`язку з несплатою судового збору, копію якої отримано податковим органом 26.06.2019 року. Вказаним судовим рішенням було надано десятиденний строк для усунення недоліків. У зв`язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 08.07.2019 року повернув ГУ ДФС у Київській області вперше подану останнім апеляційну скаргу, відмовивши у задоволенні поданого клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Тобто, Відповідач мав достатній визначений законодавцем строк для сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Судом враховується, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.05.2018 року у справі №820/4558/16, від 22.05.2018 року у справі №826/26113/15, від 18.09.2018 року у справі №826/25121/15.

Крім того, у постанові від 21.11.2019 року у справі №804/3200/18 Верховний Суд підкреслив, що довготривала процедура сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що, отримавши копію ухвали від 08.07.2019 року про повернення вперше поданої апеляційної скарги 15.07.2019 року, Апелянт вдруге подав апеляційну скаргу лише 20.03.2020 року. Викладене, на переконання суду, свідчить про те, що ГУ ДПС у Київській області не вчинялися активні дії, спрямовані на апеляційне оскарження судового рішення.

При цьому, наданий до апеляційної скарги документ про сплату судового збору - платіжне доручення від 18.12.2019 року №4891, свідчить, що платіж було проведено органами ДКС України 24.12.2019 року, що вказує на те, що ГУ ДПС у Київській області не забезпечило невідкладне подання вдруге апеляційної скарги після забезпечення сплати судового збору.

Викладене, у свою чергу, свідчить про безпідставність посилання ГУ ДПС у Київській області, що апеляційну скаргу було подано вдруге невідкладно після отримання платіжного документа.

До того ж, посилання Апелянта на блокування органами ДКС України рахунків ГУ ДФС у Київській області, що унеможливлювало своєчасну сплату судового збору, суд вважає помилковим та таким, що не узгоджується з положеннями п. 25 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (у редакції, яка набрала чинності 30.03.2018 року), який визначає, що на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Наведений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 року у справі № 805/2688/18-а.

Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску Відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду виключно з підстав наявності в останнього конституційного права на повторне подання апеляційної скарги та блокування рахунків органами Державної казначейської служби України. Інших доводів поважності причин пропуску строку Апелянтом не зазначено.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеєр проти Бельгії ).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів Апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання про його поновлення.

Керуючись ст.ст. 248, 295, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Л.В. Губська

О.В. Епель