Ухвала

від 21.09.2020 по справі 826/16800/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16800/17

УХВАЛА

21 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Губської Л.В., Епель О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оптова аптека Алтея до Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Оптова аптека Алтея (далі - Позивач, ТОВ Оптова аптека Алтея ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - Відповідач, ГУ ДФС у Київській області) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.09.2017 року №0034561406.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019 року вперше подану ГУ ДФС у Київській області у травні 2019 року апеляційну скаргу повернуто Апелянту у зв`язку із ненаданням документу про сплату судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Київській області, яке себе визначає правонаступником ГУ ДФС у Київській області (далі - Апелянт, ГУ ДПС у Київській області) вдруге подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.04.2020 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 295 КАС України. При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що Апелянтом пропущено встановлений ч. 1 ст. 295 КАС України процесуальний строк оскарження рішення суду першої інстанції, а викладені у клопотанні про поновлення строку причини поважними визнані не були.

Як вбачається за матеріалів справи, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ГУ ДПС у Київській області отримано 24.04.2020 року.

На виконання вимог даної ухвали ГУ ДПС у Київській області на адресу суду було направлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Заявлене клопотання обґрунтовано тим, що вперше апеляційну скаргу було подано в установлений процесуальним законом строк, однак через неможливість своєчасної сплати судового збору внаслідок блокування рахунків контролюючого органу її було повернуто Апелянту. Крім того, у клопотанні наголошено, що ГУ ДПС у Київській області невідкладно після отримання платіжного документу про сплату судового збору подало апеляційну скаргу вдруге, а КАС України не містить застережень щодо неможливості повторного подання апеляційної скарги у межах річного строку з моменту складання повного тексту судового рішення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, копію якої отримано Відповідачем 16.06.2020 року.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ГУ ДПС у Київській області на адресу суду було вдруге направлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Заявлене клопотання обґрунтовано тим, що вперше апеляційну скаргу було подано в установлений процесуальним законом строк, однак через неможливість своєчасної сплати судового збору внаслідок блокування рахунків контролюючого органу її було повернуто Апелянту. Крім того, у клопотанні наголошено, що ГУ ДПС у Київській області невідкладно після отримання управлінням правового забезпечення платіжного документу про сплату судового збору подало апеляційну скаргу вдруге, а КАС України не містить застережень щодо неможливості повторного подання апеляційної скарги у межах річного строку з моменту складання повного тексту судового рішення, що підтверджується такою правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.05.2020 року у справі №820/1212/17.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2020 року відмовлено у задоволенні вдруге поданого клопотання ГУ ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, копію якої отримано Відповідачем 05.08.2020 року.

У подальшому Відповідачем 31.08.2020 року до суду направлено третє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що після прийняття ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги ГУ ДПС у Київській області було позбавлене можливості забезпечити сплату судового збору через фінансову неспроможність. Звертає увагу, що платіжне доручення про сплату судового збору було надано невідкладно після отримання його відділом правової допомоги, а КАС України не містить застережень щодо неможливості повторного подання апеляційної скарги у межах річного строку з моменту складання повного тексту судового рішення, що підтверджується такою правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.05.2020 року у справі №820/1212/17. Окремо вказує на встановлення нормативних гарантій апеляційного оскарження судового рішення.

Надаючи оцінку викладеним у клопотання доводам, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як було встановлено в ухвалі 13.04.2020 року, рішення суду першої інстанції прийнято у письмовому провадженні 26.04.2019 року. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням вихідних днів було 27.05.2019 року. Проте апеляційну скаргу подано до відділення поштового зв`язку 20.03.2020 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

При цьому судом враховується, що вперше подану ГУ ДФС у Київській області апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2019 року у зв`язку з несплатою судового збору, копію якої отримано податковим органом 26.06.2019 року. Вказаним судовим рішенням було надано десятиденний строк для усунення недоліків. У зв`язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 08.07.2019 року повернув ГУ ДФС у Київській області вперше подану останнім апеляційну скаргу, відмовивши у задоволенні поданого клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Тобто, Відповідач мав достатній визначений законодавцем строк для сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Судом враховується, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

У постанові від 21.11.2019 року у справі №804/3200/18 Верховний Суд підкреслив, що довготривала процедура сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом й у постанові від 10.09.2020 року у справі № 815/6482/15.

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що, отримавши копію ухвали від 08.07.2019 року про повернення вперше поданої апеляційної скарги 15.07.2019 року, Апелянт вдруге подав апеляційну скаргу лише 20.03.2020 року. Викладене, на переконання суду, свідчить про те, що ГУ ДПС у Київській області не вчинялися активні дії, спрямовані на апеляційне оскарження судового рішення.

При цьому, наданий до апеляційної скарги документ про сплату судового збору - платіжне доручення від 18.12.2019 року №4891, свідчить, що платіж було проведено органами ДКС України 24.12.2019 року, що вказує на те, що ГУ ДПС у Київській області не забезпечило невідкладне подання вдруге апеляційної скарги після забезпечення сплати судового збору.

Викладене, у свою чергу, свідчить про безпідставність посилання ГУ ДПС у Київській області, що апеляційну скаргу було подано вдруге невідкладно після отримання платіжного документа управлінням правової роботи. Крім того, наведена обставина унеможливлює застосування до спірних правовідносин позиції Верховного Суду у справі №820/1212/17, оскільки фактичні обставини її та справи №826/16800/17 є відмінними.

Твердження ГУ ДПС у Київській області про гарантоване чинним законодавством право останнього на апеляційне оскарження судового рішення суд вважає помилковим у контексті спірних правовідносин з огляду на таке.

Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 року у справі Устименко проти України зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії , відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Таким чином, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу, що Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30.03.2020 року, яким, серед іншого, внесені зміни до КАС України, набрав чинності 02.04.2020 року. Тоді як строк на апеляційне оскарження рішення у цій справі сплинув, як було встановлено вище, 27.05.2019 року, тобто до набрання законом чинності.

Крім іншого, зважаючи на приписи Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18.06.2020 № 731-IX, строк на усунення недоліків, який було продовжено на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), сплинув 06.08.2020 року.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску ГУ ДПС у Київській області строку на апеляційне оскарження рішення суду від 26.04.2019 року. Інших доводів поважності причин пропуску строку Апелянтом не зазначено.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів Апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу Апелянту.

Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оптова аптека Алтея до Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Повернути Апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Л.В. Губська

О.В. Епель