Рішення

від 29.05.2020 по справі 580/650/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 року справа № 580/650/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мельникової О.М.,

представника відповідача - Левенець А.М. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства приватної фірми "Контур" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

21.02.2020 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося приватне підприємство приватна фірма "Контур" (далі - позивач) із позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач), в якій просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003661401 від 02.12.2019, винесене Головним управління ДПС у Черкаській області на підставі акта перевірки №72/23-00-05-0505/30065664 від 08.11.2019.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем не дотримано вимоги чинного законодавства України при проведенні документальної планової перевірки позивача, документація по взаємовідносинам позивача з контрагентами належним чином не досліджувалась, висновки акта перевірки базуються на припущеннях, доводи податкового органу щодо відсутності реального характеру господарських операцій не підтверджені належними доказами, а посилання відповідача на протоколи допитів свідків, без постановлення щодо них судом обвинувальних вироків є незаконним та не узгоджується зі сталою судовою практикою.

Позивач вказує, що реальність його господарських операцій з контрагентами підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

20.03.2020 до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить: уточнити зміст позовних вимог шляхом викладення п. 2 резолютивної частини позовної заяви від 18.02.2020 в новій редакції, а саме: Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001431401 від 13.02.2020, винесене Головним управління ДПС у Черкаській області на підставі акта перевірки №72/23-00-05-0505/30065664 від 08.11.2019 .

Усною ухвалою суду від 19.05.2020, яка занесена до протоколу судового засідання, прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог.

Усною ухвалою суду від 19.05.2020, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

19.05.2020 до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що під час перевірки ПП ПФ Контур встановлено заниження інших операційних доходів за 2016-2017 роки на загальну суму 15779036 грн., в результаті відображення підприємством у бухгалтерському та податковому обліку операцій придбання у ФОП ОСОБА_1 зернових культур на загальну суму 5993353,10 грн. та у ФОП ОСОБА_2 зернових культур на загальну суму 9711142,61 грн., транспортних послуг на суму 74540,00 грн., реальність здійснення яких перевіркою не підтверджено.

Відповідач зазначає, що Слідче управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві листом від 01.11.2019 №165904/10/26-15-23-13 повідомило про розслідування кримінального провадження від 14.08.2018 №32018100090000048 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, та надало протокол допиту від 20.02.2019 громадянина ОСОБА_1 та протокол допиту від 22.02.2019 громадянки ОСОБА_2 . Згідно з протоколом допиту ОСОБА_1 встановлено, що ОСОБА_1 не здійснював реєстрації та перереєстрації ФОП ОСОБА_1 , банківських установ не відвідував для відкриття рахунків, не здійснював та не здійснює будь-яких дій, направлених на здійснення фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , договорів не укладав та не поставляв товари підприємствам, з якими нібито ФОП ОСОБА_1 мав фінансово-господарські взаємовідносини, кошти за роботи, товари не отримував. Під час допиту 20.02.2019 ОСОБА_1 надав свідчення про те, що первинні документи (договори поставки, видаткові накладні) та податкову звітність, в тому числі на адресу ПП ПФ Контур ним не підписувалися.

Згідно з протоколом допиту ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_2 за грошову винагороду зареєструвалася як фізична особа-підприємець без наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність як ФОП, жодних документів податкової та бухгалтерської звітності не складала, не підписувала та до органів фіскальної служби звітності не подавала, банківських установ не відвідувала для відкриття рахунків. Крім того, відповідно до декларації платника єдиного податку ФОП за 2017 рік відсутні наймані працівники у звітному періоді та будь-які оборотні та необоротні активи, основні засоби.

Відповідач стверджує, що перевіркою ПП ПФ Контур встановлено отримання вказаним підприємством сільськогосподарської продукції, транспортних послуг на загальну суму 15779036 грн. від невстановлених перевіркою об`єктів господарювання та за які не були пред`явлені підприємству вимоги щодо компенсації їх вартості. За даними перевірки встановлено, що вартість безоплатно отриманої сільськогосподарської продукції на загальну суму 15779036 грн. підприємство не включило до складу інших операційних доходів. Дане порушення призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на прибуток на суму 2840226 грн.

В судовому засіданні 29.05.2020 представник відповідача заперечував проти задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явився, до суду надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з такого.

Приватне підприємство приватна фірма Контур зареєстроване як юридична особа 10.08.1998 Уманською районною державною адміністрацією, код ЄДРПОУ 30065664.

На підставі наказів ГУ ДФС у Черкаській області від 29.05.2019 №1096, від 04.09.2019 №68, згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст.ст. 75, 77, 82 Податкового кодексу України, та плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, посадовими особами ГУ ДФС у Черкаській області проведена документальна планова виїзна перевірка приватного підприємства приватної фірми Контур з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019.

Під час перевірки встановлено заниження інших операційних доходів за 2016 - 2017 роки на загальну суму 15779036 грн., в результаті відображення підприємством у бухгалтерському та податковому обліку операцій придбання у ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) зернових культур на загальну суму 5993353,10 грн. (без ПДВ) та у ФОП ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2 ) зернових культур на загальну суму 9711142,61 грн., транспортних послуг на суму 74540,00 грн., реальність здійснення яких перевіркою не підтверджено; заниження інших операційних доходів за 1 квартал 2019 року на суму кредиторської заборгованості за отримані експедиторські послуги від ФОП ОСОБА_2 в розмірі 72583 грн., яка набула статусу безнадійної.

За наслідками перевірки складено акт від 08.11.2019 №72/23-00-05-0105/30065664 (далі - акт перевірки), в якому встановлено порушення ПП ПФ Контур , зокрема, вимог п. 44.1 ст. 44, п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ст.ст. 1, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1999 №88, п. 8 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , п.3.2, п.3.10 розділу ІІІ Наказу №433 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності , п. 7 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2853291,00 грн, у т.ч. за 2016 рік на суму 1078803,00 грн, за 2017 рік на суму 1761423,00 грн, з них за півріччя 2017 року на суму 1750245,00 грн, 3 квартали 2017 року на суму 1761423,00 грн, 1 квартал 2019 року на суму 13065,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 02.12.2019 №0003661401 (а.с. 130, т. 1) про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3566614,00 грн, в т.ч. за податковими зобов`язаннями 2853291,00 грн, за штрафними санкціями 713323,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу від 06.12.2019 №198.

Рішенням Державної податкової служби України від 05.02.2020 №4555/6/99-00-08-05-01-06 (а.с. 180-186, т. 1) скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області від 02.12.2019 №0003661401 в частині заниження доходу по кредиторській заборгованості перед ФОП ОСОБА_2 , а в інших частинах зазначене податкове повідомлення-рішення - залишене без змін, а скаргу ПП ПФ Контур - частково задоволено.

За наслідками адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.02.2020 №0001431401 (а.с. 192, т. 3) про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3550283,00 грн, в т.ч. за податковими зобов`язаннями 2840226,00 грн, за штрафними санкціями 710057,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Стосовно господарських відносин позивача з ФОП ОСОБА_1 , судом встановлено таке.

29.06.2016 між позивачем (Покупець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник) (далі - Сторони) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції №29-06/2016-1 (далі - Договір №29-06/2016-1) (а.с. 22-24, т.3), згідно з яким Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити зерно пшениці, ячменю (далі - Товар), в кількості, асортименті, у строки і на умовах, передбачених у цьому Договорі, і Додаткових угодах, які з моменту їх підписання стають невід`ємними частинами цього Договору.

29.06.2016 Сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору №29-06/2016-1; 02.08.2016 - Додаткову угоду №2 до Договору №29-06/2016-1; 13.08.2016 - Додаткову угоду №3 до Договору №29-06/2016-1; 01.09.2016 - Додаткову угоду №4 до Договору №29-06/2016-1; 12.09.2016 - Додаткову угоду №5 до Договору №29-06/2016-1; 19.09.2016 - Додаткову угоду №6 до Договору №29-06/2016-1; 07.10.2016 - Додаткову угоду №7 до Договору №29-06/2016-1; 19.10.2016 - Додаткову угоду №8 до Договору №29-06/2016-1; 01.11.2016 -Додаткову угоду №9 до Договору №29-06/2016-1; 20.11.2016 - Додаткову угоду №10 до Договору №29-06/2016-1 (а.с. 25-34, т. 3).

На підтвердження виконання Договору №29-06/2016-1 в липні - листопаді 2016 року позивачем надано: видаткові накладні на поставку сільськогосподарської продукції на загальну суму 5993353,10 грн; податкові накладні на загальну суму 5993353,10 грн.

Оплата Товару за Договором №29-06/2016-1 здійснена згідно з платіжними дорученнями на загальну суму 5798353,10 грн; прибутковими касовими ордерами на загальну суму 195000,00 грн. На підтвердження оплати Товару до суду надано банківські виписки, квитанції до прибуткових касових ордерів.

Відповідно до облікових даних по бухгалтерському рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками перед ФОП ОСОБА_1 відсутня кредиторська/дебіторська заборгованість. Розрахунки по вищевказаних операціях проведені повністю.

Згідно умов Договору №29-06/2016-1 поставка сільськогосподарської продукції здійснюється на умовах поставки СРТ (Інкотермс 2010) - Зерновий склад ТОВ Гадяцький елеватор , ТОВ Ера Грейн , ТОВ Елеватор-Агро , ТОВ Оптімус-Плюс .

Позивачем надано до суду договори складського зберігання зерна (а.с. 84-124, т. 3).

Таким чином, первинними документами бухгалтерського обліку підтверджується, що у липні - листопаді 2016 року приватний підприємець ОСОБА_1 поставив позивачу ячмінь, пшеницю, сою, кукурудзу на загальну суму 5993353,10 грн.

Щодо господарських відносин позивача з ФОП ОСОБА_2 , суд зазначає таке.

05.04.2017 між позивачем (Покупець) та ФОП ОСОБА_2 (Постачальник) (далі - Сторони) укладено Договір поставки сільськогосподарської продукції №05-04/2017-1 (далі - Договір №05-04/2017-1) (а.с. 193-195, т. 1), за яким Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити зерно українського походження врожаю 2016 року (далі - Товар); культура та клас Товару зазначається в додаткових угодах до Договору, які є його невід`ємними частинами.

Відповідно до розділу ІІ Договору №05-04/2017-1 ціна договору становить загальну вартість Товару, що поставляється за цим Договором і підтверджується товарно-супровідною документацією до кожної партії Товару. Вартість товару по кожній конкретній партії товару, що поставляється за цим Договором, визначається Сторонами у додатковій угоді до цього Договору.

05.04.2017 Сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору №05-04/2017-1; 17.04.2017 - Додаткову угоду №2 до Договору №05-04/2017-1; 27.04.2017 - Додаткову угоду №3 до Договору №05-04/2017-1; 14.06.2017 - Додаткову угоду №4 до Договору №05-04/2017-1; 22.06.2017 - Додаткову угоду №5 до Договору №05-04/2017-1 (а.с. 196-200, т. 1).

На виконання Договору №05-04/2017-1 у квітні, червні 2017 року складено видаткові накладні на загальну суму 9711142,61 грн.

Перевезення пшениці здійснювалось згідно з товарно-транспортними накладними.

Відповідно до наданих виписок банків, розрахунки з Постачальником проведено у безготівковому порядку згідно платіжних доручень на загальну суму 2127600,00 грн. ПП ПФ Контур в погашення кредиторської заборгованості перед ФОП ОСОБА_2 проведено залік заборгованості по рахунку 377 Розрахунки з іншими дебіторами в національній валюті , 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками на загальну суму 7583500,00 грн.

Згідно умов Договору №29-06/2016-1 поставка сільськогосподарської продукції здійснюється на умовах поставки СРТ (Інкотермс 2010) - Зерновий склад ПП Зернотік Плюс , ТОВ Дельта .

Позивачем надано до суду договори складського зберігання зерна (а.с. 84-124, т. 3).

Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у квітні, червні 2017 року приватний підприємець ОСОБА_2 поставила позивачу пшеницю та сою на загальну суму 9711142,61 грн.

Крім того, 26.04.2017 між позивачем (Замовник) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (Експедитором) укладено Договір транспортного експедирування №1ТЕ/2017 (далі - Договір №1ТЕ/2017) (а.с. 74-75, т. 2), за яким Змовник доручає, а Експедитор бере на себе зобов`язання від свого імені та за рахунок Замовника забезпечити організацію та здійснення перевезень вантажу Замовника автомобільним транспортом в межах території України

Відповідно до розділу ІІ Договору №1ТЕ/2017 вартість послуг, які включають у себе провізну плату й винагороду, що належить Експедитору, а також розмір зборів за виконання Експедитором пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення операцій та послуг, визначаються за взаємною згодою сторін і фіксуються у рахунках.

На виконання Договору №1ТЕ/2017 у квітні, липні - серпні 2017 року позивачем складено акти виконаних робіт на загальну суму 74540,00 грн, товарно-транспортні накладні.

Таким чином, судом досліджено первинні документи, які згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

Суд зазначає, що контролюючим органом не ставились під сумнів достатність та правильність оформлення первинних документів, які позивачем були надані в підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій з контрагентами.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ПП ПФ Контур є Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний) (код КВЕД 46.21).

Під час судового розгляду справи встановлено, що придбану сільськогосподарську продукцію позивачем було реалізовано іншим суб`єктам господарської діяльності.

Таким чином, судом встановлено наявність зв`язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю платника податків. Відповідач не надав доказів, що підтверджували б відсутність ділової мети в діях платника податків під час здійснення господарських операцій.

На час здійснення господарських правовідносин контрагенти позивача були зареєстровані в органах ДФС України платниками податків, платниками податку на додану вартість, установчі та реєстраційні документи були діючими.

Враховуючи те, що судом встановлено та підтверджено матеріалами справи рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагентів податкової правосуб`єктності учасників господарської операції, встановлено зв`язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платника податку, витрати підтверджені первинними документами, суд вважає встановленим факт здійснення господарської операції, а відтак доходить висновку про відсутність підстав у контролюючого органу для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд зазначає, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України грунтуються на відомостях Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві (лист від 01.11.2019 №165904/10/26-15-23-13) щодо розслідування кримінального провадження від 14.08.2018 №32018100090000048 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, та протоках допиту від 20.02.2019 ОСОБА_1 , протоколу допиту від 22.02.2019 ОСОБА_2 .

На думку суду, вказані доводи контролюючого органу не ґрунтується на вимогах законодавства, оскільки висновки щодо реальності господарських операцій чи відсутності такої реальності можуть робитись виключно на підставі досліджених первинних документів, які складені за результатами конкретної господарської операції.

Посилання відповідача на протоколи допитів контрагентів позивача, які повідомили про свою непричетність до господарської діяльності вказаних суб`єктів, в межах кримінального провадження №32018100090000048 за ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України суд не приймає до уваги, оскільки в зазначеному кримінальному провадженні відсутній вирок; відомості, отримані в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства, не є доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків. Докази на які посилається відповідач не відповідають вимогам належності на допустимості в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки контролюючий орган не довів, що такі отримано у розпорядження та, те що він має право їх використання, у порядку визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України. В силу положень ст.95 Кримінально процесуального кодексу України, протокол допиту, отриманий на стадії досудового слідства, до ухвалення вироку в рамках кримінального провадження (контролюючим органом не надано доказів наявності вироку у кримінальному провадженні, в рамках якого проводився допит свідків), може бути визнаний як доказ в адміністративному судочинстві виключно за умови підтвердження таких показань особою у судовому засіданні під час розгляду справи, чого в межах даної справи здійснено не було (відповідних клопотань контролюючим органом не заявлялось).

Суд зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, що свідчили б про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність позивача щодо такої та злагодженості дій між ними.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.04.2020 у справі №826/24764/15, від 21.02.2020 у справі №804/1599/16.

Щодо доводів відповідача про відсутність у ФОП ОСОБА_2 у 2017 році найманих працівників, оборотних та необоротних активів, основних засобів, як доказу безтоварності господарських операцій з позивачем, суд зазначає, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий стан певного платника податків - покупця від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку. Суд також враховує, що вказана інформація отримана не за результатами документальних перевірок контрагентів та аналізу фінансово-господарської діяльності; без перевірки та дослідження первинних документів та фактичних обставин господарських операцій.

Крім того, жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних ресурсів контролюючим органом не доведено, а відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Суд зазначає, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на формування податкового кредиту та витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Платника податку не може бути позбавлено права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, яка свідчить про незаконність такого формування, при цьому платник податку не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його контрагентами, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання та не міг про них знати.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому, платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення відповідача №0001431401 від 13.02.2020 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, судові витрати позивача по сплаті судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №0001431401 від 13.02.2020 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3550283,00 грн.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь приватного підприємства приватної фірми "Контур" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) гривень 00 коп.

4. Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач - приватне підприємство приватна фірма "Контур" (20301, Черкаська область, м. Умань, вул. Незалежності, 29, код ЄДРПОУ 30065664);

2) відповідач - Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 43142920).

Повний текст рішення виготовлений 05.06.2020.

Суддя О.А. Рідзель