24/132
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
09.08.07 р. Справа № 24/132
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Ломовцевої
При секретарі судового засідання Бєліковій Н.А.
за участю:
Прокурора
Представників сторін:
від позивача Дибля М.В. – довір.
від відповідача Козін Л.А. – довір.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Акціонерного товариства закритого типу „Видавництво „Донеччина” м.Донецьк
До відповідача Комунального підприємства редакції газети „Наш дім+” м. Донецьк
про стягнення 24886 грн. 87 коп.
СУТЬ СПОРУ: В судовому засіданні 07.08.2007р. оголошувалась перерва до 09.08.2007р. згідно ст. 77 ГПК України.
Акціонерне товариство закритого типу „Видавництво „Донеччина” м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства редакції газети „Наш дім+” м. Донецьк про стягнення 24886 грн. 87 коп., в тому числі 21575,21 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 2749,34 грн. пені, 562,32 грн. 3% річних.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 4/152-ПР-36 від 12.01.2006р. на виготовлення газети „Наш дім+” на папері видавництва, додаткову угоду до договору, акти здачі-прийомки виконаних робіт, рахунки фактури на оплату, претензію, розрахунок заборгованості, пені, індексу інфляції та 3% річних.
Позивач надав письмові пояснення по справі, зазначив порядок вручення рахунків на оплату, а також те, що заборгованість без урахування індексу інфляції складає 19999,96грн.
Відповідач надав лист від 08.08.2007р., яким підтвердив факт отримання рахунків на оплату, зазначивши, що рахунки-фактури №№ Г 1320 та Г 1321 отримані 29.12.2006р., рахунки-фактури №№ Г 181 та Г 182 отримані 28.02.2007р. У судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав, що зафіксовано протоколом судового засідання від 02.08.2007р.
Через канцелярію суду відповідач надав лист від 07.08.2007р., в якому повідомив про причини невиконання своїх зобов'язань за спірним договором та просить не застосовувати до нього штрафні санкції. Разом з цим, у судовому засіданні дане клопотання відповідачем не заявлено.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:
Між АТЗТ „Видавництво „Донеччина” (Видавництво) та КП Редакцією газети „Наш дім+” укладено договір № 4/152-ПР-36 від 12.01.2006р. на виготовлення газети „Наш дім+”, строком дії до 31.12.2006р. Договір укладено без протоколу розбіжностей. Додатковою угодою від 28.12.2006р., підписаною обома сторонами, строк дії договору продовжено до укладення договору за підсумками проведення відкритих торгів закупівля послуг друкування на 2007р.
Відповідно до п. 1.1 договору Замовник доручає, а Видавництво приймає на себе виконання послуг з друку газети „Наш дім+” на електронних носіях способом офсетного друку, а також передачі тиражу для подальшого розповсюдження відповідно до заявки Замовника.
Позивач свої зобов'язання, надав відповідачу послуги, обумовлені договором та пред'явив рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи, зокрема актами сдачі-прийомки виконаних робіт № Г1320 від 29.12.2006р., № Г 1321 від 29.12.2006р., № Г 181 від 28.02.2007р., № Г 182 від 28.02.2007р., Г 210 від 28.02.2007р., підписаними обома сторонами та відповідачем у судовому засіданні.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Згідно з п. 3.4 договору оплата рахунків здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту їх надання.
У судовому засідання відповідач повідомив, що рахунки-фактури №№ Г 1320 та Г 1321 отримані ним 29.12.2006р., рахунки-фактури №№ Г 181 та Г 182 – отримані 28.02.2007р.
Відповідач свої договірні зобов'язання стосовно оплати належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 19999,98 грн., що підтверджено матеріалами справи, актом звірки станом на 13.07.2007р., підписаним обома сторонами, визнано відповідачем і підлягає стягненню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 1575,28 грн. індексу інфляції та 562,32 грн. 3% річних за період з 06.01.2007р. по 30.06.2007р.
Вказані суми нараховані відповідно до діючого законодавства і підлягають стягненню.
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Пунктом 4.3 договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати, відповідач сплачує пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення платежу.
Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання .
Позивачем нарахована пеня за несвоєчасну оплату за період з 6 січня по 10 липня 2007р. в розмірі 2749,34 грн.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нарахована без врахування умов п. 3.4 договору стосовно строку оплати відповідачем отриманих рахунків. Так, за прострочення платежу за виконану роботу у лютому 2007р., пеня нарахована з 7 березня по 10 липня 2007р., тоді як виходячи з умов договору, за прострочення по даному рахунку позивач має право нараховувати пеню – з 09 березня 2007р.
Таким чином пеня підлягає стягненню частково, в сумі 2748,30 грн.
Вимога щодо стягнення пені в залишковій частині, в розмірі 1,04 грн. задоволенню не підлягає у зв'язку з безпідставністю заявлення.
Клопотання відповідача щодо не застосовування до нього штрафних санкцій судом не задоволено з наступних підстав.
Відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання.
Також, згідно ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.
Право звільнення боржника від сплати штрафних санкцій діючим законодавством суду не надано. Крім того, в обґрунтування свого клопотання відповідач не надав жодного документу.
Враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
В судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі ст.ст. 526, 527, 551, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216 – 218, 233 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу „Видавництво „Донеччина” м. Донецьк до Комунального підприємства редакції газети „Наш дім+” м.Донецьк про стягнення 24886 грн. 87 коп. задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства редакції газети „Наш дім+” (83050, м.Донецьк, вул. Шекспіра, 11, р/р 260071157841 в ДОФ АКБ УОБ м. Донецька, МФО 334011, ЄДРПОУ 31365959) на користь Акціонерного товариства закритого типу „Видавництво „Донеччина” (83054, м. Донецьк, пр. Київський, 48, р/р 260051711 в ДОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076, ЄДРПОУ 05905605) 19999 грн. 98 коп. – боргу, 1575 грн. 23 коп. – індексу інфляції, 562 грн. 32 коп. – 3% річних, 2748 грн. 30 коп. – пені, 249 грн. 32 коп. – державного мита, 118 грн. 00 коп. - плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У задоволені вимог щодо стягнення пені в залишковій частині в розмірі 1 грн. 04 коп. відмовити у зв'язку з безпідставністю нарахування.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписаний 09.08.2007р.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його підписання.
Суддя
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 09.08.2007 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 896840 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні