Постанова

від 21.02.2020 по справі 752/166/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/166/20

Провадження № 1-кс/752/1512/20

У Х В А Л А

21.02.2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання прокурора прокуратури Київської області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62019100000001655 від 07.11.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, вилученого за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в:

прокурор прокуратури Київської області ОСОБА_5 звернувся до Голосіївського районного суду м.Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 62019100000001655 від 07.11.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, вилученого за адресою: АДРЕСА_1 під час проведення обшуку 07.02.2020 р.

Клопотання обґрунтовано тим, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Києві за процесуальним керівництвом прокуратури Київської області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001655 від 07.11.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Державної служби геології та надр України (Держгеонадра) та інших державних установ, які здійснюють повноваження у сфері надрокористування, зловживаючи службовим становищем, діючи в інтересах третіх осіб та за попередньою змовою із останніми, зловживають своїм службовим становищем та наданими їм повноваженнями, шляхом незаконного сприяння у наданні спеціальних дозволів на розробку та користування надрами ряду підконтрольних їм юридичних осіб.

З метою забезпечення отримання дозволів та уникнення проведення аукціонів між заінтересованими особами, службові особи Держгеонадра умисно створюють перешкоди іншим заявникам та приймають рішення щодо відмови у розгляді поданих ними документів.

Відомості та геологічна інформація, що містяться в таких документах у ряді випадків використовувались в подальшому для оформлення документів від імені підконтрольних юридичних осіб.

Встановлено, що такі дії здійснювались службовими особами в інтересах наступних суб`єктів господарювання: ТОВ`ЕЛІОН ІНВЕСТ», ТОВ «НАЄР КОМПАНІ», ТОВ «ПРАЙС КОМПАНІ», ТОВ «ТВИНС ГРУП», ТОВ «СХІДНО УКРАЇНСЬКА ГРУПА», ТОВ «САБСОІЛ КОМПАНІ», ТОВ «ТРЕНДС СІСТЕМ», ТОВ «ФАРТІС ТРЕЙД», ТОВ «КЕРДІН ГРУП», ТОВ «ДІСАНС», ТОВ «АТАЛАН», ТОВ «САЛТ ЕКСТРАЦШН`Ц, ТОВ «ПОЛТАВАНАФТОГАЗРОЗВІДКА», ПрАТ «ВИДОБУВНА КОМПАНІЯ «УКРНАФТОБУРІННЯ», ТОВ «УКРАЇНСЬКА ГІРНИЧОДОБУВАН КОМПАНІЯ», ТОВ «НАДРА ОЙЛ ГРУП», ПП «ЗАХІДБУДІМПЕКС», ТОВ «ГАЗ-ІНВЕСТ АКТИВ», ТОВ «ГЕО-АДВАНС», ТОВ «ГАЩОВИДОБУВНА ГРУПА».

Відомості, отримані під час аналізу обставин надання дозволів вищевказаним надрокористувачам, дають підстави вважати, що під час процедури розгляду їх заяв мали місце маніпуляції з даними у тому числі й електронних реєстрів з метою уникнення дотримання встановлених процедур розгляду таких документів та забезпечення прийняття позитивного рішення за їх наслідками. Також під виглядом виправлення технічних помилок у інформаційних системах, службові особи Держгеонадр, діючи в інтересах вищевказаних підконтрольних їм суб`єктів господарювання, вносять незаконні зміни до змісту виданих дозволів надрокористування, які не обґрунтовані поданими такими суб`єктами документами.

Для забезпечення своєї протиправної діяльності, з метою приховування реальних бенефіціарів та вигодо набувачів, приховування свого взаємозв`язку із зазначеними суб`єктами господарювання, особами, причетними до вчинення кримінального правопорушення використовуються юридичні особи нерезиденти, зареєстровані в офшорних юрисдикціях, а їх керівниками являються підставні особи, які не мають фактичного відношення до їх діяльності, однак за грошову винагороду погодились здійснювати їх прикриття.

Так встановлено, що до організації протиправної діяльності безпосередньо причетний начальник відділу з надання надр у користування управління дозвільної та аукціонної діяльності Державної служби геології та надр України ОСОБА_6 .

Прокурор зазначає, що 07.02.2020 р. в період часу з 07 год. 30 хв по 15 год. 18 хв проведено обшук приміщення за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час проведення обшуку було вилучено:мобільний телефон «Iphone 6s» ІМЕІ НОМЕР_1 із сім карткою НОМЕР_2 ; грошові кошти в сумі 20839 доларів США та 1175 Євро.

Оглядом указаного персонального мобільного терміналу під час обшуку встановлено, що вони містять електронні файли та інформацію щодо вчинення кримінального правопорушення, спілкування зі співучасниками у мережі інтернет-месенжерів, у т.ч. з питань приховування слідів злочину в зв`язку із проведенням обшуків, операційна система електронного пристрою зберегла в собі сліди таких операцій.

Крім того, виявлені та вилучені грошові кошти могли бути здобуті внаслідок вчинення злочину.

З метою збереження речових доказів, а також можливої подальшої спеціальної конфіскації майна, що може бути здобуто внаслідок вчинення злочину, прокурор просить накласти арешт на вилучення під час проведення обшуку 07.02.2020 р. за місцем проживання ОСОБА_6 майно.

В ході судового розгляду прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити, посилаючись на те, що вилучене під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 майно визнано речовим доказом. Грошові кошти, що були вилучені під час проведення обшуку не були задекларовані, а отже є підстави вважати, що вони були здобуті злочинним шляхом.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 , заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначаючи на недоведеність органом досудового розслідування обставин, що вилучені під час обшуку речі мають ознаки речових доказів, а також могли бути здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Також представник власника майна звернув увагу суду на порушення правил підслідності у даному кримінальному провадженні.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Києві за процесуальним керівництвом прокуратури Київської області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001655 від 07.11.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Державної служби геології та надр України (Держгеонадра) та інших державних установ, які здійснюють повноваження у сфері надрокористування, зловживаючи службовим становищем, діючи в інтересах третіх осіб та за попередньою змовою із останніми, зловживають своїм службовим становищем та наданими їм повноваженнями, шляхом незаконного сприяння у наданні спеціальних дозволів на розробку та користування надрами ряду підконтрольних їм юридичних осіб.

З метою забезпечення отримання дозволів та уникнення проведення аукціонів між заінтересованими особами, службові особи Держгеонадра умисно створюють перешкоди іншим заявникам та приймають рішення щодо відмови у розгляді поданих ними документів.

Відомості та геологічна інформація, що містяться в таких документах у ряді випадків використовувались в подальшому для оформлення документів від імені підконтрольних юридичних осіб.

07.02.2020 р. на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва в період часу з 07 год. 30 хв по 15 год. 18 хв проведено обшук приміщення за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час проведення обшуку було вилучено:мобільний телефон «Iphone 6s» ІМЕІ НОМЕР_1 із сім карткою НОМЕР_2 ; грошові мкошти в сумі 20839 доларів США та 1175 Євро.

08.02.2020 р. слідчим Першого слідчого відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя ТУ ДБР, розташованого у м.Києві, ОСОБА_7 винесена постанова про визнання речей, вилучених під час проведення обшуку 07.02.2020 р. за місцем проживання ОСОБА_6 речовими доказами.

Прокурор прокуратури Київської області ОСОБА_5 звернувся до Голосіївського районного суду м.Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 62019100000001655 від 07.11.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, вилученого за адресою: АДРЕСА_1 під час проведення обшуку 07.02.2020 р.

Відповідно до ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено

Відповідно до положень ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статтіКримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

У випадках, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Майно, на яке спрямоване кримінальне правопорушення повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправні впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що, як наслідок перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собі форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від дій останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальне провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

В силу положень ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", "Кушоглу проти Болгарії"). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Звертаючись до суду з клопотанням прокурор посилається на те, що оглядом мобільного телефону встановлено, що він містить електронні файли та інформацію щодо вчинення кримінального правопорушення, спілкування з співучасниками в мережі інтернет-месенжерів.

Дані обставини не підтверджені жодними доказами, а подані матеріали не містять протоколу огляду мобільного телефону, який би підтверджував зазначені обставини.

Також, органом досудового розслідування не додано доказів, які б свідчили про те, що вилучені грошові кошти містять сліди злочину, здобуті внаслідок вчинення злочину або є доходом від злочину.

На час розгляду клопотання ОСОБА_6 не є підозрюваним у кримінальному провадженні.

Наявність постанови слідчого про визнання вилучених речей не є безумовною підставою для арешту майна без наявності обставин, визначених ст.98 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя не вбачає законних підстав для задоволення клопотання прокурора.

Керуючись вимогами ст. ст.131, 132, 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

у задоволенні клопотання прокурора прокуратури Київської області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62019100000001655 від 07.11.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, вилученого за адресою: АДРЕСА_1 , відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя