Постанова

від 09.06.2020 по справі 295/2868/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/2868/19 Головуючий у 1-й інст. Чішман Л. М.

Категорія 3 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т. М.,

суддів Миніч Т. І., Трояновської Г.С.,

за участю секретаря Кучерявого О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №295/2868/19 за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора філії комунального підприємства Главанської сільської ради Абсолют у м. Києві Хмельницького Сергія Юрійовича, акціонерного товариства Альфа-банк про визнання дій протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію, за апеляційною скаргою акціонерного товариства Альфа-Банк на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 11 березня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Чішман Л.М. в м. Житомирі,

в с т а н о в и в :

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, у якому просив визнати протиправними дії державного реєстратора Філії Комунального підприємства Главанської сільської ради Абсолют у м. Києві Хмельницького С.Ю., щодо державної реєстрації за ПАТ Укрсоцбанк права власності на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 38684698 від 12.12.2017, прийняте державним реєстратором Філії Комунального підприємства Главанської сільської ради Абсолют у м. Києві Хмельницьким С.Ю. на підставі якого було зареєстровано право власності за ПАТ Укрсоцбанк на вищевказану квартиру. Позовні вимоги мотивував тим, що 11.04.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. та зареєстрований в реєстрі за №5156, відповідно до якого, в якості забезпечення виконання зобов`язання за договором кредиту №280/21-1600 від 11.04.2007, ОСОБА_1 передав в іпотеку трьохкімнатну квартиру, загальною площею: 65,7 кв.м., житлова площа: 38,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та належить останньому на праві приватної власності. Спірна квартира підпадає під дію ЗУ Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , оскільки виступає предметом іпотеки за кредитом в іноземній валюті, що був наданий на споживчі цілі останньому та використовується як місце постійного проживання позичальника. Зазначав, що загальна площа даної квартири не перевищує 140 кв.м. За таких обставин, у державного реєстратора були наявні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на вказану квартиру за ПАТ Укрсоцбанк , а відтак дії державного реєстратора є незаконними, та такими, що порушують законні права та інтереси ОСОБА_1 , як власника вищезазначеного майна. Крім того, позивач вказав, що в порушення зазначених вимог ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності державним реєстратором Філії Комунального підприємства Главанської сільської ради Абсолют у м. Києві Хмельницьким С.Ю. реєстрацію права власності на квартиру в„–1 було проведено поза межами області , в межах якої розташована квартира.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 11 березня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії державного реєстратора Філії Комунального підприємства Главанської сільської ради Абсолют у м. Києві Хмельницького С.Ю. щодо державної реєстрації за ПАТ Укрсоцбанк права власності на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Скасовано запис про проведену державну реєстрацію прав, індексний номер: 38684698 від 12.12.2017, вчинений державним реєстратором Філії Комунального підприємства Главанської сільської ради Абсолют у м. Києві Хмельницьким С.Ю. на підставі якого було зареєстровано право власності за ПАТ Укрсоцбанк на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1435610618101). Стягнуто з державного реєстратора філії Комунального підприємства Главанської сільської ради Абсолют у м. Києві Хмельницького С.Ю. на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1536,80 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції АТ Альфа-Банк подало апеляційну скаргу у якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування доводі апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що суд першої інстанції не вірно застосував ЗУ Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті .

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 11.04.2007 між АТ Укрсоцбанк та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №280/21-1600, за умовами якого, позивач отримав кредит в сумі 66500 доларів США зі сплатою 12,5 % річних. 30 жовтня 2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору кредиту від 11.04.2007, в якій сторони погодили збільшення відсоткової ставки за користування кредитом до 14 % річних.

11 квітня 2007 року між АТ Укрсоцбанк та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір в забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором 280/21-1600 від 11.04.2007, згідно умов якого, сторони визначили передачу іпотекодавцем ОСОБА_1 в іпотеку іпотекодержателю - АТ Укрсоцбанк , трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Договором від 31.03.2009 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору сторони визначили редакцію п.1.4.1. пункту 1.1 іпотечного договору та визначили розмір кредиту в сумі 57 990,00 доларів США.

Згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.12.2019, правонаступником АТ Укрсоцбанк являється АТ Альфа-Банк .

Пунктом 4.1 іпотечного договору встановлено, що у разі невиконання іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 4.5 іпотечного договору визначено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один з наступних способів: на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса, або шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України Про іпотеку , шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України Про іпотеку .

Із наданого Банком розрахунку, заборгованість за кредитним договором №280/21-1600 від 11.04.2007 станом на 01.05.2017 становила 145400,39 доларів США.

25 липня 2017 року АТ Укрсоцбанк було направлено повідомлення ОСОБА_1 на адресу: Житомирська обл., Малинський р-н, с. Ворсівка, в якому проінформовано про розмір заборгованості в сумі 3 860 591,62 грн, станом на 01.05.2017, попереджено про намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України Про іпотеку в разі невиконання вимоги. Також повідомлено, що у разі задоволення вимог іпотекодержателя в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України Про іпотеку , залишок заборгованості буде анульовано.

13 вересня 2017 року суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ Бізнес Ассіст складено висновок про вартість майна, згідно якого, ринкова вартість квартири АДРЕСА_5 , складає 914 018 грн.

Державним реєстратором Філії Комунального підприємства Главанської сільської ради Абсолют у м. Києві Хмельницьким С.Ю. 12.12.2017 зареєстровано право власності за ПАТ Укрсоцбанк на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України Про іпотеку , іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частинами першою та третьою статті 36 Закону України Про іпотеку передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

Пунктом 4.5 іпотечного договору обумовлені способи звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема пунктом 4.5.3 визначено - шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України Про іпотеку .

Станом на час укладення між позивачем та АТ Укрсоцбанк іпотечного договору від 11 квітня 2007 року, частина перша статті 37 Закону України Про іпотеку діяла в наступній редакції: Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки .

Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки з дотриманням умов звернення стягнення та порядку реалізації, передбачених Законом України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень .

Відповідно до пункту 1.10 іпотечного договору, предмет іпотеки залишається в користуванні, володінні іпотекодавця відповідно до його функціонального призначення та технічних можливостей.

Сама по собі умова договору іпотеки про можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки не свідчить про волевиявлення іпотекодавця на вибуття майна з його володіння.

Частиною першою статті 17 Закону України Про іпотеку передбачено, що однією з підстав припинення іпотеки є припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору, а згідно з частиною першою статті 33 цього Закону підставою звернення стягнення на предмет іпотеки є невиконання або неналежне виконання боржником основного зобов`язання.

Аналіз положень статей 17, 36, 37 Закону України Про іпотеку дає підстави зробити висновок про те, що згода іпотекодавця на передачу належного йому нерухомого майна у власність іншої особи (іпотекодержателя) не є беззастережною, а залежить від ряду умов, а саме: чинності іпотеки, невиконання або неналежного виконання основного зобов`язання, визначення в установленому порядку вартості майна, наявності чинного правочину щодо реєстрації права власності іпотекодержателя на це майно. За таких обставин вказана згода не може вважатися волевиявленням власника на вибуття майна з його володіння в розумінні статті 388 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України Про іпотеку у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення.

Пунктом 60 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року встановлено, що для державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі, також подається документ, що підтверджує наявність факту згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна.

Пунктом 61 вищевказаного Порядку передбачено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Законом України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України Про іпотеку , якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

З вказаного іпотечного договору та договору кредиту від 11 квітня 2007 року вбачається, що кошти видавались в іноземній валюті, а предметом іпотеки є квартира позивача за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 65,7 кв. м.

Таким чином, на іпотечну квартиру позивача розповсюджується дія Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , який був чинний під час винесення державним реєстратором оскаржуваного рішення.

Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог. При цьому до прийняття Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки (як у судовому, так і в позасудовому способі) залежало від наявності факту невиконання боржником умов кредитного договору. Водночас законом було введено тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодателя без згоди останнього на таке відчуження.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а (провадження № 61-474апп19).

Довідкою ЖБК "Полісся" від 24.02.2018 №144 встановлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно акта від 17.02.2018, ОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_2 з квітня 2007 року.

Інформаційної довідки №113312628 вбачається, що загальна площа квартири в АДРЕСА_2 становить 65,7 кв.м., житлова площа 38,8 кв.м.

У довідці від 13.02.2018 №26, виданій Ворсівською сільською радою, зазначено, що ОСОБА_1 дійсно зареєстрований, але не проживає в АДРЕСА_7 з 15.02.1999 по час видачі довідки.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно вважав, що посилання відповідача на ту обставину, що позивач має інше постійне зареєстроване місце проживання ніж адреса предмета іпотеки, а саме: Житомирська область, Малинський район, с. Ворсівка, тому до спірних правовідносин не може бути застосований Закон України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , не заслуговує на увагу, оскільки відповідачем не доведено право власності позивача на вказане майно.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що квартира АДРЕСА_5 , є постійним місцем проживання позивача та не може бути примусово стягнута (шляхом перереєстрації права власності на нерухоме майно) у тому числі шляхом реєстрації права власності ПАТ Укрсоцбанк .

Оскільки у державного реєстратора Київської філії КП Реєстрація бізнесу Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Сороки В. М. були наявні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на вказану квартиру за АТ Укрсоцбанк , суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позов ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції задовольнив позовну вимогу неналежним способом захисту є не обгрунтованим.

Рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію.

Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (частина друга статті 26 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 4 вересня 2018 року у справі № 915/127/18 (провадження № 12-184гс18), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а (провадження № 61-474апп19).

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлене без додержання норм матеріального і процесуального права.

Отже, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які правильно застосовані судом.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргускаргу залишити без задоволення, а ухвалене у справі судове рішення без змін.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу акціонерного товариства Альфа-Банк залишити без задоволення.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 11 березня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 09 чеврня 2020 року.

Головуючий

Судді