Постанова

від 04.06.2020 по справі 917/1972/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2020 р. Справа № 917/1972/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А. , суддя Білоусова Я.О. , суддя Крестьянінов О.О.;

за участі секретаря судового засідання Крупи О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентзавод Авангард" (вх.№745П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 30.01.2020, повний текст якого складено та підписано 10.02.2020 суддею Киричуком О.А. у приміщенні господарського суду Полтавської області, у справі №917/1972/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквівес", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентзавод Авангард", місто Полтава,

про стягнення 771533,08 грн,-

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентзавод Авангард", місто Полтава,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквівес", м.Київ,

про стягнення 22422,00 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еквівес" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентзавод Авангард" про стягнення 771533,08 грн заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором поставки №3.7/152/18 від 05.12.2018, з яких: основна заборгованість за договором - 624000,00 грн, пеня - 118611,24 грн, 3 % річних - 10541,84 грн, штраф -18380,00 грн.

04.12.2019 відповідач звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару у розмірі 22422,00 грн, з яких: пеня - 222,00 грн та штраф - 22200,00 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 30.01.2020 первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентзавод Авангард" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквівес" заборгованість за договором поставки №3.7/152/18 від 05.12.2018 у розмірі 771533,08 грн, з яких: основна заборгованість - 624000,00 грн, пеня - 118611,24 грн, 3% річних - 10541,84 грн, штраф -18380,00 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 9341,93 грн. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквівес" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентзавод Авангард" 22311,00 грн, з яких: 111,00 грн - пеня, 22200,00 грн - штраф , а також 1911,49 грн витрат по сплаті судового збору. В іншій частині зустрічних вимог - відмовлено. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Еквівес" з Державного бюджету судовий збір у розмірі 4670,97 грн, сплачений згідно з платіжним дорученням від 29.10.2019 №1904.

Господарський суд, мотивуючи прийняте рішення в оскаржуваній частині, виходив з того, що дії ТОВ "Вентзавод Авангард" є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені та штрафу) відповідно до умов пунктів 7.2, 7.3 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача. Перевіривши розрахунки позивача за первісним позовом щодо стягнення, у тому числі і штрафу у розмірі 18380,00 грн, суд визнав його є правильним, та таким, що відповідає вимогам пункту 6 ст.232 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а вимоги про стягнення пені, штрафу та 3% річних правомірними та обґрунтованими.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вентзавод Авангард" з рішенням місцевого господарського суду не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 30.01.2020 у справі №917/1972/19 у частині стягнення з ТОВ "Вентзавод Авангард" на користь ТОВ "Еквівес" штраф у розмірі 18380,00 грн та ухвалити нове рішення у цій частині, відмовивши ТОВ "Еквівес" у частині стягнення штрафу у розмірі 18380,00 грн.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції у частині стягнення з відповідача на користь позивача суми штрафу у розмірі 18380,00 грн неправильно застосовані норми матеріального права, оскільки одночасне стягнення пені і штрафу за одне і те саме порушення є покладенням подвійної господарсько-правової відповідальності та суперечить положенням Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань .

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентзавод Авангард" залишено без руху. Встановлено заявнику апеляційної скарги десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентзавод Авангард" на рішення господарського суду Полтавської області від 30.01.2020 у справі №917/1972/19. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 14.05.2020 о 10:00 годині. Встановлено учасникам справи п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання учасникам справи. Встановлено учасникам справи строк до 27.04.2020 для подання письмових заяв, клопотань тощо. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.

У судове засідання 04.06.2020 представники учасників справи не зявились, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Клопотань про відкладення розгляду справи від учасників справи не надходило, явка у судове засідання обов`язковою не визнавалась.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 статті 273 цього Кодексу.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Ураховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду апеляційної скарги та вирішення даного спору, зважаючи на відсутність передбачених частиною 11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, та те, що карантинні обмеження з 12.05.2020 послаблені, явка сторін в судове засідання не визнавалася обов`язковою, розгляд даної справи відкладався, з урахуванням вимог пункту 1 ст.273 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про закінчення апеляційного розгляду справи у даному судовому засіданні за відсутності представників учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Як свідчать матеріали справи, 05.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еквівес" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вентзавод Авангард" укладено договір поставки №3.7/152/18, відповідно до пункту 1.1 якого, постачальник (ТОВ "Еквівес") зобов`язується поставити та передати у власність покупцю (ТОВ "Вентзавод Авангард") товар, а покупець - прийняти та оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Загальна вартість даного договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього договору згідно зі специфікаціями, що є невід`ємними частинами даного договору (пункт 1.2 договору).

Кількість, номенклатура, ціна, терміни поставки та умови оплати товару, а також асортимент та ціна на товар визначені у специфікаціях, що додаються до договору і складають його невід`ємну частину (пункт 1.4, пункт 2.1 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору умови поставки товару передбачені у специфікаціях, що додаються до договору і складають його невід`ємну частину, відповідно до "(ІНКОТЕРМС 2010)".

Датою поставки вважається дата отримання товару, зазначена покупцем у товарно-транспортній накладній та /або видатковій накладній (пункт 4.2 договору).

Порядок розрахунків за поставлений постачальником товар здійснюється на умовах, визначених специфікаціями, що додаються до договору і складають його невід`ємну частину (пункт 5.2 договору).

Згідно з пунктом 7.2 договору за несвоєчасну оплату за даним договором покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. Крім пені у випадку несвоєчасної оплати товару, покупець зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 2% від вартості неоплаченого товару (пукнт 7.3 договору).

За несвоєчасну поставку за даним договором постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,01% від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення (пункт 7.4 договору).

Крім пені, передбаченої пунктом 7.4 договору, у випадку несвоєчасної поставки товару, постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 2% від недопоставленого товару (7.5 договору).

Відповідно до пункту 8.1 договору договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 01.12.2019. Якщо за тридцять днів до закінчення строку дії договору жодна сторона не виявить бажання розірвати його, то дія договору автоматично продовжується на один рік на тих же умовах (пункт 8.3 договору).

До договору між сторонами підписано специфікацію №1 про поставку електродвигуна ДА304-560У8 У1 ІМ1001 1000 кВт, 750 об/хв., 6000В виробництва ЗАТ "НВП Електромаш" м.Тирасполь, у кількості 1 шт. по ціні 1110000,00 грн з ПДВ.

За умовами специфікації №1, оплата здійснюється наступним чином: 10% попередня оплата, 90% - по факту поставки з відтермінуванням платежу до 30 календарних днів. Термін постачання: 60-90 календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати, з можливістю дострокової поставки.

Відповідно до наданого позивачем платіжного доручення №1025 від 05.12.2018 покупцем було внесено попередню оплату у розмірі 111000,00 грн, 28.02.2019 здійснено оплату у розмірі 80000,00 грн відповідно до платіжного доручення № 523 від 28.02.2019.

07.03.2019 постачальником поставлено товар відповідно до видаткової накладної №Е-2722.

У подальшому відповідачем сплачено за поставлений товар наступним чином: - у сумі 200,000,00 грн платіжним дорученням №182 від 16.05.2019; - у сумі 80000,00 грн платіжним дорученням №206 від 23.05.2019; - у сумі 15000,00 грн платіжним дорученням №230 від 31.05.2019.

Судом правильно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що загальна сума заборгованості за отриманий відповідачем за спірним договором товар становить 624000,00 грн, факт порушення строків виконання своїх грошових зобов`язань у частині оплати продукції не спростовується відповідачем.

Зважаючи на порушення відповідачем зобов`язань за договором щодо виконання робіт у строки та в обсягах, встановлених договором, позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення за період з 07.04.2019 по 05.10.2019 пеню у розмірі 118611,24 грн; за період з 07.04.2019 по 10.10.2019 3% річних у розмірі 10541,84 грн; штраф у розмірі 2% від вартості неоплаченого товару 18380,00 грн.

Господарський суд вказав, що дії ТОВ "Вентзавод Авангард" є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені та штрафу) відповідно до умов пунктів 7.2, 7.3 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача.

Відповідно до частин першої, другої, сьомої статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 525-527 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Порушенням зобов`язання на підставі статті 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 4, 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пеня нарахована у відповідності з вимогами частини 6 ст.232, 343 Господарського кодексу України, ст.1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , пункту 7.2 договору, розрахунок перевірено судом, є підставою для задоволення заявлених вимог та підлягає стягненню.

Право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.

Згідно з положеннями частин 2, 3 статті 6 та статті 627 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, законодавець наділяє суб`єктів господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності (договірної санкції) за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань.

З огляду на викладені положення норм чинного законодавства, сторони, керуючись принципом свободи договору, за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір, зокрема, за несвоєчасну оплату товару та за несвочасну поставку товару за договором.

У пункті 7.3 договору сторони погодили, що крім пені, передбаченої пунктом 7.2 договору, у випадку несвоєчасної оплати товару, покупець зобовязаний сплатити штраф у розмірі 2% від вартості неоплаченого товару.

Отже, за змістом наведеного пункту договору сторони передбачили відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 2% від вартості неоплаченого товару.

Позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 2% від вартості неоплаченого товару у сумі 18380,00 грн.

Ураховуючи доведення позивачем порушення відповідачем умов договору щодо оплати за поставлений товар, господарський суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу, передбаченого пунктом 7.3 договору у розмірі 2 відсотків від вартості неоплаченого товару.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі № 3-88гс11, від 27.04.2012 у справі № 3-24гс12 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 17.05.2018 у справі №910/6046/16, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17, від 09.07.2018 у справі №903/647/17 та від 08.08.2018 у справі № 908/1843/17.

Ураховуючи викладене, доводи заявника апеляційної скарги про те, що одночасне стягнення пені і штрафу за одне і те саме порушення є покладенням подвійної господарсько-правової відповідальності, що суперечить положенням Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань колегія суддів вважає помилковими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції про порушення строків виконання відповідачем зобов`язань за договором.

Крім того, з огляду на положення частини 1 статті 1, статті 626 Цивільного кодексу України, між сторонами у справі виникли майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, керуючись свободою договору та майновою самостійністю вибору контрагента позивач, підписавши укладений з позивачем договір, відповідач погодився з його умовами, у тому числі щодо строків оплати поставленого товару.

Доводи апелянта не грунтуються на матеріалах справи та не узгоджуються з нормами чинного законодавтства.

Оскільки рішення господарського суду Полтавської області від 30.01.2020 у справі №917/1972/19 відповідачем оскаржується частково, а саме: у частині задовлення вимог про стягнення штрафу у розмірі 18380,00 грн, а суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст.269 Господарського процесуального кодексу України обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, колегією суддів не переглядається правомірність задоволення судом першої інстанції позовних вимог в іншій частині.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом першої інстанції у повній мірі з`ясовані та правильно оцінені обставини у справі та прийняте ним рішення в оскаржуваній частині є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не убачає.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275-276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду; -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентзавод Авангард" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 30.01.2020 у справі №917/1972/19 у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентзавод Авангард" (36037, м.Полтава, вул.Богдана Хмельницького, будинок 28, кв.14, код ЄДРПОУ 35796705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквівес" (02094, м.Київ, вул.Гната Хоткевича, 8, оф.199, код ЄДРПОУ 37502259) штрафу у розмірі 18380,00 грн залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 09.06.2020.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.О. Крестьянінов