Постанова

від 09.06.2020 по справі 904/6080/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2020 року м.Дніпро Справа № 904/6080/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Чус О.В.

судді : Кузнецова І.Л., Кощеєв І.М.

Розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 , повне рішення складено 17.02.2020, суддя Бєлік В.Г, у справі №904/6080/19

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс Рубіновий", м.Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 8 088,98 грн. інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені за договором № 4447/16-ТЕ-4 постачання природного газу від 28.01.2016 року.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс Рубіновий" заборгованість у розмірі 8 088,98 грн. інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені за договором № 4447/16-ТЕ-4 постачання природного газу від 28.01.2016 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від17.02.2020 в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс Рубіновий" про стягнення заборгованість у розмірі 8 088,98 грн. інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені за договором № 4447/16-ТЕ-4 постачання природного газу від 28.01.2016 року відмовлено у повному обсязі.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідач має ознаки теплогенеруючої та теплопостачальної організації, а тому на нього поширюється дія Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з вказаним рішенням Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало апеляційну скаргу на рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 у справі № 904/6080/19, в частині відмови в задоволенні позову, вважає його незаконним та ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що застосування Закону до спірних відносин є неправомірним.

Зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів, що відповідач має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання для виробництва теплової енергії та те, що Відповідач є теплопостачальною організацією. Матеріали справи також не містять жодних доказів включення Відповідача до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, а відтак застосування частини 3 статті 7 Закону є неправомірним.

Крім цього, вказаний Реєстр є загальнодоступним, розміщений на офіційному сайті Міністерства розвитку громад та територій України та не містить інформації про включення Відповідача до цього Реєстру.

Короткий зміст доводів інших учасників провадження по справі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.

Зокрема відповідачем зазначені наступні обставини:

-нараховані Позивачем пеня, 3 % річних та інфляційні втрати не підлягають стягненню Позивачем з ОСББ в силу імперативних приписів частини третьої статті 7 Закону №1730-VIII;

- як зазначено у листі Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 11.03.2014 №2064/0/20-14, якщо теплова енергія виробляється та використовується для власних цілей (опалення та гаряче водопостачання виключно членів обєднання співвласників багатоквартирних будинків (далі - ОСББ)), то отримання ліцензії не потрібно. У разі якщо вироблена теплова енергія реалізується споживачам на підставі укладених договорів купівлі-продажу теплової енергії, то для подальшого провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії необхідно звернутися до відповідного органу ліцензування за отриманням відповідних ліцензій, Також у даному листі зазначено, що укладення договорів між ОСББ (як юридичною особою) та мешканцями будинку (як учасниками цієї ж юридичної особи) про умови надання послуг з центрального опалення та підігріву холодної води є неможливим. При цьому порядок забезпечення опалення та підігріву холодної води може регулюватися на рівні статуту ОСББ.

З наведеного випливає, що ОСББ наділена ознаками, які властиві теплогенеруючій організації, а тому на нього поширюється дія Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії

На момент набрання чинності Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , заборгованість ОСББ перед Позивачем за спожитий природний газ по договору №4447/16-ТЕ-4 від 28.01.2016 року була відсутня, тобто на даний момент відсутні будь-які підстави для стягнення з ОСББ нарахованих Позивачем сум пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 року у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

28.01.2016 між Публічним акціонерним товариством Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - позивач, постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс Рубіновий" (далі - відповідач, споживач) було укладено договір постачання природного газу № 4447/1б-ТЕ-4 від 28.01.2016.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його, на умовах цього договору.

Згідно п. 2.1. договору постачальник передає споживачу з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно) газ обсягом до 90 тис.куб.м.

В подальшому, 31.03.2016 між сторонами була укладена Додаткова угода № 2 до договору (далі - додаткова угода № 4 до договору), у якій сторони погодили пункт 2.1. договору викласти в наступній редакції: "Постачальник передає споживачу з 01.05.2016 по 30.09.2016 (включно) газ обсягом до 7,500 тис. куб.м." (а.с. 29).

У розділі 12 договору сторони погодили, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016 до 30.09.2016 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що постачальник передає споживачу газ у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ.

У відповідності до пункту 3.4. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку газу.

Позивач на виконання умов договору передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 196 426,97 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 33-39).

Вказані акти підписані позивачем та відповідачем без будь-яких зауважень щодо обсягів та якості отриманого природного газу, акти підписані представником відповідача та скріплені відтиском його печатки.

У пункті 6.1. договору, оплата за газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

В порушення вказаних умов договору, відповідач поставлений у період з січня по вересень 2016 року природний газ оплатив із порушенням визначеного у пункті 6.1. договору терміну.

Позивач посилається на те, що відповідач допускав порушення строків оплати поставленого у період з січня по вересень 2016 року природного газу, який на теперішній час є оплаченим. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором щодо своєчасної оплати поставленого газу, позивач нарахував до сплати відповідачу в порядку п. 8.2 договору пеню за загальний період з 16.02.2016 по 05.06.2016 у розмірі 7 097,31 грн. та згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) 548,46 грн. 3% річних за той самий період і інфляційні за період з березня 2016 по травень 2016 року в сумі 443,21 грн., що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

30.11.2016 набрав чинності Закон України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії дія останнього поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства (статті 3 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії ).

За приписами частини першої статті 5 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашена станом на 31 грудня 2016 року.

На реструктуризовану заборгованість не нараховуються неустойка (штрафи, пені), проценти річних, інфляційні нарахування, крім випадків повного або часткового нездійснення платежів за договором про реструктуризацію заборгованості, укладеним відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії .

Постановою Кабінету Міністрів України №93 від 21.02.2017 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром який визначає механізм формування, ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а також користування його даними.

Так, відповідно до пункту 14 вказаного Порядку у реєстрі відображаються дані про підприємства, зокрема, зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно з Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії ; обсяг не відшкодованої станом на 01.01.2016 заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 01.07.2016.

Водночас, частиною 3 статті 7 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом (тобто до 30.11.2016), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що частина 3 статті 7 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії є нормою прямої дії. При цьому застосування приписів частини 3 статті 7 цього Закону не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набранням чинності Законом. Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд (постанови від 06.06.2018 у справі №925/770/17, від 01.04.2019 у справі №922/2784/18, від 16.01.2020 у справі №922/939/19, від 22.01.2020 у справі №917/602/19).

Застосування цієї норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, і застосування процедури, передбаченої статтями 1, 2, 3 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , за умови погашення заборгованості до набрання чинності цим Законом.

Якщо заборгованість погашено до набрання чинності Законом України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , тоді положення статей 1, 2, 3 вказаного Закону не застосовуються. Відтак не потребує доведення факт включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, а неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість, яка є предметом регулювання цим Законом, не нараховуються, а нараховані підлягають списанню, у зв`язку з припиненням зобов`язань щодо їх сплати, на підставі частини третьої статті 7 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії .

Так, на виконання умов договору купівлі-продажу природного газу протягом 2016 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 196 426,97 грн.. Xоча відповідач і несвоєчасно розраховувався за отриманий у позивача газ, проте, станом на 30.11.2016 заборгованості у відповідача перед позивачем не було, останній платіж відповідно до розрахунку позивача, відповідачем здійснений 21.10.2016, тобто до набрання чинності Законом України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії .

Таким чином, господарський суд першої інстанцій дійшов правомірного висновку про те, що заявлені позивачем до стягнення 8 088,98 грн. інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені у зв`язку з несвоєчасною оплатою відповідачем вартості поставленого природного газу, який використовувався для виробництва теплової енергії, і така заборгованість погашена відповідачем до набрання чинності Законом України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , не нараховуються та підлягають списанню відповідно до вимог статті 7 вказаного закону, а виконання такої норми (списання санкцій) не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.

Колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та застосував норми матеріального права при ухваленні оскаржуваного рішення.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги та вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника у справі.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 року у справі №904/6080/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М. Кощеєв