Рішення

від 01.06.2020 по справі 910/18818/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.06.2020Справа № 910/18818/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськжитлобуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр сучасного зодчества"

про розірвання Договору та стягнення грошових коштів в розмірі 170000 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр сучасного зодчества"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськжитлобуд"

про стягнення заборгованості в розмірі 1030000 грн.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом: Гордієнко А.В., довіреність б/н від 12.11.2019; Нитченко І.В., ордер серія КС № 242660;

від відповідача за первісним позовом: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Міськжитлобуд звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Центр сучасного зодчества про розірвання Договору та стягнення грошових коштів в розмірі 170 000 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2017 було порушено провадження у справі № 910/18818/17, розгляд справи призначено на 27.11.2017.

27.11.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником Товариства з обмеженою відповідальністю Центр сучасного зодчества було подано зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Міськжитлобуд про стягнення заборгованості в розмірі 1 030 000 грн.

У судове засідання 27.11.2017 представники сторін з`явились.

У судовому засіданні 27.11.2017 судом, в порядку ст. 77 ГПК України, та в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, було оголошено перерву до 04.12.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2017 було прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Центр сучасного зодчества до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Міськжитлобуд про стягнення заборгованості в розмірі 1 030 000 грн.

04.12.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

04.12.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача за первісним позовом було подано відзив на позовну заяву.

Представники сторін у судове засідання 04.12.2017 з`явились.

У судовому засіданні 04.12.2017 судом, в порядку ст. 77 ГПК України, та в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, було оголошено перерву до 11.12.2017.

11.12.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача за первісним позовом було подано клопотання про призначення експертизи.

У судове засідання 11.12.2017 представники сторін з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено.

16.07.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшов лист від Заступника директора Київському науково-дослідному інституту судових експертиз з клопотання судового експерта та матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 30.07.2018.

25.07.2018 представником позивача за первісним позовом подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

30.07.2018 представником позивача за первісним позовом подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, клопотання про відкладення розгляду справи, письмові пояснення на клопотання судового експерта.

У судове засідання 30.07.2018 представники сторін з`явились, представник позивача за зустрічним позовом подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2018 погоджено строк проведення судової експертизи у справі № 910/18818/17 у строк понад три місяці, задоволено клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, зобов`язано ТОВ Центр сучасного зодчества надати суду в двотижневий строк для подальшого направлення судовому експерту документи, зазначені у клопотанні № 9618/18-44 від 26.06.2018, провадження у справі № 910/18818/17 зупинено до одержання результатів експертизи, матеріали справи надіслано до Київського науково-дослідного інститут судових експертиз.

13.02.2020 до Господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 910/18818/17 з висновком судового експерта.

15.12.2017р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017р. N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017р. N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р., загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 поновлено провадження у справі № 910/18818/17, справу № 910/18818/17 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі №910/18818/17 призначено на 10.03.2020.

20.02.2020 представником позивача за первісним позовом подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

10.03.2020 представником позивача за первісним позовом подано клопотання про витребування доказів.

У судове засідання 10.03.2020 представники позивача за первісним позовом з`явились, представник відповідача за первісним позовом не з`явився.

За результатами розгляду клопотання представника позивача за первісним позовом про витребування доказів, судом відмовлено у його задоволенні, у зв`язку з необґрунтованістю.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 06.04.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

01.06.2020 представником позивача за первісним позовом подано письмові пояснення щодо висновку судового експерта.

06.04.2020 представником позивача за первісним позовом подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 06.04.2020 представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2020 підготовче судове засідання відкладено на 04.05.2020.

У судове засідання 04.05.2020 представники позивача за первісним позовом з`явились, представник відповідача за первісним позовом не з`явився.

За результатами підготовчого засідання, призначеного на 04.05.2020, судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.06.2020.

У судове засідання 01.06.2020 представники позивача за первісним позовом з`явились, представник відповідача за первісним позовом не з`явився.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом після поновлення провадження у справі, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду були направлені судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак були повернуті відділом поштового зв`язку до суду з поміткою адресат відсутній .

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвал Господарського суду міста Києва.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача за первісним позовом не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Представники позивача за первісним позовом в судовому засіданні первісний позов підтримали у повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечили.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 01.06.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача за первісним позовом, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Санаторій Центр сучасного зодчества (далі - підрядник, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Міськжитлобуд (далі - замовник, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) укладено Договір на проектні роботи № 004-07 (далі - Договір), за умовами якого підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну документацію, визначену п. 1.1.1 цього Договору, в строки, визначені п. 1.3 цього Договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

За цим Договором підрядник зобов`язується розробити наступну проектну документацію: проектно-кошторисна документація житлової забудови з об`єктами інфраструктури для обслуговування населення по вул. Цимбалів Яр, 331, в Голосіївському районі м. Києва; стадія: перед проектні пропозиції, проект і робоча документація (далі - проектна документація)

Відповідно до п. 1.2 Договору ціна цього Договору зазначена в протоколі погодження вартості робіт, яка не відрізняється від зазначеної у п. 2.1 цього Договору. Протокол погодження вартості робіт є Додатком № 1 та є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 1.3 Договору обсяг, зміст, строки виконання та вартість окремих етапів робіт визначаються календарним планом робіт (Додаток № 2), який є невід`ємною частиною цього Договору.

У відповідності до п. 1.5 Договору до початку виконання робіт замовник передає підряднику наступні вихідні дані: архітектурно-планувальне завдання; завдання на проектування; основні технічні умови; звіт про інженерно-геологічні вишукування; топ геодезична зйомка М 1:500, 1:2000; картка технічних рішень.

Вихідні дані передаються разом із супроводжуючим листом замовника протягом десяти робочих днів з моменту підписання цього Договору уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками сторін. Про передачу замовником вихідних даних підряднику сторони складають Акт прийому-передачі вихідних даних.

Підрядник засвідчує своїм підписом в Акті прийому-передачі вихідних даних, що вихідні дані, визначені п. 1.5.1 цього Договору, є в повній мірі достатніми для початку, виконання та здачі робіт замовнику в строк та в обсязі, визначених умовами цього Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору вартість виготовленої проектної документації відповідно до Додатку № 1 до цього Договору складає 9 855 371,18 грн.

Пунктом 2.3 Договору узгоджено, що виконання окремих етапів робіт підтверджується Актами виконаних робіт (Акти здачі-приймання проектно-вишукувальної документації). Акти виконаних робіт підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін.

Акт виконаних робіт містить дані про обсяг та вартість робіт. До нього додається згідно з накладною, проектна документація (креслення, кошториси, пояснювальні записки, специфікації) в обсязі, передбаченому ДБН А2.2-3-97 (п. 2.4 Договору).

Відповідно до п. 2.5 Договору протягом п`яти робочих днів з моменту підписання Актів виконаних робіт замовник перераховує грошові кошти у безготівковій формі на поточний рахунок підрядника.

Пунктом 2.6.1 Договору узгоджено перерахування на поточний рахунок підрядника авансового платежу за виготовлення Проектної документації у сумі, що складає 3 942 148,47 грн. Авансовий платіж сплачується замовником протягом 14 банківських днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін цього Договору.

У відповідності до п. 2.7 Договору після виконання підрядником робіт на суму авансового платежу, зазначеного п. 2.6.1 цього Договору та надання Актів виконаних робіт, подальший розрахунок замовником здійснюється відповідно до п. 2.5 цього Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору початок виконання робіт - протягом десяти робочих днів після надходження на розрахунковий рахунок підрядника авансового платежу, зазначеного в п. 2.6.1 цього Договору. Датою платежу вважається списання грошових коштів з поточного рахунка замовника, про що свідчить банківська виписка.

Згідно з п. 3.2 Договору підрядник зобов`язується виконати роботи та передати замовнику проектну документацію в строки, що визначені Додатком № 2 до цього Договору.

У відповідності до пункті 4.2-4.6 Договору по завершенню виконання кожного етапу робіт підрядник передає замовнику на розгляд проектну документацію та Акти виконаних робіт складаються сторонами у двох примірниках по одному для кожної із сторін. Після підписання Актів виконаних робіт уповноваженими представниками сторін, вони стають невід`ємною частиною цього Договору.

Протягом семи робочих днів з дня одержання Акту виконаних робіт та проектної продукції, зазначеної в ньому, замовник зобов`язаний розглянути надані матеріали і при відсутності зауважень підписати Акт виконаних робіт.

У випадку, коли замовник відмовляється прийняти виконані підрядником роботи, замовник протягом семи робочих днів з дня одержання проектної документації надає підряднику в письмовій формі зауваження до проектної документації з посиланням на пункти цього Договору, що були порушені.

Підрядник зобов`язаний за вимогою замовника протягом десяти робочих днів з моменту отримання зауважень замовника зробити необхідні виправлення у виконаних роботах власними силами та за власний рахунок, якщо вони не виходять за межі завдання на проектування або документу, що його замінює.

Передача замовнику проектної документації здійснюється за супровідним листом підрядника.

Пунктом 5.1 Договору узгоджено, що підрядник зобов`язаний виготовити проектну документацію відповідно до основних вимог Державних будівельних норм та правил, архітектурних стандартів, завдання на проектування, інших встановлених нормативів, умов цього Договору та відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2, 6.6, 6.7 Договору замовник зобов`язаний сплатити підряднику авансовий платіж, передбачений п. 2.6.1 цього Договору; сплачувати підряднику встановлену вартість робіт; прийняти виконані роботи у строки та в порядку, які передбачені цим Договором; до початку виконання робіт, але не пізніше десяти робочих днів після здійснення авансового платежу, зазначеного в п. 2.6.1, передати вихідні дані, визначені п. 1.5.1 цього Договору.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання зобов`язань за цим Договором, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами (п. 9.1 Договору).

Додатком № 1 до Договору сторонами узгоджено Протокол угоди про договірну ціну на проектну документацію, відповідно до якого, розмір ціни на створення (передачу) проектної документації складає 9 855 371,18 грн.

Додатком № 2 до Договору сторонами узгоджено календарний план.

На виконання умов Договору замовником прийнято без зауважень та заперечень та оплачено роботи на суму 1 426 170,04 грн. згідно Актів здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції № 18 від 12.09.2007 на суму 400 000 грн., № 31 від 19.12.2017 на суму 522 170,04 грн., № 42 від 27.03.2008 на суму 480 000 грн., № 44 від 09.04.2008 на суму 24 000 грн.

На виконання п. 2.3-2.5 Додатку № 2 до Договору, 04.06.2008 замовником сплачено підряднику аванс в розмірі 170 000 грн.

Однак, позивач за первісним позовом зазначає, що відповідач не виконав роботи, передбачені укладеним Договором, не передав позивача за первісним позовом результати виконаних робіт, в зв`язку з чим, внаслідок порушенням відповідачем за первісним позовом строків виконання робіт, передбачених укладеним Договором, виконання Договору втратило інтерес для замовника, що стало підставою для звернення позивача за первісним позовом до суду з позовом, у якому позивач за первісним позовом просить розірвати Договір та стягнути з відповідача за первісним позовом 170 000 грн.

Відповідач за первісним позовом, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивачем до сьогодні не було надано відповідачу необхідних вихідних даних для виконання робіт, передбачених п. 2.3 Додатку № 2 до Договору, а саме топогеодезичну зйомку М1:500, завдання на проектування та архітектурно-планувальне завдання.

Відповідач за первісним позовом зазначає, що незважаючи на неотримання вихідних даних, підрядником було розпочато виконання робіт відповідно до п. 2.4 Договору, в той же час отримано 21.02.2017 Лист замовника з повідомленням про зупинення розробки проектно-кошторисної документації, розірвання Договору та проханням провести звірку взаєморозрахунків. У відповідь на означений Лист, підрядником надано замовнику відповідь № 01-08 від 27.02.2017 та разом з накладною № 5 від 27.02.2017 незавершену проектно-кошторисну документацію.

Однак, 19.08.2017 відповідачем за первісним позовом одержано від замовника Претензію за № 25 від 15.08.2017 із вимогою розірвати Договір і повернути кошти, у відповідь на яку, підрядником надано відповідь № 01-29 від 22.08.2017, у якій підрядником зазначено про необхідність надання вихідних даних для виконання робіт за п. 2.3 Додатку № 2 до Договору.

2.08.2017 відповідачем за первісним позовом надано позивачу Акт здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції № 284 від 21.08.2017 на роботи за п. 2.4 та 2.5 Додатку № 2 до Договору та супроводжувальний лист за № 01-26 від 21.08.2017 з проханням оплатити виконані роботи в розмірі 1 030 000 грн.

В свою чергу, позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з позовом про стягнення 1 030 000 грн., різниці між сумою сплаченого авансу та вартістю виконаних робіт за п. 2.4 та п. 2.5 Додатку № 2 до Договору.

Відповідача за зустрічним позовом, заперечуючи проти позову, зазначає, що позивач за зустрічним позовом роботи відповідно до укладеного Договору не виконав, доказів передачі виконання робіт так само як і доказів приймання виконаних робіт не надав, а отже позивачем за зустрічним позовом фактично не було передано відповідачу проектну документацію, передбачену п. 2.4 та п. 2.5 Додатку № 2 до Договору, а отже у відповідача за зустрічним позовом відсутній обов`язок проведення розрахунку відповідно до п. 2.5 укладеного Договору.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних робіт, а відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 1.3 Договору обсяг, зміст, строки виконання та вартість окремих етапів робіт визначаються календарним планом робіт (Додаток № 2), який є невід`ємною частиною цього Договору.

Додатком № 2 до Договору сторонами узгоджено календарний план, з якого вбачається, що термін виконання п. 2.3 Додатку № 2 - генерального плану 15.04.2008, п. 2.4 - Том 1. Загальна пояснювальна записка. Основні креслення. Архітектурно-будівельні рішення - 15.05.2008, п. 2.5 - Том 2. Загальна пояснювальна записка. Основні креслення. Інженерні рішення - 05.06.2008.

Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

У відповідності до пункті 4.2-4.6 Договору по завершенню виконання кожного етапу робіт підрядник передає замовнику на розгляд проектну документацію та Акти виконаних робіт складаються сторонами у двох примірниках по одному для кожної із сторін. Після підписання Актів виконаних робіт уповноваженими представниками сторін, вони стають невід`ємною частиною цього Договору.

Протягом семи робочих днів з дня одержання Акту виконаних робіт та проектної продукції, зазначеної в ньому, замовник зобов`язаний розглянути надані матеріали і при відсутності зауважень підписати Акт виконаних робіт.

У випадку, коли замовник відмовляється прийняти виконані підрядником роботи, замовник протягом семи робочих днів з дня одержання проектної документації надає підряднику в письмовій формі зауваження до проектної документації з посиланням на пункти цього Договору, що були порушені.

Підрядник зобов`язаний за вимогою замовника протягом десяти робочих днів з моменту отримання зауважень замовника зробити необхідні виправлення у виконаних роботах власними силами та за власний рахунок, якщо вони не виходять за межі завдання на проектування або документу, що його замінює.

Передача замовнику проектної документації здійснюється за супровідним листом підрядника.

Доказів передачі замовнику проектної документації, визначеної п. 2.3-2.5 Додатку № 2 до Договору в узгоджені сторонами строки, матеріали справи не містять.

Однак, заперечуючи проти первісного позову, відповідач за первісним позовом зазначає, що позивачем за первісним позовом не виконано умови Договору в частині передачі вихідних даних.

У відповідності до п. 1.5 Договору до початку виконання робіт замовник передає підряднику наступні вихідні дані: архітектурно-планувальне завдання; завдання на проектування; основні технічні умови; звіт про інженерно-геологічні вишукування; топ геодезична зйомка М 1:500, 1:2000; картка технічних рішень.

Вихідні дані передаються разом із супроводжуючим листом замовника протягом десяти робочих днів з моменту підписання цього Договору уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками сторін. Про передачу замовником вихідних даних підряднику сторони складають Акт прийому-передачі вихідних даних.

Підрядник засвідчує своїм підписом в Акті прийому-передачі вихідних даних, що вихідні дані, визначені п. 1.5.1 цього Договору, є в повній мірі достатніми для початку, виконання та здачі робіт замовнику в строк та в обсязі, визначених умовами цього Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов`язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Частиною 4 статті 612 Цивільного кодексу України установлено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з ч. 3 ст. 220 Господарського кодексу України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Аналіз зазначених норм закону дає підстави стверджувати, що термін "кредитор" у ст. 613 ЦК України використовується умовно як сторона, що у зобов`язальних правовідносинах протистоїть особі, яка є боржником. Виходячи з чого, зазначені в ч. 4 ст. 612 ЦК України умови настають, зокрема, у разі невиконання кредитором свого зобов`язання за договором шляхом належного прийняття або неприйняття виконаного боржником зобов`язання за договором, внаслідок чого прострочення боржника не може настати до виконання кредитором свого обов`язку.

Пунктом 3.3 Договору узгоджено, що коли замовник не дотримується строків передачі вихідних даних та/або передачі після підписання цього Договору дані вимагають додаткового обсягу проектних робіт, або зменшують їх, підрядник разом із замовником здійснюють пропорційне коригування термінів виконання робіт та збільшення (зменшення) вартості робіт за цим Договором.

В той же час суд зазначає, що відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

У даному випадку, жодних додаткових угод до Договору, у яких би сторонами було узгоджене відтермінування кінцевої дати виконання робіт, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.

Також матеріали справи не містять претензій/звернення підрядника до замовника із вимогою надати видні дані та зазначенням обставин щодо продовження строків виконання робіт за Договором у зв`язку з наведеними обставинами.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Отже, за приписами норм вказаної статті для розірвання договору за рішенням суду однією із необхідних умов є істотне порушення цього договору, для підтвердження якого необхідно довести, що внаслідок такого порушення другій стороні договору було завдано шкоду та внаслідок цієї шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлено відповідачу Лист № 21/2-2017 від 21.02.2017, який отриманий підрядником 21.02.2017, у якому замовник повідомив про розірвання Договору, без наведення обставин, та просив здійснити звірку взаєморозрахунків.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 4 ст. 849 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, вищевказаною нормою закону надано право замовнику відмовитися в односторонньому порядку від договору підряду у будь-який час до закінчення робіт, і встановлене цією нормою право не може бути обмежене.

Частиною третьою статті 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до частини другої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Таким чином, оскільки позивач на підставі частини четвертої статті 849 ЦК України відмовився від Договору, надіславши відповідачу лист-вимогу про розірвання Договору, і така одностороння відмова від Договору не потребує узгодження з підрядником, то Договір, є розірваним до моменту звернення позивача з позовом до суду, в з зв`язку з чим вимоги про розірвання Договору задоволенню не підлягають.

Частиною 2 статті 570 Цивільного кодексу України визначено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, за приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов`язку платити та виконує функцію попередньої оплати.

Стаття 853 ЦК України визначає, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Норми статті 853 ЦК України регламентують обов`язок замовника прийняти виконані роботи в період дії Договором, та не нівелюють обов`язок замовника розрахуватись за виконані роботи в разі подальшого розірвання Договору в односторонньому порядку, оскільки такі роботи бути виконані в період дії Договору та на виконання такого Договору.

Водночас, оскільки між сторонами наявний спір щодо обсягу та вартості виконаних відповідачем за первісним позовом за Договором робіт, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 призначено у даній справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення експерта поставлено наступні питання:

1) Який перелік та об`єми фактично виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю Центр сучасного зодчества робіт за Договором на проектні роботи № 004-07 від 17.07.2007, з урахуванням всіх змін та доповнень до нього ?

2) Яка вартість фактично виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю Центр сучасного зодчества робіт за Договором на проектні роботи № 004-07 від 17.07.2007, з урахуванням всіх змін та доповнень до нього?.

13.02.2020 до Господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 910/18818/17 з висновком судового експерта.

Відповідно до ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Так, відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 9618/18-44 від 29.01.2020:

- фактично роботи зі складення проектної документації ТОВ Центр сучасного зодчества робіт за Договором на проектні роботи № 004-07 від 17.07.2007, з урахуванням всіх змін та доповнень до нього не виконані (в межах наданої документації);

- вартість фактично виконаних ТОВ Центр сучасного зодчества робіт за Договором на проектні роботи № 004-07 від 17.07.2007, з урахуванням всіх змін та доповнень до нього встановити не вбачається можливим, оскільки надана на дослідження проектна документація виконано з порушенням вимог п. 1.3 та п. 2.7 ДБН А.2.2-3-2004 Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва та ст. 28 Закону України Про планування і забудову територій , що унеможливлює її використання для розробки наступних стадій проектування, тобто фактично така проектна документація не може використовуватись за своїм призначенням.

Статтею 86 ГПК України унормовано, що:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів погодження сторонами Актів прийому-передачі вихідних даних по п. 2.3-2.5 Додатку № 2 до Договору, як і доказів передачі таких Актів замовнику, з огляду на встановлення висновком судового експерта не виконання робіт за Договором та неможливість визначення фактично виконаних робіт, у зв`язку з виконанням їх з порушенням вимог п. 1.3 та п. 2.7 ДБН А.2.2-3-2004 Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва та ст. 28 Закону України Про планування і забудову територій , вимоги про стягнення авансу в розмірі 170 000 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з огляду на відсутність доказів виконання робіт на означену суму, в свою чергу зустрічні вимоги про стягнення 1 030 000 грн. заборгованості за виконані роботи, у зв`язку з вищевикладеним задоволенню не підлягають.

При цьому, оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову з покладенням судового збору в цій частині на відповідача за первісним позовом та відмову у задоволенні зустрічного позову, з покладенням судового збору на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр сучасного зодчества" (02095, м. Київ, проспект Петра Григоренка, 28, кв. 27; ідентифікаційний код: 34770576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськжитлобуд" (04073, м. Київ, вул. Скляренка, 5; ідентифікаційний код: 30153713) грошові кошти в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 550 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

5. Витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову покласти на позивача за зустрічним позовом.

6. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 09.06.2020

Суддя О.А. Грєхова