Рішення

від 27.05.2020 по справі 911/2956/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2956/19

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Астор і Ко" (08202, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, 152, ідентифікаційний код 39812547) ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія М-В" (61003, м. Харків, вул. Короленка, 25, ідентифікаційний код 40849507) Про стягнення 249131,39 грн Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Булавіна Є.С.

Представники:

Від позивача не з`явився Від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Астор і Ко" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом від 22.11.2019 № 2211/1-19, заявивши вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія М-В" (далі - відповідач) 208348,82 грн заборгованості з оплати товарів та послуг за договором поставки від 08.11.2018 №Б/08/11/18, 37477,17 грн пені, 3305,40 грн 3 % річних за час прострочення.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконання відповідачем грошових зобов`язань покупця, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за договором поставки від 08.11.2018 №Б/08/11/18, на яку нараховано договірну неустойку та 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.12.2019 №911/2956/19 зазначений позов залишено без руху в порядку ст.174 Господарського процесуального кодексу України для усунення у десятиденний строк недоліків позовної заяви.

В установлений строк від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.12.2019 відкрито провадження у справі № 910/2983/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.01.2020, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив та ін.

15.01.2020 у підготовчому засіданні суд на місці без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви до 05.02.2020 у зв`язку з неявкою в засідання відповідача та неможливістю розгляду процесуальних питань, визначених у ч.2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України. З метою повідомлення відповідача про дату, час і місце підготовчого засідання за його місцезнаходженням направлено ухвалу від 17.01.2020, постановлену в порядку ст.120, 121 Господарського процесуального кодексу України.

05.02.2020 підготовче засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному та відповідно до ухвали від 18.02.2020, якою продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання призначено на 04.03.2020.

04.03.2020 підготовче засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному та відповідно до ухвали від 11.03.2020 призначено на 31.03.2020.

11.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19" №221 на всій території України встановлено карантин з 12.03.2020 по 03.04.2020 з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу.

Указом Президента України від 13.03.2020 № 87/2020 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.03.2020 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

27.03.2020 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника через неможливість забезпечення його явки через оголошення карантину і відсутність транспортного сполучення.

31.03.2020 підготовче засідання у справі №911/2956/19 не відбулося з огляду на необхідність дотримання карантинних приписів, запровадження профілактичних і протиепідемічних заходів та з урахуванням обмеження транспортного сполучення.

У подальшому до постанови Уряду від 11.03.2020 №221 внесено зміни, зокрема, продовжено строк карантину на всій території України, що з огляду на епідеміологічну ситуацію в усьому світі дає підстави вести мову про непередбачуваність строків обмежувальних заходів, обумовлених розповсюдженням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

З огляду на очевидну непередбачуваність вищевказаних строків та дію обмежувальних заходів, з метою недопущення виникнення перешкод для реалізації завдань господарського судочинства та доступу до правосуддя або ж обмеження права на справедливий суд, ухвалою від 06.04.2020 у справі №911/2956/19 було призначено підготовче засідання на 15.04.2020.

13.04.2020 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника через неможливість забезпечення його явки через оголошення карантину і відсутність транспортного сполучення.

У підготовче засідання 15.04.2020 сторони уповноважених представників не направили.

Оскільки явка позивача і відповідача у підготовче засідання, призначене на 15.04.2020, не визнавалася обов`язковою та зважаючи на обмеження транспортного сполучення і дію карантинних заходів, суд дійшов висновку про можливість проведення підготовчого засідання за відсутності представників сторін.

Вчинивши 15.04.2020 всі передбачені процесуальним законодавством дії та з`ясувавши коло необхідних процесуальних питань за ст.182-183 Господарського процесуального кодексу України, суд на місці без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.05.2020. З метою повідомлення позивача та відповідача про закриття підготовчого провадження, про дату, час і місце судового засідання для розгляду справи по суті за їх місцезнаходженням направлено ухвалу від 15.04.2020 відповідно до ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України.

05.05.2020 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника через неможливість забезпечення його явки через оголошення карантину і відсутність транспортного сполучення.

У судовому засіданні 06.05.2020, в яке сторони уповноважених представників не направили, з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що після відкриття провадження у справі, а саме 21.01.2020 до вказаного реєстру внесені зміни щодо місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія М-В", ідентифікаційний код 40849507. Так, станом на час розгляду справи по суті місцезнаходженням відповідача у справі є 61003, м. Харків, вул. Короленка, 25.

Про зміни свого місцезнаходження відповідач суд не повідомляв.

Згідно з ч.2 ст.31 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

У зв`язку з тим, що провадження у справі №911/2956/19 було відкрито Господарським судом Київської області відповідно до ухвали від 11.12.2019 із додержанням правил підсудності, зміна відповідачем місцезнаходженням 21.01.2020 не є підставою для передачі справи до іншого суду.

Разом з тим, описані обставини послугували підставою для постановлення 06.05.2020 ухвали про відкладення розгляду справи на 27.05.2020 в порядку приписів п.1 ч.2 ст.202, ч.1 ст.216 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія М-В" з незалежних від суду та позивача причин не було повідомлене про призначення на 06.05.2020 судового засідання для розгляду справи по суті.

25.05.2020 від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 27.05.2020, без участі представника.

У судове засідання, призначене на 27.05.2020, відповідач уповноваженого представника не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив.

З відомостей, наявних на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства "Укрпошта", яке здійснювало доставлення поштового відправлення копії ухвали Господарського суду Київської області від 06.05.2020 на адресу відповідача, судом встановлено, що зазначену ухвалу відповідачу працівником відділення поштового зв`язку у м. Харкові не вручено (відправлення не вручено під час доставки; інші причини).

Згідно з ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи суд наголошує, що згідно з ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами, що постановлені у цій справі, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи все викладене вище, суд виходить з того, що відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Більше того, матеріали справи містять повідомлення про вручення судових документів, що надсилалися Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія М-В" у грудні 2019.

Станом на час постановлення рішення по суті спору від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який вважається належним чином повідомлений про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням продовження строку згідно з наведеними вище приписами законодавства, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про доцільність вирішення спору за наявними у справі документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Астор і Ко" в якості постачальника та Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія М-В" в якості покупця уклали договір поставки №Б/08/11/18, за яким постачальник зобов`язався передавати у власність покупцю товар, найменування, кількість та ціна якого вказується у специфікації, що є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар (надалі - договір).

Як вказувалося вище, 21.01.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені зміни щодо місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія М-В". Так, станом на час розгляду справи по суті місцезнаходженням відповідача у справі є: 61003, м. Харків, вул. Короленка, 25.

За змістом вказаного договору, крім поставки товару, яка може здійснюватися як транспортом постачальника, пак і транспортом покупця, на покупця покладався обов`язок оплати транспортних витрат, пов`язаних з поставкою товарів (п.4.7, п.10.2).

Термін дії договору сторони погодили у п.11.5, де вказується, що договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2019 з можливістю подальшої пролонгації на наступний календарний рік за умови відсутності письмового повідомлення будь-якої зі сторін про намір розірвати договір, зробленого за 15-ть робочих днів до його закінчення.

У п.2.2 договору сторонами погоджено, що базові умови, на яких здійснюватиметься поставка товару, визначатимуться у специфікаціях.

Відповідно до п. 3.6 договору перехід права власності на товар від постачальника до покупця наступає з дати видаткової накладної.

За умовами п.4.7 договору загальна сума договору становить сукупність вартості партій товару, переданого за видатковими накладними. Транспортні витрати за поставкою відносяться на покупця.

Порядок оплати товару сторони погодили у п.4.8 договору, де, серед іншого, вказано, що:

- покупець оплачує товар на умовах та у строки, визначені у специфікації (п.4.8.1);

- датою здійснення платежу буде дата сплати коштів на поточний рахунок постачальника (п.4.8.2);

- розрахунки проводяться в національній валюті України - гривні, в безготівковій формі платіжними дорученнями або готівкою через касу постачальника (п.4.8.3);

- підтвердженням факту погодження сторонами умов оплати партії товару та його вартості є підписання специфікації та прийняття специфікації та прийняття покупцем товару по видатковій накладній (п.4.8.4);

- у разі, якщо вартість фактично поставленого товару і витрат на його транспортування буде більше, ніж сума коштів, сплачених постачальнику, покупець зобов`язаний здійснити доплату не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з моменту здійснення поставки (п.4.8.6).

При цьому, сторони дійшли згоди про те, що вони можуть змінювати порядок розрахунків та умови поставки у специфікаціях (п.4.9 договору).

При наявності заборгованості за поставлений товар постачальник має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, незалежно від призначення платежу, в тому числі кошти, що надійшли в якості попередньої оплати майбутніх поставок, на погашення заборгованості, що утворилася.

Відповідно до п.10.2 договору поїздка автобетонозмішувача з об`ємом перевезеного вантажу до 7 куб м оплачується покупцем як вартість транспортних послуг на доставку продукції в обсязі 7 куб м.

Спір у справі виник у зв`язку з порушенням відповідачем грошових зобов`язань за договором.

Так, за твердженнями позивача, за період дії договору відповідачу поставлено товар (товарний бетон різних марок), надано транспортні послуги автобетонозмішувача й автобетононасосу загальною вартістю 528594,78 грн, за які у період з 09.11.2018 по 27.06.2019 відповідач здійснив часткову оплату у сумі 320245,96 грн, заборгувавши 207348,82 грн.

В якості доказів, що підтверджують заявлені вимоги, до позовної заяви, а також на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, суду було надано договір поставки, специфікації №2, 3, 4, 5, видаткові накладні щодо факту поставки, акти надання послуг щодо фактів надання послуг, банківські виписки щодо фактів здійснення часткової оплати.

Чинне законодавство визначає однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків договори та інші правочини (п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

З умов договору сторін слідує, що між ними виникли правовідносини зі змішаного договору, який містить елементи як договору поставки (щодо сталих обов`язків з передачі товарів у власність покупця), так і договору про надання послуг (щодо похідних обов`язків з надання транспортних послуг - доставки товару).

Згідно з ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України договір поставки визначається як договір, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частино 2 ст.712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З аналізу вищенаведених положень законодавства слідує, що до правовідносин сторін, що виникли з договору від 08.11.2018, підлягають застосуванню як загальні положення про зобов`язання, так і, серед іншого, норми, якими регулюються правовідносини з договору купівлі-продажу та договору про надання послуг.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 610 Цивільного кодексу України вказується, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.662, ст.663 Цивільного кодексу України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Згідно з ч.1-2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Норми ч.1 ст.902 Цивільного кодексу України визначають, що виконавець повинен надати послугу особисто.

У ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У договорі сторін обов`язок відповідача зі своєчасної та повної оплати поставленого товару, а також наданих транспортних послуг встановлений у п.4.7, 4.8, 10.2.

Відповідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору сторони документально оформили специфікації №1 від 08.11.2018, №2 від 15.11.2018, №3 від 01.04.2019, №4 від 19.04.2019, №5 від 01.06.2019, де визначили ціну товару, умови оплати і поставки. Так, всі специфікації передбачали стовідсоткову попередню оплату товару як умову оплати; умови поставки передбачали можливість її здійснення як транспортом постачальника, так і транспортом покупця; термін поставки мали визначатися відповідно до заявок покупця. Також, специфікації встановлювали умову, за якої у вартість доставки підлягає включенню час перебування автобетонозмішуваача на будівельному майданчику (об`єм менше 7 куб м - 1 година, об`єм більще 7 куб м - 1,5 години); час перебування автобетонозмішуваача на об`єкті покупця довше сплаченого часу (простій) оплачується покупцем додатково як наднормовий час вивантаження (об`єм менше 7 куб м - 4,62 грн за хвилину, об`єм більше 7 куб м - 5,76 грн за хвилину). За умовами п. 3.6 кожної зі специфікацій доставка автобетонозмішувачем рахується з розрахунку не менше 7 куб м перевезеного бетону/розчину на одну ходку. Поїздка автобетонозмішувача з об`ємом, меншим ніж 7 куб м сплачується покупцем як вартість транспортних послуг на доставку продукції в обсязі 7 куб м.

Наявними у справі належними і допустимими доказами стверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Астор і Ко" за видатковими накладними передало у власність, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія М-В" прийняло промислові товари (бетон) і виконані на його користь транспортні послуги загальною вартістю 463903,68 грн. Судом враховано всі отримані від позивача первісні документи - видаткові накладні від 14.03.2019 №1135 на суму 10554,00 грн, від 05.12.2018 №7632 на суму 21988,14 грн, від 28.11.2018 №7464 на суму 2723,16 грн, від 13.03.2019 №1101 на суму 4050,00 грн, від 01.04.2019 №1630 на суму 19964,88 грн, від 02.04.2019 №1660 на суму 1260,00 грн, від 05.04.2019 №1753 на суму 10016,16 грн, від 06.04.2019 №1793 на суму 12297,60 грн, від 08.04.2019 №1836 на суму 6254,88 грн, від 09.04.2019 №1867 на суму 7424,64 грн, від 10.04.2019 №1904 на суму 5017,44 грн, від 16.03.2019 №1190 на суму 3413,40 грн, від 19.03.2019 №1232 на суму 6190,20 грн, від 20.03.2019 №1282 на суму 2140,20 грн, від 21.03.2019 №1310 на суму 2723,16 грн, від 22.03.2019 №1343 на суму 4208,88 грн, від 23.03.2019 №1387 на суму 12017,16 грн, від 25.03.2019 №1429 на суму 1237,44 грн, від 26.03.2019 №1466 на суму 6300,00 грн, від 28.03.2019 №1527 на суму 4083,60 грн, від 29.03.2019 №1565 на суму 3464,88 грн, від 11.04.2019 №1937 на суму 21352,32 грн, від 13.04.2019 №2017 на суму 9393,60 грн, від 14.04.2019 №2047 на суму 2474,88 грн, від 15.04.2019 №2066 на суму 6187,20 грн, від 17.04.2019 №2154 на суму 13769,76 грн, від 18.04.2019 №2198 на суму 28996,80 грн, від 19.04.2019 №2253 на суму 10195,32 грн, від 20.04.2019 на суму 12076,86 грн, від 22.04.20149 №2350 на суму 12612,36 грн, від 23.04.2019 №2395 на суму 24268,32 грн, від 24.04.2019 №2441 на суму 5109,12 грн, від 25.04.2019 №2491 на суму 5747,76 грн, від 11.05.2019 №2854 на суму 2508,72 грн, від 13.05.2019 №2912 на суму 2508,72 грн, від 23.05.2019 №3338 на суму 5017,44 грн, від 24.05.2019 №3380 на суму 2508,72 грн, від 27.05.2019 №3464 на суму 4390,26 грн, від 28.05.2019 №3503 на сум3у 1254,36 грн, від 29.05.2019 №3550 на суму 7222,80 грн, від 30.05.2019 №3591 на суму 3763,08 грн, від 31.05.2019 №3635 на суму 10254,30 грн, від 01.06.2019 №3676 на суму 2758,80 грн, від 02.06.2019 №3703 на суму 1379,40 грн, від 03.06.2019 №3723 на суму 2069,10 грн, від 05.06.2019 № 3806 на суму 1379,40 грн, від 06.05.2019 №3852 на суму 6987,72 грн, від 08.06.2019 №3944 на суму 3448,50 грн, від 10.06.2019 №3992 на суму 3448,50 грн, від 11.06.2019 №4028 на суму 1379,40 грн, від 13.06.2019 №4111 на суму 689,70 грн, від 14.06.2019 №4144 на суму 74595,60 грн, від 15.06.2019 №4191 на суму 2758,80 грн, від 17.06.2019 № 4211 на суму 2069,10 грн.

На підставі належним чином оформлених актів надання послуг Товариство з обмеженою відповідальністю "Астор і Ко" надало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія М-В" спожило транспортні послуги на загальну суму 45664,98 грн. Для цього судом враховано всі отримані від позивача первісні документи - акти надання послуг від 02.04.2019 №1660 на суму 867,00 грн, від 14.06.2019 №4181 на суму 10300,02 грн, від 14.06.2019 №4144 на суму 14401,80 грн, від 05.04.2019 №1753 на суму 1698,48 грн, від 31.05.2019 №3635 на суму 1338,12 грн, від 29.05.2019 №3550 на суму 1314,00 грн, від 18.04.2019 №2198 на суму 2200,32 грн, від 11.04.2019 №1937 на суму 990,00 грн, від 10.04.2019 №1904 на суму 990,00 грн, від 08.04.2019 №1836 на суму 1857,00 грн, від 06.04.2019 №1793 на суму 2208,24 грн, від 05.12.2018 №7643 на суму 7500,00 грн.

Отже, за розрахунком суду позивач виконав зобов`язання з поставки товарів і надання послуг на загальну суму 509568,66 грн (463903,68 грн вартість продукції та 45664,98 грн вартість послуг).

З поданих суду банківських виписок судом встановлено, що з посиланням на договір від 08.11.2018 №Б/08/11/18 відповідач перерахував позивачу 104983,60 грн, а саме: 09.04.2019 - 50000,00 грн, 15.04.2019 - 20000,00 грн, 22.04.2019 - 30000,00 грн, 11.05.2020 - 2474,88 грн, 13.05.2020 - 2508,72 грн.

Поряд з цим, позивач зазначає, що відповідачем було сплачено 320245,96 грн, на підтвердження чого до позовної заяви було приєднано банківські виписки про перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія М-В" 270045,96 грн, а саме: 27.06.2019 - 27588,00 грн з посиланням на рахунок №1445 від 26.06.2019 за договором №292 від 04.06.2019, 13.05.2019 - 2508,72 грн з посиланням на договір від 08.11.2018 №Б/08/11/1, 23.05.2019 - 50635,80 грн з посиланням на рахунок №1078 від 22.05.2019 і договір №228 від 20.05.2019, 23.05.2019 - 33757,20 грн з посиланням на рахунок №1077 від 22.05.2019 і договір №227 від 17.05.2019, 11.05.2019 - 2474,80 грн з посиланням на договір від 08.11.2018 №Б/08/11/1, 22.04.2019 - 30000,00 грн з посиланням на договір від 08.11.2018 №Б/08/11/1, 11.04.2019 - 7 424,64 грн з посиланням на рахунок №731 від 17.04.2019, 15.04.2019 - 20000,00 грн. з посиланням на договір від 08.11.2018 №Б/08/11/1, 09.04.2019 - 7424,64 грн з посиланням на рахунок №602 від 05.04.2019, 09.04.2019 - 50000,00 грн. з посиланням на договір від 08.11.2018 №Б/08/11/1, 08.04.2019 - 8111,88 грн з посиланням на рахунок № 601 від 08.04.2019, 13.11.2018 - 30240,00 грн з посиланням на рахунок №2566 від 13.11.2018.

Для цілей вирішення заявленого спору суд враховує передачу товару за видатковими накладними, складеними лише та виключно з посиланням на договір, за яким заявлено позовні вимоги.

Так само для цілей вирішення заявленого спору суд враховує суми, сплачені відповідачем лише та виключно з посиланням на договір, за яким заявлені позовні вимоги - договір поставки від 08.11.2018 №Б/08/11/1 та зауважує, що умови п.4.10 договору про можливість зарахування коштів в рахунок погашення боргу незалежно від призначення платежу, не може застосовуватися до платежів, здійснених з посиланням на інший договір, а не той, з якого виник спір.

З указаних мотивів суд не приймає в якості доказів поставки товарів за договором поставки від 08.11.2018 №Б/08/11/1 видаткові накладні від 12.11.2018 №7012 на суму 14730,06 грн, від 15.11.2018 №4099 на суму 5040,00 грн, від 15.11.2018 №7100 на суму 2197,44, від 16.11.2018 №7131 на суму 5040,00 грн, від 17.11.2018 №7167 на суму 3960,60 грн, від 18.11.2017 №7192 на суму 3960,60 грн, від 19.11.2018 №7207 на суму 3341,88 грн, від 24.11.2018 №7358 на суму 2752,68 грн.

З цих же підстав судом не приймаються надані позивачем банківські виписки про проведення відповідачем п`ятдесяти двох платежів на загальну суму 426931,94 грн, адже зазначені кошти сплачувалися без вказівки на договір поставки від 08.11.2018 №Б/08/11/1.

З урахуванням узгодженого сторонами порядку проведення розрахунків відповідач повинен був здійснити оплату товарів, які поставляються йому за договором від 08.11.2018 №Б/08/11/18, а також і наданих транспортних послуг завчасно, тобто шляхом перерахування попередньої оплати.

Доказів того, що покупець дотримався визначених у специфікації умов оплати та здійснив повну попередню стовідсоткову оплату товарів та супутніх послуг з доставки товарів матеріали справи не містять.

Враховуючи те, що при вирішенні спору суд не вправі виходити за межі позовних вимог, при визначенні суми простроченої відповідачем оплати товарів і транспортних послуг за договором поставки від 08.11.2018 №Б/08/11/1 суд виходить з суми боргу, що вказав позивач - 208348,82 грн, яка є значно меншою, ніж документально підтверджена сума, що вбачається з матеріалів справи, що не порушує майнових прав відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, чинне господарське процесуальне законодавство ґрунтується на принципі змагальності сторін, а у ч.2 ст.74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідач, який належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та про наявність спору з грошовими вимогами до нього, не надав суду доказів відсутності заявленої до стягнення суми заборгованості або ж доказів її перерахування на користь позивача, так само як і інших доказів належного виконання грошових зобов`язань за договором поставки від 08.11.2018 №Б/08/11/1 у спірний період.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач виконав свої зобов`язання за договором, тоді як відповідач порушив грошові зобов`язання та не оплатив поставлені йому промислові товари і послуги з їх доставки, вартістю 208348,82 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення 208348,82 грн основного боргу є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 37477,17 грн пені, та 3305,40 грн 3% річних. Розрахунок пені та 3% річних позивач навів у позовній заяві за 55-ма видатковими накладними, складеними з посиланням на договір поставки від 08.11.2018 №Б/08/11/1 та 5-ма актами надання послуг №4181 від 14.06.2019.

З цього розрахунку вбачається, що пеня та 3% річних нараховано починаючи з дати кожної господарської операції з урахуванням коштів, що перераховувалися відповідачем на банківський рахунок позивача (починаючи у день кожної господарської операції). Нарахування пені проведено з урахуванням приписів ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, де закріплено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Частиною 1 ст.216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст.217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч.1 ст.230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Обов`язок зі сплати договірної неустойки у вигляді пені сторони погодили у п.6.2 договору, де вказується, що покупець, який прострочив виконання грошового зобов`язання за вимогою постачальника, зобов`язаний сплатити останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення за кожен день прострочення. Обчислення пені проводиться від суми простроченого платежу.

Зважаючи на умови п.4.7, 6.2 договору, специфікації, за якими здійснювалася поставка, нарахування пені на суму боргу, який складається як з вартості товарів, так і з вартості послуг по його доставці, суд погоджується з тим, що позивач правомірно нарахував пеню за час прострочення розрахунку за видатковими накладними і за актами надання послуг.

Згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на встановлені судом обставини прострочення відповідача, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних і пені є правомірними та обґрунтованими, але такими, що підлягають частковому задоволенню у зв`язку з проведенням судом уточненого розрахунку, за яким розмір пені становить 37026,40 грн, а не 37477,17 грн як нарахував позивач, а розмір 3% річних складає 3266,96 грн, а не 3305,40 грн як нарахував позивач. Суд заважує, що уточнений розрахунок суду був проведений за кожною накладною та кожним актом надання послуг, які використав позивач для здійснення своїх нарахувань, проте з наступного дня від дати кожної господарської операції, оскільки відповідач є таким, що прострочив оплату з дня, наступного за днем поставки товару і днем надання послуг.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задовольняються повністю, а судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 29 Господарського процесуального кодексу України. Інших судових витрат, крім судового збору, для їх покладення на відповідача, позивач не заявив.

Керуючись ст. 73-80, 129, 166, 178, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Астор і Ко" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія М-В" про стягнення 249131,39 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія М-В" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Астор і Ко" 208348 (двісті вісім тисяч триста сорок вісім) грн 82 коп. боргу, 37026 (тридцять сім тисяч двадцять шість) грн 40 коп. пені, 3266 (три тисячі двісті шістдесят шість) грн 96 коп. 3% річних та 3729 (три тисячі сімсот двадцять дев`ять) грн 63 коп. судового збору.

3. Відмовити у задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Астор і Ко" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія М-В" про стягнення 450,77 грн пені та 38,44 грн 3% річних.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Астор і Ко" (08202, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, 152, ідентифікаційний код 39812547).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія М-В" (61003, м. Харків, вул. Короленка, 25, ідентифікаційний код 40849507).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.06.2020

Суддя О.О. Третьякова