Ухвала

від 09.06.2020 по справі 920/459/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

09.06.2020 Справа № 920/459/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши матеріали справи № 920/459/20

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Авістранс ЛТД" (04080, м.Київ, вул. Кирилівська, будинок 82, офіс 256, код ЄДРПОУ 42135336, ел. адреса avistransltd@gmail.com);

до відповідача: Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Шосткинський Агролісгосп" (41140, Сумська область, Шосткинський район, смт. Вороніж, пров. Глухівський, буд. 10, код ЄДРПОУ 14005298, ел. адреса agroles_shostka@ukr.net)

про стягнення 29190 грн 48 коп.

УСТАНОВИВ :

15.05.2020 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 29190 грн 48 коп., з яких: 27301 грн 12 коп. основна заборгованість, 1460 грн 28 коп. пеня, 360 грн 36 коп. штраф, 68 грн 72 коп. інфляційне збільшення за неналежне виконання зобов`язань за Договором про надання транспортно-експедиторських послуг № АТ -12 від 01.03.2019, крім цього просить судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 20.05.2020 у справі №920/459/20 позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 26.05.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

05.06.2020 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову (вх. №1969к від 05.06.2020) шляхом накладення арешту на грошові кошти Шосткинського Дочірнього Агролісогосподарського Підприємства Шосткинський Агролісгосп (код ЄДРПОУ 14005298, місцезнаходження: 41140, Сумська область, Шосткинський район, смт. Вороніж, пров. Глухівський, буд. 10), що знаходяться на рахунках Шосткинського Дочірнього Агролісогосподарського Підприємства Шосткинський Агролісгосп у межах 29 190,48 грн..

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає, що особа, яка подала таку заяву, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно із ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, виходячи з наведеного, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, наведеною у пункті першому постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".

Проте, заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову наведеним вимогам не відповідає зі змісту заяви не вбачається жодних обґрунтованих причин, у зв`язку з якими необхідно забезпечувати позов, та будь-яких належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд зазначає, що саме на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами неможливість в подальшому виконання рішення суду саме внаслідок дій або бездіяльності відповідача, тобто наявності у нього наміру ухилитися від виконання рішення суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доводи, викладені позивачем в заяві про забезпечення позову відхиляються судом за необґрунтованістю, оскільки не доводять факту неможливості у майбутньому виконати судове рішення через неправомірні дії відповідача.

Керуючись статтями 136-140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Авіатранс ЛТД (вх. № 1969к від 05.06.2020) про забезпечення у позову у справі № 920/459/20 - відмовити.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 09.06.2020 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її складення.

Суддя С.В. Заєць