Рішення

від 03.06.2020 по справі 922/340/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/340/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту", м. Дніпро до Державного підприємства "Орджонікідзевугілля", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 279 546,00 грн. за участю представників сторін:

не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Дніпровського відділення філії "Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту", м. Дніпро, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Державного підприємства "Орджонікідзевугілля", м. Харків, про стягнення заборгованості за договором № 35/11644/01-12/458 ГПт про закупівлю послуг за державні кошти, в розмірі 279546, 00 грн. Також просить суд покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду від 11.02.2020 відкрито провадження у справі № 922/340/20 та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 02.03.2020 об 11:15 год.

Ухвалою господарського суду від 30.03.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 11 травня 2020 року.

Ухвалою господарського суду від 12.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/340/20 до судового розгляду по суті на 14.05.2020 об 11:30 год.

Протокольною ухвалою від 14.05.2020 у судового засіданні оголошувалась перерва, в порядку ст. 216 ГПК України, до 03.06.2020 о 12:30 год.

У призначене судове засідання 03.06.2020 представник позивача не з`явився, матеріали справи містять клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності (вх. № 7592).

Представник відповідача у судове засідання 03.06.2020 не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, заборгованість не спростував. Про місце, дату та час судових засідань відповідач повідомлявся судом за юридичною адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім, судова кореспонденція по справі адресована відповідачу була повернута ПАТ "Укрпошта" на адресу суду із зазначенням: "за закінченням терміну зберігання", у зв`язку з чим на адресу відділення ПАТ "Укрпошта" було скориговано запит щодо надання інформації підстав невручення відправленого на адресу відповідача поштового відправлення. Відповідь на направлений запит до господарського суду не надходила.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

07.05.2012 між Державним підприємством "Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України" (позивач, учасник) та Державним підприємством "Орджонікідзевугілля" (відповідач, замовник) укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти № 35/11644 /01-12 /458 ГПт (далі - договір), відповідно до умов п. п. 1.1 та 1.2 якого позивач зобов`язався надати відповідачу послуги з розробки технічного паспорту під`їзних колій підприємства, а відповідач - прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно п. 3.1 договору, ціна договору становить 279546,00 грн. (з ПДВ).

Сума, визначена у договорі, може бути зменшена за взаємною згодою сторін, у разі зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; у разі зменшення ціни послуг (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору, розрахунки проводяться наступним шляхом: оплата замовником у термін 90 календарних днів після пред`явлення учасником рахунка на оплату послуг, підписання акту виконаних послуг та надання замовнику технічного паспорту під`їзної колії ДП "Орджонікідзевугілля" СП "Орджонікідзевантажтранс".

28.12.2012 сторонами було підписано Акт № 90 здачі-прийомки виконаних послуг. Виконані послуги з розробки технічного паспорту під`їзних колій підприємства задовольняють умовам договору, в належного порядку оформлені і прийняті замовником без зауважень.

Натомість, як вказує позивач, у строки, встановлені договорм, відповідач не здійснив оплату за надані позивачем за договором послуги, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права, із вимогою про стягнення 279546,00 грн. заборгованості за договором про закупівлю послуг за державні кошти від 07.05.2012, укладеним між сторонами даного спору.

Станом, на час розгляду даного спору, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем даної суми заборгованості за договором у добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", як нова юридична особа утворене згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Як вбачається із положень наведеного вище Закону України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постанови Кабінету Міністрів України, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" утворюється на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (Укрзалізниця), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття.

В додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року за № 200 до таких підприємств віднесено Державне підприємство 'Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України" (ідентифікаційний код 01097415).

Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" від 23.02.2014 №4442-УІ, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" - є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Статут Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735.

Згідно із п. 2 Статуту ПАТ "Українська залізниця", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 735 від 02.09.2015, Публічне акціонерне товариство Українська залізниця" - є правонаступником всіх прав та обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, враховуючи додаток №1 до постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", у тому числі Державного підприємства "Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України".

27.11.2018 змінилась форма власності з ПАТ Українська залізниця на АТ Українська залізниця .

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, судом встановлено, що предметом укладеного між сторонами даного договору від 07.05.2012, є надання замовнику послуг з розробки технічного паспорту під`їзних колій підприємства, зазначених в пропозиції конкурсних торгів та прийняття та оплата з боку замовника таких послуг.

Суд зазначає, що укладений між сторонами зазначений договір, за своєю правовою природою, є договором підряду.

При цьому, найменування даного договору, як договір про закупівлю послуг за державні кошти, укладання якого у 2012 році було врегульовано чинним на час його укладання Законом України "Про здійснення державних закупівель" (втрата чинності 20.04.2014), не змінює природу даного договору, як договору підряду.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно приписів ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником (ст. 888 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, відповідно до акту № 90 здачі-прийомки виконаних послуг від 07.05.2012, відповідно до якого, сторони склали цей акт в тому, що виконані послуг з розробки технічного паспорту під`їзних колій підприємства задовольняють умовам укладеного між сторонами договору, в належному порядку оформлені і прийняті замовником (відповідачем) без зауважень. Даний акт підписано директором виконавця та головою комітету з конкурсних торгів замовника та скріплений печатками підприємств.

Натомість, в порушення умов укладеного між сторонами договору, відповідач не здійснив оплату за виконані позивачем роботи в сумі 279546,00 грн. Зазначена сума заборгованості не була спростована відповідачем під час розгляду даного спору.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 35/11644/01-12/458 ГПт від 07.05.2012.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не спростував суму заявленої до стягнення заборгованості, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 279546,00 грн. заборгованості за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 35/11644/01-12/458 ГПт від 07.05.2012 обґрунтованою, доведеною матеріалами справи, а, отже, такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 165, 177, 183, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 256 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Орджонікідзевугілля" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, код ЄДРПОУ 32276912) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) заборгованість в розмірі 279546,00 грн., судовий збір в розмірі 4193,19 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено 03.06.2020.

Суддя Р.М. Аюпова

справа № 922/340/20