Постанова

від 15.05.2020 по справі 910/5410/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/5410/19

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючий, Селіваненка В.П., Пількова K.M., Катеринчук Л.Й., Дроботової Т.Б., Булгакової І.В., Баранця О.М., Львова Б.Ю.

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.

за участю представників: Громадської організації ?Федерація внутрішніх бойових мистецтв? - адвоката Сайко Ю.В.; Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації - Напханюк І.Ю.; Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації - Кошелєвої М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2019

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019

та на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019

у справі № 910/5410/19

за позовом Громадської організації ?Федерація внутрішніх бойових мистецтв?

до: 1) Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації,

2) Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації

про визнання права користування та визнання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва таким, що продовжив свою дію,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року Громадська організація "Федерація внутрішніх бойових мистецтв" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права користування нежилим приміщенням та визнання укладеного між сторонами договору про передачу майна територіальної громади міста Києва від 29.10.2015 № 55 таким, що продовжив свою дію.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 у справі №910/5410/19 (суддя Джарти В.В.) позов задоволено частково. Визнано договір про передачу майна територіальної громади міста Києва від 29.10.2015 № 55 продовженим до 28.10.2021. В іншій частині в позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог про визнання договору продовженим мотивоване тим, що як на дату закінчення строку дії договору про передачу майна територіальної громади міста Києва від 29.10.2015 № 55, так і протягом місяця після закінчення цього строку було відсутнє заперечення орендодавця проти поновлення зазначеного договору на новий строк.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про визнання за ГО "Федерація внутрішніх бойових мистецтв" права користування орендованим нежилим приміщенням, суд першої інстанції виходив з того, що вказана вимога не є ефективним способом захисту та не призводить до поновлення порушеного права позивача на продовження орендних відносин.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі № 910/5410/19 (колегія суддів: Пономаренко Є.Ю. - головуючий, Сулім В.В., Дідиченко М.А.) змінено п. 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 у справі № 910/5410/19, виклавши у такій редакції: "Визнати договір № 55 про передачу майна територіальної громади міста Києва від 29.10.2015, укладений між Громадською організацією "Федерація внутрішніх бойових мистецтв", Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією та Управлінням освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації таким, що продовжив свою дію на тих же умовах і на той же строк.". В решті зазначене рішення залишено без змін. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 скасовано та ухвалено нове додаткове рішення, яким: стягнуто з Дарницької РДА на користь ГО "Федерація внутрішніх бойових мистецтв" 2 645,85 грн витрат на правничу допомогу та 960,50 грн судового збору; стягнуто з Управління освіти Дарницької РДА на користь ГО "Федерація внутрішніх бойових мистецтв" 2 645,85 грн витрат на правничу допомогу та 960,50 грн судового збору.

Суд апеляційної інстанції, керуючись ст. ст. 11, 16, 759, 764, 777, 793 ЦК України, ст. ст. 284, 285 ГК України, ст. ст. 17, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. ст. 16, 126, 129, 244, 269, 277 ГПК України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва від 29.10.2015 № 55 продовженим на тих же умовах і на той же строк (2 роки і 364 дні).

При цьому апеляційний суд виходив з того, що орендодавець не висловив своїх заперечень стосовно поновлення договору про передачу майна територіальної громади міста Києва від 29.10.2015 № 55 упродовж встановленого строку, що, в свою чергу, надало позивачу підстави розраховувати на можливість поновлення цього договору в силу закону, а саме ст. 764 ЦК України.

Разом з тим, змінюючи резолютивну частину рішення місцевого господарського суду щодо строку, на який дію спірного договору продовжено, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що визнання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва від 29.10.2015 № 55 продовженим до 28.10.2021, тобто на 3 роки, суперечить умовам договору, оскільки первісно строк його дії встановлено 2 роки і 364 дні, а також суперечить ч. 2 ст. 793 ЦК України, згідно з якою договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/5410/19 заяву ГО "Федерація внутрішніх бойових мистецтв" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Стягнуто з Дарницької РДА на користь ГО "Федерація внутрішніх бойових мистецтв" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4666,70 грн, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова мотивована тим, що: Дарницька РДА не надала доказів, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката, у зв`язку з чим Райдержадміністрація не довела неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката складності справи, а самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат; необхідність представництва інтересів позивача в суді апеляційної інстанції було зумовлено зверненням саме першого відповідача до суду з апеляційною скаргою, відповідно витрати на професійну правничу допомогу покладаються на апелянта.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, постановою та додатковою постановою суду апеляційної інстанції, Управління освіти Дарницької РДА звернулося з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2019, постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 і додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/5410/19; ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень заявник касаційної скарги зазначає порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права (ст. ст. 11, 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна") та порушення норм процесуального права (ст. ст. 11, 86, 236 ГПК України).

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги та відсутність підстав для продовження укладеного сторонами договору, Управління освіти Дарницької РДА, зокрема, доводить, що судами першої і апеляційної інстанцій було залишено поза увагою, що при застосуванні процедури пролонгації договору оренди необхідно враховувати положення ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", що виключає безумовне (автоматичне) продовження договорів оренди комунального майна, яке не оцінювалося понад три роки, на підставі загальної норми - ч. 2 ст. 17 цього Закону.

При цьому, заявник касаційної скарги послався на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 06.09.2018 у справі № 908/1435/17.

На думку скаржника, оскільки ГО "Федерація внутрішніх бойових мистецтв" у визначений п.п. 4.2.19 спірного договору строк не надала звіт з незалежної оцінки об`єкта оренди до Дарницької РДА та/або Управління освіти Дарницької РДА, це свідчить про небажання позивача продовжувати дію договору про передачу майна територіальної громади міста Києва від 29.10.2015 № 55.

Крім того, Управління освіти Дарницької РДА вважає, що оскільки вартість послуг правничої допомоги є судовими витратами, а ухвалені у справі рішення та постанова, на думку скаржника, прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, то і рішення про задоволення заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у даній справі підлягає скасуванню.

При цьому, заявник касаційної скарги вказує на те, що позивачем в порушення ч. 8 ст. 129 ГПК України до закінчення судових дебатів не було зроблено заяву про подання доказів на підтвердження розміру судових витрат, які він сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Управління освіти Дарницької РДА у справі № 910/5410/19 визначено суддю-доповідача: Чумака Ю.Я. та склад колегії суддів: Чумак Ю.Я. - головуючий, Пільков К.М., Дроботова Т.Б., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 23.01.2020.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 910/5410/19 касаційну скаргу Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2019, постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 і додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі №910/5410/19 залишено без руху.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 910/5410/19 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2019, постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 і додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/5410/19; призначено розгляд справи у судовому засіданні на 24.03.2020 о 15:15.

Від позивача до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2019, постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 і додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/5410/19 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що судами попередніх інстанцій при розгляді даної справи не було допущено неправильного застосування ст. 764 ЦК України, ст. 284 ГК України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та з урахуванням встановлених обставин справи вірно не застосували до спірних правовідносин ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

При цьому, ГО "Федерація внутрішніх бойових мистецтв" у своєму відзиві послалась на правовий висновок, наведений у постанові Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 910/2822/18, згідно якого ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не регулює питання, пов`язані як із закінченням дії договору оренди, так і з продовженням його дії, тобто спірні правовідносини не є предметом регулювання цієї норми матеріального права.

Разом з тим, ГО "Федерація внутрішніх бойових мистецтв" звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з клопотанням про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/5410/19 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 296 ГПК України.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2020 справу № 910/5410/19 разом із касаційною скаргою Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2019, постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 і додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі ч. 2 ст. 302 ГПК України.

На думку колегії суддів є необхідність відступити від висновку щодо застосування ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" під час вирішення спорів, що виникають з відносин пролонгації договорів оренди державного та комунального майна, викладеного у раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у справах №№ 914/433/16, 908/1435/17, 921/116/18, 904/3415/18.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/5410/19 визначено суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючий, Ткач І.В., Селіваненко В.П., Пільков K.M., Катеринчук Л.Й., Дроботова Т.Б., Булгакова І.В., Баранець О.М., Львов Б.Ю., що підтверджується витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 17.03.2020.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.03.2020 у справі № 910/5410/19 прийнято касаційну скаргу Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2019, постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/5410/19 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; призначено розгляд справи №910/5410/19 за касаційною скаргою Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації у судовому засіданні з викликом сторін та зазначено, що про день та час розгляду справи сторони будуть повідомлені додатково ухвалою суду.

У зв`язку з відпусткою судді Катеринчук Л.Й., для розгляду справи №910/5410/19 за касаційною скаргою Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, визначено суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючий (доповідач), Ткач І.В., Селіваненко В.П., Пільков K.M., Дроботова Т.Б., Булгакова І.В., Баранець О.М., Львов Б.Ю., що підтверджується витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 13.04.2020.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.04.2020 у справі № 910/5410/19 призначено розгляд справи № 910/5410/19 за касаційною скаргою Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2019, постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/5410/19 на 15.05.2020 на 12 год. 30 хв.

У зв`язку з виходом з відпустки судді Катеринчук Л.Й. та відпусткою судді Ткача І.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/5410/19 визначено суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючий (доповідач), Селіваненко В.П., Пільков K.M., Катеринчук Л.Й., Дроботова Т.Б., Булгакова І.В., Баранець О.М., Львов Б.Ю., що підтверджується витягами із протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 14.05.2020.

Як вбачається з матеріалів справи та було зазначено вище, ГО "Федерація внутрішніх бойових мистецтв" звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з клопотанням про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/5410/19 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 296 ГПК України.

Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що оскаржувана у даній справі додаткова постанова суду апеляційної інстанції жодним чином не стосується заявника касаційної скарги, оскільки нею не вирішувалось питання про права, обов`язки та інтереси Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, а її оскарження зводиться до захисту інтересів Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, що є неприпустимим.

Обговоривши в судовому засіданні доводи клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у даній справі, заслухавши думку представників сторін, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Згідно з ч. 5 ст. 244 ГПК України, додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм, додаткове рішення (в даному випадку - додаткова постанова апеляційного суду) є невід`ємною частиною прийнятого по суті рішення суду (постанови апеляційного суду) і може бути оскаржено відповідно до ст. 287 ГПК України .

Частиною 1 ст. 41 ГПК України визначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Враховуючи викладене, оскільки Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (відповідач-2) є стороною у справі № 910/5410/19 І відповідно до ст. 287 ГПК України має право касаційної оскарження, колегія суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/5410/19 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 296 ГПК України.

Разом з тим, заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У справі, що розглядається, судами встановлено, між Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією, як орендодавцем, Управлінням освіти Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, як балансоутримувачем, та Громадською організацією "Федерація внутрішніх бойових мистецтв", як орендарем, 29.10.2015 було укладено договір № 55 про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду (далі -Договір), згідно якого орендар приймає в погодинну оренду нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Анни Ахматової, 11-А, ДНЗ № 160, загальною площею 80,08 кв.м., для розміщення фізкультурно-спортивного закладу, діяльність якого спрямована на організацію та проведення занять різними видами спорту.

Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 29.10.2015 до 27.10.2018 (п. 9.1 Договору).

Умовами п. 9.4 Договору передбачено, що Договір припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

У п. 9.7 Договору сторони погодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформлюються відповідним договором, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Предметом судового розгляду у даній справі є вимоги ГО "Федерація внутрішніх бойових мистецтв" до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права користування нежилим приміщенням та визнання укладеного між сторонами договору про передачу майна територіальної громади міста Києва від 29.10.2015 № 55 таким, що продовжив свою дію.

Посилаючись на норми ст. ст. 259, 764 ЦК України, ст. 283 ГК України та ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", позивач обґрунтовує свої вимоги відсутністю заяви орендодавця - Дарницької РДА протягом визначеного строку щодо припинення дії договору про передачу майна територіальної громади міста Києва від 29.10.2015 № 55, що за доводами ГО "Федерація внутрішніх бойових мистецтв", є підставою для визнання договору таким, що продовжив свою дію на тих же умовах і на той же строк.

Крім того, позивач обґрунтовує позовну заяву невизнанням Дарницькою РДА права позивача на користування об`єктом оренди за Договором та вчиненням позивачу перешкод у володінні та користуванні об`єктом оренди за цим договором.

Відносини, пов`язані з передачею майна в оренду, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна" та Положенням про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором;

Згідно з ч.4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Суть поновлення договору оренди згідно наведених норм полягає у тому, що орендар продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує протягом одного місяця після закінчення строку договору у його поновленні. Відсутність такого заперечення може мати прояв у "мовчазній згоді" і у такому випадку орендар, у силу закону, може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічні положення визначені у ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відповідно до яких, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Норма зазначеної статті має диспозитивний характер, оскільки не вказує на те, що відповідна вимога про припинення чи зміну договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та факт її отримання іншою стороною.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.05.2019 у справі № 911/2980/17, від 12.06.2018 у справі № 910/15387/17, від 05.06.2018 у справі № 904/7825/17, від 29.05.2018 у справі № 923/854/17.

Місцевий та апеляційний господарські суди під час вирішення спору встановили, що строк дії спірного договору закінчився 27.10.2018, проте Орендар продовжив користуватися об`єктом оренди та сплачувати орендну плату та комунальні платежі, за виставленими Управлінням освіти Дарницької РДА рахунками, на підтвердження чого позивачем надані вказані рахунки та квитанції; Орендодавець протягом одного місяця після закінчення спірного договору, тобто до 27.11.2018, не надіслав Орендарю своїх письмових заперечень щодо продовження користування майном, а матеріали справи не містять доказів направлення позивачу листа Управління освіти Дарницької РДА від 22.11.2018 №3896 з вимогою про повернення орендованого майна.

Встановлені судами обставини щодо недоведеності факту направлення листа від 22.11.2018 №3896 на адресу ГО "Федерація внутрішніх бойових мистецтв" з вимогою про повернення орендованого майна представник Управління освіти Дарницької РДА не спростував і в судовому засіданні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Таким чином, врахувавши приписи ст. 764 ЦК України, ст. 284 Господарського кодексу України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"), дослідивши умови Договору та встановивши, що відповідачами на надано належних та допустимих доказів повідомлення орендаря про наявність у орендодавця заперечень протягом одного місяця після закінчення строку Договору (до 27.11.2018) щодо його продовження, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правомірного висновку стосовно обґрунтованості позовних вимог в частині визнання Договору продовженим.

При цьому, апеляційний суд правильно змінив п. 2 резолютивної частини рішення суду першої інстанції та визнав договір № 55 про передачу майна територіальної громади міста Києва від 29.10.2015 таким, що продовжив свою дію на тих же умовах і на той же строк, тобто на 2 роки та 364 дні.

Разом з тим, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, керуючись ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання за позивачем права користування спірним об`єктом оренди з тих підстав, що зазначена вимога не є ефективним способом захисту порушеного права, оскільки не спроможна призвести до поновлення порушених прав позивача на продовження орендних правовідносин. До того ж, суди виходили з того, що позивач отримав захист своїх порушених прав шляхом задоволення вимоги про визнання договору продовженим.

Зазначені висновки судів першої та апеляційної інстанції не заперечуються сторонами даної справи.

Водночас, не погоджуючись з висновками місцевого та апеляційного судів про визнання договору продовженим, заявник касаційної скарги зазначає, що оскільки ГО "Федерація внутрішніх бойових мистецтв" у визначений п.п. 4.2.19 Договору строк не надала звіт з незалежної оцінки об`єкта оренди до Дарницької РДА та/або Управління освіти Дарницької РДА, це свідчить про небажання позивача продовжувати дію договору про передачу майна територіальної громади міста Києва від 29.10.2015 № 55.

Зазначені доводи були предметом дослідження, зокрема, суду першої інстанції, який правильно відхилив посилання відповідачів на невиконання позивачем п.4.2.19 Договору, оскільки умови п. 9.7 Договору, що регулюють порядок його пролонгації, не знаходяться у прямій залежності від факту виконання чи невиконання п. 4.2.19, яким для продовження дії договору на Орендаря покладено обов`язок за 3 місяці до закінчення строку договору надати новий звіт з незалежної оцінки об`єкта оренди.

Разом з тим, аргументи заявника касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанції було залишено поза увагою, що при застосуванні процедури пролонгації договору оренди необхідно враховувати положення ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", що виключає безумовне (автоматичне) продовження договорів оренди комунального майна, яке не оцінювалося понад три роки, на підставі загальної норми - ч. 2 ст. 17 цього Закону, відхиляються Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду як такі, що зводяться до неправильного тлумачення вимог закону.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного суду вбачає підстави для відступлення від висновку, викладеного у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 914/433/16, від 06.09.2018 у справі № 908/1435/17 та від 09.04.2019 у справі № 904/3415/18 щодо застосування норм ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції Закону України від 21.04.2011 № 3269-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо орендних відносин", чинній з 24.05.2011) оцінка об`єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об`єкта оренди.

У постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 914/433/16, від 06.09.2018 у справі № 908/1435/17, від 06.03.2019 у справі № 921/116/18 та від 09.04.2019 у справі № 904/3415/18 зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, висловлено правову позицію про те, що з 24.05.2011 законодавцем встановлено умову обов`язкового проведення переоцінки об`єкта оренди як підстави для поновлення договору оренди державного та комунального майна, остання оцінка якого є застарілою, оскільки була зроблена більш як три роки тому.

Відтак, за висновком, викладеним у вказаних вище постановах, законом прямо передбачено обов`язок здійснення оцінки майна у разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки перед укладенням договору про продовження дії договору оренди державного майна, що виключає дію загальної норми про автоматичну пролонгацію договору оренди щодо такого об`єкта оренди (ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Однак, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду вважає, що підстави пролонгації договорів оренди державного та комунального майна у вигляді так званої "мовчазної згоди" сторін вичерпно врегульовано положеннями ст. 764 ЦК України, ст. 284 ГК України та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а норма ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не є такою, що унеможливлює "автоматичне" продовження дії договору оренди, оскільки відповідна норма взагалі ніяким чином не регулює питання, пов`язані як із закінченням дії договору оренди, так і з продовженням його дії, тобто спірні правовідносини не є предметом регулювання цієї норми матеріального права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 910/2822/18 і підстав для відступлення від зазначеного висновку об`єднана палата Касаційного господарського суду не вбачає.

Виходячи з викладеного, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи та з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду вважає законним та обґрунтованим висновок апеляційного суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання договору № 55 про передачу майна територіальної громади міста Києва від 29.10.2015 таким, що продовжив свою дію на тих же умовах і на той же строк.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення заяви ГО "Федерація внутрішніх бойових мистецтв" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу з огляду на наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3, 4 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, апеляційним судом досліджено, а матеріалами справи підтверджується, до закінчення судових дебатів, в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, позивачем у відзиві на апеляційну скаргу було надано попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які очікує понести позивач у зв`язку із розглядом скарги в апеляційній інстанції, а також подано заяву від 08.12.2019 про надання доказів судових витрат у справі після ухвалення постанови суду, якою ГО "Федерація внутрішніх бойових мистецтв" повідомила про те, що докази судових витрат, які поніс позивач в суді апеляційної інстанції будуть подані ним до суду протягом п`яти днів після ухвалення постанови суду.

Як було зазначено вище, Північним апеляційним господарським судом 09.12.2019 було прийнято постанову у даній справі за результатом розгляду апеляційної скарги Дарницької РДА.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 13.12.2019 позивач звернувся до суду з заявою про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи №910/5410/19 у суді апеляційної інстанції та надав докази понесених ГО "Федерація внутрішніх бойових мистецтв" витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з розглядом апеляційної скарги Дарницької РДА.

Досліджуючи матеріали справи та докази, які долучені до заяви про розподіл судових витрат, понесених позивачем в суді апеляційної інстанції, апеляційним господарським судом було встановлено, що 02.04.2019 між ГО "Федерація внутрішніх бойових мистецтв" (клієнт) та Адвокатським Бюро "Євгенія Кривошея" (бюро) було укладено договір про надання правової допомоги.

У п. 3.2 договору про надання правової допомоги сторони погодили, що гонорар складається з суми вартості послуг та об`єму наданої професійної правничої допомоги, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в додатку 1 до цього договору та фіксується в додатковій угоді для кожної справи.

Відповідно до п. 1.1 додатку №1 до договору від 02.04.2019 ставки бюро становлять: 1 000 гривень за годину надання послуг, що складають предмет договору про надання правової допомоги від 02.04.2019, без ПДВ.

Факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг (п. 3.6 Договору).

Згідно з п. 2 додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 02.04.2019, гонорар оплачується клієнтом протягом 3 днів після підписання сторонами акту наданих послуг.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано акт №2 про надання правової допомоги від 10.12.2019 на загальну суму 4 666,70 грн., у п. 1 якого викладено зміст наданої правової допомоги з детальним описом робіт та відпрацьованим часом у кількості 4,40 год., а також квитанцію №PN41 від 11.12.2019 на суму 4 666,70 грн.

При цьому, як підтверджується матеріалами справи, інтереси позивача - ГО "Федерація внутрішніх бойових мистецтв" у Північному апеляційному господарському суді представляв адвокат Сайко Юрій Васильович (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС №6890/10 від 05.09.2018). У матеріалах справи наявний ордер серія ЧН №094191 від 18.11.2019.

Надавши належну оцінку наданим позивачем документам щодо вартості наданих послуг на правничу допомогу адвоката, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вони є належними і допустимими доказами, які підтверджують обставини реальності понесених стороною витрат, визначених ст. 126 ГПК України.

Відповідно до частини 5, 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2019 Дарницька РДА звернулась до суду апеляційної інстанції з клопотанням (запереченням) щодо заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, в якому просить відмовити у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат, посилаючись на неспівмірність розміру витрат зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами.

Надавши оцінку запереченням Дарницької РДА апеляційний суд встановив, що належних доказів або обґрунтувань, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката, відповідач-1 не надав, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність Дарницькою РДА у відповідності до ч. 6 ст. 126 ГПК України неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката складності справи.

При цьому, як вірно зазначив апеляційний суд, самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат.

Враховуючи викладене, за результатами дослідження та оцінки наявних у справі доказів та доводів сторін, на підставі перевірки відповідності заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, а також з огляду на їх співрозмірність з розумною необхідність витрат для цієї справи, встановивши при цьому, що відповідачами не доведено неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу адвоката, яка є необхідною підставою для зменшення цих витрат, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення заяви ГО "Федерація внутрішніх бойових мистецтв" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 666, 70 грн. та покладання їх на Дарницьку РДА.

Відтак, доводи касаційної скарги Управління освіти Дарницької РДА про наявність підстав для скасування додаткової постанови про задоволення заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у даній справі не знайшли свого підтвердження під час її касаційного перегляду та не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції про стягнення з Дарницької РДА на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 666, 70 грн.

Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Водночас, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Враховуючи викладене, наведені Управлінням освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони не доводять порушення або неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, а колегія суддів не встановила фундаментальних порушень судом апеляційної інстанції при розгляді спору по суті у даній справі та вирішені питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 та додаткова постанова Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/5410/19 прийняті судом у відповідності до фактичних обставин та у відповідності до вимог матеріального права і процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не вбачається.

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 314, 315, 317 ГПК України, Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/5410/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя - Ткаченко Н.Г.

Судді- Селіваненко В.П.

Пільков К.М.

Катеринчук Л.Й.

Дроботова Т.Б.

Булгакова І.В.

Баранець О.М.

Львов Б.Ю.