Постанова

від 04.06.2020 по справі 915/2082/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

---

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 року м. ОдесаСправа № 915/2082/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого судді : Колоколова С.І.

суддів : Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Федорончук Д.О.

за участю представників сторін:

від позивача- не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської міської ради

на рішення Господарського суду Миколаївської області від „28" листопада 2019р., повний текст якого складено та підписано „03" грудня 2019р.

у справі № 915/2082/19

за позовом Фізичної особи - підприємця Олєйникової Любові Іванівнидо Миколаївської міської ради

про визнання додаткової угоди укладеною,

головуючий суддя - Семенчук Н.О.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Миколаївської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2019 Фізична особа- підприємець Олєйникова Любов Іванівна (далі-ФОП Олєйникова Л.І.) звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївської міської ради, в якому з посиланням на ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі просила визнати додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, який зареєстрований у Миколаївській міській раді 12.12.2012 №9034, укладеною в редакції викладеній у прохальній частині позовної заяви.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.07.2017 орендар - позивач подав до Миколаївської міської ради через Центр надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради заяву №000168 про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки, до якої було додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на тих самих умовах. Однак відповіді щодо результатів розгляду звернення позивача від 18.07.2017 про поновлення договору оренди від 12.12.2012 №9034 не отримано, рішення відповідача про поновлення або відмову у поновленні договору оренди не прийнято, додаткова угода уповноваженою особою не підписана. Оскільки, Миколаївська міська рада протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди від 12.12.2012 №9034 не направило ФОП Олєйниковій Л.І. лист - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, а позивач продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та виконувати інші умови договору, договір оренди землі вважається поновленим. З метою реалізації положень ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі позивачем 30.08.2019 надано відповідачу лист за вхідним №10928/19 з пропозицією укласти додаткову угоду до договору оренди від 12.12.2012 №9034 з уповноваженою особою відповідача, додавши до цього звернення, проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на тих самих умовах, однак, відповіді на звернення позивач не отримав.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28.11.2019 по справі №915/2082/19 (суддя Семенчук Н.О.) позов задоволено. Визнано додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 12.12.2012 №9034 укладеною в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення договору оренди землі зареєстрованого у Книзі реєстрації договорів оренди землі Миколаївської міської ради 12.12.2012 за № 9034 та у Управлінні Держкомзему у м.Миколаїв, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.12.2012 за №481010004001505

м. Миколаїв "____"

---

20__р.

МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДА, ідентифікаційний код юридичної особи -НОМЕР_3, що надалі іменується Орендодавець, в особі міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з однієї сторони, та ФІЗИЧНА ОСОБА-ПІДПРИЄМЕЦЬ Олєйникова Любов Іванівна , що надалі іменується Орендар, РНОКПП - НОМЕР_1 , з другої сторони, (далі разом іменуються Сторони, а кожна окремо - Сторона), відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", п.3.1 Договору оренди землі зареєстрованого у Книзі реєстрації договорів оренди землі Миколаївської міської ради 12.12.2012 за №9034 (далі - Договір оренди), уклали цю Додаткову угоду (далі - Додаткова угода) про нижченаведене:

1. Поновити термін дії Договору оренди на 5 (п`ять) років, тобто до 12 грудня 2022 року, на тих самих умовах.

2. Всі умови вищевказаного Договору оренди, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше, і Сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

3. Ця Додаткова угода складена українською мовою у двох оригінальних примірниках - по одному для кожної Сторони, кожний з яких має однакову юридичну силу.

4. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та її скріплення печатками Сторін.

Реквізити та підписи сторін

Орендодавець Орендар

Миколаївська міська рада Фізична особа -підприємець

Олєйникова Любов Іванівна

Ідентифікаційний код: НОМЕР_3 РНОКПП: НОМЕР_1 Місцезнаходження: АДРЕСА_5 Місце проживання:

АДРЕСА_4 НОМЕР_2

Міський голова ФОП Олєйникова Л.І.

---

О.Ф. Сєнкевич

---

Л.І.Олєйникова

(підпис) (підпис)

М.П. М.П.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Миколаївська міська рада звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задовольнні позову відмовити повністю.

На думку скаржника, рішення суду прийнято із неправильним застосуванням норм матеріального права та невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, у зв`язку з чим, на підставі ст.277 ГПК України, підлягає скасуванню.

Апелянт зазначає, що ФОП Олєйникова Л.І. звернулась до відповідача через центр надання адміністративних послуг із заявою про поновлення оренди землі з пропуском строку, передбаченого умовами договору, а тому позивач не має права на продовження строку дії Договору оренди землі на підставі ч.6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі .

Крім того скаржник зазначає, що Велика Палата Верховного Суду (постанова від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц), переглянувши справу у спорі про визнання договору оренди землі поновленим, вказала, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст.33 ЗУ Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Виходячи з викладеної правової позиції Верховного Суду, скаржник зазначає, що в будь-яких випадках необхідною умовою для поновлення договору на новий строк є здійснення орендарем повідомлення в установлені строки про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди на новий строк.

Однак доводи апелянта, наведені у відзиві на позовну заяву, в яких він посилаючись на постанову Великої Палати Верховного суду твід 10.04.2018 року у справі №594/376/17-ц та приписи ст. 33 ЗУ Про оренду землі , судом не були взяті до уваги.

Апелянт зазначає, що Велика Палата Верховного Суду (постанова від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц), переглядаючи судове рішення у касаційному порядку у спорі про визнання договору оренди землі поновленим, з метою забезпечення однакового застосування судами норм права, забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, чітко визначила юридичні факти, які суду необхідно встановити для правильного застосування норми права, а саме ст.33 ЗУ Про оренду землі .

В свою чергу, не встановлення таких юридичних фактів свідчитиме про неправильне застосування судом ст.33 ЗУ Про оренду землі .

Таким чином, рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом неправильно застосовано норму права, а тому на підставі ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню.

Крім того, при винесені рішення суд посилався на правові позиції висловлені у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17 та Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, які на думку скаржника, є різними.

Правові висновки у контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , які наведені в постанові Верховного Суду у складі палати з розгляду справ щодо земельних відносин иа права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17 повністю відрізняються від правових висновків викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц.

Також скаржник зазначає, що на даний час Великою Палатою Верховного Суду прийнято для продовження розгляду цивільну справу №320/5724/17 та призначено справу до розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження на 18.09.2019. Рішення по вказаній справі станом на день подання апеляційної скарги не прийнято.

На думку апелянта, рішення Великої палати Верховного Суду по справі №320/5724/17 суттєво вплине на подальший розгляд та прийняття рішення апеляційним судом по справі №915/1797/19.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 року клопотання Миколаївської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено, поновлено Миколаївській міській раді строк на апеляційне оскарження, зупинено дію рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.11.2019 року у справі № 915/2082/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від „28" листопада 2019р. у справі № 915/2082/19, призначено розгляд апеляційної скарги Миколаївської міської ради на 02 квітня 2020 року о 10:00 год.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 року відкладено розгляд справи №915/2082/19 без визначення дати судового засідання, в зв`язку з введенням з 12 березня до 03 квітня 2020 року на усій території України карантину на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2020 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання у справі №915/2082/19 відбудеться 04.06.2020 року о 14:30 год.

В судове засідання 04.06.2020р. представники сторін не з`явивлись, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, а явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив на неї, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до наступного висновку.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судовою колегією, рішенням Миколаївської міської ради від 21.08.2012 №19/43 вирішено передати фізичній особі - підприємцю Олєйниковій Любові Іванівні в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 72 кв.м. для обслуговування торговельного павільйону в комплексі торговельних павільйонів по просп.Жовтневому, поблизу житлового будинку №340/2.

На підставі вказаного рішення, між Миколаївською міською радою (Орендодавець) та ФОП Олєйникова Л.І. (Орендар) 12.12.2012 року було укладено Договір оренди землі №9034 (надалі - Договір), за умовами якого Миколаївською міською радою передано ФОП Олєйниковій Л.І. в оренду земельну ділянку для обслуговування тимчасово розміщеного торговельного павільйону в комплексі торговельних павільйонів по пр.Жовтневому поблизу житлового будинку №340/2, без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно /Корабельний район/ (п.1.1 Договору).

За п.2.1 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 72 кв.м, у тому числі 57 кв.м під тимчасовою забудовою, 15 кв.м. під проходами, проїздами та площадками, без права передачі її в суборенду.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що Договір діє протягом 5 років з дати його державної реєстрації. Орендар, який належно виконав обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на продовження строку дії договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку дії договору письмово звернутися до орендодавця з клопотанням про продовження строку оренди. Підставою для продовження строку дії договору (поновлення договору) буде відповідне рішення орендодавця.

У відповідності до п.6.1 Договору, передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення за актом приймання - передачі об`єкта оренди в день державної реєстрації цього договору.

Підпунктом г) пункту 9.3 Договору визначено, що орендар земельної ділянки має право при умові належного виконання обов`язків відповідно до умов цього договору, орендар має за інших рівних умов переважне право на продовження строку оренди (поновлення Договору) за тим самим цільовим використанням земельної ділянки, за яким вона надавалася.

Відповідно до підпункту з) п.9.4 Договору, орендар зобов`язаний не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку договору оренди, звернутися до міської ради з клопотанням про продовження строку оренди або про подальший намір її використання, при цьому орендна плата за землю вноситься по день фактичного використання земельної ділянки або до укладення нового договору оренди землі.

Договір оренди землі було зареєстровано у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 12.12.2012 за №9034 та зареєстровано в Управлінні Держкомзему у м.Миколаїв, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.12.2012 за №481010004001505.

Маючи намір на поновлення договору, ФОП Олєйникова Л.І. звернулась до Миколаївської міської ради через Центр надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради із відповідною заявою №000168 від 18.07.2017, до якої було додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на тих самих умовах (а.с.24).

Заява з проектом додаткової угоди була отримана та зареєстрована в Миколаївській міській раді 27.07.2017 за вхід.№17-3494.

Як вбачається з матеріалів справи, Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради листом №17-3494 від 02.08.17 повідомило, що вважає за можливе поновити термін дії договору на земельну ділянку площею 72 кв.м., наданої на підставі рішення міської ради від 21.08.2012 №19/43 для обслуговування торгівельного павільйону в комплексі торговельних павільйонів по пр.Богоявленського, поблизу житлового будинку №3402/2в в Корабельному районі м.Миколаєва (а.с.26).

Позивач вказує, що відповіді щодо результатів розгляду звернення позивача від 18.07.2017 про поновлення договору оренди №9034 не отримано, рішення відповідача про поновлення або відмову у поновленні договору оренди не прийнято, додаткова угода уповноваженою особою не підписана.

30.08.2019, після закінчення строку дії Договору оренди №9034 позивач звернувся до відповідача з заявою про поновлення договору оренди землі від 12.12.2012 №9034 до якої було додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на тих самих умовах (а.с.27,28).

Вказана заява була зареєстрована в Миколаївській міській раді 30.08.2019 за вх.№10928/19.

Миколаївська міська рада відповіді на заяву позивача не надала, що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Миколаївська міська рада у відзиві зазначає, що Рішенням Миколаївської міської ради від 21/08/2012 №19/43 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документа (договору оренди), що посвідчує право користування земельною ділянкою ФОП Олєйниковою Л.І. загальною площею 72 кв.м., у тому числі: 57 кв.м. - під тимчасовою забудовою, 15 кв.м - під проходами, проїздами та площадками, з них: 20 кв.м. за рахунок земель ФОП Токаренка О.М., 52 кв.м. за рахунок земель ФОП Олєйникової Л.І., відведених рішенням міської ради від 20.05.2005 №33/36 для розміщення та обслуговування торговельного павільйону в комплексі торговельних павільйонів по просп.Жовтневому, поблизу житлового будинку №340/2. На частину земельної ділянки діють обмеження на використання земельної ділянки згідно з КООВЗД: типу 01.01.08 - охоронна зона навколо інженерних комунікацій (каналізація) на площі 36 кв.м. На виконання рішення між Миколаївською міською радою та ФОП Олєйниковою Л.І. було укладено договір оренди землі, який зареєстровано в Миколаївській міській раді про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 12.12.2012 №9034. Відповідно до п. 3.1 Договору договір діє до 12.12.2017. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладання договору на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це Орендодавця за шість місяців до спливу строку договору оренди землі. Підставою для подовження строку дії договору (поновлення договору) буде відповідне рішення Орендодавця. Тобто, Орендар зобов`язаний був повідомити Орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладання договору на новий строк до 12.06.2017. Зазначає, що позивач звернувся через центр надання адміністративних послуг до відповідача з заявою про продовження строку дії договору оренди землі 18.07.2017 за вх.№ 000168, з пропуском строку, передбаченого умовами договору. Таким чином, орендар своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк не скористався, з відповідною заявою у встановлений договором строк до орендодавця - відповідача не звертався. Підстави для поновлення дії договору, в тому числі і згідно ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , відсутні. Вказує, що порядок прийняття рішення Миколаївською міською радою передбачений Регламентом ММР VII скликання, затвердженого рішенням міської ради від 28.01.2016 № 2/5 потребує значного часу. За інформацією управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради питання поновлення терміну дії договору оренди землі погоджено управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради висновком від 02.08.2017 № 17-3494. На засіданні постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології рекомендовано погодити продовження оренди земельної ділянки (протокол № 56 від 28.08.2017). Проект рішення міської ради 8-2Г-507/34 з питань продовження вищезазначеного договору оренди землі погоджено виконавчими органами Миколаївської міської ради. Згідно Регламенту ММР VII скликання, затвердженого рішенням міської ради від 28.01.2016 № 2/5, вищезазначений проект рішення розміщено на офіційному сайті Миколаївської міської ради для подальшого винесення на розгляд сесії міської ради. Вказує, що міська рада розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди та перевіряє на відповідність вимогам закону, про що в подальшому буде прийнято рішення та направлено заявнику.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі").

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами 1-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто, орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Отже слід чітко розрізняти підстави поновлення договору оренди землі, передбачені ч.ч.1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та ч. 6 вказаного Закону, оскільки вказані правові конструкції передбачають встановлення різних юридичних фактів.

Аналогічних правових висновків дотримується Верховний Суд у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №709/433/17, від 21.11.2018 №530/121/17, від 10.04.2018 року у справі № 594/376/17-ц, у постановах від 10.09.2018 року №920/739/17, від 18.12.2018 року №917/1393/17.

Тобто, правова позиція Верховного Суду є усталеною та актуальною.

Колегія суддів звертає увагу, що обґрунтування позивача в даній справі зводяться до застосування положень ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом під час розгляду справи, що позивач після закінчення строку дії договору оренди землі продовжує користуватися земельною ділянкою наданою в оренду та виконує умови Договору оренди землі №9034 від 12.12.2012 в частині сплати орендної плати, що підтверджується листом №02-19/3485 від 21.10.2019 Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради (а.с.46) та не заперечується відповідачем.

Миколаївська міська рада протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди від 12.12.2012 №9034 не направила позивачу повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі. Обставини продовження користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору, як і факт ненаправлення відповідачем у місячний строк на адресу позивача листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору відповідачем не спростовано.

Відсутність заперечень орендодавця у поновленні договору оренди дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до ст.ст. 73, 76 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать, що строк дії договору оренди землі №9034 закінчився, разом з тим позивач продовжив користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, а відповідач не надав позивачу заперечення в поновленні договору оренди землі на той самий строк та на тих самих умовах протягом 1 місяця після закінчення його строку дії на підставі ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , відтак колегія суддів вважає, що наявні правові підстави для поновлення договору оренди землі №9034.

Враховуючи наявність підстав, визначених ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі щодо права позивача на поновлення договору оренди землі від №9034, колегія суддів погоджується, що він підлягає поновленню на той самий строк та на тих самих умовах, що були передбачені відповідним договором та в додатковій угоді, наведеній позивачем в його позовній заяві.

Щодо посилання Миколаївської міської ради на постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 року у справі № 594/376/17-ц, то колегія суддів зазначає, що остання прийнята виходячи із інших обставин справи. Крім того, у справі №594/376/17-ц спірні правовідносини щодо поновлення договору оренди землі виникли в 2015 році, а у даній справі №915/2077/19 - в 2017 році, у той же час, стаття 33 Закону України Про оренду землі , яка встановлює правові механізми поновлення договору оренди землі, зазнала змін в 2016 році.

Водночас, Верховний Суд в постанові від 05.06.2019р. у справі №915/1004/18, обставини якої є аналогічними з обставинами справи, що розглядається, прийшов до висновку, що до спірних правовідносин у такому спорі не можуть бути застосовані висновки Верховного Суду викладені в постанові від 10.04.2018р. у справі № 594/376/17-ц, у той же час суд зазначив, зокрема, …Відповідно до частини 6 статті 33 названого Закону у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором… Повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону, не вимагається… Суть поновлення договору оренди згідно із цією частиною статті 33 Закону полягає саме у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує проти поновлення договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані одна з іншою… За наведених вище обставин, враховуючи, що позивач продовжив користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди земельної ділянки від 30.10.2013р., а відповідач протягом одного місяця після закінчення строку договору не направив позивачу листа-повідомлення про заперечення стосовно його поновлення, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог у даній справі є обґрунтованими .

Також, судова колегія звертає увагу, що у спорах, обставини яких є аналогічними з обставинами справи №915/1794/19, в постановах Верховного Суду від 20.03.2019р. у справі №908/2460/18, від 04.06.2019р. у справі №910/21516/17, від 23.05.2019р. у справі №910/21515/17, від 05.06.2019р. у справі №908/1475/17, від 28.05.2019р. у справі №910/21517/17 суд касаційної інстанції прийшов до висновків про наявність підстав для задоволення відповідних позовів виходячи із правових висновків, які повторюють вищенаведені правові висновки Верховного Суду викладені в постанові від 05.06.2019р. у справі №915/1004/18.

Окремо, апеляційна колегія зауважує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа "Проніна проти України", заява № 63566/00, рішення від 18.07.2006).

З огляду на встановлені обставини судова колегія зазначає, що наведені Миколаївською міською радою у апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення і ухвалення нового рішення, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржниками норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, оскільки доводи апеляційної скарги, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, судова колегія доходить висновку про законність оскаржуваного рішення суду першої інстанції, обґрунтованість, дотримання норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, що є підставою для залишення рішення без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, судовий збір за апеляційний перегляд рішення покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд постановив:

1. Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.11.2019р. у справі №915/2082/19 залишити без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено „09" червня 2020 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький