Постанова

від 04.06.2020 по справі 916/1654/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/1654/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання - Федорончук Д.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача - Каратиш К.В., довіреність № б/н, дата видачі : 03.01.20;

від відповідача - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства Котлабуга

на рішення Господарського суду Одеської області від „18" листопада 2019р., повний текст якого складено та підписано 22 листопада 2019 р.

у справі № 916/1654/19

за позовом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області

до відповідача Фермерського господарства Котлабуга

про стягнення 51787,92грн.шкоди,

головуючий суддя - Малярчук І.А.

місце прийняття рішення: Господарський суд Одеської області

В судовому засіданні 04.06.2020 року згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Учасники судового процесу про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ:

В червні 2019 року Головне управління Держгеокадастру в Одеській області звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фермерського господарства Котлабуга про стягнення з останнього шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, у розмірі 51787,92 грн. на користь Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області.

Позовну заяву обґрунтовано використанням Фермерським господарством Котлабуга , в особі голови ОСОБА_1 , земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 37,84 га, яка розташована на території Суворовської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (за межами населеного пункту) без правовстановлюючих документів.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.11.2019р. (суддя Малярчук І.А.) задоволено повністю позов Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Фермерського господарства Котлабуга про стягнення 51787,92грн. шкоди.

Стягнуто з Фермерського господарства Котлабуга на користь Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області 51787,92 грн. шкоди. Стягнуто з Фермерського господарства Котлабуга на користь Головного управління Держгеокадастру в Одеській області 1921 грн. судового збору.

Рішення мотивовано використанням відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів, що в свою чергу спричинило збитки державі.

Суд, з огляду на те, що факт порушення Фермерського господарства Котлабуга вимог земельного законодавства щодо використання земель державної форми власності було встановлено 18.08.2017 під час планової перевірки Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області; відповідач допустив самовільне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, визнав наявними правові підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.

При цьому судом встановлено, що розмір заявленої до стягнення шкоди, обчислений на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007, розмір заподіяної Фермерського господарства Котлабуга є вірним та обґрунтованим.

Посилання відповідача на те, що позивач здійснював обміри спірної земельної ділянки не відповідно до нормативно-правових та законодавчих актів, не в установленому порядку, не відповідними повіреними засобами для обміру, що потягло за собою неправильне нарахування шкоди, у розмірі 51787,92грн., судом відхилено, оскільки площу спірної земельної ділянки під час перевірки було встановлено шляхом фактичного виміру, що відображено у план-схемі, яка є невід`ємною частиною акту обстеження земельної ділянки від 18.08.2017р. №418-ДК/173/АО/10/01/-17 та акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №418-ДК/299/АП/09/01/-17. При цьому, у протоколі про адміністративне правопорушення №418-ДК/0135П/07/01/-17 від 31.08.2017р., власних заяві від 31.08.2017р. та поясненнях від 19.08.2017р., голова ФГ Котлабуга , ОСОБА_1 , зазначав про свою провину у самовільному зайнятті земельної ділянки саме площею 37,84га.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Фермерське господарство Котлабуга звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 18.11.2019 у справі №916/1654/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області в повному обсязі.

Скаржник вважає оскаржуване рішення таким, що прийнято на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права та недотриманні норм процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що на обґрунтування своєї позиції суд першої інстанції послався виключно на покази і позицію Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, при цьому, проігнорував та не прийняв до увагу позицію апелянта, а саме, ЗУ №963-VI, Положенням про Управління ГУ Держгеокадастру, ст. 10 ЗУ від 19.06.2003 року Про державний контроль за використанням та охороною земель , встановлені повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України.

Реалізація вказаних повноважень щодо здійснення державного контролю повинна відбуватись у спосіб, встановлений законодаством.

Проаналізувавши зміст наказу ГУ Держгеокадастру в Одеській області Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності від 03.08.2017р. №418 ДК, скаржник дійшов висновку, що державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки, яка використовується ОСОБА_1 на території Суворовської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, проведено на підставі листа Ізмаїльського відділу поліції ГУ НП в Одеській області.

Скаржник зазначає, що місцевий суд проігнорував ту обставину, що приводами і підставами із здійснення позапланового заходу мають бути законні підстави, і субєкт владних повноважень у таких справах має діяти лише на підставі та в межах закону, що регулює його діяльність, та враховуючи, що ч.1 ст.6 ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності не пердбачено такої підстави, як лист Ізмаїльського відділу поліції ГУ НП в Одеській області.

Таким чином, скаржник вважає, що позапланова перевірка була незаконною, а суд першої інстанції фактично її узаконив.

Місцевий суд всупереч наділених повноважень не первірив підстави проведення позапланових первірок контролюючими органами, зазначеними в Законі, та обгрунтованість таких перевірок.

Враховуючи незаконність проведення позапланової перевірки, акт, складений на підставі такого листа, такоє є незаконним і мав бути прийнятий до уваги судом першої інстанції, шляхом прийняття рішення про відмову субєкту владних повноважень у задоволенні його позовних вимог.

Суд першої інстанції не врахував, що правові підстави для проведення позапланової перевірки субєктом владних повноважень відсутні.

Місцевий суд не прийняв до уваги, що позаплановий захід ніяк не узгоджується з положеннями ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , а саме суб`єктом владних повноважень не дотримано статті 6 цього Закону, якою закріплені підстави для здійснення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду контролю тільки на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Скаржник зазначає, що наказ від 03.08.2017р. за своїм змістом не містить у собі предмета перевірки.

Таким чином, скаржник вважає, що суб`єкт владних повноважень здійснював захід (перевірку), стосовно відповідача без встановлених на те законом підстав на його здійснення, оскільки така підстава, як лист Ізмаїльського відділу поліції ГУ НП в Одеській області про проведення перевірки щодо земельних ділянок відповідача не узгоджується з положеннями закріпленими у статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Також, скаржник зазначає, що господарський суд не прийняв до уваги та не надав правової оцінки безпідставним та необгрунтованим твердженням ГУ Держегеокадастру, що ЗУ № 877-V не розповсюджується на діяльність органів Держгеокадастру.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 року клопотання Фермерського господарства Котлабуга про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено Фермерському господарству Котлабуга строк на апеляційне оскарження; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 18.11.2019 року у справі № 916/1654/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства Котлабуга на рішення Господарського суду Одеської області від „18" листопада 2019р. у справі № 916/1654/19; призначено розгляд апеляційної скарги Фермерського господарства Котлабуга на 02 квітня 2020 року о 11:00 год.

У відзиві на апеляційну скаргу від 19.02.2020 позивач просив апеляційну скаргу ФГ Котлабуга залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 18.11.2019 року по справі №916/1654/19 без змін.

23.03.2020 від Фермерського господарства Котлабуга надійшла заява про розгляд справи №916/1654/19 за відсутністю представника ФГ Котлабуга .

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 року відкладено розгляд справи №916/1654/19 без визначення дати судового засідання, в зв`язку з введенням з 12 березня до 03 квітня 2020 року на усій території України карантину на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2020 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання у справі №916/1654/19 відбудеться 04.06.2020 року о 14:00 год.

26.05.2020 від ФГ Котлабуга до суду апеляційної інстанції надійшла заява про розгляд апеляційної скарги за відсутності представника, вимоги апеляційної скарги скаржник підтримує та просить їх задовольнити.

В судовому засіданні 04.06.2020 представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представник скаржника в судове засідання не з`явився.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України , переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 03.08.2017р. №418-ДК Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності відповідно до вимог Земельного кодексу України, Законів України Про державний контроль за використанням та охороною земель , ;Про охорону земель , Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, на підставі листа Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області від 06.07.2017 року №44/4-5032, організовано здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки, яка використовується ОСОБА_1 на території Суворівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області; встановлено термін проведення відповідного заходу державного контролю з 04.08.2017 по 04.09.2017. 18.08.2017 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог з законодавства України про охорону земель у Болградському, Ізмаїльському, Кільйському, Ренійському районах та м. Ізмаїл складено акт обстеження земельної ділянки №418-ДК/173/АО/10/01/-17.

22.08.2017 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог з законодавства України про охорону земель у Болградському, Ізмаїльському, Кільйському, Ренійському районах та м. Ізмаїл складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 28.08.2017 №418-ДК/299/АП/09/01/-17.

В результаті перевірки з виїздом на місце встановлено, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 37,84га, яка розташована на території Суворовської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (за межами населеного пункту), самовільно зайнята та обробляється ФГ Котлабуга в особі голови ОСОБА_1 . Станом на момент проведення перевірки земельна ділянка орієнтованою площею 30 га зорана. На іншій земельній ділянці з орієнтованою площею 60 га встановлений факт розорення 7,84 га.

31.08.2017 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель у Болградському, Ізмаїльському, Кільйському, Ренійському районах та м. Ізмаїл Коробко Я.Г. за фактом встановленого порушення відносно керівника ФГ Котлабуга ОСОБА_1 . складено протокол про адміністративне правопорушення №418-ДК/0135П/07/01/-17 від 31.08.2017 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №418-ДК/0136По/08/01/-17 від 11.09.2017 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказана постанова про накладення адміністративного стягнення № 418-ДК/0136По/08/01/-17 від 11.09.2017 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення оскаржена ОСОБА_1 в судовому порядку.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 500/6596/17.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.10.2018 р. по справі №500/6596/17 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовлено.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2018 у справі №500/6596/17 відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.02.2019 року у справі №500/6596/17 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2018р. без змін.

Фермерським господарством Котлабуга адміністративне стягнення сплачено не було.

Відповідно до виявленого порушення державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог з законодавства України про охорону земель в Одеській області здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, сума шкоди становить - 51 787,92 грн., розрахунок зроблений у відповідності до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007.

Враховуючи викладене, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, на підставі п. б ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, ст.1166 Цивільного кодексу України, звернулось до господарського суду з даним позовом про стягнення з ФГ Котлабуга шкоди у розмірі 51787,92 грн., заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтею 3 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Згідно з ч. 2 даної статті право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч. 3 ст. 78 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Суб`єктами права на землі державної власності згідно зі ст.80 Земельного кодексу України є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.

Порядок надання земельних ділянок державної форми власності у користування чи оренду передбачено ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України.

Згідно зі ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Статтею 22 Земельного кодексу України визначено правовий режим земель сільськогосподарського призначення, а саме, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва останні передаються у власність та надаються у користування, зокрема, сільськогосподарським підприємствам.

Згідно з ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державній реєстрації прав підлягають, у тому числі речові права, похідні від права власності: право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Відповідно до ст.187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Статтею 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про охорону земель охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Згідно з ст.ст. 18-1, 19 Закону України Про охорону земель , ч. 1 ст.5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема: проведення перевірок.

Згідно з ст.10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів №15 України від 14 січня 2015, визначено, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно з пп. 25-1 п. 4 Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): а) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: - виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасним проведенням рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених відповідним робочим проектом землеустрою; - дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; - дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; - дотриманням правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереженням захисних насаджень і межових знаків; - дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Відповідно до п. 5-1 Положення, посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, у межах своїх повноважень мають право, зокрема, складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

На території Одеської області відповідні повноваження здійснює Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, яке діє на підставі положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308, відповідно до якого Головне управління здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, у тому числі за виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту.

Статтею 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель встановлено, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Так, судом першої інстанції встановлено, що будь-які докази на підтвердження факту набуття відповідачем речового права або ініціювання набуття такого права на спірну земельну ділянку на момент проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства матеріали справи не містять.

За змістом ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 56 Закону України Про охорону земель , що кореспондується з положеннями ст.ст. 68-69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

У випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 Земельного кодексу України, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 Цивільного кодексу України особами, що її заподіяли.

Для застосування відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, слід встановлювати у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини.

У розгляді таких справ необхідно враховувати обставини вчинення господарюючими суб`єктами дій щодо оформлення відповідного землекористування та факти своєчасного виявлення контролюючими органами користування земельними ділянками без оформлення правовстановлюючих документів, а також вчинення дій щодо спонукання суб`єкта оформити право землекористування.

Відповідно до п. 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держгеокадастру на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1619 від 01.11.2000.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Факт порушення ФГ Котлабуга вимог земельного законодавства щодо використання земель державної форми власності було встановлено під час планової перевірки Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області.

Так, Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області, проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки площею 90,00га на території Суворовської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (за межами населеного пункту), за результатами якої складено акт обстеження земельної ділянки від 18.08.2017р. №418-ДК/173/АО/10/01/-17. Із вказаного акту вбачається, що частина вказаної земельної ділянки, площею 37,84га зорана. Наведені обставини стали підставою для складання ГУ Держгеокадастру в Одеській області акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 22.08.2017р. №418-ДК/299/АП/09/01/-17, яким встановлено, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 37,84га, розташована на території Суворовської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (за межами населеного пункту), самовільно зайнята та обробляється ФГ Котлабуга , в особі голови ОСОБА_1 .

По факту самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 37,84га відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення від 31.08.2017р. №418-ДК/0135П/07/01/-17 та 11.09.2017р. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №418-ДК/0136По/08/01/-17 за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 53-1 КУпАП.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру в Одеській області про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП №418-ДК/0136По/08/01/-17 від 11.09.2017р. та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. відмовлено рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.10.2018р., яке залишено без змін ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2018р., постановою Верховного Суду від 27.02.2019р.

За фактом самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 37,84га позивачем згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. №963, розраховано шкоду, яка складає 51787,92грн.

До справи сторонами не подано доказів наявності у відповідача правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 37,84 га, доказів права користування цією земельною ділянкою.

Отже, за таких умов землекористування відповідачем спірною земельною ділянкою відбувається без правовстановлюючих документів та є самовільним.

Виходячи з вищенаведених норм та обставин справи, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №418-ДК/2998/АП/09/01/-17 від 22.08.2017, протокол про адміністративне правопорушення №418-ДК/0135П/07/01/-17 від 31.08.2017, постанова про накладення адміністративного стягнення №418-ДК/0136По/08/01/-17 від 11.09.2017 за вчинення адміністративного правопорушення, у сукупності є належними та допустимими доказами як протиправної поведінки відповідача у вигляді самовільного зайняття спірних земельних ділянок, так і наявності вини останнього.

Доводи апелянта щодо невідповідності підстав для проведення перевірки, строків її проведення, визначених у наказі ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 03.08.2017р. №418 ДК, вимогам Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються залишенням рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.10.2018р., залишеним без змін ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2018р., постановою Верховного Суду від 27.02.2019р. в силі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності №418-ДК/0136По/08/01/-17 від 11.09.2017р., прийнятої на підставі перевірки, відображеної у акті обстеження земельної ділянки від 18.08.2017р. №418-ДК/173/АО/10/01/-17, акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 22.08.2017р. №418-ДК/299/АП/09/01/-17, протоколі про адміністративне правопорушення від 31.08.2017р. №418-ДК/0135П/07/01/-17 та 11.09.2017р., оскільки оцінку правомірності дій та компетентності перевіряючого органу, яким у даному випадку є ГУ Держгеокадастру в Одеській області, може надати лише суд адміністративної юрисдикції.

Щодо доводів апелянта про те, що на обґрунтування своєї позиції суд першої інстанції послався виключно на покази і позицію Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, при цьому, проігнорував та не прийняв до увагу позицію апелянта, а саме, ЗУ №963-VI, Положенням про Управління ГУ Держгеокадастру, ст. 10 ЗУ від 19.06.2003 року Про державний контроль за використанням та охороною земель , колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме відповідач, всупереч положенням діючого законодавства приступив до використання спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення за відсутності належним чином оформлених документів щодо права оренди / користування нею .

Діючи розумно та обачливо, відповідач мав би передбачити ризик настання для себе певних негативних наслідків використання земельних ділянок без оформлення відповідних речових прав на них в порядку та на умовах, що визначені законом.

Скаржником за допомогою належних та допустимих доказів не доведено зворотного.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість, доведеність позовних вимог, а тому задоволення їх в повному обсязі.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на встановлений ст. 14 Господарського процесуального кодексу України принцип диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статей 74 , 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, судова колегія доходить висновку про законність оскаржуваного рішення, обґрунтованість, дотримання норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, що є підставою для залишення рішення без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача по справі.

Керуючись статтями 129 , 269 , 270 , 275 , 276 , 281-284 Господарського процесуального кодексу України , колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Фермерського господарства Котлабуга залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 18.11.2019 у справі №916/1654/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови

складено та підписано

09.06.2020р.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький