Постанова

від 10.06.2020 по справі 904/286/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2020 року Справа № 904/286/20

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів : Орєшкіної Е.В., Подобєда І.М.

розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 у справі №904/286/20 (суддя Манько Г.В., повне рішення складено 02.03.2020)

за позовом Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

про стягнення 5700,43 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

У січні 2020 року Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулося із позовом до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" збитків у сумі 5700,43 грн та судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані виявленою нестачею вантажу у вагонах під час його перевезення та наявністю підстав відповідно до ст. ст. 110, 113, 114 Статуту, 314 ГК України, 924 ЦК України для стягнення вартості виявленої нестачі у сумі 5700,43 грн з Відповідача як перевізника.

Відповідач проти задоволення позову заперечував. Зазначив, що саме на Позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Дійсна вартість вантажу може встановлюватись на підставі довідки вантажовідправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, тому визначення ціни вартості нестачі вантажу за 1 тонну на підставі рахунку фактури №1407-2 від 14.07.2009, підписаного представником постачальника, суперечить ст. 115 Статуту залізниць України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 у справі №904/286/20 (суддя Манько Г.В.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" збитки у сумі 5700,43 грн, судовий збір - 2102 грн.

Рішення суду мотивовано правомірністю заявлених позовних вимог та наявністю правових підстав для стягнення з Відповідача як перевізника спричинених Позивачу збитків за нестачу "Вугілля кам`яне, Г(1) М(13-25)" в сумі 5700,43 грн, які складають вартість відповідної нестачі.

Доводи та вимоги апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Відповідач, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просив його скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- Позивачем не надані рахунки та інші документи відправника на підтвердження вартості вантажу;

- дійсна вартість вантажу може встановлюватися на підставі довідки вантажовідправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу (зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №910/5280/19), чого надано не було;

- прибуття напіввагона на станцію призначення з недовантаженням до рівня бортів не свідчить про втрату або розкрадання наволочного або насипного вантажу при перевезенні, оскільки згідно зі ст. 111 Статуту залізниць Позивач має довести вину перевізника.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 16.03.2020 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Подобєда І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2020 після усунення недоліків апеляційної скарги відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 у справі №904/286/20. Розгляд справи визначено проводити в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін. Позивачу у строк до 07.05.2020 запропоновано надати відзив на апеляційну скаргу тощо.

Ухвала суду від 06.04.2020 була надіслана учасникам справи та отримана останніми, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4900080433528 (отримана 10.04.2020), №4900079878753 (отримана 09.04.2020).

Отже, сторони належним чином повідомлені про розгляд справи та обізнані про можливість вчинення певних процесуальних дій.

Втім, жодних документів, в тому числі відзиву на апеляційну скаргу, від сторін до суду не надходило.

Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

28.02.2019 між Акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів", як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Д.ТРЕЙДІНГ", як постачальником, був укладений договір постачання № 1-1-2019/014, відповідно до п.1.1. якого ТОВ "Д.ТРЕЙДІНГ" зобов`язалося передати у власність, a AT "ЗФЗ" прийняти та оплатити вугільну продукцію (вугілля), за марочним складом, ціною та в кількості, наведеними у відповідних специфікаціях до цього Договору.

Згідно п.1.2. цього Договору об`єми та строки (періоди) постачання вугілля узгоджуються Сторонами шляхом підписання відповідних Специфікацій.

Пунктом 2.4. Договору встановлено, що на кожну партію вугілля протягом 7 робочих днів з дати постачання ТОВ "Д.ТРЕЙДІНГ" надає AT "ЗФЗ" наступні товаросупровідні документи: залізничні накладні (копія засвідчена печаткою Вантажовідправника), посвідчення якості (оригінал), рахунок-фактуру (оригінал один примірник), акт приймання-передачі вугілля з зазначенням дати відвантаження, ваги, номерів залізничних накладних, вагонів (два примірники).

Відповідно п.3.1. Договору ціна (базова договірна ціна) вугілля встановлена на базисних умовах постачання, передбачених цим Договором, та визначається Сторонами у відповідних Специфікаціях до цього договору.

На підставі п.4.1. Договору оплата вугілля проводиться AT "ЗФЗ" у національній валюті України шляхом банківського переводу грошових коштів на поточний рахунок ТОВ "Д.ТРЕЙДІНГ" на умовах повної 100% попередньої оплати вартості вугілля, що підлягає поставці у відповідному періоді, протягом 5 банківських днів з моменту надання ТОВ "Д.ТРЕЙДІНГ" рахунку на передоплату, але не пізніше дати початку поставки вугілля. Остаточні взаєморозрахунки Сторони проводять на протязі 3 банківських днів з моменту дати підписання Сторонами актів приймання-передачі вугілля.

Згідно п.4.5. Договору фактична вартість вугілля, що відвантажується, вказується у рахунках, які надаються Постачальником у відповідності до п.2.4. цього Договору.

До Договору Сторонами було укладено Специфікацію № 829759 від 01.04.2019, згідно якої Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити вугілля у кількості 4000,00 тон на загальну суму 17 880 000,00 грн на умовах поставки СРТ - станція Запоріжжя-Ліве в період з 01.04.2019 по 09.05.2019.

Вантажовідправником (виробник) відповідно до Специфікації №829759 від 01.04.2019 виступало ПрАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ".

27.06.2019 ТОВ "Д.ТРЕЙДІНГ" було виставлено рахунок на оплату №2706-2 від 27.06.2019 на суму 8940000,00 грн за 2000 тон вугілля, який був оплачений AT "ЗФЗ", що підтверджується платіжними дорученнями №334362 від 05.07.2019, №334565 від 10.07.2019.

Також був виставлений рахунок №1407-2 від 14.07.2019 на поставку 678300 кг вугілля кам`яного Г(Г1)М(13-25) в сумі 2997193,30 грн.

Згідно залізничної накладної №45062841 від 13.07.2019 вантажовідправником на адресу Позивача зі станції Ароматна Придніпровської залізниці на станцію Запоріжжя - Ліве було відвантажено кам`яне вугілля навалом. Зазначено: власність AT "Запорізький завод феросплавів", вугілля завантажено вище рівня бортів з шапкою , поверхня вантажу маркована вапном. Маса вантажу згідно накладної - 337600 кг.

Вантаж прибув у рухомому складі з вагонами: №62008081, №54751243, №52517554, №60459401, №55839849, №53252441.

Вагон №55839849, який прибув по залізничній накладній №45062841 був виданий вантажоодержувачу - AT "Запорізький завод феросплавів" відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України зі складанням комерційного акту № 460005/1007 від 16.07.2019, в якому зафіксовані ознаки несхоронного перевезення, а саме: порушене маркування над 1,7 люками праворуч, виїмка довжиною 100-120см, шириною 150см, глибиною 40см кожна. В технічному відношенні вагон справний, бездвірний, люки закриті, просипу вантажу немає, виявилося вантажу на 1740 кг менше, ніж зазначено у документі.

Вагон №53252441, який прибув по залізничній накладній №45062841 був виданий вантажоодержувачу - AT "Запорізький завод феросплавів" відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України зі складанням комерційного акту №460005/1008 від 16.07.2019, в якому зафіксовано ознаки несхоронного перевезення, а саме: порушене маркування над 1,7 люками праворуч, виїмка довжиною 150 см, шириною 150-170см, глибиною 40см кожна. В технічному відношенні вагон справний, бездвірний, люка закриті, просипу вантажу немає, фактично виявилося вантажу на 1960 кг менше, ніж зазначено в документах.

Приймання-передача поставленого вугілля по залізничній накладній №45062841 для AT "ЗФЗ" зафіксовано також в акті приймання-передачі вугільної продукції №1407-2 від 14.07.2019 (а.с. 15).

Предметом позову у цій справі є стягнення збитків у розмірі вартості недостачі вантажу (з урахуванням норми нестачі), завданих залізницею як перевізником, який не забезпечив збереження вантажу при перевезенні. Позовні вимоги заявлені вантажоодержувачем до перевізника.

Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.

За змістом статті 130 Статуту залізниць України право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред`явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

За змістом статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Статтею 224 Господарського кодекс України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до частини 1 статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відшкодування збитків є одним із видів господарсько-правової або цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки; шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності, хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Згідно зі статтею 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Аналогічні положення містяться у статті 307 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 12 та частини 4 статті 22 Закону України Про залізничний транспорт підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України. Перевізники зобов`язані забезпечувати своєчасне якісне перевезення вантажів, схоронність вантажів, що перевозяться.

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України Про залізничний транспорт перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

Згідно з частиною 2 статті 308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Згідно з частиною 1 статті 110 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до частини 2 статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно з частиною 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, зокрема у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, вантаж вважається доставленим без втрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

За змістом статей 114, 115 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до частини 3 статті 133 Статуту залізниць України до претензії або позову додаються документи, які підтверджують вимоги заявника. До претензії або позову щодо втрати, нестачі, псування або пошкодження крім документів, які обґрунтовують їх пред`явлення (подання), додається документ, який засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Вартість вантажу може визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість недостачі розрахована Позивачем з урахуванням ціни за тону - 3665,40 грн (без ПДВ), яка відповідає фактичній ціні кам`яного вугілля згідно рахунку - фактури №1407-2 від 14.07.2019 (а.с. 14), базовій ціні згідно рахунку №2706-2 від 27.06.2019, який був оплачений, зафіксована в акті приймання - передачі від 14.07.2019 та в специфікації №829759.

Зазначені документи підписані між постачальником та покупцем товару та є належними доказами, що підтверджують вартість 1 тонни відправленого вантажу, яка застосовується при розрахунку суми збитків відповідно до ст. ст. 114, 115 Статуту залізниць України.

З огляду на викладене, суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про те, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства не забезпечив збереження прийнятого до перевезення вантажу за накладною №45062841 в обсязі, прийнятому до перевезення з урахуванням норм природного убутку, що призвело до недостачі вантажу та понесення вантажоодержувачем збитків у вигляді сплати постачальнику грошових коштів у розмірі вартості недостачі вантажу.

Вказані рахунки позивачем були оплачені відповідно до платіжних доручень №334362 від 05.07.2019 та №334565 від 10.07.2019.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову; оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права; підстав для його скасування не вбачається.

Заперечення апелянта апеляційним судом не приймаються до уваги, оскільки постанова Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №910/5280/19 стосується інших обставин. У зазначеній справі позивачем виступила юридична особа, яка забезпечувала транспортно - експедиційне обслуговування. Тому, судом касаційної інстанції зроблений висновок щодо неналежності таких доказів як договір транспортного експедирування, додаткових угод до нього, претензій про відшкодування збитків та платіжних доручень про їх сплату в доведенні вартості відправленого та втраченого товару.

У справі, що розглядається, вантажовідправник не є власником товару, а здійснює лише функцію відправлення вантажу, постачальником якого був ТОВ Д.Трейдинг , тому вартість вантажу правильно визначена Позивачем з урахуванням документів, що підтверджують придбання товару покупцем у постачальника та які були досліджені судом.

Підстави для звільнення Відповідача від відповідальності відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України останнім не зазначені, а відповідно до ч.2 ст. 924 Цивільного кодексу України обов`язок доведення відсутності своєї вини лежить на перевізникові, чого Відповідачем зроблено не було.

Витрати по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282, 284 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 у справі №904/286/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 у справі №904/286/20 залишити без змін.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на відповідача - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд

Суддя Е.В. Орєшкіна