Рішення

від 10.06.2020 по справі 910/1635/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.06.2020Справа № 910/1635/20 Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В. , розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УПГ-ІНВЕСТ (59343, Чернівецька область, Кіцманський район, село Мамаївці, вул. Богуна, 16)

до Товариства з обмеженою відповідальністю УКРРОСТПРОДУКТ (04050, м. Київ, вул.Глибочицька, 72, офіс 320/1)

про стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05 лютого 2020 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю УПГ-ІНВЕСТ (позивач) надійшла позовна заява № 32 від 31.01.2020 року до Товариства з обмеженою відповідальністю УКРРОСТПРОДУКТ (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 104 762, 03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором поставки № 5-12/18 від 05.12.2018 року, зокрема, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо сплати грошових коштів відповідно до умов вищезазначеного договору, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 року у справі № 910/1635/20 позовну заяву № 32 від 31.01.2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю УПГ-ІНВЕСТ до Товариства з обмеженою відповідальністю УКРРОСТПРОДУКТ про стягнення заборгованості залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю УПГ-ІНВЕСТ строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 року було прийнято справу № 910/1635/20 до провадження, судове засідання призначено на 18.03.2020 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.03.2020 року було ухвалено здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні без виклику представників сторін.

Ухвалою господарського суду міста Києва 27.04.2020 року було продовжено строк розгляду справи та строк на подання доказів по справі до 11.05.2020 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва 18.04.2020 року було продовжено строк розгляду справи та строк на подання доказів по справі до 29.05.2020 року.

Відповідно до ч.1 п. 3 ст. 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Ч. 1 ст. 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За ст. 248 ГК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 9. ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, хоча суд неодноразово продовжував строк на подання відзиву та доказів по справі, тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

05.12.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю УПГ-Інвест та Товариством з обмеженою відповідальністю УКРРОСТПРОДУКТ було укладено Договір поставки № 5-12/18 щодо поставки м'ясної продукції з м'яса індика, виробником якої є Позивач безпосередньо.

У відповідності до умов Договору, Позивач здійснив поставку товару Відповідачу на загальну суму 154 365,91 гри., що підтверджується видатковими накладними №ЛПУ006174 від 07.12.2018 на суму 21 350,54 гри., №ЛПУ006197 від 07.12.2018 на суму 3 289,22 грн., №ЛПУ006342 від 14.12.2018 на суму 129 726,15 грн.).

Товар було поставлено Позивачем і прийнято Відповідачем на умовах доставки товару транспортом Позивача з складу Позивача у с. Озера Київської області до складу Відповідача у с. Зазим'я Київської обл., що підтверджується товарно-транспортними накладними №ЛПУ006174 від 07.12.2018 та ЛПУ006342 від 14.12.2018.

П.1.1 Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити на умовах та в поряду, визначених цим Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від Постачальника Покупцю та є невід'ємною частиною цього Договору.

У п.4.5 та п. 4.6. Договору встановлено, що розрахунок за продукцію здійснюється Покупцем протягом 14-ти днів з дати поставки в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника або готівковий шляхом внесення коштів в касу Постачальника чи касу банку для зарахування на рахунок Постачальника.

Всупереч умовам Договору, як зазначає позивач, Покупець не повністю розрахувався за поставлений товар, здійснивши його оплату лише частково (в безготівковому порядку) в таких розмірах:17.12.2018р.-24 690,57 грн.; 21.01.2019р. - 18 000,00 грн.; -28.01.2019р.-8 000,00 грн.; -31.01.2019р.-20 000,00 грн.

Загальна сума грошових коштів яка надійшла від Покупця в якості оплати за товар становить 70 690,57 грн., які обліковані в оплату товару за видатковими накладними №ЛПУ006174 від 07.12.2018 на суму 21 350,54 грн., №ЛПУ006197 від 07.12.2018 повністю, та частково в оплату товару за накладною №ЛПУ006342 від 14.12.2018 на суму 129 726,15 грн.

Позивач надав докази на підтвердження того, що неодноразово звертався до відповідача з вимогами щодо сплати заборгованості за товар, в т. ч. письмово (претензії вих. №2019/0401 від 04.04.2019, №1/16/12 від 16.12.2019), котрі відповідачем залишені без відповіді.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України , за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк на оплату товару.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України цього ж кодексу, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з цим, ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

П. 5.1 Договору передбачає, що сторони несуть відповідальність за неналежне виконання своїх зобов'язань згідно даного договору, а п. 5.3 Договору встановлено, що покупець, в разі несвоєчасної оплати за поставлений товар на вимогу Постачальника останній зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунків.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ч. З ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відтак додатково до основного боргу підлягають стягненню з відповідача збитки від інфляції та 3% річних за весь час прострочення сплати основного боргу, а також пеня за шість місяців.

Відповідач своїм правом на подання відзиву та доказів на спростування викладених обставин не скористався.

Суд, дослідивши матеріали справи погоджується з доводами відповідача, оскільки ним подано докази на підтвердження неналежного виконання свого зобов'язання відповідачем.

Суд перевіривши розрахунок заборгованості, наданий позивачем, дійшов до висновку про те, що він відповідає вимогам Договору та чинного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю УПГ-ІНВЕСТ є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 550, 625, 638, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 73 , 74, 86, 98, 104, 129, 165, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УКРРОСТПРОДУКТ (04050, м. Київ, вул.Глибочицька, 72, офіс 320/1, код ЄДРПОУ 38404229) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УПГ-ІНВЕСТ 59343, Чернівецька область, Кіцманський район, село Мамаївці, вул. Богуна, 16 код ЄДРПОУ 33418719) заборгованість у розмірі 104 762,03 грн., з яких: 83 675,34 грн. основного боргу, 3388,85 грн. збитків від інфляції, 2744,09 грн. 3% річних, 14 953,75 грн. пені; судовий збір в сумі 2102 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення з урахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ X "Прикінцеві положення" доповнити пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19)".

Повне рішення складено 10.06.2020 р.

Суддя М.В. Данилова