Рішення

від 27.05.2020 по справі 910/15282/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.05.2020Справа № 910/15282/19

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді - Князькова В. В.,

за участю секретаря судового засідання Скокіна О. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, м. Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Вищий навчальний заклад Національна академія управління , м. Київ

про стягнення 583 994,86 грн,

За участю представників:

від позивача: Кушніренко П.Б.;

від відповідача: Леонтьєв Г.Є.;

ВСТАНОВИВ:

Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Національна академія управління" про стягнення 583 994,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором про відшкодування витрат на утримання, ремонт і технічне обслуговування будівлі від 08.11.2016 в частині виконання обов`язку з оплати послуг на суму 583 994,86 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2019 відмовлено у задоволенні клопотання Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про відстрочення сплати судового збору, позовну заяву Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків в позовній заяві.

14.11.2019 представником позивача подано до суду заяву про усунення недоліків в позовній заяві на виконання ухвали суду від 01.11.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 11.12.2019.

У зв`язку із неявкою сторін у судове засідання 11.12.2019, розгляд справи відкладено на 15.01.2020.

15.11.2019 відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому Приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Національна академія управління" проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі. За твердженнями відповідача, укладений між сторонами договір про відшкодування витрат на утримання, ремонт і технічне обслуговування будівлі від 08.11.2016 є неукладеним у зв`язку із відсутністю в ньому ціни та строку. Також відповідач зазначає, що позивач не є постачальником послуг по утриманню ремонту і технічному обслуговуванню будівлі.

Крім того, документи, які надані позивачем на підтвердження надання відповідачу комунальних послуг, не містять посилання на договір про відшкодування витрат на утримання, ремонт і технічне обслуговування будівлі від 08.11.2016.

У підготовчому судовому засіданні 15.01.2020 задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів, в судовому засіданні оголошено перерву до 29.01.2020.

22.01.2020 позивачем до суду подано відповідь на відзив б/н від 20.01.2020.

28.01.2020 та 04.03.2020 через відділ діловодства до суду від позивача надійшли додаткові документи для приєднання до матеріалів справи.

У судовому засіданні 29.01.2020 на підставі ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, зобов`язано позивача надати суду документально обґрунтовані письмові пояснення щодо формування суми заборгованості з оплати комунальних послуг, яка утворилась станом на 01.01.2018, в сумі 257 689,00 грн (з чого складається заборгованість та чим підтверджується); розгорнутий розрахунок заявленої до стягнення спірної суми з зазначенням: виду наданої послуги; одиниці виміру; застосованого тарифу; спожитого об`єму (всього та частки, нарахованої відповідачу пропорційно орендованій площі, або згідно з показниками лічильника); вартості спожитої послуги з розбивкою по місяцям та всього за спірний період; відповідні документи на підтвердження розрахунку ціни позову. Підготовче судове засідання відкладено на 12.02.2020.

11.02.2020 через відділ діловодства до суду надійшло спільне клопотання позивача та відповідача про відкладення підготовчого судового засідання, у зв`язку із намірами сторін укласти мирову угоду. Судом відкладено підготовче судове засідання на 11.03.2020.

11.03.2020 підготовче засідання у справі № 910/15282/19 відкладено на 25.03.2020.

Ухвалою від 24.03.2020 учасників справи повідомлено, що судове засідання з розгляду справи № 910/15282/19, призначене на 25.03.2020 не відбудеться. Про дату та час судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду, відповідно до вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 01.04.2020 підготовче судове засідання призначено на 15.04.2020.

15.04.2020 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 29.04.2020.

У судовому засіданні 29.04.2020 у зв`язку із спільним клопотанням представників сторін (заявлено про намір укласти мирову угоду) оголошено перерву до 27.05.2020.

У судове засідання 27.05.2020 представники сторін з`явились, повідомили суд про не укладання мирової угоди.

Представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Відповідно до вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України судом під час розгляду справи здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою.

У судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Щодо строку розгляду справи господарський суд зазначає, що розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс Проти Греції від 05.02.2004).

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Одночасно з цим, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

Як вбачається з матеріалів справи, тривалий розгляд спору було зумовлено, перш за все, клопотаннями представників сторін, задля надання часу на укладення мирової угоди, а по-друге запровадженням карантину, визначеного Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України короно вірусу COVID - 19 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215), з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також рішення Ради суддів України від 17.03.2020 № 19.

Отже, приймаючи до уваги предмет спору та вчинені в межах справи процесуальні дії, господарський суд зазначає, що строк вирішення даного спору вважається розумним.

Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги пояснення представників сторін, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

08.11.2016 між Солом`янською районною в місті Києві державною адміністрацією (далі - орендодавець ), Приватним акціонерним товариством "Вищий навчальний заклад "Національна академія управління" (далі - орендар ) та Управлінням освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - балансоутримувач ) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №606 (далі - договір оренди ).

Відповідно до п. 1.1., 2.1. вказаного договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення) другого, третього поверху та підвалу 3-х поверхової будівлі вечірньої (змінної) школи №3 загальною площею 2 115,2 кв. м, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: 03151 м. Київ, вул. Ушинського, буд. 15 (В(З)Ш №3) для розміщення приватного навчального закладу.

За змістом п. 3.6, 3.7 договору оренди №606 від 08.11.2016, орендна плата сплачується орендарем на рахунок балансоутримувача щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Пунктом 3.9. договору оренди передбачено, що оплата комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо; компенсації витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою не входить до складу орендної плати.

Згідно п.п.4.2., 4.2.12., 4.2.13. договору оренди, орендар зобов`язаний самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальникам таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними орендарем з цими організаціями, за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання. У разі відсутності можливості укладання прямих договорів з підприємствами постачальниками послуг (водопостачання, газ, теплова енергія та ін.), орендар відшкодовує витрати балансоутримувача за надані послуги у відповідності до окремо укладених договорів на підставі даних обліку (лічильників).

Орендар повинен самостійно сплачувати на підставі договору з балансоутримувачем, пропорційно орендованій площі, частку витрат на утримання прибудинкової території, на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньобудинкових мереж та компенсацію витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою.

За приписами п.п.4.2, 4.2.3. договору оренди, орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі.

Враховуючи вимоги договору оренди №606 від 08.11.2016, 08.11.2016 між позивачем та відповідачем укладено договір про відшкодування витрат на утримання, ремонт і технічне обслуговування будівлі, у т.ч.: ремонті покрівлі, фасаду будинку, інженерного обладнання внутрішньобудинкових систем і зовнішніх інженерних мереж; вивіз сміття; благоустрої та санітарному утриманні прибудинкової території по об`єкту оренди за адресою: 03151 м. Київ, вул. Ушинського, буд. 15 (В(З)Ш №3) (далі - договір про відшкодування витрат на утримання, ремонт і технічне обслуговування будівлі ).

Відповідно до вказаного вище договору, орендар відшкодовує балансоутримувачу витрати на утримання, ремонт і технічне обслуговування будівлі, вивіз сміття; благоустрій та санітарне утримання прибудинкової території, плати за землю, витрати за спожиті ним комунальні послуги (теплопостачання, водопостачання, водовідведення), розраховані пропорційно орендованій площі 2 115,2 кв. м та за фактичне споживання електроенергії згідно з показниками лічильника щомісячно, в повному обсязі незалежно від результатів господарської діяльності згідно рахунків до 15 числа поточного місяця.

Договір про відшкодування витрат на утримання, ремонт і технічне обслуговування будівлі підписаний представниками позивача та відповідача, а також містить відбитки печаток сторін.

Спір у справі виник у зв`язку з наявністю у відповідача, як вказує позивач, заборгованості з відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування об`єкту оренди за період з 01.01.2018 по 30.10.2019 на загальну суму 583 994,86 грн.

Розглянувши позовні вимоги про стягнення заборгованості, господарський суд зазначає таке.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину та відсутність повідомлення сторін про припинення дії договору, суд приймає договір про відшкодування витрат на утримання, ремонт і технічне обслуговування будівлі від 08.11.2016 як належну підставу, у розумінні норм статті 11 вказаного Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що заборгованість відповідача з відшкодування витрат на утримання та обслуговування об`єкту оренди за період з 01.01.2018 по 30.10.2019 становить 583 994,86 грн.

Матеріали справи (розрахунки витрат на утримання та обслуговування об`єкту оренди) свідчать, що станом на 01.01.2018 у відповідача існувала заборгованість з відшкодування витрат на утримання та обслуговування об`єкту оренди у розмірі 257 689,20 грн; загальна сума витрат позивача за 2018 рік, яка підлягає відшкодуванню відповідачем, становить 449 093,77 грн; загальна сума витрат позивача за 2019 рік, що підлягає відшкодуванню відповідачем становить 409 422,43 грн.

Із розрахунку позивача (балансоутримувач) вбачається, що відповідачем протягом 2018 року здійснено оплату витрат балансоутримувача на загальну суму 180 641,35 грн, протягом 2019 року здійснено оплату втрат балансоутримувача на загальну суму 351 569,19 грн.

257 689,20 грн + (449 093,77 грн - 180641,35 грн) + (409 422,43 грн - 351 569,19) = 583 994,86 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між сторонами за договором № 606 від 08.11.2016, який підписано представниками сторін та скріплено печатками.

Матеріали справи містять Акти прийому здачі виконаних робіт (наданих послуг), Акти про використані послуги з водовідведення, водопостачання, постачання електричної енергії, Облікові картки споживання теплової енергії, рахунки-розшифровки споживання активної електроенергії, якими підтверджується обсяг спожитих послуг за адресою: 03151 м. Київ, вул. Ушинського, буд. 15 (В(З)Ш №3), які підтверджують розрахунок заявленої до стягнення спірної суми з зазначенням: виду наданої послуги; одиниці виміру; застосованого тарифу; спожитого об`єму (всього та частки, нарахованої відповідачу пропорційно орендованій площі (2 115,2 кв. м) та згідно з показниками лічильника.

Відповідно до умов договору орендар відшкодовує балансоутримувачу витрати на утримання, ремонт і технічне обслуговування будівлі, вивіз сміття; благоустрій та санітарне утримання прибудинкової території, плати за землю, витрати за спожиті ним комунальні послуги (теплопостачання, водопостачання, водовідведення), розраховані пропорційно орендованій площі 2 115,2 кв. м та за фактичне споживання електроенергії згідно з показниками лічильника щомісячно, в повному обсязі незалежно від результатів господарської діяльності згідно рахунків до 15 числа поточного місяця .

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи умови договору, відповідач повинен був сплачувати платежі за договором до 15 числа поточного місяця.

Відтак, строк виконання відповідачем грошових зобов`язань, щодо яких заявлено позов, настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23.06.1993).

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Обов`язок доказування, встановлений статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів від 27.10.1993).

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо відшкодування витрат балансоутримувача у повному обсязі та не спростував заявленої до стягнення суми заборгованості в розмірі 583 994,86 грн, суд дійшов висновку, що Приватним акціонерним товариством "Вищий навчальний заклад "Національна академія управління" порушено умови договору та положення ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, що має наслідком задоволення вимог позивача.

З приводу вказаних заперечень відповідача, що договір про відшкодування витрат на утримання, ремонт і технічне обслуговування будівлі від 08.11.2016 є неукладеним у зв`язку із відсутністю в ньому ціни та строку, господарський суд виходить із того, що договір укладено на підставі п. 4.2.3 договору оренди, яким також закріплено обов`язок орендаря відшкодовувати балансоутримувачу витрати на утримання, ремонт і технічне обслуговування будівлі, вивіз сміття; благоустрій та санітарне утримання прибудинкової території, плати за землю, витрати за спожиті ним комунальні послуги (теплопостачання, водопостачання, водовідведення), розраховані пропорційно орендованій площі 2 115,2 кв. м та за фактичне споживання електроенергії згідно з показниками лічильника щомісячно, в повному обсязі незалежно від результатів господарської діяльності згідно рахунків до 15 числа поточного місяця.

Доводи відповідача, що позивач не є постачальником послуг по утриманню ремонту і технічному обслуговуванню будівлі, господарський суд не бере до уваги, з огляду на те, що нарахування витрат позивачем здійснюється на підставі даних облікових карток енергопостачальних компаній з водовідведення, електричної та теплової енергії та підтверджується актами про використані послуги з водовідведення, водопостачання та електричної енергії та обліковими картками споживання теплової енергії.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 8 753,93 грн.

Керуючись ст. 129, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації задовольнити.

2 . Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Національна академія управління" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9; ідентифікаційний код 16476880) на користь Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (03087, м. Київ, вул. Пітерська, буд. 12; ідентифікаційний код 37485490) заборгованість у розмірі 583 994 (п`ятсот вісімдесят три тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири) грн 86 коп. та судовий збір в розмірі 8 753 (вісім тисяч сімсот п`ятдесят три) грн 93 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.06.2020.

Суддя В. В. Князьков