Рішення

від 10.06.2020 по справі 918/289/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/289/20

Господарський суд Рівненської області у складі судді Андрійчук О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агропром"

про стягнення штрафу у розмірі 20 966,93 грн,

без виклику (повідомлення) сторін,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агропром" (відповідач) про стягнення 20 966,93 грн штрафу за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу № 90009-ВЦ від 28.12.2018.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Згідно із позовною заявою, остання обґрунтована тим, що 28.12.2018 між позивачем (товариство) та відповідачем (споживач) укладено договір на постачання електричної енергії споживачу №90009-ВЦ, за яким позивач зобов`язався продавати відповідачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а відповідач, у свою чергу, оплатити вартість теплової енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами цього договору. Відповідач на підставі заяви-приєднання від 28.12.2018 приєднався до публічного договору позивача про постачання електричної енергії споживачу. Термін дії договору встановлено до 31.12.2019. 06.03.2019 відповідач повідомив позивача про зміну електропостачальника з 01.04.2019. Позивач вказує, що, приєднавшись до умов договору, відповідач зобов`язаний повідомити позивача по дострокове припинення (розірвання) договору в місячний строк. Однак, споживач повідомив постачальника про припинення договору у строк, який менший одного місяця. У зв`язку з цим позивач вважає, що відповідач порушив умови договору, чим вчинив господарське правопорушення, а тому позивач має право стягнути з відповідача штраф відповідно до п. 13.3. договору та п. 8 комерційної пропозиції, розмір якого, за розрахунками позивача, складає 20 966,93 грн.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на Закон України "Про ринок електричної енергії", Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312, ст. 525, 526, 530, 549, 610, 629, 631, 692 ЦК України та ст. 180, 193 ГК України.

21.04.2020 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду відповідач подав відзив, у якому позовні вимоги заперечує в повному обсязі та просить суд відмовити у задоволенні позову. Свій відзив обґрунтовує тим, що право відповідача на дострокове розірвання договору передбачене ст. 59 Закону України Про ринок електричної енергії , цим договором та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312, і саме при чіткому дотриманні умов договору та законодавчих актів відповідачем розпочато та завершено процедуру зміни постачальника електричної енергії. 06.03.2019 відповідач надіслав позивачу повідомлення про зміну постачальника електричної енергії, яке позивач отримав 06.03.2019, таким чином попередив постачальника про припинення дії договору за 25 календарних днів, дотримавшись всіх умов договору та Правил, які передбачають зміну постачальника електричної енергії.

У відзиві відповідач стверджує, що йому не зрозуміло, чому позивач повідомлення про зміну постачальника ототожнює з повідомленням про зміну змісту заяви-приєднання в частині умов постачання електричної енергії та договірних відносин, адже саме умовами договору та Правилами регулюються відносини по зміні постачальника, а не заявою-приєднання. Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії містить тільки персоніфіковані дані споживача (найменування, код ЄДРПОУ, адресу об`єкта постачання електроенергії, електронну адресу), а також початок періоду постачання електроенергії та вказує на волевиявлення щодо приєднання до умов договору. І саме при виникненні відповідних змін у відповідача (споживача), зазначених у заяві-приєднання, останній повинен повідомити позивача протягом місяця з дня виникнення таких змін, а не за один місяць до дня їх виникнення, як вважає позивач. Однак заява-приєднання ніяк не регулює питання зміни постачальника. Оскільки у відповідача не відбулося зміни інформації, вказаної в заяві-приєднання, то ніяких повідомлень відповідно до цієї заяви та п. 13.7 договору відповідач не повинен був направляти. Заява-приєднання не замінює умов договору та не регулює відносини сторін за договором, у тому числі і порядок заміни постачальника, а тільки персоніфікує суб`єкт господарювання, який приєднався до умов договору. Як зазначає відповідач, штраф застосовується тільки у випадку неповідомлення (повідомлення з порушенням строків) постачальника про дострокове припинення договору, а не за дострокове припинення договору, як вказує позивач. Згідно з ч. 10 ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника тощо.

18.05.2020 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що за п. 6.1.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії задля уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання чинного договору з фіксованим строком дії споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну чинного договору. Оскільки відповідачем повідомлено нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії не за 21 календарний день, відтак п. 6.1.3. Правил не може слугувати підставою для не нарахування штрафної санкції відповідачу за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії. Позивач також не погоджується із твердженням відповідача про те, що заява-приєднання не змінює умов договору та не регулює відносин за договором, а тільки персоніфікує суб`єкта господарювання, який приєднується до умов договору, оскільки споживач, приєднавшись на підставі заяви-приєднання до умов договору, яким, зокрема встановлено строк його дії, зобов`язаний повідомити позивача про дострокове припинення (розірвання) у місячний строк. Окрім того, позивач вважає про безпідставність застосування до спірних правовідносин п. 6.1.25. Правил роздрібного ринку електричної енергії тощо.

01.06.2020 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно з якими останнім зазначає, що повідомлення відповідачем позивача про дострокове припинення договору було зроблене на підставі п. 10.1., 10.2. договору, з дотримання вимог абз. 3 п. 6.1.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії, а дострокове припинення договору та заміна електропостачальника відбулася в порядку, за яким не передбачено стягнення штрафних санкцій з відповідача. Щодо порушення умов, зазначених в абз. 2 п. 13.7. договору, то заява-приєднання не регулює порядок зміни електропостачальника, дострокове припинення договору постачання електроенергії та не встановлює строк дії договору, інформація, що міститься в заяві-приєднанні, не зазнавала змін, а тому відповідач у відносинах з позивачем не повинен був керуватися умовами абз. 2 п. 13.7. договору при зміні електропостачальника. Також відповідач зазначає, що за п. 8 комерційної пропозиції єдиною умовою застосування штрафу є неповідомлення (повідомлення з порушенням строків) постачальника про дострокове припинення договору, але оскільки відповідачем завчасно (за 21 календарний день) повідомлено позивача про дострокове припинення договору та заміну електропостачальника, позивач не має права на стягнення штрафних санкцій тощо.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результати їх розгляду.

Ухвалою суду від 02.04.2020 позовну заяву ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд спору у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) представників сторін.

21.04.2020 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, у задоволенні якого ухвалою суду від 22.04.2020 відмовлено.

Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши подані докази, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

28.12.2018 між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договір № 9009-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу (договір).

28.12.2018 відповідач підписав заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, яка є додатком 1 до договору, згідно з положеннями якої приєднався до умов договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції постачальника № 2.01/1 - РОЕК.

Відповідно до умов заяви-приєднання початок постачання - з 01.01.2019. З моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому ПРРЕЕ порядку споживач та постачальник набувають всіх прав та обов`язків за договором про постачання електричної енергії споживачу і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.

Згідно з умовами договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електроенергії, як товарної продукції, споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1. договору).

За п. 13.1. договору цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання (додаток 1 до договору) і договірних величин споживання електроенергії (додаток 3 до договору) та укладається на строк до 31.12.2019, але підлягає обов`язковому перегляду протягом 10 днів від дати, вказаної у п. 2 Розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до комерційної пропозиції № 2.01/1 - РОЕК від 28.12.2018 договір діє з моменту набрання чинності до 31.12.2019.

За змістом п. 13.5. договору дія договору припиняється, зокрема, у випадку зміни електропостачальника.

Споживач має право вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку. Перейти на постачання електричної енергії до іншого електропостачальника, у разі наявності договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та відсутності припинення постачання електричної енергії внаслідок наявності заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником (підп. 10, 13 п. 6.1. договору).

Споживач, відповідно до п. 10.1. договору, має право у будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни, вказавши дату або строки, в які буде відбуватися така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії).

Зміна постачальника електричної енергії, згідно з п. 10.2. договору, здійснюється відповідно до порядку, встановленого Правилами роздрібного ринку електричної енергії, що затвердженні постановою № 312 від 14.03.2018 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

У заяві-приєднання передбачено, що споживач зобов`язується у місячний строк повідомити постачальника про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених у заяві-приєднанні.

Згідно з п. 13.7. договору споживач зобов`язується у місячний строк повідомити постачальника про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором, його додатками та чинним законодавством (п. 9.1. договору).

У п. 13.3. договору сторони погодили, що за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору.

Пунктом 8 комерційної пропозиції №2.01/1-РОЕК установлено, що у випадку неповідомлення (повідомлення з порушенням строків) постачальника про дострокове припинення (розірвання) договору споживачем, споживач сплачує штраф у розмірі вартості електричної енергії, заявленої споживачем, як прогнозований обсяг споживання в місяці, в якому було подано повідомлення про дострокове припинення дії договору.

Судом установлено, що листом вих. № 111 від 06.03.2019 відповідач повідомив позивача про свій намір змінити постачальника на нового - ТОВ "Газ - Оіл Груп" з 01.04.2019 та просив вважати це повідомлення як пропозицію про припинення дії договору № 9009-ВЦ від 28.12.2018, який позивач отримав 06.03.2019, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції № 541.

Позивач уважає, що споживач змінив постачальника електричної енергії з порушенням строків, установлених умовами договору (повідомлено 06.03.2019, новий договір укладено 01.04.2020, тобто за 25 днів, а не за місяць), відтак вимагає стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20 966,93 грн (1,823212 грн/кВт.год х 11 500,00 кВт.год).

02.03.2020 з метою досудового врегулювання спору позивач надіслав відповідачеві претензію про відшкодування штрафної санкції за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу, у якій повідомив про нарахування штрафу за дострокове розірвання договору в розмірі 25 300,00 грн та 14 100,00 грн збитків у вигляді упущеної вигоди, про що свідчить фіскальний чек.

Відповіді відповідача на вказану претензію в матеріалах справи немає.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із застосуванням штрафних санкцій за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії, регулювання яких здійснюється Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, що затвердженні постановою № 312 від 14.03.2018 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ГК України та ЦК України.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, між сторонами укладено договір, який є публічним договором приєднання, розробленим з урахуванням вимог Закону України "Про ринок електричної енергії".

За змістом ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору . Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов`язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.

Згідно зі ст. 58 зазначеного Закону споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про ринок електричної енергії" зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку. Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена у строк не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити електропостачальника.

За п. 1.1.1. постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" цей нормативно-правовий акт регулює взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Згідно з п. 1.2.15. Правил укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Пунктом 3.1.8. Правил договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

Споживач електричної енергії має право: 2) на вибір електропостачальника; 7) змінювати електропостачальника на умовах, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії" та цими Правилами (п. 5.5.1. Правил).

Порядок зміни споживачем електропостачальника врегульовано п. 6.1. Правил.

Так, споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником (п. 6.1.1. Правил).

Приписами п. 6.1.2. Правил передбачено, що процес зміни споживачем електропостачальника забезпечується суб`єктами (учасниками) ринку електричної енергії та учасниками роздрібного ринку електричної енергії, які задіяні у процесі зміни електропостачальника та забезпечують зміну та інформаційний обмін під час такої зміни на безоплатній основі.

За змістом п. 6.1.3. Правил зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу. Якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.

Судом установлено, що у договорі, укладеному між сторонами, визначено строк його дії - до 31.12.2019 (повідомлення попереднього постачальника здійснено 06.03.2019, тобто більш ніж за 21 календарний день до закінчення строку дії договору).

У свою чергу, процес зміни споживачем електропостачальника забезпечується діями та передачею інформації між новим електропостачальником, адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку, попереднім електропостачальником тощо, про що свідчать п. 6.1.5.-6.1.23. Правил.

Зокрема, датою початку процедури зміни електропостачальника вважається дата отримання всіх необхідних даних, передбачених п. 6.1.5 цієї глави. Попередній електропостачальник після отримання від адміністратора комерційного обліку повідомлення про зміну електропостачальника повинен здійснити всі необхідні заходи щодо припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу зі споживачем на заплановану дату зміни електропостачальника. Новий електропостачальник на запит споживача повинен повідомляти його про етапи виконання процедури зміни електропостачальника. Датою зміни електропостачальника вважається дата зміни записів у реєстрах груп споживачів електропостачальників (п. 6.1.6., 6.1.16., 6.1.24. Правил).

Із системного аналізу норми чинного законодавства України судом установлено, що реалізація права споживача на вільну зміну електропостачальника забезпечується припиненням договору з попереднім електропостачальником за ініціативою споживача, що полягає у повідомленні останнім нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника.

При цьому ні Законом України Про ринок електричної енергії , ні Правилами не визначено строків повідомлення споживачем попереднього електропостачальника про зміну електропостачальника, оскільки, як зазначалося, процес зміни споживачем електропостачальника забезпечується суб`єктами (учасниками) ринку електричної енергії, а дії самого споживача обмежуються повідомленням нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника (Правилами визначено лише загальний строк проведення процедури зміни електропостачальника, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення).

Щодо обов`язку споживача, який має чинний договір про постачання електричної енергії з фіксованим терміном (строком) дії, про повідомлення нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору, то такий обов`язок, по-перше, стосується нового електропостачальника, а не позивача у справі, по-друге, вказаний строк знаходиться у безпосередньому зв`язку із загальним строком процедури зміни електропостачальника, який, як зазначалося, не перевищує 21 календарний день.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, ст. 525 ЦК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 202 ГК господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За ч. 1 і 2 ст. 598 цього Кодексу зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 1 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 653 ЦК України).

У вказаних нормах наведено основне правило щодо можливості припинення зобов`язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору. При цьому зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором (аналогічну правову позицію викладено у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 № 916/1684/18).

Як установлено судом з наведених норм чинного законодавства, а також умов договору (підп. 10, 13 п. 6.2., п. 10.1., 13.3., 13.5. договору), відповідач наділений правом на дострокове розірвання договору у зв`язку із зміною електропостачальника.

Отже, договір про постачання електричної енергії споживачу № 90009-ВЦ від 28.12.2018, укладений між позивачем та відповідачем, достроково припинив свою дію внаслідок реалізації останнім свого права на зміну електропостачальника, яке гарантоване чинним законодавством та умовами укладеного договору.

У свою чергу, предметом спору у цій справі є стягнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору.

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України установлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

За змістом ч. 2 ст. 217 ГК України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які в силу ч. 1 ст. 230 ГК України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у справі № 904/4156/18 зазначила, що господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою для застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафних санкцій і конкретного їх розміру.

Вирішуючи питання про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу, суд уважає за необхідне зазначити таке.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 180 ГК України, ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом установлено, що позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог вказує, що відповідач, реалізувавши своє право на зміну електропостачальника, порушив умови договору (п. 13.7. договору) та абз. 3 п. 6.1.3. Правил в частині строку повідомлення про припинення дії договору внаслідок зміни електропостачальника, а відтак на підставі п. 13.3. договору та п. 8 комерційної пропозиції повинен сплати штраф у розмірі вартості електричної енергії, замовленої споживачем, як прогнозований договірний обсяг споживання у місяці, в якому постачальником отримано повідомлення про дострокове припинення договору.

Суд, здійснивши тлумачення умов укладеного між сторонами справи договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення відповідачем зобов`язання відповідно до ст. 213, 637 ЦК України, а також у системному взаємозв`язку із положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання такої відповідальності у господарських правовідносинах, установив таке.

За вимогами ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору погоджуються сторонами у договорі.

Так, умова щодо застосування штрафної санкції за дострокове розірвання договору міститься в п. 13.3. договору, який, у свою чергу, містить відсилання до умов комерційної пропозиції, п. 8 якої передбачено, що у випадку неповідомлення (повідомлення з порушенням строків) постачальника про дострокове припинення (розірвання) договору споживачем, споживач сплачує штраф у відповідному розмірі.

Зі змісту п. 8 комерційної пропозиції можна встановити, що штраф нараховується за наявності однієї з двох умов: 1) неповідомлення постачальника про дострокове припинення (розірвання) договору споживачем; 2) повідомлення з порушенням строків.

Отже, судом має бути установлена наявність зазначених підстав, обумовлених договором, для застосування штрафу.

Стосовно неповідомлення постачальника про дострокове припинення (розірвання) договору, то вказана підстава спростовується повідомленням відповідача про зміну постачальника електричної енергії № 111 від 06.03.2019, в якому також зазначено про припинення дії договору, укладеного з позивачем, з 01.04.2019.

Щодо повідомлення з порушенням строків, то позивач вказує, що таке повідомлення мало відбутися у місячний строк, як це обумовлено у п. 13.7. договору та заяві-приєднанні.

Заразом вказаний строк стосується обов`язку відповідача про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених в заяві-приєднанні, однак остання не містить ні строку дії договору, ні строку повідомлення відповідачем позивача про дострокове розірвання договору, а отже вказаний аргумент визнається судом безпідставним.

При цьому, виходячи з п. 10.1. договору, за яким споживач має право у будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни, вказавши дату або строки, в які буде відбуватися така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії), відповідач повідомив позивача про таку зміну у встановлений строк (повідомлено 06.03.2019, новий договір укладено 01.04.2020, тобто за 25 днів).

За таких обставин суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача штрафу з підстав, викликаних позивачем.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 102,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що у задоволенні позову відмовлено, відтак судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агропром" про стягнення штрафу у розмірі 20 966,93 грн відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71-Б, ідентифікаційний код 42101003).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Агропром" (35012, Рівненська область, Костопільський район, с. Великий Мидськ, вул. Колгоспна, 8-В, ідентифікаційний код 38176041).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 10.06.2020.

Суддя О. Андрійчук