Рішення

від 02.06.2020 по справі 923/122/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2020 року Справа № 923/122/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Малого приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "ТОС", м. Олешки Херсонської області

до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", м. Київ

про стягнення 27788,40 грн. збитків

за участю представників сторін:

від позивача: Фалков О.Р., Опаренко О. В.;

від відповідача: Мусієнко О.В.

Мале приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "ТОС" (позивач) звернулось до суду з позовом до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (відповідач) про стягнення 27788,40 грн. збитків.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2020, справу розподілено судді Литвиновій В.В.

Ухвалою від 07.02.2020 позовну заяву залишено без руху і зобов`язано позивача в строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви.

Відповідно до поштового повідомлення позивач отримав ухвалу 12.02.2020.

20.02.2020, у встановлений судом строк, позивач подав заяву про усунення недоліків.

Ухвалою від 21.02.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судовому засіданні 02.06.2020 р. Позивач наполягав на задоволенні позовних вимог, вважає, що саме невиконання умов договору Відповідачем завдало йому збитків.

Відповідач проти позову заперечував, у відзиві зазначає, що пунктом 6.1 Договору встановлено, що послуги надаються за письмовою заявкою Замовника. Письмова заявка надається Замовником у термін, встановлений за домовленістю Сторін після підписання Договору. Передумовою надання Замовником заявки мало бути узгодження сторонами терміну її надання. При цьому, з дня укладення Договору (з 21.10.2019) Виконавець жодним чином не звертався до Замовника щодо узгодження терміну надання заявки. Термін надання заявки Сторонами за Договором узгоджено не було. На думку Відповідача, ним не порушувались умови договору, оскільки термін надання заявки Сторонами за Договором узгоджено не було.

Заслухавши пояснення учасників справи, що прибули в судове засідання, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

Відповідачем 28.05.2019 було оголошено процедуру відкритих торгів на закупівлю послуг за кодом ДК 021:2015 50240000-9 Послуги з ремонту, технічного обслуговування морського транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги (Ремонт теплоходу Бурун - далі - Судно) (оголошення UA-2019-05-28-001163-с).

За результатами проведення даної процедури закупівлі МПП ВКФ ТОС було визнано переможцем і, відповідно, між Державним підприємством Адміністрація морських портів України в особі філії Днопоглиблювальний флот державного підприємства Адміністрація морських портів України , як Замовником, та МПП ВКФ ТОС , як Виконавцем, було укладено договір про надання послуг з ремонту т/х Бурун від 21.10.2019 № 44-В-ФДФ-19 (далі - Договір).

Предметом договору (п. 1.1. договору) є надання Виконавцем Замовнику послуг з ремонту теплоходу Бурун відповідно до попередньої ремонтної відомості, яка є невід`ємною частиною договору, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги Виконавця.

Строк договору (п.п. 6.1.-6.16 договору) - строк надання послуг з ремонту - до 31.12.2019 року, але не більше 70 календарних днів з дати підписання акту приймання судна в ремонт. Дата початку строку - дата підписання акту приймання судна в ремонт. Послуги надаються за письмовою заявкою замовника. Письмова заявка надається замовником після підписання договору. Ціна договору (п. 4.1. договору) 18525600 грн. грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що під час укладання договору сторони дійшли згоди щодо всіх його істотних умов.

Відповідно до ст. 185 Господарського кодексу України, до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Згідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про публічні закупівлі , Замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією.

Статтею 1 Закону України Про публічні закупівлі , передбачено, тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України Про публічні закупівлі , Замовник відхиляє тендерну пропозицію, зокрема, в разі якщо, тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Пунктом 6 розділу VI Тендерної документації та Додатком 6 до Тендерної документації (проект договору) що є невід`ємною частиною тендерної документації)) на закупівлю послуг за кодом ДК 021:2015 50240000-9 Послуги з ремонту, технічного обслуговування морського транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги (Ремонт теплоходу Бурун ) (оголошення UA-2019-05-28-001163-с), яка знаходиться у вільному доступі на веб-порталі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель, передбачено надання переможцем торгів забезпечення виконання договору. Також п. 6 p. VI Тендерної документації встановлено, що усі витрати, пов`язані з наданням забезпечення виконання договору здійснюються за рахунок коштів Переможця.

Відповідно до п.п. 8.1.-8.7. договору не пізніше дати укладання цього договору Виконавець повинен надати забезпечення виконання цього договору в розмірі 5 % від ціни договору, що складає 926280 грн. Забезпечення виконання цього договору надається Замовнику Виконавцем у вигляді оригіналу безумовної банківської гарантії банківської установи на вказану суму, банківська гарантія повинна діяти з моменту підписання договору до 31.01.2020 року включно. У разі ненадання банківської гарантії договір вважається неукладеним з вини Виконавця (п.8.6.).

Судом встановлено, що на виконання вищевикладених вимог договору Виконавець (позивач) 02.10.2019 року уклав договір № 19565/19-ГВ про надання банківської гарантії з АК Банк інвестицій та заощаджень (а.с.38-40) та оплатив послугу банку на суму 27788,4 грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 21.10.2019 року № 261 (а.с.41).

В порушення умов договору Замовник протягом строку дії договору свої зобов`язання не виконав та не надав письмову заявку на надання послуг, Судно в ремонт не направив, що зумовило неможливість підписання Акту приймання Судна в ремонт та надання передбачених умовами договору послуг.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, ст. 15, 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України підставою для захисту прав (охоронюваних законом інтересів) є їх порушення, невизнання або оспорення. Тому задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

За змістом положень ст. 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Виходячи з вищезазначених приписів законодавства, суд констатує, що збитки мають правову природу, яка не ототожнюється з будь-якими сумами, які особа повинна сплатити у зв`язку з виконанням умов договору, оскільки під збитками слід розуміти реальну втрату матеріальних цінностей, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, або втрата доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків необхідною є наявність чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявності шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника.

При цьому обов`язок доведення в суді факту протиправної поведінки відповідача, розміру завданої шкоди, а також прямого причинного зв`язку між ними покладається на позивача з документальним підтвердженням обґрунтованого розрахунку суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Водночас, відсутність або ж недоведеність хоча б одного елементів складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди (збитків).

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків. Сторона господарського зобов`язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі, якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов`язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов`язаної сторони від подальшого виконання зобов`язання.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що ними регулюються правовідносини сторін, що носять зобов`язальний характер, в тому числі щодо стягнення збитків, відшкодування яких передбачено умовами договору або вимогами закону як наслідок порушення господарського зобов`язання, тобто таких збитків, відшкодування яких, за наявності вини сторони у порушенні господарського зобов`язання, носить обов`язковий для цієї сторони характер, а наявність збитків і їх розмір перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Суд зауважує, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки людини нормою права.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 року у справі № 911/917/16, від 01.04.2019 року у справі № 909/654/18).

Частиною 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до умов п.6.1. договору Замовник повинен був надати письмову заявку у термін, встановлений за домовленістю сторін після підписання договору. На спростування своєї вини Відповідач не довів, що намагався узгодити терміни надання вищевказаної заявки з Позивачем. Як вбачається з відповіді на претензію (а.с.43,44), Відповідач стверджує про відсутність необхідності проведення ремонту Судна , повідомляє про те, що 19.12.2019 р. скерував на адресу Позивача Додаткову угоду до договору про його розірвання.

Судом не приймаються до уваги твердження Відповідача про те, що Позивач не був обмежений у можливості надати Замовнику Акт приймання Судна в ремонт, оскільки Судно Відповідачем Позивачу не передавалось. Суд не погоджується з думкою Відповідача, що сплата Позивачем коштів на оплату послуг банку в сумі 27 788,40 грн. є господарською діяльністю Позивача, яка передбачає власний ризик, а також з тим, що сума витрат на оплату послуг банку по отриманню банківської гарантії не містить ознак збитків.

Отже, системний аналіз матеріалів справи та норм чинного законодавства дає суду підстави для висновку про те, що Позивачем доведено належними та вірогідними доказами по справі розмір збитків, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та понесеними позивачем збитками, що є підставою задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До матеріалів справи позивачем надано Акт про надані послуги щодо юридичного обслуговування від 04.02.2020 р. (а.с.54), із якого вбачається, що виконавцем послуг є Приватне підприємство Правові гарантії (директор - Опаренко О.В.). Доказів, оформлених у встановленому законом порядку, які підтверджують отримання грошових коштів за наданий комплекс юридичних послуг у зв`язку з наявним спором (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки); детального опису робіт, - суду не надано. За таких обставин суд залишає без розгляду питання віднесення до судових витрат вартості комплексу юридичних послуг в сумі 10000,00 грн.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України", № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст..129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст.129, 232 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Державного підприємства Адміністрація морських портів України (код ЄДРПОУ 38727770) на користь Малого приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма ТОС (код ЄДРПОУ 20665300) 27788,40 грн. збитків та судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Дата виготовлення повного тексту рішення 10.06.2020

Суддя В.В.Литвинова