Рішення

від 09.06.2020 по справі 260/1862/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2020 року м. Ужгород№ 260/1862/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гебеш С.А. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Середньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Середньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, згідно якої просила суд: 1. Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Середньоводянської сільської ради за № 16 від 30.08.2019р. щодо відмови у присвоєнні адреси об`єкту будівництва - житловому будинку, розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 2123687000:05:001:0042; 2.Зобов`язати виконавчий комітет Середньоводянської сільської ради на черговому засіданні виконавчого комітету прийняти рішення про присвоєння адреси об`єкту будівництва - житловому будинку, розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 2123687000:05:001:0042; 3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до виконавчого комітету Середпьоводянської сільської ради із заявою про присвоєння адреси об`єкту будівництва-житловому будинку.

Рішенням виконавчого комітету Середпьоводянської сільської ради від 30.08.2019 року за №16 позивачу було відмовлено у присвоєнні поштової адреси об`єкту будівництва - житловому будинку у зв`язку з тим, що відсутня декларація про готовність об`єкта до експлуатації.

Позивач являється власником земельної ділянки площею 0,1453 га, кадастровий номер 2123687000:05:001:0042, яка розташована по АДРЕСА_1 . Представник позивача 21.10.2019р. звертався до Відповідача із адвокатським запитом про надання витягу з протоколу комісії виконавчого комітету від 30.08.2019р. Однак відповідь на адвокатський запит Відповідачем не надано та в усній формі надано відповідь про те, що Позивачу відмовлено у присвоєнні адреси, оскільки ним не сплачено пайову участь у розвитку інфраструктури села та відсутня декларація про готовність об`єкта до експлуатації. Після того, представником Позивача також подано адвокатські запити до архівного відділу Рахівської районної державної адміністрації про надання копії архівного рішення Середньоводянської сільської ради від 13.07.2013 року за № 152 Про пайову участь замовників будівництва в розвитку інфраструктури та додатка 1 до рішення про Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі в розвитку інфраструктури села Середнє Водяне .

Зважаючи на вищевикладене, позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, та відповідно такою, що порушує законні права та інтереси позивача, а тому звернулася до суду за захистом свого, як вона вважає порушеного права.

Позивач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце суджового розгляду даної справи, в судове засідання не з`явилась, однак, 09.06.2020 року представником позивача через канцелярію суду було надано письмове клопотання в порядку ст. 194 КАС України про розгляд справи за відсутності позивача та його представника на основі наявних в матеріалах справи доказах. Позовні вимоги представник позивача підтримала з підстав викладених у позовній заяві та просила суд даний адміністративний позо задовольнити повністю.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, правом подання письмового відзиву на позовну заяву з доказами на обґрунтування своєї позиції не надав Однак, суд зазначає, що 24.02.2020 року представником відповідача було подано письмове клопотання в порядку ст. 194 КАС України про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів справи, 16 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до виконавчого комітету Середпьоводянської сільської ради із заявою про присвоєння адреси об`єкту будівництва-житловому будинку(а.с.10).

Рішенням виконавчого комітету Середньоводянської сільської ради від 30.08.2019 року за №16 позивачу було відмовлено у присвоєнні поштової адреси об`єкту будівництва - житловому будинку у зв`язку з тим, що відсутня декларація про готовність об`єкта до експлуатації(а.с.11).

Представник позивача 21.10.2019р. звертався до Відповідача із адвокатським запитом про надання витягу з протоколу комісії виконавчого комітету від 30.08.2019р.(а.с. 12) Однак відповідь на адвокатський запит відповідачем не надано та в усній формі надано відповідь про те, що позивачу відмовлено у присвоєнні адреси, оскільки ним не сплачено пайову участь у розвитку інфраструктури села та відсутня декларація про готовність об`єкта до експлуатації.

Після того, представником позивача також подано адвокатські запити до архівного відділу Рахівської районної державної адміністрації про надання копії архівного рішення Середньоводянської сільської ради від 13.07.2013 року за № 152 Про пайову участь замовників будівництва в розвитку інфраструктури та додатка 1 до рішення про Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі в розвитку інфраструктури села Середнє Водяне .

Архівним відділом Рахівської районної державної адміністрації від 01.10.2019 року за №219/01-25 на адвокатський запит представника позивача було надано архівне рішення Середньоводянської сільської ради від 13.07.2013 року за № 152 Про пайову участь замовників будівництва в розвитку інфраструктури та додаток 1 до рішення про Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі в розвитку інфраструктури села Середнє Водяне (а.с.13-18).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 р. № 367 затверджено ТИМЧАСОВИЙ ПОРЯДОК реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна .

Відповідно до вищевказаного Порядку згідно п. 1, 2 зазначено, що цей Порядок визначає процедуру присвоєння та зміни адреси об`єкта будівництва та об`єкта нерухомого майна. У цьому Порядку термін "адреса об`єкта будівництва, адреса об`єкта нерухомого майна" означає унікальну структуровану сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об`єкта та визначення місця його розташування на місцевості.

Відповідно до п.6 вказаного порядку передбачено, що уповноваженим органом з присвоєння адреси може бути: виконавчий орган сільської, селищної, міської ради - якщо об`єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради; районні в м. Києві державні адміністрації - якщо об`єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження районної у м. Києві державної адміністрації; місцева державна адміністрація - якщо об`єкт розташований у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради або районних у м. Києві державних адміністрацій. За присвоєння адреси об`єкту будівництва, об`єкту нерухомого майна плата не стягується.

Пунктом 7 Порядку визначено, що уповноваженому органу з присвоєння адреси забороняється вимагати від замовника будівництва не передбачені цим Порядком документи для прийняття рішення про присвоєння та зміну адреси об`єкта будівництва, об`єкта нерухомого майна.

У разі коли замовнику будівництва надано будівельний паспорт або містобудівні умови та обмеження до набрання чинності цим Порядком, такий замовник може звернутися до відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси із заявою (із зазначенням прізвища, імені, по батькові замовника будівництва - фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду замовника будівництва - юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, кадастрового номера земельної ділянки, на якій споруджується (споруджено) об`єкт нерухомого майна про присвоєння адреси(п. 27):

об`єкту будівництва (до прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію);

об`єкту нерухомого майна (після прийняття об`єкта в експлуатацію).

Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, які будуються (збудовані) на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та яким не присвоєно адресу об`єкта будівництва під час надання будівельного паспорта або містобудівних умов та обмежень у порядку, визначеному цим Порядком, не потребують прийняття рішення про присвоєння адреси.

Адресою такого об`єкта вважається місце розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний будинок згідно з відомостями Державною реєстру речових прав па нерухоме майно. Замовник будівництва може звернутися до відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси відповідно до порядку, визначеного цим розділом, із заявою про присвоєння адреси (н. 28):

об`єкту будівництва (до прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію);

об`єкту нерухомого майна (після прийняття об`єкта в експлуатацію).

Пунктом 29 порядку зазначено, що до заяви про присвоєння адреси об`єкту будівництва або об`єкту нерухомого майна додаються:

копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об`єкт нерухомого майна, - якщо таке право власності або користування земельною ділянкою не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

викопіювання з топографо-геодезичного плану у масштабі М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об`єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків);

копія документа, що дає право на виконання будівельних робіт, - у разі присвоєння адреси об`єкту будівництва та якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;

копія документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, - у разі присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна та якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Копії документів, які подаються для присвоєння адреси об`єкту будівництва, об`єкту нерухомого майна, засвідчуються замовником будівництва (його представником).

Згідно п. 31 вищезазначеного порядку підставами для відмови у присвоєнні адреси об`єкту будівництва, об`єкту нерухомого майна є:

подання неповного пакету документів, визначених пунктом 29 цього Порядку;

виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;

подання заяви особою, яка не є замовником будівництва або уповноваженою ним особою;

подання заяви до уповноваженого органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.

Відмова у присвоєнні адреси об`єкту будівництва, об`єкту нерухомого майна з підстав, не передбачених цим пунктом, не допускається.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, Позивач являється власником земельної ділянки площею 0,1453 га, кадастровий номер 2123687000:05:001:0042, яка розташована по вул . Траян в селі Середнє Водяне , що підтверджується копією інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно(а.с.9).

Крім цього, суд також звертає увагу і на те, що згідно ч. 4 п. 1.4. Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури с. Середнє Водяне зазначено, що до пайової участі у розвитку інфраструктури с. Середнє Водяне не залучаються замовники у разі здійснення будівництва індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках.

Відповідно до статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статі.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках (ч.4).

Відповідно до ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною 10 ст. 59 Закону встановлено, то акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 51 Закону виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

Частиною 6 статті 59 Закону визначає, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються па його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчою комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної) місті ради.

Також, слід наголосити на тому, що на члена виконавчого комітету, як посадову особу органу місцевого самоврядування, окрім прав, покладений також обов`язок діяти в межах, спосіб та в порядку визначеному Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами. У виконавчого комітету не передбачено право відступу від положень Порядку, в тому числі не передбачено й права прийняття рішень на власний розсуд.

Позивач звернувшись до виконавчого комітету Середньоводянської сільської ради до своєї заяви подав всі визначені Порядком документи, що передбачені для присвоєння адреси об`єкту будівництва.

Вказаним Порядком передбачено присвоєння адреси як до, так і після подачі декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Крім того, Позивач не залучається до пайової участі у розвитку інфраструктури села, оскільки відповідно до даних технічного паспорта житловий будинок має загальну площу 260, 95 кв.м. та Законом України Про регулювання містобудівної діяльності та додатка І до рішення Середньоводянської сільської ради від 13.07.2013 року за № 152 про Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури села Середнє Водяне не залучаються замовники у разі здійснення будівництва індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках.

Разом з тим, не дивлячись на дотримання Позивачем встановленого Порядку, виконавчим комітетом своїм рішенням відмовив у присвоєнні адреси.

Така бездіяльність Відповідача порушує право позивача на вільне користування та розпорядження своїм майном.

Суд зазначає, що обґрунтовуючи відмову у присвоєнні адреси об`єкту будівництва - житловому будинку, розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 2123687000:05:001:0042, не відповідає вимогам п.31 Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 р. № 367, оскільки наведені відповідачем підстави відмови у рішенні № 16 від 30.08.2019 року не передбачені п.31 вищевказаного Порядку і є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягають.

Суд зазначає, що вказана відмова яка прийнята відповідачем у формі оскаржуваного рішення є невмотивованою та не містить посилання на норми законодавства, що свідчить про формальний розгляд заяви позивача і не узгоджується з нормами вищезазначеного судом порядку.

Таким чином, позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Середньоводянської сільської ради за № 16 від 30.08.2019р. щодо відмови у присвоєнні адреси об`єкту будівництва - житловому будинку, розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 2123687000:05:001:0042 є обґрунтованою і підлягає до задоволення.

Суд звертає увагу на особливу важливість принципу "належного урядування", який виокремлює Європейський суд з прав людини. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії", п. 120, "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", п. 51, від 15.09.2009).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", п. 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії", п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Рисовський проти України" (Заява N 29979/04 пп.70,71) суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (п.70 рішення).

Враховуючи вищевказане, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати виконавчий комітет Середньоводянської сільської ради на черговому засіданні виконавчого комітету прийняти рішення про присвоєння адреси об`єкту будівництва - житловому будинку, розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 2123687000:05:001:0042 з врахуванням правової позиції суду викладеної у мотивувальній частині рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем в даному випадку не доведено правомірності оскаржуваного позивачем рішення, яким відмовлено позивачу у присвоєнні адреси об`єкту будівництва - житловому будинку, розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 2123687000:05:001:0042, а також відповідач не скористався правом надання відзиву на позовну заяву, що в даному випадку у відповідності до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин кваліфікується судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положення ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

Відтак, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити в повному обсязі.

Щодо позовної вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

За правилами ч. 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із ч. 9 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинились.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

Також, суд зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року №5076-VI).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року №5076-VI).

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що представник позивача просив суд розподілити судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн., які були фактично сплачені позивачем.

Дослідивши зазначені документи судом встановлено, що вони містять детальний опис робіт (послуг), наданих адвокатом.

Судом було встановлено, що відповідно договору №27 про надання правничої допомоги від 03.10.2019 року (а.с.25-26), опис робіт (наданих послу), виконаних адвокатом за укладеним з адвокатом. договором від 03.10.2019 року №27 про надання правничої допомоги(а.с. 28) та квитанцію до прибуткового касового ордера №2 від 03.10.2019 року про оплату вартості отриманої позивачем правничої допомоги (а.с.27), сума яку поніс позивач за професійну правничу допомогу складає 8000,00 грн.

Дослідивши та проаналізувавши надані відповідачем копії документів на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що розмір витрат на оплату гонорару представника позивача у заявленому розмірі 8000,00 грн. є співмірним із складністю справи, фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) за наведеним у звіті переліком, а також неподання відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, суд приходить до переконливого висновку, що в цій частині позовних вимог позов також підлягає до задоволення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Середньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області (вул. Борканюка, буд. 2,с. Середнє Водяне,Рахівський район, Закарпатська область,90613, код ЄДРПОУ - 04351423) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю .

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Середньоводянської сільської ради (вул. Борканюка, буд. 2,с. Середнє Водяне,Рахівський район, Закарпатська область,90613, код ЄДРПОУ - 04351423) за № 16 від 30.08.2019р. щодо відмови у присвоєнні адреси об`єкту будівництва - житловому будинку, розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 2123687000:05:001:0042.

Зобов`язати виконавчий комітет Середньоводянської сільської ради (вул. Борканюка, буд. 2,с. Середнє Водяне,Рахівський район, Закарпатська область,90613, код ЄДРПОУ - 04351423) на черговому засіданні виконавчого комітету прийняти рішення про присвоєння адреси об`єкту будівництва - житловому будинку, розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 2123687000:05:001:0042.

Стягнути з Середньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області (вул. Борканюка, буд. 2,с. Середнє Водяне,Рахівський район, Закарпатська область,90613, код ЄДРПОУ - 04351423) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00грн. (вісім тисяч гривень), що сплачені згідно квитанцією до прибуткового касового ордера №2 від 03.10.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

В разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяС.А. Гебеш