Рішення

від 01.06.2020 по справі 280/2023/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 червня 2020 року Справа № 280/2023/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Радіосфера (69000, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 12, кв. 26, код ЄДРПОУ 30687448)

до - Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2020 № 0002990506,

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Радіосфера (далі - позивач) Головного управління ДПС у Запорізькій області (відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 06.03.2020 № 0002990506, що прийняте відповідачем.

Позовні вимоги мотивовані безпідставністю висновків контролюючого органу, викладених в Акт №073/08-01-05-06/30687448 від 21.02.2020 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Радіосфера (код ЄДРПОУ 30687448) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за 2017 рік та повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ ІНВЕСТІМ (код ЄДРПОУ 41018449), ФГ ІРБІС-2016 (колишня назва ФГ ЗОРЯ (код ЄДРПОУ 24197757), ТОВ ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ (код ЄДРПОУ 40132208), ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС (код ЄДРПОУ 41077038). На думку позивача податкові повідомлення-рішення є необґрунтованим, протиправним, складеним з порушеннями чинного законодавства України та таким, що порушує права позивача як платника податків. Позивач зазначає, що фактично вся правова позиція відповідача, на думку позивача, ґрунтується на помилкових і суб`єктивних висновках про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарської діяльності щодо постачання товарів та надання послуг.Також зазначив, що реальність господарських операцій Позивача з його контрагентами підтверджується достатньою кількістю документів, які надавались відповідачу в ході перевірки. Документи складені за результатами проведених господарських операцій з дотриманням вимог ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , статей 44, 201 ПК України, містять у собі всі необхідні відомості щодо змісту та обсягу проведених господарських операцій, які узгоджуються між собою. Отже, позивач вважає, що висновки відповідача про вчинення порушень податкового законодавства мають характер припущень та є необґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам, зроблені без належного дослідження всіх наявних документів та спростовуються наявними первинними документами, які оформлені відповідно до вимог законодавства. З урахуванням наведеного позивач вважає, що викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу про нереальність фінансово-господарських операцій з вказаним контрагентом є помилковими, такими, що суперечать нормам чинного законодавства, а прийняте за результатами розгляду акту перевірки податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню. Позивач просить суд позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 27.03.2020 позовну заяву залишено без руху та надано 5-ти денний строк на усунення недоліків.

У термін встановлений ухвалою суду від 27.03.2020 позивачем усунуто недоліки.

13.04.2020 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 12.05.2020 об 12 год. 00 хв.

28.04.2020 представником відповідача через канцелярію суду (вх. №19761) подано до суду відзив на позов, в якому зазначено, що ГУ ДПС у Запорізькій області на підставі наказу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Радіосфера з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ ІНВЕСТІМ (код ЄДРПОУ 41018449), ФГ ІРБІС-2016 (колишня назва ФГ ЗОРЯ (код ЄДРПОУ 24197757), ТОВ ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ (код ЄДРПОУ 40152208), ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС (код ЄДРПОУ 41077038) за 2017 рік та повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ ІНВЕСТІМ (код ЄДРПОУ 41018449) у січні 2017 року, ФГ ІРБІС-2016 (колишня назва ФГ ЗОРЯ (код ЄДРПОУ 24197757) у лютому 2017 року, ТОВ ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ (код ЄДРПОУ 40152208) у квітні 2017 року, ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС (код ЄДРПОУ 41077038) у червні 2017 року за результатами якої складено акт.

За результатами перевірки встановлено, що постачальники виписували (оформлювали) первинні документи щодо реалізації товарів (надання робіт, послуг) на адресу ТОВ РАДІОСФЕРА без їх реального здійснення. Задекларовані господарські операції із формування податкового кредиту при отримання товарів, робіт та послуг від постачальників ТОВ ІНВЕСТІМ (код ЄДРПОУ 41018449) у сумі ПДВ 14 004 грн, ТОВ ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ (код ЄДРПОУ 40152208) у сумі ПДВ 65 105 грн, ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС (код ЄДРПОУ 41077038) у сумі ПДВ 28 361 грн, які не відбулися у дійсності, а здійснено лише документальне оформлення таких операцій з метою штучного збільшення податкового кредиту з ПДВ. Відбулось формування показників бухгалтерського та податкового обліку за рахунок використання документів вищезазначених постачальників з ознаками фіктивності , які фактично не могли і не здійснювали постачання товарів (надання робіт, послуг) на користь ТОВ РАДІОСФЕРА . Перевіркою встановлено здійснення підприємства ТОВ ІНВЕСТІМ (код ЄДРПОУ 41018449) у сумі ПДВ 14 004 грн, ТОВ ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ (код ЄДРПОУ 40152208) у сумі ПДВ 65 105 грн, ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС (код ЄДРПОУ 41077038) у сумі ПДВ 28 361 грн, нереальних господарських операцій на адресу ТОВ РАДІОСФЕРА у зв`язку із відсутністю необхідних умов для здійснення господарської діяльності, відсутності трудових ресурсів, а також у зв`язку із очевидними доказами фіктивності вищевказаних СГ: наявність вироків, свідчень посадових осіб (засновників, організаторів конвертаційних центрів ), численних кримінальних проваджень за ст. 205 Фіктивне підприємництво Кримінального кодексу України. З наведених підстав просить суд відмовити у задоволені позову.

05.05.2020 від представника позивача через канцелярію суду 9 вх. 320555) подана відповідь на відзив.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

12.05.2020 від представника відповідача (вх. №21625) подано клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Суд, оцінивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив таке.

Фахівцями ГУ ДФС здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Радіосфера за період діяльності 2017 рік з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ ІНВЕСТІМ (код ЄДРПОУ 41018449), ФГ ІРБІС-2016 (колишня назва ФГ ЗОРЯ (код ЄДРПОУ 24197757), ТОВ ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ (код ЄДРПОУ 40152208), ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС (код ЄДРПОУ 41077038) за 2017 рік та повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ ІНВЕСТІМ (код ЄДРПОУ 41018449) у січні 2017 року, ФГ ІРБІС-2016 (колишня назва ФГ ЗОРЯ (код ЄДРПОУ 24197757) у лютому 2017 року, ТОВ ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ (код ЄДРПОУ 40152208) у квітні 2017 року, ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС (код ЄДРПОУ 41077038) у червні 2017 року.

За результами перевірки складений акт №073/08-01-05-06/30687448 від 06.03.2020. За результатами перевірки встановлено порушення ТОВ Радіосфера вимог:

1) - вимог п.п. 44.1. ст. 44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1. ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 96 723 грн, у тому числі по періодам:

2017 рік - 96 723,00 грн,

2) - вимог п.п.14.1.36, п.п.14.1.181, п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14, п. 198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження суми податку на додану вартість за січень, квітень, червень 2017 року на загальну суму ПДВ 107 470 грн, у тому числі по періодам: січень 2017 14 004 грн, квітень 2017 65 105 грн, червень 2017 28 361 грн.

За результатами перевірки на підставі Акту перевірки №073/08-01-05-06/30687448 від 06.03.2020 винесено податкові повідомлення-рішення №0002990506 від 06.03.2020 на загальну суму 129903,75 грн.

Судом з`ясовано, що спору стосовно числових показників первинної бухгалтерської документації, калькуляцій між сторонами немає.

Висновок контролюючого органу про порушення податкового законодавства ґрунтується на наявності податкової інформації про неможливість підтвердження реальності товарнbх операцій та простеження руху товару по ланцюгу придбання.

Не погоджуючись із рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджувалися, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підставі для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У силу положень підпункту а пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, підставою для нарахування покупцем товарів/послуг сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 44.2. ст. 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування

Суд зазначає, що підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також у п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення №88, первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному місяці, в якому вони були здійснені.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні).

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та не спростовано представником відповідача, що Товариством з обмеженою відповідальністю Простір до перевірки були надані.

З матеріалів справи вбачається, що у період який перевірявся позивач був суб`єктом підприємницької діяльності і мав статус платника податку на додану вартість. Постачальниками товарів та послуг позивача протягом спірного періоду були, зокрема: ТОВ ІНВЕСТІМ (код ЄДРПОУ 41018449), ФГ ІРБІС-2016 (колишня назва ФГ ЗОРЯ (код ЄДРПОУ 24197757), ТОВ ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ (код ЄДРПОУ 40132208), ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС (код ЄДРПОУ 41077038).

За перевіряємий період ТОВ РАДІОСФЕРА декларувало взаємовідносини з наступними постачальниками з витрат та податку на додану вартість з підприємствами:

- ТОВ ІНВЕСТІМ (код ЄДРПОУ 41018449) у січні 2017 року на загальну суму 84025,98 грн, у т.ч. ПДВ 14004,33грн:

- ТОВ ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ (код ЄДРПОУ 40152208) у квітні 2017 року на загальну суму 390629,04 грн, у т.ч. ПДВ 65104,84 грн;

- ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС (код ЄДРПОУ 41077038) у червні 2017 року на загальну суму ) 70164.5 грн, у т.ч. ПДВ 28360,75 грн.

Між ТОВ РАДІОСФЕРА та ТОВ Охоронна фірма Вовкодав укладено договір № 12-04-2017 від 12.04.2017 згідно якого: ТОВ РАДІОСФЕРА (надалі іменується Покупець ) в особі директора Мозгового Сергія Вікторовича, що діє на підставі Статуту підприємства, з однієї сторони, та ТОВ Охоронна фірма Вовкодав (надалі іменується Постачальник в особі директора Сєвагіної Олени Федорівни, що діє на підставі Статусу підприємства, з другої сторони, (в подальшому разом іменуються Сторони ) уклали цєй Договір поставки (надалі іменується Договір ).

Розрахунки між ТОВ РАДІОСФЕРА та ТОВ Охоронна фірма Вовкодав (ЄДРПОУ 40152208) здійснювались в безготівковій формі згідно платіжних доручень: Платіжне доручення № 456 від 03.05.2017 на суму 390 629,04 грн.

Дебіторська або кредиторська заборгованість між ТОВ РАДІОСФЕРА та ТОВ Охоронна фірма Вовкодав по даним операціям відсутня. Транспортування тавару постачальниками здійснювалось за їх рахунок та їх власними транспортними засобами, без товарно-транспортних накладних, в звязку з тим, що товар негабаритний.

ТОВ Охоронна фірма Вовкодав перебуває на обліку в 659. ГУ ДФС У м. Києві (Шевченківський район м. КИЄВА), зареєстроване 02.12.2015. Основний вид діяльності: _80.І0-ДІЯЛЬНІСТЬ ПРИВАТНИХ ОХОРОННИХ СЛУЖБ, Засновник ТОВ Охоронна фірма Вовкодав : ОСОБА_1 (ін. НОМЕР_1 ). Від Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області отримана інформація від 21.06.2017 № 22975/05-81-12-01 про результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ "ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ " (код ЄДРПОУ 40152208) за квітень 2017 р., згідно якої не можливо підтвердити реальність господарських операцій з ТОВ РАДІОСФЕРА за квітень 2017 р. на суму ПДВ 65 104,84 грн.

По взаємовідносинам з ТОВ Комплект Стандарт Сервіс укладено договір № 02-06-2017 від 06.06.2017 та надано на перевірку первинні документи перелік наведено в акті перевірки.Розрахунки між ТОВ РАДІОСФЕРА та ТОВ Комплект Стандарт Сервіс здійснювались в безготівковій формі згідно платіжних доручень: Платіжне доручення № 482 від 20.07.2017 на суму 170 164,50 грн.

Дебіторська або кредиторська заборгованість між ТОВ РАДІОСФЕРА та ТОВ Комплект Стандарт Сервіс поданим операціям відсутня. Транспортування тавару постачальниками здійснювалось за їх рахунок та їх власними транспортними засобами, без товарно-транспортних накладних, в звязку з тим, що товар негабаритний. ТОВ Комплект Стандарт Сервіс перебуває на обліку в 317. ГУ ДПС у Волинській області (м. Ковель), зареєстроване 11.01.2017, Основний вид діяльності: 45.20-ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТ АВТОТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ.

Відповідно до первинних документів, що надано до перевірки та регістрів бухгалтерського обліку (журнал-ордер. картка по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками ) ТОВ РАДІОСФЕРА у періоді, що перевіряється, не відображало взаємовідносини з ФГ ІРБІС-2016 (колишня назва ФГ ЗОРЯ (код ЄДРПОУ 24197757).

Листом №10/02/1 від 10.02.2020 ТОВ РАДІОСФЕРА надано заяву, в якій зазначено про відсутність взаємовідносин з ФГ ІРБІС-2016 (колишня назва ФГ ЗОРЯ (код ЄДРПОУ 24197757).

Згідно декларації № 9041651749 від 15.03.2017 ряд 1 241977512213 (102151) Додаток 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) : Обсяг поставки (без ПДВ) 145 810,6 грн ПДВ 29 162,12 грн.

Згідно декларації № 9041651671 від 15.03.2017 ряд.1 241977512213 002005) Додаток 1 Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість ...): Обсяг поставки (без ПДВ) -145 810,6 грн ПДВ - 29 162,12 грн.

Отже, стосовно декларування взаємовідносини з ФГ ІРБІС-2016 (колишня назва ФГ ЗОРЯ (код ЄДРПОУ 24197757) порушення не встановленні.

По взаємовідносинам з ТОВ ІНВЕСТІМ надано на перевірку первинні документи перелік наведено в акті перевірки.

ТОВ РАДІОСФЕРА постачання товару від ТОВ ІНВЕСТІМ (ЄДРПОУ 41018449) відбувалось за договором в усній формі.

Розрахунки між ТОВ РАДІОСФЕРА та ТОВ ІНВЕСТІМ (ЄДРПОУ 41018449) здійснювались в безготівковій формі згідно платіжних доручень:

Платіжне доручення № 431 від 14.02.2017 на суму 84 025,98 грн.

Дебіторська або кредиторська заборгованість між ТОВ РАДІОСФЕРА та ТОВ ІНВЕСТІМ (ЄДРПОУ 41018449) по даним операціям відсутня.

ТОВ ІНВЕСТІМ (ЄДРПОУ 41018449) перебуває на обліку в 625. ГУ ДПС у Житомирській області (м. Житомир), зареєстроване 09.12.2016.

Основний вид діяльності: _46.90-НЕСПЕЦІАЛІЗОВАНА ОПТОВА ТОРГІВЛЯ,

Засновник ТОВ ІНВЕСТІМ (ЄДРПОУ 41018449): АЛЕКСАНЯН ОСОБА_2 (ін. НОМЕР_2 ), Едина податкова декларація з ПДВ надана до ДПІ за місцем реєстрації за січень 2017 р.

З позовною заявою позивачем залучені до матеріалів справи первинні документи, оформлені під час здійснення спірних господарських операцій позивача з вказаними контрагентами, зокрема договори купівлі - продажу зі специфікаціями, договори про надання послуг зі специфікаціями, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) зі звітами про виконання робіт, податкові накладні з квитанціями, документи по оплаті товару/послуг.

Спірні операції відображені позивачем у бухгалтерському обліку відповідно до Положень (Стандартів) бухгалтерського обліку як розрахунки з вітчизняними постачальниками, що не заперечується сторонами.

Досліджені судом документи не містять недоліків оформлення, а також жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом не виявлено.

Тож, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з вищевказаними контрагентами у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі.

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп. 14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Разом з тим, відповідачем висновок про нереальність вказаних господарських операцій зроблено на підставі доводів про формування позивачем активу за рахунок надходження товарів з джерела невідомого походження, через відсутність необхідних умов у контрагентів позивача для здійснення господарської діяльності.

Натомість, суд звертає увагу на те, що позивач не зобов`язаний та не має об`єктивної можливості під час придбання товару у контрагента встановлювати його походження, а тому не може нести відповідальність з урахуванням таких обставин діяльності контрагента. Так, позивач позбавлений можливості впливати на його контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України, зокрема і в частині своєчасної подачі до контролюючих органів податкової звітності.

Виходячи з вимог Податкового кодексу України, підтвердженням факту здійснення господарської операції є відповідні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та підставою для нарахування податкового кредиту і податкового зобов`язання з податку на додану вартість є податкова накладна.

Відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, неподання чи неналежне подання ними звітності не виключає можливості реального виконання ними господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Вказана позиція висловлена Верховним судом під час розгляду справ № 804/4940/14, № 826/7704/16, № 2а-3404/12/1370, № 2а-13944/12/2670.

Також судом не приймається до уваги посилання відповідача на пояснення директорів та головних бухгалтерів підприємств - постачальників, так як відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Означена правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.11.2018 у справі № 822/551/18, від 08.08.2018 у справі № 820/4428/17, від 11.12.2018 у справі № 822/787/18.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Рішення ЄСПЛ Булвест АД проти Болгарії як на звичну практику країн Європейського Союзу в питанні відповідальності платників податку за податкові делікти посилається на два рішення Суду Європейського союзу: об`єднане рішення (консультативний висновок) Суду ЄС від 12 січня 2006 року в справі Optigen Ltd (C354/03), Fulcrum Electronics Ltd (C355/03) and Bond House Systems Ltd (C484/03) v Commissioners of Customs & Excise і обєднане рішення Суду ЄС від 6 липня 2006 року в справі Axel Kittel v. Belgian State, (C439/04) і Belgian State v. Recolta Recycling (SPRL, C440/04) (ECR 2006, page I0616).

Так, у рішенні Суду ЄС від 12 січня 2006 року зазначається: ... право на вирахування податку на додану вартість особою, що має статус платника ПДВ, яка здійснює відповідні операції, не може зачіпатися тією обставиною, що в ланцюгу поставок, в яку входять зазначені операції, попередня або наступна операція будуть пов`язані з шахрайством при сплаті податку на додану вартість, про яку платник податку не знав та не міг знати .

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

В даному спорі, контролюючим органом не доведено в установленому статтею 71 КАС України порядку, недобросовісність позивача, як платника податку у взаємовідносинах з контрагентами.

Суд не бере до уваги і посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

З приводу відомостей про податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах ДФС, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 13.03.2016 у справі № К/800/25661/14 зауважив, що нарахування податків не можуть грунтуватись на підставі лише даних, які містяться в інформаційних базах податкової без врахування даних первинних документів.

З цього приводу суд зазначає, що інформація про фіктивний характер діяльності контрагента, одержана контролюючим органом з його власних інформаційних систем, що не оформлена рішенням суб`єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації; може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності розглядувані фінансово-господарські операції не відбулись.

Співставлення даних податкової звітності з бази автоматизованого контролю, як етапу контрольно-перевірочної роботи, не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними (Постанова ВС від 27.02.2018 у справі № 811/2154/13-а).

Не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов`язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Суд також враховує висновок Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зроблений у постанові від 23.05.2018 у справі № 804853/14 - дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Це в однаковій мірі стосується і дій податкового органу щодо внесення такої інформації до існуючих інформаційних систем.

Отже, податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобов`язання платника податків, приймаються податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури. Висновки контролюючого органу не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб`єктивних думках посадових осіб, інформації АІС Податковий блок, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

Судом встановлено, що на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій безпосередні контрагенти позивача були зареєстрованими уповноваженими органами як суб`єкти господарювання, взяті податковими органами на облік як платники податків, в тому числі ПДВ.

З огляду на викладене, доводи відповідача про нереальність господарських взаємовідносин позивача з вищевказаними контрагентами не відповідають фактичним обставинам та спростовуються наданими до матеріалів справи документами.

З огляду на норми Податкового кодексу України слід дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформлених податкових накладних, фактична сплата грошових коштів контрагентам, в сумі визначеній в податкових накладних, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що реальність виконання договорів підтверджується належними первинними документами.

При цьому, законом не передбачено обов`язку суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагентів.

Податковим органом не надано суду будь-яких доказів того, що позивач діяв без належної обачності і йому мало бути відомо про порушення, які можливо допускаються його контрагентом, або що самостійною діловою метою здійснення господарської операції було одержання позивачем підприємством податкової вигоди.

Таким чином, Суд зазначає, що наведені в Акті перевірки факти не дають підстав для висновку, що вчинені Позивачем господарські операції з контрагентами є не реальними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Судом під час судового розгляду встановлено, що всі господарські операції були проведені в межах цивільного, господарського та податкового законодавства. При укладанні договорів, зазначених в акті, сторонами були виконані необхідні умови, перераховані кошти, оформлені первинні документи.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим вважається, що дії платника, які мають результатами отримання податкової вигоди, є економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності, - достовірними.

Подання платником податковому органові усіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством з питань оподаткування, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковим органом не доведено, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Обов`язок довести обставини, що слугували підставою для прийняття податковим органом оспорюваного податкового повідомлення-рішення, покладено на такий орган, як це передбачено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України. У зв`язку з цим, при вирішенні в адміністративному суді спору податковим органом мають бути представлені суду докази необґрунтованого виникнення у платника податкової вигоди. Ці докази, як і докази, подані платником, підлягають дослідженню у судовому засіданні у їх сукупності та взаємозв`язку згідно з вимогами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд враховує також і те, що відповідно до частини 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Під час розгляду справи відповідач не спростував обставини реального виконання спірних операцій, засвідчених поданими платником первинними документами, не скористався правами, наданими йому податковим законодавством, для безпосереднього з`ясування обставин, які б підтвердили або спростували висновки про неможливість виконання контрагентом позивача господарських операцій.

Відтак суд вважає, що висновки податкового органу про фіктивність господарських операцій між позивачем та його контрагентами є формальними та необ`єктивними, оскільки ґрунтуються не на первинних документах та результатах співставлення даних бухгалтерського і податкового обліку, а на обставинах, які не мають безпосереднього значення для формування податкових зобов`язань та податкового кредиту.

З урахуванням викладеного та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що укладені між позивачем та контрагентами правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочинів, є економічно виправданими, факт виконання господарських зобов`язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентом враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №0002990506 від 06.03.2020 є протиправними та підлягає скасуванню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, зважаючи на те, що суду не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту, не доведено його недобросовісності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірім 2102,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №830 від 17.03.2020.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Радіосфера (69000, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 12, кв. 26, код ЄДРПОУ 30687448) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2020 № 0002990506 - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 06.03.2020 № 0002990506.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Радіосфера (69000, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 12, кв. 26, код ЄДРПОУ 30687448) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України у перебіг установленого судом строку для подання апеляційної скарги не враховується строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), запроваджений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 (із змінами та доповненнями).

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 01.06.2020.

Суддя Р.В. Сацький