ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2020 року Справа № 280/2277/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
02.04.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) в особі представника - адвоката Лопухова Валентина Анатолійовича, до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач або ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 12.11.2019 №157 про утримання надміру виплачених сум пенсій за період з 01.08.2019 по 30.11.2019. Зобов`язати відповідача відновити виплату пенсій за віком ОСОБА_1 в розмірі встановленому згідно рішення прийнятого Василівським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області №084150000820 від 31.07.2019 - 3116,72 грн. Стягнути з ГУ ПФУ в Запорізькій області заборгованість зі сплати пенсії за період з 01.12.2019 по 28.02.2020 в розмірі 4436,16 грн. Стягнути з відповідача утриманні на підставі Рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 12.11.2019 №157 про утримання надміру виплачених сум пенсій, грошові кошти в розмірі 982,80 грн.
Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 є пенсіонером й одержує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . З 01.08.2019 позивачу згідно рішення Василівського об`єднаного управління ПФУ в Запорізькій області №084150000820 від 31.07.2019 було перерахована пенсія й призначений розмір щомісячних пенсійних виплат у розмірі 3116,72 грн. Проте з 01.12.2019 розмір щомісячних виплат позивачу було зменшено. Рішенням про перерахунок пенсії №084150000820 від 04.11.2019, позивачу встановлено пенсію у розмірі 1638,00 грн. та 12.11.2019 прийнято рішення №157 про утримання надміру виплачених сум пенсій. Вважає, зазначені рішення протиправними оскільки не отримання Пенсійним органом від підприємства згоди на проведення перевірки, не свідчить про подання останнім неправдивих відомостей про заробітну плату позивача. Сам факт не проведення перевірки не може бути підставою для винесення рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій і не доводить факту переплати пенсії. В зв`язку з цим вважає, що перерахунок та зменшення пенсії позивачу проведено протиправно, а рішення №157 від 12.11.2019 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 07.04.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/2277/20, судове засідання призначено на 28.04.2020. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.
24.04.2020 від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх.№19059), у якому відповідач зазначив, що з 19.04.2019 позивачеві призначено пенсію за віком, згідно з нормами Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . 30.07.2019 позивачем подано заяву про перерахунок пенсії, до якої додано Довідку про заробітну плату для обчислення пенсії без номеру та зазначення дати виданою Комерційною фірмою Ніколая Спеціального (код ЄДРПОУ 13475800). За доводами відповідача дана довідка не може бути врахована для перерахунку пенсії позивача, оскільки є недійсною, тому що в реєстрі зазначена інша назва підприємства, а саме: Приватне підприємство Комерційна фірма Ніколая Спеціального . Крім того, зазначене підприємство не надало згоди на проведення перевірки. З урахуванням цього вважає, що перерахунок пенсії позивача без урахування довідки зазначеного підприємства було проведено обґрунтовано, а рішення №157 від 12.11.2019 про утримання надміру виплачених сум пенсій за період з 01.08.2019 по 30.11.2019 винесено правомірно. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
29.04.2020, на спростування тверджень відповідача, викладених в відзиві, від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№19802).
Частиною 3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Приписами ч. 2 ст. 263 КАС України, визначено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Однак, пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України №291 від 22.04.2020, №343 від 04.05.2020 та №392 від 20.05.2020 установлено з 12 березня 2020 року до 22 червня 2020 року на всій території України карантин.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., №23, ст. 896, №30, ст. 1061).
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 №540-ІХ розділ VІ Прикінцеві положення КАС України доповнено пунктом 3 наступного змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Повний текст рішення складено з урахуванням вимог пункту 3 розділу VІ Прикінцеві положення КАС України.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с. 12-13).
19.04.2019 позивачеві була призначена пенсія за віком, відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу.
30.07.2019 ОСОБА_1 подано заяву про перерахунок пенсії, до якої додано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії видану Приватним підприємством Комерційна фірмою Ніколая Спеціального (код ЄДРПОУ 13475800) та заяву, згідно якої позивач зазначає, мовою оригіналу: уведомлен о том, что в случае не подтверждения неправдивости справки о зарплате после проверки пенсия будет пересчитана. В случае возникновения переплаты обязуюсь её погасить . Зазначені документи додані відповідачем до відзиву та долучені до матеріалів справи.
Також, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.06.1972 з 02.03.1995 по 31.03.2000 позивач працював на Приватному підприємстві Комерційна фірмою Ніколая Спеціального на посаді заготівельника з повною матеріальною відповідальністю (а.с.32)
Зазначена обставина підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу та не заперечується відповідачем.
З урахуванням вищезазначеної довідки, з 01 серпня 2019 року позивачу, згідно рішення Василівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №084150000820 від 31 липня 2019 року, була перерахована пенсія і призначений розмір щомісячних пенсійних виплат у сумі 3116,72 грн. (а.с. 34).
Листом Маріупольського об`єднаного УПФУ Донецької області №4638/34-4/15 від 22.10.2019 відповідача було повідомлено, що ….з метою отримання згоди на проведення перевірки до ПП Комерційна фірма Миколи Спеціального неодноразово направлялись листи (№3317/34-4/15 від 05.08.2019, №4050/34-4/15 від 23.09.2019). Відповіді на ці листи до управління не надходили. У зв`язку з відсутністю від ПП Комерційна фірма Миколи Спеціального згоди на проведення перевірки у управління не має можливості перевірити надану Вашим управлінням довідку на ОСОБА_1 . Копія зазначеного листа долучена до матеріалів справи.
На підставі отриманих від Маріупольського об`єднаного УПФУ Донецької області відомостей, 04.11.2019 позивачу перераховано розмір пенсії, у зв`язку з уточненням даних в ЕПС 01.08.2019, а саме відсутність підтвердження заробітної плати від ПП Комерційної фірми Ніколая Спеціального .
В результаті перерахунку пенсії її розмір склав 1638,00 грн. (з 01.08.2019 по 30.11.2019 - 1654,00 грн., з 01.12.2019 - 1638,00 грн.) (а.с. 35).
Також, листом №23/Ж-1 від 18.12.2019 позивача повідомлено про те, що перевірити відображені у довідці суми заробітної плати не має можливості, відтак з пенсії позивача будуть проводитись утримання на підставі рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій №157 від 12.11.2019 (а.с. 18).
Відповідно до рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій №157 від 12.11.2019, яке винесено на підставі ст. 50 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , сума переплати становить 6210,88 грн., яка підлягає поверненню позивачем. У разі ненадходження від пенсіонера коштів протягом місяця буде утримуватися переплата в розмірі 20% пенсії щомісячно, починаючи з 01.12.2019 до повного погашення (а.с. 19).
Згідно довідки №24 від 19.02.2020 з позивача утримано 982,80 грн. (грудень 2019 року - 327,60 грн.; січень 2020 року - 327,60 грн.; лютий 2020 року - 327,60 грн.) (а.с. 31).
Не погоджуючись з такими діями та рішеннями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 50 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Згідно зі статтею 103 Закону України Про пенсійне забезпечення суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначено Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 21.03.2003 №6-4 (надалі - Порядок №6-4).
Пунктами 3 та 4 Порядку №6-4 встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .
Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії (додаток 1).
У разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.
Таким чином, законодавець встановив наступні підстави для відрахування виплаченої надміру суми пенсії на підставі рішення пенсійного органу:
- зловживання з боку пенсіонера;
- подання страхувальником недостовірних даних.
Відповідно до ст.1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
За змістом названих норм цього закону відповідальність пенсіонера наступає виключно у випадках свідомого надання особисто пенсіонером недостовірної інформації або неповідомлення органу, який призначає пенсію, відомих йому обставин, що зумовлюють зменшення призначеної пенсії.
Отже, обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 11.04.2018 у справі №712/9936/14, від 25.09.2018 у справі №340/644/15-а, від 03.12.2018 по справі №340/225/15-а від 03.10.2019 у справі №487/3380/16-а, від 11.02.2020 у справі №761/41107/16-а, від 13.02.2020 у справі №607/14668/16-а, 26.03.2020 у справ №299/3616/16-а, які є обов`язковими для виконання судами всіх інстанцій, оскільки відповідно до ч. 5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому суд зазначає, що статтею 101 Закону України Про пенсійне забезпечення встановлено, що органи, які призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до п.38 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Постанова №22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів; 3) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 6), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Пунктом 43 Постанови № 22-1 встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Відтак, саме на відповідача було покладено обов`язок, при призначенні (перерахунку) пенсії позивачу, щодо здійснення перевірки допустимості документів, поданих разом із заявою для призначення пенсії, та обґрунтованість видачі таких з метою забезпечення не лише реалізації права особи на призначення та отримання пенсії, а й контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі №607/14668/16-а.
При перерахунку пенсії позивачу відповідач не виконав належним чином покладених на нього обов`язків.
При цьому суд зазначає, що такої підстави для проведення перерахунку пенсії, як не отримання згоди від підприємства на проведення перевірки чинне законодавство не передбачає. Також зазначена обставина не є підставою для винесення рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій і не доводить факту переплати пенсії.
Водночас, постулатом адміністративного процесуального законодавства є презумпція винуватості відповідача у справі - суб`єкта владних повноважень (ч.2 ст.77 КАС України).
Зазначене в сукупності обумовлює покладення обов`язку доказування в пенсійних спорах на пенсійний орган, який у відповідності до принципу офіційного з`ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для утримання переплати та правомірність прийняття свого рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 20.02.2018 у справі №817/149/17, від 29.03.2018 у справі №813/2758/16 та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковим для суду при вирішенні даної справи.
В межах розгляду даної справи суд не встановив зловживань з боку ОСОБА_1 щодо отримання пенсії у збільшеному розмірі, у зв`язку з чим спірні рішення відповідача №157 від 12.11.2019 про утримання надміру виплачених сум пенсій, слід скасувати як протиправне.
Також, в зв`язку з вищевикладеними обставинами є протиправними дії ГУПФУ в Запорізькій області по зменшенню з 01 грудня 2019 року розміру виплат пенсії за віком ОСОБА_1 з 3116,72 грн. до 1638,00 грн.
Таким чином, для належного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію за віком, виходячи з розміру, встановленому згідно рішення №084150000820 від 31 липня 2019 року.
Що стосується конкретних сум, які позивач просить стягнути з відповідача, то суд зазначає наступне.
У рішеннях по справах Клас та інші проти Німеччини , Фадєєва проти Росії , Єрузалем проти Австрії Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № 11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними ст. 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Нарахування (перерахування) пенсії відносить до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України, а тому суд не може втручатися в його дискреційні повноваження та визначати конкретну суму пенсії, яку слід нарахувати (донарахувати) та виплатити позивачеві.
Крім того, суду не відомі суми пенсії утриманої відповідачем з позивача, станом на час розгляду справи, а отже він не має можливості визначити суми утриманої пенсії, які підлягають поверненню позивачу.
За таких обставин, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі Федоренко проти України (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути існуючим майном або виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи законними сподіваннями отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ( STRETCH v. THE UNITED KINGDOM № 44277/98).
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття майно , а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як наявне майно , так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого права власності (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини Фон Мальтцан та інші проти Німеччини ). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися активом : вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є активом , на який може розраховувати громадянин як на свою власність ( MALTZAN (FREIHERR VON) AND OTHERS v. GERMANY № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).
У пункті 52 рішення у справі Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) Європейський суд з прав людини зазначив, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд однак зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Скордіно проти Італії ( Scordino v. Italy № 36813/97).
За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовано ст.139 КАС України.
При зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 1681,60 грн. (а.с. 10-11).
Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057; ЄДРПОУ 20490012) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 12.11.2019 №157 про утримання надміру виплачених сум пенсій з ОСОБА_1 .
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області по зменшенню з 01 грудня 2019 року розміру виплат пенсії за віком ОСОБА_1 з 3116,72 грн. до 1638,00 грн.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленому згідно рішення №084150000820 від 31 липня 2019 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 копійок).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України у перебіг встановленого строку для подання апеляційної скарги не враховується строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), запроваджений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 (із змінами та доповненнями), з урахуванням приписів постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020.
Суддя Р.В. Кисіль
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.06.2020 |
Оприлюднено | 11.06.2020 |
Номер документу | 89716736 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Кисіль Роман Валерійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Кисіль Роман Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні