Рішення

від 04.06.2020 по справі 280/6569/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 червня 2020 року Справа № 280/6569/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр Гарант» (69067, м.Запоріжжя, вул..Республіканська, буд.57, кв.26; код ЄДРПОУ 42033824)

до Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 42033824 ),

Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр Гарант» (далі - позивач, ТОВ Спектр Гарант ) до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1, ДПС України), Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 2, ГУ ДФС у Запорізькій області), у якій, з урахуванням уточненого позову, позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області від 31.07.2018 №865946/42033824 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 20.06.2018;

2) зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову, накладну №2 від 20.06.2018, складену позивачем на суму 320 834 грн. 32 коп., у т.ч. ПДВ 53 472 грн. 39 коп., в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) датою фактичного отримання, а саме: 11.07.2018;

3) визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області від 31.07.2018 №865945/42033824 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 30.06.2018;

4) зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №3 від 30.06.2018, складену позивачем на суму 312 960 грн. 59 коп., у т.ч. ПДВ 52 160 грн. 10 коп., в ЄРПН датою фактичного отримання, а саме: 12.07.2018;

5) визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області від 14.08.2018 №882028/42033824 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 10.07.2018;

6) зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №1 від 10.07.2018, складену позивачем суму 327 715 грн. 80 коп., у т.ч. ПДВ 54 619 грн. 30 коп., в ЄРПН датою фактичного отримання, а саме: 31.07.2018.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що у відповідності до норм податкового законодавства ним складені податкові накладні по взаємовідносинам з контрагентами, які направлені для реєстрації в ЄРПН. Реєстрація вказаних податкових накладних була зупинена з підстав того, що податкові накладні відповідають вимогам п.п. 2.1. п.2 та пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. На виконання зазначених вимог позивач направив до відповідної Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, пояснення та копії документів, однак в реєстрації податкових накладних відмовлено з підстав неподання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт-послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. З посиланням на норми Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивач зазначає про незгоду з відмовою в реєстрації податкових накладних, оскільки вважає, що надані ним документи у повній мірі підтверджують реальність здійснення господарських операцій і є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Просить зобов`язати відповідача 2 зареєструвати направлені податкові накладні в ЄРПН.

Ухвалою суду від 02.01.2020 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 05.02.2020 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. В ухвалі про відкриття провадження у справі суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.

24.02.2020 ГУ ДФС у Запорізькій області подано до суду відзив на позовну заяву (вх.№8488), у якому відповідач 2 проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що реєстрація податкових накладних, складних позивачем, зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, яким встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Позивач скористався своїм правом та подав на розгляд комісії відповідача 2, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, пояснення та копії документів щодо зупинених податкових накладних, однак в реєстрації податкових накладних відмовлено у зв`язку з не наданням позивачем копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт-послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Вважає, що у відповідача 2 були законні підстави для прийняття рішень про відмову в реєстрації спірних податкових накладних, а тому рішення є правомірними. Крім того, посилається на пропущення позивачем строку звернення до суду. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та розглянути питання щодо залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідач 1 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, матеріали справи містять докази того, що 13.02.2020 ДПС України отримало копію позовної заяви з доданими до неї документами та ухвалу суду про відкриття провадження, у якій встановлено процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.

04.03.2020 позивач подав відповідь на відзив (вх.№10313), в якому не погоджується з доводами представника ГУ ДФС у Запорізькій області, викладеними у відзиві на позовну заяву, та додатково звертає увагу, що при зупиненні реєстрації спірних податкових накладних контролюючий орган не визначив конкретний перелік документів необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Крім того, зазначає, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних містять лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення, та не визначають документів, яких на думку контролюючого органу не надано.

Ухвалою суду від 06.04.2020 розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 14.05.2020.

Ухвалою суду від 14.05.2020 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового по суті на 03.06.2020.

У судове засідання 03.06.2020 представник позивача не з`явився, 01.06.2020 подав заяву про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження.

У судове засідання 03.06.2020 представник ДПС України не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, заяв або клопотань не подав.

У судове засідання 03.06.2020 представник ГУ ДФС у Запорізькій області не з`явився, 03.06.2020 звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідно до частиною 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з частиною 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 КАС України, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Спектр Гарант зареєстровано 30.03.2018 Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради за номером 1 103 102 0000 044472, видами діяльності є: код КВЕД 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; код КВЕД 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; код КВЕД 47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Між позивачем (Перевізник) та ПрАТ Дніпропетровський хлібзавод №9 (Замовник) укладено Договір про надання транспортних послуг №32/18-Р від 01.06.2018 відповідно до пункту 1.1. якого Перевізник зобов`язується прийняти, на підставі заявки Замовника, а Замовник пред`являти до перевезення вантаж - хлібобулочну та кондитерську продукцію.

На виконання умов вищевказаного договору сторонами підписано:

- Акт надання послуг №2 від 20.06.2018 транспортної послуги по доставці хліба та кондитерських виробів. Загальна вартість послуг по Акту склала 320 834,32 грн., в тому числі ПДВ 53 472,39 грн. Підставою для оплати є Рахунок на оплату №2 від 20.06.2018.

- Акт надання послуг №3 від 30.06.2018 транспортної послуги по доставці хліба та кондитерських виробів. Загальна вартість послуг по Акту склала 312 960,59 грн., в тому числі ПДВ 52 160,10 грн. Підставою для оплати є Рахунок на оплату №3 від 30.06.2018.

- Акт надання послуг №5 від 10.07.2018 транспортної послуги по доставці хліба та кондитерських виробів. Загальна вартість послуг по Акту склала 327 715,80 грн., в тому числі ПДВ 54 619,30 грн. Підставою для оплати є Рахунок на оплату №5 від 10.07.2018.

На виконання вимог ПК України позивачем складено та надіслано до ЄРПН:

- податкову накладну №2 від 20.06.2018 на загальну суму 320 834,35 грн., в тому числі ПДВ 53 472,39 грн.;

- податкову накладну №3 від 30.06.2018 на загальну суму 312 960,59 грн., в тому числі ПДВ 52 160,10 грн.

- податкову накладну №1 від 10.07.2018 на загальну суму 327 715,80 грн., в тому числі ПДВ 54 619,30 грн.

Через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів позивач отримав квитанцію від 11.07.2018 до податкової накладної №2 від 20.06.2018, квитанцію від 12.07.2018 до податкової накладної №3 від 30.06.2018, квитанцію від 31.07.2018 до податкової накладної №1 від 10.07.2018, в яких містилась інформація про зупинення реєстрації вказаних податкових накладних відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України. В квитанціях зазначено, що обсяг постачання товару / послуги 49.41 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару / послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.п.2.1. п.2 Критеріїв ризикованості платника податку. Податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Позивач скористався своїм правом та направив на адресу ГУ ДФС у Запорізькій області повідомлення №1 від 30.07.2018 та №3 від 10.08.2018 про надання пояснень та копій документів щодо вищезазначених податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

До повідомлень позивачем надано пояснення та копії первинних документів на підтвердження господарських операцій, а також документи, що підтверджують наявність виробничих та трудових ресурсів платника податків на виконання вказаних господарських операцій.

Комісією відповідача 2, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення:

- №865946/42033824 від 31.07.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 20.06.2018;

- №865945/42033824 від 31.07.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 30.06.2018;

- №882028/42033824 від 14.08.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 10.07.2018.

За змістом вказаних рішень підставою для відмови в реєстрації є ненадання платником копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Позивач оскаржив вищезазначені рішення в адміністративному порядку, однак відповідно до рішень Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №25250/42033824/2 від 20.08.2018, №25249/42033824/2 від 20.08.2018, №26791/42033824/2 від 27.08.2018 скарги залишено без задоволення.

Не погодившись з вищевказаними рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог, надаючи оцінку аргументам сторін, викладеним у заявах по суті справи, оцінюючи надані сторонами докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010 (надалі - Порядок №1246).

Положеннями пункту 2 Порядку №1246 (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до абзацу 10 пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, крім іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання даної норми постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 було затверджено, крім іншого, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту Порядок зупинення реєстрації ПН/РК).

За змістом пунктів 5-7 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК (тут і в подальшому - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (пункт 5).

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6).

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7).

Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

21.03.2018 Міністерством фінансів України погоджено Критерії ризиковості платника податків, критерії ризиковості здійснення операцій, які розроблені ДФС України. Вказані Критерії викладені в листі ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, підпунктом 1.6 пункту 1 якого визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Пунктом 2 вказаного листа визначено, що податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій:

- обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

- відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі на дату складання такої податкової накладної/розрахунку коригування;

- відсутність на дату складання податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який реєструє податкову накладну на товар (пальне) із кодами УКТ ЗЕД згідно з пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу;

- розрахунок коригування складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до ДКПП - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, який поданий на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

З посиланням на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 по справі №822/1878/18, суд зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими посилання контролюючого органу на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку та на підпункт 2.1. пункту 2 Критеріїв ризикованості здійснення операцій, як на підставу зупинення реєстрації спірних податкових накладних з огляду на те, що вищезазначені Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій не є нормативно-правовими актами, оскільки не здійснена їх обов`язкова державна реєстрація у порядку, визначеному діючим законодавством.

Таким чином, відповідачами не доведено, а судом не встановлено наявності підстав для зупинення реєстрації складених позивачем податкових накладних.

Відповідно до пункту 21 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи письмових доказів, а саме квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, контролюючим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. При цьому суд звертає увагу, що конкретного переліку документів, які податковий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не вказано.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Вживання податковим органом загального посилання на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків, без уточнення відповідного змісту конкретного абзацу даного підпункту та того, які саме Критерії ризиковості платника податків маються на увазі, а також подальша пропозиція про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Вищезазначене відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, постанові від 14.05.2019 по справі №817/1356/18 тощо.

Судом встановлено, що позивачем подані до податкового органу повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо господарських операцій, реєстрацію податкових накладних по яким зупинено.

Разом з тим, комісія відповідача, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, незважаючи на надані пояснення та додані документи, що підтверджують наведені у поясненнях факти, прийняли рішення про відмову в реєстрації податкових накладних позивача в ЄРПН.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкової накладної, підставою для його прийняття комісією ГУ ДФС у Запорізькій області рішень про відмову в реєстрації спірних податкових накладних, було ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Разом з тим, в оскаржуваних рішеннях не зазначено жодних доводів щодо необхідності надання саме цих документів, не вказано які саме документи позивачу необхідно було надати для реєстрації податкової накладної, крім тих, які надавались ним, а також не наведено жодних обґрунтувань щодо неможливості прийняття рішення про реєстрації податкової накладної з урахуванням поданих позивачем документів.

Суд погоджується з доводами позивача, що надані ним документи та пояснення були достатніми для прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію в ЄРПН складених позивачем податкових накладних, а щодо необхідності подання саме тих документів, про які зазначено в оскаржуваних рішеннях, не наведено жодних обґрунтувань.

Суд звертає увагу, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

Таким чином, зважаючи на виконання платником податку обов`язку щодо підтвердження господарських операцій з ПрАТ Дніпропетровський хлібзавод №9 , а також на те, що запропонувавши подати підтверджуючі документи контролюючий орган не вказав їх конкретного переліку та, у подальшому, не обґрунтував неможливість розблокування реєстрації податкових накладних на підставі поданих позивачем документів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови в реєстрації податкових накладних №2 від 20.06.2018, №3 від 30.06.2018, №1 від 10.07.2018.

Зміст оскаржуваних рішень дає підстави стверджувати, що комісія відповідача, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясували специфіку проведеної господарської операції та не визначили документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарської операції з урахуванням їх змісту і обсягу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення прийняті необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення для їх прийняття, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, суд дійшов таких висновків.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Порядку №1246 визначено компетенцію Державної фіскальної служби України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України затверджено, крім іншого, Положення про Державну податкову службу України, відповідно до якого Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Державна податкова служба України зареєстрована 17.05.2019, не перебуває в процесі припинення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р Питання Державної податкової служби вирішено погодитися з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, повноваження Державної фіскальної служби України передані ДПС України, отже на даний час повноваження щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду здійснює ДПС України.

Враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, складених позивачем, та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні, складені позивачем, а саме: №2 від 20.06.2018, №3 від 30.06.2018, №1 від 10.07.2018.

Щодо строків звернення до суду з даним позовом, суд звертає увагу, що в ухвалі про відкриття провадження у справі від 05.02.2020 суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду та наявність підстав для задоволення заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження поданими до матеріалів справи письмовими доказами, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, в розмірі 5 763,00 грн.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 5 763,00 грн. підлягають стягненню солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області та Державної податкової служби України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295, п.3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області №865946/42033824 від 31.07.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 20.06.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області №865945/42033824 від 31.07.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 30.06.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області №882028/42033824 від 14.08.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 10.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 20.06.2018, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Спектр Гарант , датою її подання.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 30.06.2018, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Спектр Гарант , датою її подання.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 10.07.2018, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Спектр Гарант , датою її подання.

Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області та Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спектр Гарант судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 763,00 грн. (п`ять тисяч сімсот шістдесят три гривні 00 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

З урахуванням пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки, зокрема, строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Спектр Гарант , місцезнаходження: 69067, м.Запоріжжя, вул.Республіканська, буд.57, кв.26; код ЄДРПОУ 42033824)

Відповідач 1 - Державна податкова служба України, місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 43005393.

Відповідач 2 - Головне управління ДФС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146.

Повне судове рішення складено 04.06.2020.

Суддя М.О. Семененко