КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2020 року справа №320/2794/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій-профілакторій "Діброва" про стягнення податкового боргу,
Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій-профілакторій "Діброва", в якому позивач просить суд стягнути з рахунків у банках, що обслуговують ТОВ "Санаторій-профілакторій "Діброва" (ідентифікаційний код 36484852) - 864837,24 грн. в рахунок погашення податкового боргу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем утворилася заборгованість перед бюджетом за результатами нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій та пені, а також в результаті несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 864837,24 грн. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача вказаної заборгованості.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі №П/320/2794/20 без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.46-48) позов визнав, зазначивши, що скрутне економічне становище в країні, скорочення обсягів виробництва, значні коливання курсу валют та зменшення споживчої спроможності покупців негативно впливають на платоспроможність відповідача. Також відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що значну суму складає розмір кредиторської заборгованості підприємства, а саме у розмірі 663550,28 грн., для погашення якої вживаються всі необхідні заходи.
Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву просить затвердити графік розстрочки виконання податкового боргу у сумі 864837,24 грн. рівнозначними платежами на 36 місяців, по 24023,26 грн. сплати боргу щомісяця.
У відповіді на відзив на позовну заяву (а.с.53-54) позивач заперечував проти розстрочки виконання податкового боргу в сумі 864837,24 грн. рівнозначними платежами на 36 місяців, посилаючись на правову позицію Верховного Суду України у постанові від 01.02.2018 №805/1779/15-а. Позивач вказав, що відповідачем не надано доказів наявності загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення податкового боргу внаслідок застосування режиму розстрочення. Також відповідач послався на ч. 5 ст. 378 КАС України, відповідно до якої відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій-профілакторій "Діброва" (ідентифікаційний код 36484852) є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку 05.05.2009, номер запису 1 353 102 0000 003615, що підтверджується відомостями, наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У відповідача утворився податковий борг перед бюджетом за результатами нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій та пені, а також в результаті несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань з податку на додану вартість.
Судом встановлено, що відповідач перебуває на податковому обліку з 06.05.2009 у Білоцерківському управлінні Головного управління ДПС у Київській області, як платник податків та інших обов`язкових зборів за № 1026034108.
19.08.2019 відповідач подав до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2019 року, задекларувавши в рядку 18 податкової декларації Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету) суму 331076,00 грн. (а.с.10).
19.09.2019 відповідач подав до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2019 року, задекларувавши в рядку 18 податкової декларації Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету) суму 175098,00 грн. (а.с.11).
21.10.2019 відповідач подав до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2019 року, задекларувавши в рядку 18 податкової декларації Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету) суму 86532,00 грн. (а.с.12).
19.11.2019 відповідач подав до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2019 року, задекларувавши в рядку 18 податкової декларації Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету) суму 71992,00 грн. (а.с.10).
Таким чином, відповідачем було визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті за липень 2019 року - 331076,00 грн.; за серпень 2019 року - 175098,00 грн.; за вересень 2019 року - 86532,00 грн.; за жовтень 2019 року - 71992,00 грн.
Крім того, 16.09.2019 контролюючим органом було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, ТОВ Санаторій-профілакторій Діброва за звітний (податковий) період - за січень - червень 2019 року.
За результатами перевірки було складено Акт №97/50-04/36484852 (а.с.14-16).
Актом перевірки було встановлено: порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов`язання, чим порушено вимоги пункту 203.2 статті 203, пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.
10.10.2019 контролюючим органом на підставі акту перевірки №97/50-04/36484852 від 16.09.2019 було прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ш № 0183845004, згідно якого відповідачу було визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 330301,83 грн. (а.с.18).
Вищевказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 12.10.2019, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0911710034675) (а.с.18, зворотній бік).
Доказів оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення не надано.
Оскільки в добровільному порядку відповідачем сума вказаної заборгованості не погашена, на виконання вимог статті 59 ПК України, контролюючим органом на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 28.11.2019 №304636-50, яка отримана останнім 28.11.2019, про що свідчить особистий підпис представника відповідача на корінці податкової вимоги (а.с.22).
Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги від 28.11.2019 №304636-50 не надано.
Відповідно до розрахунку податкового боргу з податку на додану вартість ТОВ Санаторій-профілакторій Діброва , відповідач має податковий борг в сумі 864837,24 грн. (а.с.7).
При цьому, згідно з розрахунком боргу з ПДВ по ТОВ Санаторій-профілакторій Діброва , податковий борг з ПДВ в сумі 864837,24 грн. складається з: 331076,00 грн. - на підставі податкової декларації з ПДВ від 20.08.2019 (термін сплати 30.08.2019); 175098,00 грн. - на підставі податкової декларації з ПДВ від 19.09.2019 (термін сплати 30.09.2019); 3303301,83 грн. - на підставі податкового повідомлення рішення №0183845004 від 10.10.2019; 350,04 грн. - нарахована 30.10.2019 пеня у зв`язку із несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов`язань; 86532,00 грн. - на підставі податкової декларації з ПДВ від 21.10.2019 (термін сплати 30.10.2019); 141,10 грн. - нарахована 04.11.2019 пеня у зв`язку із несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов`язань; 222,95 грн. - нарахована 12.11.2019 пеня у зв`язку із несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов`язань;135,89 грн. - нарахована 13.11.2019 пеня у зв`язку із несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов`язань; 280,27 грн. - нарахована 19.11.2019 пеня у зв`язку із несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов`язань; 294,29 грн. - нарахована 29.11.2019 пеня у зв`язку із несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов`язань; 71992,00 грн. - на підставі податкової декларації з ПДВ від 20.11.2019 (термін сплати 30.11.2019). З них самостійно сплачено 131587,13 грн. (а.с.7).
У зв`язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку податкового боргу у розмірі 864837,24 грн., позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з приписами підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Статтею 49 Податкового кодексу України визначено порядок подання податкової декларації до податкового органу.
Так, пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 202.1 статті 202 ПК України передбачено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
Відповідно до пункту 203.1 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з пунктом 203.2 статті 203 ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту "е" пункту 176.1 статті 176 Податкового Кодексу України платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Отже, у випадку визначення податкового (грошового) зобов`язання органом ДПС граничним днем сплати буде десятий календарний день, що настає за днем отримання платником відповідного податкового повідомлення-рішення.
Отже, самостійно нараховані відповідачем суми податкового зобов`язання, а також грошове зобов`язання, визначене в податковому повідомленні-рішенні, яке не було оскаржено в установленому законом порядку, є узгодженими податковими зобов`язаннями, які у зв`язку із несплатою у встановлені терміни перетворюються у податковий борг.
Згідно з п. 58.1 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Згідно з довідкою позивача про наявний податковий борг з податків і зборів, збір за якими контролюються Головним управлінням ДПС у Київській області ТОВ Санаторій-профілакторій Діброва станом на 17.03.2020 має податковий борг в розмірі 864837,24 грн. (а.с.8).
Як вбачається з інтегрованої картки платника податків з податку на додану вартість ТОВ Санаторій-профілакторій Діброва , податковий борг у розмірі 864837,24 грн. складається з:
- 331076,00 грн. - на підставі податкової декларації з ПДВ від 20.08.2019 (термін сплати 30.08.2019);
- 175098,00 грн. - на підставі податкової декларації з ПДВ від 19.09.2019 (термін сплати 30.09.2019);
- 330301,83 грн. - на підставі податкового повідомлення рішення №0183845004 від 10.10.2019;
- 350,04 грн. - нарахована 30.10.2019 пеня у зв`язку із несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов`язань;
- 86532,00 грн. - на підставі податкової декларації з ПДВ від 21.10.2019 (термін сплати 30.10.2019);
- 141,10 грн. - нарахована 04.11.2019 пеня у зв`язку із несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов`язань;
- 222,95 грн. - нарахована 12.11.2019 пеня у зв`язку із несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов`язань;
- 135,89 грн. - нарахована 13.11.2019 пеня у зв`язку із несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов`язань;
- 280,27 грн. - нарахована 19.11.2019 пеня у зв`язку із несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов`язань;
- 294,29 грн. - нарахована 29.11.2019 пеня у зв`язку із несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов`язань;
- 71992,00 грн. - на підставі податкової декларації з ПДВ від 20.11.2019 (термін сплати 30.11.2019).
З них самостійно сплачено відповідачем 131587,13 грн. (а.с.23-35).
Відповідно до пп.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України передбачено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Згідно з пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України що пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
За змістом пункту 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Відповідно до розділу 7 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, нарахування пені розпочинається: після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня: 1) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного Податковим кодексом України; 2) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Податковим кодексом України; у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у даному випадку нарахування пені мало бути розпочато після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного Податковим кодексом України.
Так, згідно з розрахунком пені, обчисленої на виявлені органом ДПС суми податкових зобов`язань з ПДВ по ТОВ "Санаторій-профілакторій Діброва , пеня в сумі 1424,54 грн. відповідачу нарахована на підставі наступних податкових декларацій:
30.10.2019 - нараховано пені в сумі 350,04 грн. за період з 29.09.2019 по 30.10.2019 на підставі податкової декларації з ПДВ від 20.06.2019;
04.11.2019 - нараховано пені в сумі 141,10 грн. за період з 29.10.2019 по 04.11.2019 на підставі податкової декларації з ПДВ від 22.07.2019;
12.11.2019 - нараховано пені в сумі 222,95 грн. за період з 29.10.2019 по 12.11.2019 на підставі податкової декларації з ПДВ від 22.07.2019;
13.11.2019 - нараховано пені в сумі 135,89 грн. за період з 29.10.2019 по 13.11.2019 на підставі податкової декларації з ПДВ від 22.07.2019;
19.11.2019 - нараховано пені в сумі 280,27 грн. за період з 29.10.2019 по 19.11.2019 на підставі податкової декларації з ПДВ від 22.07.2019;
29.11.2019 - нараховано пені в сумі 291,07 грн. за період з 29.10.2019 по 29.11.2019 на підставі податкової декларації з ПДВ від 22.07.2019;
29.11.2019 - нараховано пені в сумі 3,22 грн. за період з 29.11.2019 по 29.11.2019 на підставі податкової декларації з ПДВ від 20.08.2019 (а.с. 57).
Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість, що підлягає стягненню, становить 864837,24 грн.
Суд зазначає, що грошові зобов`язання, визначені як платником податків, так і контролюючим органом, відповідачем сплачені частково, лише в сумі 131587,13 грн., що підтверджується відсутністю в матеріалах справи доказів зворотного та визнається відповідачем.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Позивачем було виставлено податкову вимогу відповідачеві форми Ю від 28.11.2018 за №304636-50 на суму 7069,88 грн., яка була направлена на адресу відповідача та отримана останнім. Доказів оскарження вищевказаної податкової вимоги матеріали справи також не містять.
Відповідно до вимог підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Згідно з вимогами пункту 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач позов визнав повністю.
Згідно з ст.189 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Отже, оскільки, позивачем надано до суду документи, які підтверджують несплачену відповідачем суму податкового боргу, а відповідач позов визнав, не надав суду доказів погашення вищевказаної суми податкового боргу у повному обсязі, тому суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Щодо клопотання відповідача про затвердження графіку розстрочки виконання податкового боргу у сумі 864837,24 грн. рівнозначними платежами на 36 місяців, по 24023,26 грн. сплати боргу щомісяця, суд зазначає, що таке клопотання заявлено передчасно.
Згідно з частинами 1, 2, 3, 5 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Передбачені правила щодо відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовуються судом на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Відтак, заявлене відповідачем клопотання про затвердження графіку розстрочки виконання податкового боргу у сумі 864837,24 грн. заявлене передчасно, тому у його задоволенні на час розгляду справи по суті належить відмовити. При цьому відповідач не позбавлений можливості заявити його повторно після набрання законної сили судовим рішенням.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій-профілакторій "Діброва" (ідентифікаційний код 36484852, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вулиця Лісова, будинок 2-Б) 864837,24 грн. (вісімсот шістдесят чотири тисячі вісімсот тридцять сім грн. 24 коп.) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з пунктом 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цим рішенням, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Рішення суду складено у повному обсязі 29.05.2020.
Суддя Кушнова А.О.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2020 |
Оприлюднено | 12.06.2020 |
Номер документу | 89717067 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Кушнова А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні