Рішення

від 29.05.2020 по справі 522/14180/16-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/14180/16-ц

Провадженння 2/522/1659/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 р. Приморський районний суд міста Одеси

у складі: головуючого судді Домусчі Л.В.

при секретарі Вадуцкої В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Налтекс про стягнення коменсації за порушення авторського права на оригінальну назву літературного твору ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 02.08.2016 року звернулась ОСОБА_1 із позовом, пред`явленим до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю Налтекс (далі відповідач 2) про стягнення компенсації за порушення авторського права на оригінальну назву літературного твору ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що у січні 1979 році Позивач створила літературний твір під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 . У 1980 році на основі літературного твору, Позивачем було створено сценарій мультиплікаційного фільму під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вперше твір з оригінальною назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 було оприлюднено в анімаційному фільмі, з однойменною назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 (укр.), а у 1989 році було оприлюднено твір ІНФОРМАЦІЯ_7 українською та російською мовами. Дані анімаційні фільми були створені на кіностудії КИЇВНАУКФІЛЬМ . Дані обставини є загальновідомими та не потребують додаткового доказування.

Позивач зазначає, що відповідно до чинного на час створення анімаційного фільму законодавства (ст. 483 ЦК УРСР) авторське право на кінофільм належало підприємству, яке здійснило зйомку, а авторові сценарію, художнику постановникові та авторам інших творів, які увійшли складовою частиною у фільм, належало авторське право кожному на свій твір. Таким чином, авторські (майнові) права на фільм належать кіностудії Укранімафільм (правонаступник кіностудії Київнаукфільм , а Позивачу належать авторські немайнові та ВИКЛЮЧНІ майнові права на літературний твір та його оригінальну назву ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач, користуючись своїм правом на реєстрацію авторського права, зареєстрував свої авторські права у Державному департаменті інтелектуальної власності і отримав свідоцтво від 11.05.2004 року НОМЕР_6 про державну реєстрацію авторського права на літературний твір ІНФОРМАЦІЯ_1. Також, 07.04.2014 року Позивач отримав свідоцтво № НОМЕР_1 про реєстрацію авторського права на твір ІНФОРМАЦІЯ_1 . Назва літературного твору, створеного ОСОБА_1 є оригінальною, може використовуватись самостійно, а тому розглядається як твір та охороняється відповідно до ст. 9 Закону України Про авторське право і суміжні права . Самостійними об`єктами, які підлягають правовій охороні авторським правом є ОРИГІНАЛЬНА назва літературного твору ІНФОРМАЦІЯ_1 та ім`я головного персонажа. Представник позивача підкреслює, що літературний твір ІНФОРМАЦІЯ_1 та його індивідуальна фантазійна назва є відомими творами в України - даний факт є загальновідомим, що неодноразово визнавалося судами та не потребує додаткового доказування.

Позивачу стало відомо, що Відповідачі, допустили неправомірне використання оригінальної назви твору ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом відтворення вказаної назви на етикетці (на упакуванні) печива ІНФОРМАЦІЯ_1. Так протягом січня - квітня 2016 року зафіксовано 7 фактів продажу контрафактної продукції в магазинах ІНФОРМАЦІЯ_3 , що знаходяться за адресами АДРЕСА_1 , та в АДРЕСА_2 , в яких здійснює свою підприємницьку діяльність Фізична особа-підприємець ОСОБА_2

На етикетці (упакуванні) Товарів, що були придбані представником Позивача в магазинах ІНФОРМАЦІЯ_8 , в яких здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_2 , зазначена наступна інформація: Виробник ТОВ Налтекс , 13133, Житомирська обл., Любарський р-н., с. Ст.Любар, вул. Кантемирівська, 1, отже на думку позивача ТОВ НАЛТЕКС`здійснюється порушення виключних авторських прав шляхом виробництва товарів, а саме печива під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі виявленого порушення представником Правовласника був направлений лист Відповідачу ФОП ОСОБА_2 щодо припинення порушення та мирового врегулювання спору від 06.05.2016 року з відповідними додатками. Позивачем було отримано відповідь та повідомлено, що у чеках не зазначено хто саме здійснює підприємницьку діяльність в магазині ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому стверджувати, що це саме ФОП ОСОБА_2 не має жодних підстав. В підтвердження того, що в універсами ІНФОРМАЦІЯ_8 здійснює свою підприємницьку діяльність саме ФОП ОСОБА_2 , надано товарні чеки від 08.04.2014 року та 18.11.2014 року в яких зазначено, що в універсамах ІНФОРМАЦІЯ_3 розповсюдження товарів здійснюється саме Відповідачем 1. Також надано накладну кур`єрського сервісу АЯ в„– 471571 згідно якої кореспонденцію в універсами ІНФОРМАЦІЯ_3 приймає саме ФОП ОСОБА_2 та фото куточка споживача з універсаму ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також представник правовласника звернувся з аналогічним листом щодо припинення порушення та мирового врегулювання спору до ТОВ Налтекс , проте жодної відповіді від них не отримали, що і стало підставою для звернення до суду із зазначеною позовною заявою.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05.08.2016 року (с. ОСОБА_4 ) провадження по справі відкрито.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28.10.2016 року (с. ОСОБА_4 ) по справі призначено судову експертизу за експертною спеціальністю Економічні дослідження у сфері інтелектуальної власності .

03.01.2017 року до суду надійшли матеріали цивільної справи разом із висновком експерта №52і від 27.12.2016 року (т.2, а.с.6-18), відповідно якого зазначено наступне. Дохід (упущена вигода), яку б правовласник літературного твору ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 могла б реально одержати за звичайних обставин якби його право не було порушено в результаті незаконного використання (відтворення, пропонування до продажу в результаті незаконного використання літературного твору і імені персонажу ІНФОРМАЦІЯ_1 , як літературної назви на коробках печива під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 за надання права на відтворення (використання) словесного позначення (оригінальної назви твору) ІНФОРМАЦІЯ_1 для маркування товару (печива), що виготовляється ТОВ Налтекс складає 120000,00 грн.

Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2017 року у зв`язку з звільненням з посади судді ОСОБА_4 справа надійшла в провадження судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_6.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21.09.2017 року справу прийнято до свого провадження суддею ОСОБА_6.

У судовому засіданні 07.08.2019 року представником ТОВ НАЛТЕКС - Бондаревим Р.В. надано заперечення проти позову від 18.05.2018 року. (т. 2 а.с.177-204).

В обґрунтування заперечень зазначено, що позивачем не доведено факт виробництва та реалізації товару під маркування ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачами, позивачем на підтвердження придбання товару з маркуванням ІНФОРМАЦІЯ_1 надано саме службові квитанції, що не є розрахунковими документами в розрізі Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та Наказу МінФін України від 21.06.2016 року №13 Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) . Отже, вказані квитанції не відповідають вимозі належності та достовірності. Так само за змістом службових квитанцій не зазначено суб`єкта господарювання, що здійснював продаж вказаної продукції.

Доводи Позивача про те, що в універсамі ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснює свою підприємницьку діяльність Відповідач 1 з посиланням на товарні чеки від 08.04.2014 року не можуть братися до уваги, оскільки такий товарний чек було видано поза періодом, протягом якого за твердженням Позивача здійснювалось порушення (січень-квітень 2016 року). Посилання на те, що саме Відповідачем приймалась кореспонденція за вказаними адресами не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки підписи про отримання поштового відправлення не відповідають підпису Відповідача, відсутні інші реквізити отримувача, окрім підпису, отже неможливо встановити особу, що отримала кореспонденцію. Посилання на фото куточка споживача з універсаму ІНФОРМАЦІЯ_3 самі по собі не можуть підтвердити факт здійснення господарської діяльності Відповідачем 1, оскільки саме по собі фото не дає відомості щодо місця та часу фіксації куточка, а відтак не може свідчити про дії Відповідача щодо реалізації контрафактної продукції. Так само Відповідач 2 не виробляв і не реалізовував печиво з маркуванням ІНФОРМАЦІЯ_1 . Первинних бухгалтерських, товарно-транспортних чи інших належних та допустимих документів на підтвердження факту виробництва вказаного печива Відповідачем-2 Позивачем не надано. Про виробництво та продаж в зазначений період товару з маркуванням ІНФОРМАЦІЯ_1 не може свідчити фото тари (коробу) невідомого походження, зроблене в невідомому місці в невідомий час.

Також представник зазначив, що наявні в матеріалах справи докази щодо оригінальності назви твору ІНФОРМАЦІЯ_1 , які подані Позивачем, є неналежними та суперечливими. За відсутності результатів експертизи, призначеної у цій справи ухвалою суду, відсутні правові підстави вважати назву твору ІНФОРМАЦІЯ_1 оригінальною.

Щодо розміщення слова ІНФОРМАЦІЯ_1 на етикетці як відтворення, представник зазначив, що твір з назвами ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , їх сценарії не використовувалися відповідачами як в цілому, так і в частині. Саме по собі нанесення слова ІНФОРМАЦІЯ_4 на етикетках та маркуванні поза контекстом творів чи персонажу по відношенню до іншого продукту (товару) не може вважатися відтворенням частини твору, особливо враховуючи те, що слова ІНФОРМАЦІЯ_4 є похідним від імені ІНФОРМАЦІЯ_11 і застосовувалось в мовленні задовго до створення творів ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та їх сценаріїв. Отже, нанесення на маркування неоригінального загальновживаного слова ІНФОРМАЦІЯ_1 поза контекстом творів та персонажу не можна вважати відтворенням імені персонажу ІНФОРМАЦІЯ_1 .

17.10.2018 року до суду надано відповіді представника позивача на відзиви відповідачів ФОП - ОСОБА_2 (т.2 а.с.214-239) та ТОВ НАЛТЕКС (т.3 а.с.1-33).

На підставі Рішення Вищої ради правосуддя від 27 грудня 2018 року № 4049/0/15-18 про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Приморського районного суду міста Одеси у зв`язку з поданням заяви про відставку, з метою забезпечення дотримання прав та законних інтересів сторін по справі, а також дотримання розумних строків розгляду справи, та на підставі службової записки помічника судді ОСОБА_6 - Сребняк І. А. здійснено повторний авто розподіл справи.

У порядку повторного авторозподілу справа надійшла до провадження Домусчі Л .В . 07.02.2019 року та ухвалою суду від 27.02.2019 року була прийнята до провадження та призначена до розгляду в підготовчому засіданні на 06.05.2019 року.

Розгляд справи 06.05.2019 року був відкладений на 24.06.2019 року у зв`язку з неявкою відповідача ФОП ОСОБА_2 ..

У підготовче судове засідання 24.06.2019 року з`явились представник позивача, який позов підтримував. Представники відповідачів також з`явились, позов не визнавали. Жодних, нерозглянутих судом, клопотань з боку сторін по справі суду не заявлені.

Ухвалою суду від 24.06.2020 року закрито підготовче засідання по цивільній та призначено до судового розгляду по суті на 10.10.2019 року.

У судове засідання 10.10.2019 року з`явились представник позивача ОСОБА_9 , представник відповідача Бондарев Р.В. , представник відповідача ОСОБА_11 . В судовому засіданні було допитано експерта ОСОБА_20., яка підтримала складений висновок в повному обсязі. Представник позивача надав пояснення та підтримав позовну заяву у повному обсязі, просив задовольнити її. Представники відповідача підтримали подані відзиви проти позову та просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

По справі було оголошено перерву до 10.12.2019 року.

У судове засідання 10.12.2019р. з`явились представник позивача ОСОБА_9 , представник відповідача Бондарев Р.В. , представник відповідача ОСОБА_21 , які зазначили, що додаткових пояснень не має, суд оглядав матеріали справи та оголосив перерву до 26.02.2020р.

У судове засідання 26.02.2020 року з`явився представник відповідача, розгляд справи було відкладено на 30.04.2020 року у зв`язку з клопотанням представника відповідача ОСОБА_11 про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 30.04.2020 року сторони по справі не з`явились. З урахування клопотання представника ТОВ НАЛТЕКС (посиланням на карантинні заходи) про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантином, по справі оголошено перерву на 29.05.2020 року.

У судове засідання 29.05.2020 року з`явились представник позивача ОСОБА_9 , представник відповідача Бондарев Р.В. , представник відповідача ОСОБА_11 ..

Представники сторін підтримали свої пояснення та правові позиції, висловлені у минулих судових засіданнях, та викладені у заявах по суті справи. Представник позивача просив стягнути із відповідачів грошову компенсацію за неправомірне використання оригінальної назви твору ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом відтворення вказаної назви на етикетці (на упакуванні) печива ІНФОРМАЦІЯ_1, придбаного в магазинах ІНФОРМАЦІЯ_3 , що знаходяться за адресами АДРЕСА_1 , та в АДРЕСА_2 , в яких здійснює свою підприємницьку діяльність Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , та виробником якого є ТОВ Налтекс .

Представники відповідачів заперечували проти вимог, просили відмовити, посилаючись на їх недоведеність. Представник ОСОБА_2 посилався не та, що позивачем не надано належних доказів того, що відповідачка є кінцевим беніфіціаром магазинах ІНФОРМАЦІЯ_8 , та з наданих позивачем відеозаписів не вбачається, що саме вона продавала товар із найменуванням ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник ТОВ Налтекс просив відмовити у позові за його недоведеність, посилаючись на те, що саме по собі нанесення слова ІНФОРМАЦІЯ_4 на етикетках та маркуванні поза контекстом творів чи персонажу по відношенню до іншого продукту (товару) не може вважатися відтворенням частини твору, особливо враховуючи те, що слова ІНФОРМАЦІЯ_4 є похідним від імені ІНФОРМАЦІЯ_11 і застосовувалось в мовленні задовго до створення творів ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та їх сценаріїв. Заперечував проти наданого експертного висновку та вважає, що останній не є належним доказом по справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, що були присутні в судових засіданнях, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у січні 1979 році Позивач створила літературний твір під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 . У 1980 році на основі літературного твору, Позивачем було створено сценарій мультиплікаційного фільму під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вперше твір з оригінальною назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 було оприлюднено в анімаційному фільмі, з однойменною назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 (укр.), а у 1989 році було оприлюднено твір ІНФОРМАЦІЯ_7 українською та російською мовами. Дані анімаційні фільми були створені на кіностудії КИЇВНАУКФІЛЬМ , що підтверджується листом Української кіностудії анімаційних фільмів від 30.09.2003 року №146 (т. 1 а.с.12-13).

Автором сценарію в титрах зазначених анімаційних фільмів вказано Позивача . Даний факт є загальновідомим та не потребує додаткового доказування. Також, Позивач зареєструвала авторське право на літературний твір ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про державну реєстрацію авторського права на твір від 11.05.2004 року № 9967) та літературний твір ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про державну реєстрацію авторського права на твір від 07.04.2014 року № 54433) (т.1, а.с.14-16).

Відповідно звіту про науково-дослідну роботу з вивчення специфіки іменування літературного персонажу ІНФОРМАЦІЯ_1 (за авторством ОСОБА_1 ) та його можливих похідних варіацій у російській та українських мовах) від 18.02.2014 року надано наступні висновки: В академічних словникових джерелах не зафіксовано жодних похідних варіацій імені літературного персонажу ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також скорочень, здрібніло-пестливих, розмовно-побутових, дружно-фамільярних, неважливих і діалектичних варіацій імені ІНФОРМАЦІЯ_1 (або ІНФОРМАЦІЯ_4 російською мовою) в російській та українських мовах. Відповідно до результатів дослідження наукових джерел, існування імені літературного персонажу або власної назви ІНФОРМАЦІЯ_1 (або ІНФОРМАЦІЯ_4 російською мовою) серед відомих літературних-художніх текстів не підтверджено. Згідно офіційної наукової ономастичної систематизації літературних персонажів, власне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_4 (або ІНФОРМАЦІЯ_4 російською мовою) класифікується як новостворене словесне утворення, яке вважається неповторним власним іменем, що сформувалося внаслідок свідомої творчої діяльності автора ОСОБА_1 . Відомі обставини створення літературного персонажу ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до авторського задуму слід вважати додатковим підтвердженням оригінальності номінації ІНФОРМАЦІЯ_1 (або ІНФОРМАЦІЯ_4 російською мовою), що також виключає можливість існування альтернативних варіантів походження цього власного імені, номінації або його номінативних прототипів у інших мовах системах і відомих художніх текстах. (т. 1 а.с.32-46).

Згідно копії висновку експертизи №934 експертизи об`єктів інтелектуальної власності Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз у цивільній справі №569/23223/13-ц частина літературного твору ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме назва твору й ім`я однойменного з нею головного героя які можуть використовуватися самостійно, є результатом творчої праці ОСОБА_1 згідно з відомостями, зазначеними у матеріалах справи. Позначення ІНФОРМАЦІЯ_10 на упаковці з тістечками, що виставляються на публічний показ і для продажу ТОВ ЕКСПАНСІЯ в торговому закладі FOZZY в м. Рівне є відтворенням частини літературного твору ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка може використовуватися самостійно (назва твору і ім`я однойменного з нею головного героя), авторське право на який зареєстровано за ОСОБА_1 (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_3 ) та охороняється з дати створення твору (січня 1979 року) (т. 1 а.с.47-58).

Відповідно висновку експерта Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності №24/14 за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у господарській справі №918/2018/13 від 24.04.2014 року назва літературного твору ІНФОРМАЦІЯ_1 є оригінальною, тобто є результатом творчої праці автора, та може використовуватись самостійно (т. 1 а.с.59-68).

Згідно висновку експерта №69/14 за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у цивільній справі №569/3649/14-ц від 15.07.2014 року ім`я персонажу ІНФОРМАЦІЯ_1 є результатом творчої діяльності автора ОСОБА_1 (є оригінальною назвою); назва твору ІНФОРМАЦІЯ_1 оригінальною, тобто результатом творчої діяльності його автора - ОСОБА_18 , згідно з відомостями зазначеними в матеріалах справи.; у позначені на етикетці печива, яке міститься у матеріалах справи зі штрих кодом 2222100003301 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), відтворено частину (назву) твору ОСОБА_1 під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка може використовуватись самостійно (т.1 а.с.69-87).

Позивач посилається на той факт, що Відповідач ТОВ Налтекс відтворив оригінальну назву літературного твору, виготовив та розповсюдив без дозволу позивача контрафактну продукцію - печиво під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 в магазинах ІНФОРМАЦІЯ_3 , що знаходяться за адресами АДРЕСА_1 , та в АДРЕСА_2 , однак позивач не надавала згоди відповідачу на виготовлення і розповсюдження товару під такою назвою.

Факт виготовлення і розповсюдження вказаного товару печива під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується, відео фіксацією порушення авторського права за 28.01.2016р. з якого вбачається щодо придбання печива в коробці на якій є маркування виробника ТОВ НАЛТЕКС -а.с.190 та фіскальними чеком в підтвердження його покупки (т.1 а.с.175-192).

У рамках даної цивільної справи було проведено судову експертизу та згідно висновку експерта №52і від 27.12.2016 року, дохід (упущена вигода), яку б правовласник літературного твору ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 могла б реально одержати за звичайних обставин якби його право не було порушено в результаті незаконного використання (відтворення, пропонування до продажу в результаті незаконного використання літературного твору і імені персонажу ІНФОРМАЦІЯ_1 , як літературної назви на коробках печива під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 за надання права на відтворення (використання) словесного позначення (оригінальної назви твору) ІНФОРМАЦІЯ_1 для маркування товару (печива), що виготовляється ТОВ Налтекс складає 120000,00 грн. (т.2, а.с.17).

Проведена експертиза відповідає роз`ясненням, викладеним в п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду № 5 від 12 червня 2009 року: проведена на підставі ухвали суду відповідною судово-експертною установою (ст. ст. 143, 144 ЦПК України), а тому відповідно положень ст.ст.77-80 ЦПК України ( в редакції на час вирішення справи по суті) є належним і допустимим доказом у цій справі, оцінку якому надано судами у відповідності із ст.89 ЦПК України.

Вирішуючи спір суд виходить із наступного.

Частиною 1 ст. 41 Конституції України передбачено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 54 Конституції України, громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв`язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Конституції України, кожен громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про авторське право і суміжні права контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - це примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб`єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема, з країн, в яких ці товари, фонограми і відеограми ніколи не охоронялись або перестали охоронятися.

Статтями 435, 437 ЦК України та статтею 11 Закону України Про авторське право і суміжні права визначено, що первинним суб`єктом авторського права є автор твору, а авторське право виникає з моменту створення твору.

Згідно із статтею 9 Закону України Про авторське право і суміжні права частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.

За змістом статей 440, 441 ЦК України, статті 15 Закону України Про авторське право і суміжні права до майнових прав автора належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами, а саме дозволяти або забороняти, зокрема, розповсюдження творів шляхом продажу, відчуження іншим способом, а також подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором.

Відповідно до статті 50 Закону України Про авторське право і суміжні права порушенням авторського права, що дає підстави для судового захисту, є: вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14, 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39-41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42, 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Відповідно до пункту б статті 50 Закону України Про авторське право і суміжні права розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп`ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту. Особа, яка розповсюджує об`єкти авторського права і (або) суміжних прав без дозволу суб`єкта такого права, несе відповідальність за порушення виключних прав на цей твір і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договорами з третіми особами (пункт 44 Постанови № 5).

Національним стандартом № 4 Оцінка майнових прав інтелектуальної власності , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року №1185, визначено, що контрафактна продукція - це продукція або примірник, які випускаються, відтворюються, публікуються, розповсюджуються, реалізуються тощо з порушенням майнових прав інтелектуальної власності.

Використання твору без дозволу суб`єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом а статті 50 Закону України Про авторське право і суміжні права , за яке згідно з пунктом г частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

У той же час право суб`єкта авторського права, передбачене пунктом г частини першої статті 52 Закону подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій, як альтернативні способи захисту своїх прав відповідають праву суду, передбаченому пунктом г частини другої цієї ж статті винести рішення про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат замість відшкодування збитків або стягнення доходу;

Таким чином, стягнення компенсації хоча і є самостійним способом захисту авторського права, однак за своєю суттю воно фактично замінює право на стягнення доходу, отриманого порушником, або на відшкодування збитків і має бути співмірним.

У пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 2010 № 5 Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав (далі - Постанова № 5) роз`яснено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому порушником авторських і (або) суміжних прав можуть бути будь-які учасники цивільних відносин, що визначені в статті 2 ЦК України, які своїми діями (бездіяльністю) порушують особисті немайнові і (або) майнові права суб`єктів авторських прав і (або) суміжних прав.

У зв`язку з цим суду слід виходити з того, що майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом, умов: факту протиправної поведінки особи (наприклад, вчинення дій, передбачених статтями 50 та 52 Закону Про авторське право і суміжні права ); шкоди, завданої суб`єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв`язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди.

Позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою і діями відповідача. При цьому суду слід виходити із наявності матеріально-правової презумпції авторства (частина перша статті 435 ЦК України, стаття 11 Закону України Про авторське право і суміжні права ). Зокрема, первинним суб`єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.

Твердження відповідачів про те, що застосоване на упаковці печива слово "ІНФОРМАЦІЯ_1" було похідним від імені "ІНФОРМАЦІЯ_11", а не оригінальною назвою автора, а тому вимоги Закону України "Про авторське право і суміжні права" ним не порушувалися, є необґрунтованим та не спростованими належними доказами.

Відповідач, який заперечує проти позову, зобов`язаний довести виконання вимог Закону України Про авторське право і суміжні права при використанні ним об`єкту авторського права і (або) суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614 та 1166 ЦК України).

Відповідно до пункту г частини першої статті 52 Закону України Про авторське право і суміжні права суб`єкт авторського права і (або) суміжних прав має право вимагати виплату компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

За викладених обставин, на підставі наданих позивачем та належним чином оцінених доказів, суд приходить до висновку про те, що назва твору " ІНФОРМАЦІЯ_1 " є самостійним об`єктом відповідно до положень ст. 8 Закону України Про авторське право і суміжні права , що підлягає правовій охороні.

Судом встановлено, що позивачем не надано дозволу ТОВ Налтекс на відтворення імені головного персонажа ІНФОРМАЦІЯ_1 , оригінальної назви літературного твору ІНФОРМАЦІЯ_1 та реалізацію товару з такою назвою, а відповідачем це не спростовано. Таким чином, із огляду на викладене суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , пред`явлених до ТОВ Налтекс .

В обґрунтування позову позивач посилається про фіксацію 7 фактів порушення її прав шляхом продажу товару в магазині, а саме: 19 січня 2016р, 28 січня 2016р, 04 березня 2016р., 10 березня 2016р, 21 квітня 2016р., 27 квітня 2016р. про що надала службові квитанції .

Проте з боку позивача не надано достеменних та належних доказів на порушення її прав із боку відповідачки ФОП ОСОБА_2 , суд вбачає, що саме здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з порушенням авторського права позивачки, яке відбулось у січні-квітні 2016 року при покупці печива в магазині ІНФОРМАЦІЯ_3 , а отже і підстав для стягнення з останньої компенсації на користь позивача не вбачається.

При цьому суд погоджується з доводами відповідачів про те, що службові квитанції, що не є розрахунковими документами в розрізі Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та Наказу МінФін України від 21.06.2016 року №13 Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) . Отже, вказані квитанції не відповідають вимозі належності та достовірності. Так само за змістом службових квитанцій не зазначено суб`єкта господарювання, що здійснював продаж вказаної продукції.

Крім того при сплаті за печиво за допомогою термінала, в матеріалах справи відсутні належні докази щодо перерахування коштів саме на ОСОБА_2 зазначене також підтверджується і відповіддю ФОП ОСОБА_2 від 12.05.2016р. представнику позивача (а.с.205 т.1).

Попре зазначеного суд вважає можливим стягнути компенсацію за порушення авторських прав, оскільки як вбачається з матеріалів справи та оглянутого в судовому засіданні відеодиску з файлом за 28.01.2016р. покупцем було придбано печиво в коробці на якій було зазначено виробника печива -ТОВ НАЛТЕКС з усіма відповідними реквізитами. Інші закупки не підтверджують належними доказами такого виробника.

Задовольняючи частково вимоги ОСОБА_1 , проявленні до ТОВ Налтекс , суд виходить із того, що при визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов`язаний у встановлених пунктом г цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Відповідно до пункту 42 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04червня 2010 року № 5 Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб`єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: 1) факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; 2) об`єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об`єкта авторського права і (або) суміжних прав; 3) тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об`єктів); 4) розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; 5) кількість осіб, право яких порушено; 6) наміри відповідача; 7) можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.

При цьому необхідно враховувати загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею 3 ЦК України, зокрема справедливість, добросовісність та розумність. Розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50 000 мінімальних заробітних плат, які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.

Станом на 29.05.2020 року розмір мінімальної заробітної плати становить 4 723 грн.. Отже, виходячи із засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку про стягнення з ТОВ Налтекс на користь позивача компенсації за порушення авторського права на оригінальну назву літературного твору ІНФОРМАЦІЯ_1 (28.01.2016р,) у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що станом на дату проголошення рішення суду становить 47 230, 00 грн. (сорок сім тисяч двісті тридцять гривень 00 копійок).

За умовами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що суд задовольнив позовні вимоги частково та лише відносно відповідача ТОВ Налтекс , а отже існують підстави для стягнення з відповідача ТОВ Налтекс судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 676, 66 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 3, 15-16, 418, 433, 440 ЦК України, ст. ст. 1, 7-9, 14-15, 17, 51, 52 Закону України Про авторське право та суміжні права , ст. ст. 2, 4, 12, 13, 27, 43, 49, 64, 76, 81, 133, 139, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Налтекс про стягнення коменсації за порушення авторського права на оригінальну назву літературного твору ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Налтекс (код ЄДРПОУ 35365890, місцезнаходження Житомирська обл.., Любарський р-н, с.Старий Любар, вул. Кантемирівська, буд.1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 10 мінімальних заробітних плат,що станом на дату проголошення рішення суду становить 47 230, 00 грн. (сорок сім тисяч двісті тридцять гривень 00 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Налтекс (код ЄДРПОУ 35365890, місцезнаходження Житомирська обл.., Любарський р-н, с.Старий Любар, вул. Кантемирівська, буд.1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) понесені судові витрати у розмірі 676, 66 грн. (шістсот сімдесят шість гривень 66 копійок).

В іншій частині позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 09.06.2020 року.

Суддя Домусчі Л.В.