Рішення
від 04.06.2020 по справі 640/11687/19
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2020 року м. Київ № 640/11687/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у спрощеному (письмовому)

провадженні без проведення судового засідання та виклику учасників справи

адміністративну справу

за позовом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доДержавної архітектурно - будівельної інспекції України проскасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32, ідентифікаційний код - 26345558) (далі - позивач або Департамент містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА)) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Державної архітектурно - будівельної інспекції України (адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, ідентифікаційний код - 37471912) (надалі - відповідач або ДАБІ), у якому позивач просить суд скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Герасименко Тетяни Олександрівни від 01.04.2019 про скасування дії будівельного паспорту № 458/18/012/010-18 від 03.08.2018 на будівництво садового будинку на АДРЕСА_3 .

Мотивуючи позовні вимоги Департамент містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) зазначає про прийняття спірного рішення з порушенням низки вимог чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2019 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі; постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; залучено ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) (в подальшому - третя особа або ОСОБА_1 ) до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

03.09.2019 через канцелярію до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому позивач відзначає про необґрунтованість та безпідставність позову.

Письмових пояснень на позов та/або відзив третя особа не подавала.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

03.08.2018 Департаментом містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) видано ОСОБА_1 будівельний паспорт № 458/18/012/010-18 На будівництво садового будинку на АДРЕСА_3 (за текстом - Будівельний паспорт).

Разом з цим, 22.12.2018 ДАБІ прийнято наказ № 1640, яким затверджено план перевірок діяльності уповноважених органів містобудування та архітектури на І квартал 2019 року, зокрема, Департаменту містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) за ІІ - ІV квартали 2018 року.

18.02.2019 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві видано направлення б/н, згідно змісту якого головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Подимайло Є.В. та головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Герасименко Т.О. направлено для проведення планової перевірки на вул. Хрещатик, 32, м. Київ, Департамент містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА). Строк дії направлення з 18.02.2019 по 18.03.2019.

19.03.2019 ДАБІ винесено наказ № 283, згідно якого продовжено проведення планової перевірки за наказом № 1640 від 22.12.2018 на період з 19.03.2019 по 01.04.2019.

В цей же день Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві видано направлення б/н, за яким означених вище інспекторів будівельного нагляду направлено для проведення планової перевірки на вул. Хрещатик, 32, м. Київ, Департамент містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА). Строк дії направлення з 19.03.2019 по 01.04.2019.

За результатами проведеної планової перевірки інспекторами складено акт від 01.04.2019.

Зі змісту акту убачається про проведення перевірки у присутності директора Департаменту містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) ОСОБА_3

Головними інспекторами будівельного нагляду установлено, що:

Замовнику будівництва - гр. ОСОБА_1 . Департаментом видано будівельний паспорт на будівництво садового будинку на АДРЕСА_3 від 03.08.2018 № 458/18/012/010-18.

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.03.2018 № 540, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сікорським А.А., цільове призначення: для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид використання: для ведення садівництва.

Відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, функціональне призначення земельної ділянки - території житлової середньо- та малоповерхової забудови (існуючі).

Отже, наміри забудови земельної ділянки не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Таким чином, Департаментом порушено п. 2.3, п. 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки , оскільки невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, є підставою для відмови у надані будівельного паспорта .

В день складання акту, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Герасименко Т.О., з огляду на результати здійсненої планової перевірки, винесено рішення про скасування дії будівельного паспорту № 458/18/012/010-18 від 03.08.2018 на будівництво садового будинку на АДРЕСА_3 (в тексті альтернативно - Рішення або Спірне рішення або Оскаржуване рішення).

04.04.2019 Рішення направлено на адресу повивача, що підтверджується поштовим повідомлення № 01133 2868852 1.

З прийнятим Спірним рішенням позивач не погоджується та зазначає, що Департаментом містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) в ході реалізації повноважень визначених Положенням про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) , затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.01.2011 № 90 (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 грудня 2014 року № 1550), відповідно до вимог чинного законодавства, за заявою ОСОБА_1 було видано останньому Будівельний паспорт.

Як вказує позивач, ОСОБА_1 володіє відповідною земельною ділянкою на праві приватної власності, що підтверджується:

- договором купівлі-продажу земельної ділянки від 12.03.2018, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сікорським А.А. та зареєстрований в реєстрі за № 540, площа земельної ділянки 0,0619 га (кадастровий номер 8000000000:88:011:0696), цільове призначення: для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; вид використання: для ведення садівництва;

- витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку (індексний номер витягу 116690682, дата формування 12.03.2018, номер запису про право власності 25195514, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1233982280000).

Відповідно до п. 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки № 103 від 05.07.2011, видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:

- заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;

- засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;

- ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);

- проект будівництва (за наявності);

- засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Департамент містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) акцентує, що саме на підставі вищезазначеного пакету документів позивачем було видано Будівельний паспорт.

Втім, в розріз п. 6 ч. 4 ст. 41 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п. 29 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду відповідачем під час перевірки не було складено протокол про правопорушення, що, через недотримання порядку здійснення та оформлення перевірки, є грубим порушенням.

Як зауважує Департамент містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА), в силу п. 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду рішення об`єкта нагляду - зупиняється, і лише у випадку неможливості усунення виявлених порушень - скасовується. Тому, ненаведення у акті та Рішенні мотивів неможливості усунення виявлених порушень, вказує про недотримання п. 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду .

Крім цього, інформації про скасування Будівельного паспорту розміщено на офіційному сайті ДАБІ не було.

Позивач примічає про відсутність підстав для скасування Будівельного паспорту, оскільки розміщення садового будинку на земельній ділянці, котра знаходиться на території житлової садибної забудови не суперечить Генеральному плану міста Києва та чинному законодавству України.

З викладеними позивачем твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві відмітив, що за результатами проведеної головними інспекторами будівельного нагляду планової перевірки встановлено порушення Департаментом містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) п.п. 2.3, 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки , так як невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для відмови у наданні будівельного паспорта.

Також ДАБІ відзначено, що основною умовою складення інших, окрім акту, документів, є можливість усунення порушень. Відтак, позаяк відсутньою була така умова, унеможливленим було складання протоколу та припису.

Відповідач акцентував про оприлюднення на офіційному сайті ДАБІ інформації про Рішення.

ДАБІ наголошено, що відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затв. Рішенням Київської міської ради від 28.02.2002 № 370/1804, функціональне призначення земельної ділянки на вул. Зеленій, 5, діл. 96 - території житлової середньо- та малоповерхової забудови (існуючі), а тому при прийнятті Спірного рішення посадова особа діяла на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

З наведених підстав відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Третьою особою пояснень на позов та/або відзив до суду не надано.

Вирішуючи спір по суті, суд зауважує на таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності (в рішенні - Закон), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду , затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 (надалі по рішенню - Порядок), Положенням про містобудівний кадастр , затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 559, Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки , затв. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 05.07.2011 № 103 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 25.02.2013 № 66), та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

В площині питань процедури адміністративного оскарження Рішення, суд констатує наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наразі, в рамках означеного в частині другій статті 19 Конституції України критерію, а саме: На підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України , суд вказує, що за своєю сутністю цей критерій випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України - фундаментальна юридична категорія, що є критерієм правового життя суспільства і громадян. Це комплексне політико-правове явище, що відображає правовий характер організації суспільного життя, органічний зв`язок права і влади, права і держави ; законність - це принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин.

На підставі означає, що суб`єкт владних повноважень має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

У межах повноважень має значення, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями розуміються як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані прямі повноваження , так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб`єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) - похідні повноваження .

У спосіб значить, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Поряд з цим, суд виокремлює, що за ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Даний конституційний припис закріплений у ст. 6 КАС України, згідно якої суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Розкриваючи зміст верховенства права, Європейський суд з прав людини зауважує, що верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом. Дані позиції знаходять своє практичне застосування і у практиці Верховного Суду (постанова від 28 серпня 2018 року, справа № 820/3789/17).

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Суд вказує, що в силу приписів Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затв. Постановою кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року № 294 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 року № 408), Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Держархбудінспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основним завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме: підготовка і внесення на розгляд Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань, що належать до компетенції Держархбудінспекції; здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві у визначених законодавством випадках; ліцензування видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, та здійснення контролю за додержанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань: проводить перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; скасовує чи зупиняє дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених законом повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з одночасним складенням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції; складає акти перевірок, протоколи про вчинення правопорушень, розглядає справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та справи про адміністративні правопорушення із прийняттям відповідних рішень, накладає штрафи відповідно до закону; приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає відповідні сертифікати або відмовляє у їх видачі, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації, внесення змін до них, а також повертає такі декларації та скасовує їх реєстрацію).

Держархбудінспекція в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів міністерств видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

Так, наприклад, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва є підконтрольним Державній архітектурно-будівельній інспекції України, до повноважень якого входить, зокрема, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах міста Києва.

Наразі суд примічає, що Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначається механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.

Основними завданнями нагляду є, зокрема, скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів.

Нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

З метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення; 5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об`єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6.

Зважаючи на наведені нормативні приписи, варто зауважити, що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у м Києві, здійснюючи свої повноваження з державного архітектурно-будівельного нагляду проводить, через головних інспекторів будівельного нагляду або кількох головних інспекторів будівельного нагляду, планові, позапланові, документальні і камеральні перевірки, про що приймається відповідний наказ.

За результатами перевірок інспектор або інспектори будівельного нагляду приймають рішення про скасовування чи зупинення дії прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, чим Держархбудінспекція, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, здійснює реалізацію своєї компетенції в рамках, в тому числі, скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів.

Слід зауважити, що до повноважень Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який, з питань виконання функцій державної виконавчої влади, підзвітний та підконтрольний Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, відноситься надання будівельних паспортів забудови земельної ділянки (п. 6.44. Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) , затв. Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.01.2011 № 90 (в редакції розпорядження цього органу від 29.12.2014 № 1550)), а тому цей департамент є об`єктом нагляду з боку Держархбудінспекції.

Таким чином, прийняті головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду, за результатами здійснення, в порядку нагляду, планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок рішення мають відповідати критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, якою передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, для встановлення обставин протиправності Спірного рішення необхідним є перевірка судом прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення на відповідність критеріям, що встановлені в ч. 2 ст. 2 КАС України.

В контексті нормативного регулювання спірних правовідносин та обставин справи, суд акцентує увагу на такому.

Закон України Про регулювання містобудівної діяльності встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Стаття 1 вказаного Закону наводить перелік термінів та їх значення, які застосовуються у ньому, зокрема, містобудівної документації - затверджених текстових та графічних матеріалів з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; проектної документації - затверджених текстових та графічних матеріалів, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва; генеральної схеми планування території України - містобудівної документації, що визначає концептуальні вирішення планування та використання території України.

Відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексом України, Законом, законами України "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону).

В силу Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ним регулюються питання, як то режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб.

В частині забудови територій (ст. 26) Закон визначає, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

За ст. 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

З огляду на положення статей 1, 26, 27 Закону, правове регулювання правовідносин у сфері у сфері містобудівної діяльності кореспондує до приписів Земельного кодексу України, Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та інших нормативно-правових актів.

Реалізація власником або користувачем земельної ділянки права на забудову здійснюється як за умови використання земельної ділянки цими суб`єктами відповідно до вимог містобудівної документації, тобто затверджених текстових та графічних матеріалів з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій, а також на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, який надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів від власника або користувача земельної ділянки.

При цьому, перелік документів, які подаються власником або користувачем земельної ділянки, а також порядок видачі та форма будівельного паспорта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Варто вказати, що відповідно до статті 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності розроблено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки , який призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб`єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.

В силу приписів цього Порядку, будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення , ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень .

Розроблення будівельного паспорта в межах населених пунктів здійснюється відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні.

Видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:

заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;

засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;

ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);

проект будівництва (за наявності);

засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Таким чином, власник або користувач земельної ділянки для отримання будівельного паспорту подає до уповноваженого органу містобудування та архітектури необхідний пакет документів, на підставі якого видається будівельний паспорт.

В свою чергу, уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманого від власника або користувача земельної ділянки пакету документів, здійснює опрацювання таких документів та визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Тобто, на уповноважений орган містобудування та архітектури покладається обов`язок з вивчення пакету документів власника або користувача конкретної земельної ділянки з метою визначення відповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам: а) чинної містобудівної документації на місцевому рівні, б) детальним планам територій, в) планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, г) державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Окремо, слід вказати, що механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначається Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду .

Як вже примічалося, нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

В силу приписів Порядку, основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності;

2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів;

3) притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

З метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень об`єктів нагляду та об`єктів будівництва, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

Головні інспектори будівельного нагляду під час здійснення нагляду зобов`язані: 1) у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати нагляд у межах повноважень, передбачених законодавством; 2) дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами містобудування; 3) ознайомлювати об`єкт нагляду з актом перевірки в останній день її проведення; 4) за письмовим зверненням об`єкта нагляду надавати роз`яснення, організовувати проведення або проводити навчання, підвищення кваліфікації, підготовку та перепідготовку посадових осіб об`єкта нагляду.

Отже, здійснюючи проведення тієї чи іншої перевірки головний інспектор будівельного нагляду або кілька головних інспекторів будівельного нагляду зобов`язані, у тому числі, перевіряти законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду.

В контексті питання здійснення Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду планової перевірки, суд зауважує, що за п.п. 9-13 Порядку, плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції, який затверджується до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Планова перевірка об`єкта нагляду проводиться не частіше ніж один раз на півроку з виїздом на об`єкт нагляду.

Строк проведення планової перевірки не може перевищувати 20 робочих днів та за обґрунтованим письмовим зверненням головного інспектора будівельного нагляду може бути одноразово продовжений наказом Держархбудінспекції не більше ніж на 10 робочих днів.

Планові перевірки проводяться на підставі наказу Держархбудінспекції та направлення на проведення перевірки за формою згідно з додатком 1.

Держархбудінспекція не пізніше ніж за сім календарних днів до дня проведення планової перевірки надсилає об`єкту нагляду письмове повідомлення рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення із зазначенням строків проведення перевірки та періоду, за який проводитиметься перевірка.

Перед початком проведення планової перевірки головний інспектор будівельного нагляду зобов`язаний пред`явити керівнику об`єкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі службове посвідчення та направлення на проведення перевірки.

У разі недопущення об`єктом нагляду посадових осіб Держархбудінспекції до проведення перевірки складається акт за формою згідно з додатком 2.

Планова перевірка проводиться у присутності керівника об`єкта нагляду, або його заступника, або уповноваженої керівником особи.

Згідно п.п. 23 - 30, 32 Порядку, за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається об`єкту нагляду, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який проводив перевірку.

Акт перевірки підписується головним інспектором будівельного нагляду, який проводив перевірку, та керівником об`єкта нагляду, або його заступником, або уповноваженою керівником особою, а також фахівцями підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів, що залучалися до проведення перевірки.

Якщо керівник об`єкта нагляду, щодо якого проводилася перевірка, або його заступник, або уповноважена керівником особа не погоджуються з результатами перевірки, викладеними в акті перевірки, вони мають право в акті викласти письмові пояснення, зауваження або заперечення.

У разі відмови керівника об`єкта нагляду, або його заступника, або уповноваженої керівником особи підписати акт головний інспектор будівельного нагляду, який склав акт перевірки, робить відповідну відмітку у такому акті.

У разі відмови в отриманні акта перевірки головний інспектор будівельного нагляду робить відповідну відмітку в такому акті і протягом двох робочих днів з дня завершення перевірки надсилає його об`єкту нагляду рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення за місцезнаходженням зазначеного об`єкта нагляду.

У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за формою згідно з додатком 5.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник надається керівнику об`єкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який його видав.

У разі відмови в отриманні припису такий припис надсилається об`єкту нагляду рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення за його місцезнаходженням.

Якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Інформація про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

У разі зупинення дії рішення об`єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

Тобто, в силу зазначених норм Порядку, до прав головних інспекторів будівельного нагляду відносяться: видача обов`язкових до виконання об`єктами нагляду приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; скасовування дії прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Відповідні повноваження реалізуються інспекторами за наслідками проведеної планової перевірки, яка проводиться на підставі наказу Держархбудінспекції та направлення на проведення перевірки.

При цьому, якщо відповідальність за виявлене головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення встановлена законом, складається протокол про правопорушення, а у разі, якщо виявлене порушення може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Тому, виключно встановлення законом відповідальності за виявлене головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, а також можливість усунення відповідного порушення, обумовлюють складення протоколу та припису.

Додатково, суд примічає, що структуру містобудівного кадастру, порядок його створення, ведення та надання інформації з містобудівного кадастру визначає Положення про містобудівний кадастр .

У відповідності до приписів Положення про містобудівний кадастр кадастрова довідка - документ, що містить запитувані споживачем офіційні відомості містобудівного кадастру, що характеризують діючі на певній території містобудівні регламенти та інші умови провадження містобудівної діяльності, містобудівні умови та обмеження, а також (у разі наявності) вимоги та обмеження щодо використання земельних ділянок і розташованих на них об`єктів нерухомості, інші довідкові відомості з інформаційних ресурсів містобудівного кадастру.

Ведення містобудівного кадастру здійснюється за принципами: узгодженості завдань із створення та розвитку містобудівного кадастру із завданнями створення та розвитку державного земельного кадастру, національної інфраструктури геопросторових даних та Національної програми інформатизації; обов`язковості реєстрації та обліку в містобудівному кадастрі документів, необхідних для провадження містобудівної діяльності; внесення відомостей до містобудівного кадастру на підставі та в порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та цим Положенням; єдності методології ведення містобудівного кадастру; актуальності, достовірності, повноти, цілісності, точності та обґрунтованості інформаційних ресурсів містобудівного кадастру; відкритості та доступності інформації з містобудівного кадастру, законності її одержання, поширення і зберігання; безперервності внесення до містобудівного кадастру відомостей про об`єкти містобудування, що змінюються; інтероперабельності з інформаційними системами державного земельного кадастру та інших галузевих кадастрів і реєстрами, що належать до державних інформаційних ресурсів; координації діяльності суб`єктів містобудівного кадастру, які забезпечують виробництво, оновлення, оброблення, зберігання, постачання та використання інформаційних ресурсів містобудівного кадастру.

Містобудівний кадастр створюється як розподілена геоінформаційна система та ведеться з урахуванням даних державного земельного кадастру на державному рівні, на рівні Автономної Республіки Крим, обласному та районному рівнях, а також на рівні міст Києва і Севастополя та міст обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення.

Геопросторові дані створюються в державній та місцевих системах координат у цифровій формі відповідно до єдиної системи класифікації та кодування об`єктів містобудування.

Система класифікації та кодування об`єктів містобудування розробляється і затверджується Мінрегіоном.

Містобудівний кадастр ведеться уповноваженими органами містобудування та архітектури, які можуть утворювати для цього служби містобудівного кадастру (далі - уповноважені органи містобудування та архітектури).

Правову основу формування та ведення містобудівного кадастру становлять: Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"; це Положення, а також Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами, Положення про порядок надходження, зберігання, використання та обліку матеріалів Державного картографо-геодезичного фонду України; затверджені органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування положення про Службу містобудівного кадастру відповідного рівня (у разі утворення), про реєстри адрес, вулиць та інших поіменованих об`єктів місцевості, про інформаційні ресурси єдиної цифрової топографічної основи території; нормативно-правові акти органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо визначення умов прямого доступу та встановлення категорії користувачів, що мають право на прямий доступ до інформації містобудівного кадастру.

Ведення містобудівного кадастру здійснюється уповноваженими органами містобудування та архітектури шляхом формування і актуалізації інформаційних ресурсів містобудівного кадастру відповідного рівня після отримання, систематизації, узагальнення та реєстрації відомостей і документів, що надійшли від базових суб`єктів містобудівного кадастру, визначених у пункті 13 цього Положення, рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо планування і забудови території та результатів містобудівного моніторингу.

На міському рівні в систему містобудівного кадастру вводяться відомості про:

єдину цифрову топографічну основу території міста на підставі топографічних карт і планів та планово-картографічної основи державного земельного кадастру на територію міста, результатів інженерно-геодезичних виконавчих знімань завершеного будівництвом об`єктів інфраструктури та результатів містобудівного моніторингу;

межі населеного пункту та його адміністративно-територіальних одиниць на підставі даних державного земельного кадастру;

Генеральний план міста, плани зонування (зонінги) територій, історико-архітектурний опорний план міста та детальні плани територій;

межі кадастрових зон і кварталів, межі економіко-планувальних зон нормативної грошової оцінки земель міста, межі земельних ділянок, кадастрові номери земельних ділянок, угіддя земельних ділянок (із зазначенням контурів будівель, споруд, розташованих на земельних ділянках), цільове призначення земельних ділянок, вид функціонального використання земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розподіл земель між власниками і користувачами (зазначається форма власності та вид речового права), обмеження у використанні земельних ділянок на підставі даних державного земельного кадастру;

інженерно-транспортну інфраструктуру на підставі топографічних карт і планів, даних експлуатаційних служб у сфері інженерно-транспортної інфраструктури, результатів інженерно-геодезичних виконавчих знімань завершених будівництвом об`єктів інфраструктури;

будинки і споруди, їх правовий режим, технічний стан, архітектурну та історико-культурну цінність на підставі топографічних карт і планів, даних технічної інвентаризації та проектних рішень таких об`єктів;

пам`ятки історико-культурної спадщини на підставі даних обліку пам`яток, що ведеться відповідним органом охорони культурної спадщини;

реєстр назв вулиць та інших поіменованих об`єктів місцевості на підставі топографічних планів, офіційних довідників та рішень органів місцевого самоврядування про найменування (перейменування) вулиць та інших поіменованих об`єктів місцевості;

реєстр адрес на території міста на підставі топографічних планів та рішень органів місцевого самоврядування про присвоєння та зміну адрес об`єктів на території міста;

затверджені містобудівні програми, схеми та проекти розвитку інфраструктури, охорони пам`яток історії, культури і природи, озеленення, благоустрою та захисту території, інвестиційні програми та проекти на підставі відповідних рішень органів місцевого самоврядування про їх затвердження (погодження);

іншу містобудівну документацію, матеріали проектної документації, дозволи (декларації) про будівництво, акти контрольних перевірок, документи на прийняття об`єктів в експлуатацію на підставі рішень про затвердження (погодження) відповідної документації, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та інших документів щодо об`єктів містобудування і будівництва відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

червоні лінії та лінії регулювання забудови;

екологічні та інженерно-геологічні характеристики окремих територій і земельних ділянок, можливість провадження на них містобудівної діяльності з урахуванням планувальних обмежень на підставі відповідної містобудівної документації, даних екологічних, гідрометеорологічних, радіологічних, санітарно-гігієнічних та інших досліджень, а також на підставі даних, отриманих з відповідних галузевих кадастрів та інформаційних систем щодо питань використання територій, їх екологічного, інженерно-геологічного, сейсмічного, гідрогеологічного та іншого районування території міста;

нормативно-правові акти у сфері містобудування, а також будівельні норми, державні стандарти і правила на підставі рішень про їх затвердження відповідно до законодавства.

Дані, що подаються для ведення містобудівного кадастру, та періодичність їх поновлення визначаються відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури разом з базовими суб`єктами містобудівного кадастру та іншими заінтересованими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування.

Інформація, яка міститься у містобудівному кадастрі, є відкритою та загальнодоступною, крім відомостей, що належать до інформації з обмеженим доступом. Захист інформації, яка міститься у містобудівному кадастрі, здійснюється відповідними суб`єктами інформаційних відносин відповідно до законодавства.

Інформація, яка міститься у містобудівному кадастрі і не має обмеження в доступі, надається суб`єкту містобудівної діяльності за його запитом.

Зважаючи на наведені нормативні приписи Положення, варто відмітити, про можливість отримання зацікавленою особою, на її запит, відомостей з системи міського рівня містобудівного кадастру, у тому числі, про: Генеральний план міста, плани зонування (зонінги) територій, історико-архітектурний опорний план міста та детальні плани територій; межі кадастрових зон і кварталів, межі економіко-планувальних зон нормативної грошової оцінки земель міста, межі земельних ділянок, кадастрові номери земельних ділянок, угіддя земельних ділянок (із зазначенням контурів будівель, споруд, розташованих на земельних ділянках), цільове призначення земельних ділянок, вид функціонального використання земельних ділянок, нормативно-грошову оцінку земельних ділянок, розподіл земель між власниками і користувачами (зазначається форма власності та вид речового права), обмеження у використанні земельних ділянок на підставі даних державного земельного кадастру.

Такі відомості надаються запитувачу інформації з огляду на: дані з містобудівного кадастру внесені на підставі та в порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та цим Положенням; актуальності, достовірності, повноти, цілісності, точності та обґрунтованості інформаційних ресурсів містобудівного кадастру; відкритості та доступності інформації з містобудівного кадастру, законності її одержання, поширення і зберігання.

Як установлено судом, 21.07.2018 ОСОБА_1 звернувся до Департаменту містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) із заявою про видачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки 0,016 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, в додаток до якої третьою особою було долучено пакет документів для отримання будівельного паспорту.

03.08.2018 Департаментом містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) видано ОСОБА_1 Будівельний паспорт.

Наразі, в межах здійсненої Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві планової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері мостобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а саме надання третій особі Будівельного паспорту, дотримання порядку оформлення результатів перевірки, а також викладених у акті б/н від 01.04.2019 і Спірному рішенні обставин, з огляду на зауважені у мотивувальній частині цього рішення релевантні джерела права, якими керується суд при вирішенні даної справи, слід окреслити, що з відомостей офіційного сайту Держархбудінспекції за посиланням: https://dabi.gov.ua/potochna-diyalnist/ видно про розміщення інформації про скасування, зупинення дії рішення об`єкта нагляду або його відновлення для оприлюднення на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції з 01.04.2019 по 26.04.2019, з якої вбачається про скасування будівельного паспорту від 03.08.2018 № 458/18/012/010-18 згідно рішення про скасування від 01.04.2019 (пункт 607).

Про обставини опублікування вказаного рішення наголошено відповідачем у відзиві на позов.

З огляду на наведене, судом відхиляються, як недоведені, аргументи позивача щодо не розміщення інформації про скасування Будівельного паспорту на офіційному сайті ДАБІ.

В частині тверджень позивача про те, що відповідачем не було складено протокол про правопорушення, а ненаведення у акті та Рішенні мотивів неможливості усунення виявлених порушень, вказує про недотримання п.п. 29, 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду , суд зауважує, що в силу приписів Порядку, якщо відповідальність за виявлене головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення встановлена законом, складається протокол про правопорушення, а у разі, якщо виявлене порушення може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Тобто, виключно встановлення законом відповідальності за виявлене головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, а також можливість усунення порушення, обумовлюють складення протоколу та припису.

Відтак, з огляду на те, що прийняття Рішення про скасування Будівельного паспорту є, по суті, заходом припинення порушення Департаментом містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ним містобудівної діяльності, і, відповідно, реалізацією наданого ДАБІ, через підконтрольний орган і уповноважених осіб, повноваження щодо скасовування дії прийнятого відповідним об`єктом нагляду згідно визначеного Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноваження рішення, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з урахуванням того, що за виявлене головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Подимайло Є.В. та головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Герасименко Т.О. під час проведення планової перевірки не випливає встановленої законом відповідальності, приймаючи до уваги висвітлення в акті б/н від 01.04.2019 відомостей у обсязі, що відповідають додатку 4 Порядку, невмотивованими, на думку суду, є викладені позивачем у позові позиції щодо порушення відповідачем п.п. 29, 32 Порядку.

Також, в площині викладених обставин, суд виокремлює, що згідно поданої третьою особою до Департаменту містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) заяви-опису, до пакету документів ОСОБА_1 включено: заяву на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних; засвідчену в установленому порядку копію документу, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізи намірів забудови; копію статуту товариства; черговий кадастровий план; довідку з містобудівного кадастру.

З доданих ОСОБА_1 документів видно, що він, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.03.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сікорським А.А., зареєстрованого в реєстрі за № 540, став власником земельної ділянки площею 0,0619 га (кадастровий номер 8000000000:88:011:0696), що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Умовами вказаного правочину передбачено, що цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби; категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; вид використання земельної ділянки - для ведення садівництва, угіддя - 0,0619 га (п. 1.2.). Згідно довідки № 255 від 17.02.2018, виданої Головою правління Садового товариства "Зелений куточок", на земельній ділянці відсутні капітальні забудови (п. 1.6.). ОСОБА_1 , як покупець земельної ділянки, зобов`язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням (п. 3.3.). Норми чинного законодавства щодо недопущення власником земельної ділянки зміни її цільового призначення нотаріусом роз`яснено (п. 6.3.).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.03.2018, цільове призначення земельної ділянки - кадастровий номер 8000000000:88:011:0696 для колективного садівництва; власник - ОСОБА_1 ; форма власності - приватна.

За таких обставин, станом на 12.03.2018 ОСОБА_1 набуто право приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:88:011:0696, цільове призначення якої для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби; категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.

Слід зазначити, що в силу ст. 91 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок зобов`язані, зокрема, забезпечувати використання їх за цільовим призначенням. Законом можуть бути встановлені інші обов`язки власників земельних ділянок.

Відповідно, ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки за АДРЕСА_3 , зобов`язаний забезпечувати використання належної йому ділянки за відповідним цільовим призначенням.

В наведеному аспекті варто примітити, що у відповідності до ст.ст. 22, 23, 35 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання.

Громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи, можуть мати земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва на умовах оренди.

Земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

До земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

За ст. 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

З наведених норм Земельного кодексу України випливає про визначення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання.

Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється, в першу чергу, до закону, в другу, до статутів садівницьких товариств.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, провадиться сільською, селищною, міською радою, та здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок за проектами землеустрою щодо їх відведення.

При цьому, власник або користувач земельної ділянки сільськогосподарського призначення використовує її виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду.

Також суд відмічає, що правовий режим земель, що відводяться для ведення особистого селянського господарства, та земель, що відводяться для індивідуального садівництва, підтверджується положеннями статті 122 Земельного кодексу України, якою встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, які також обумовлені особливостями кожного виду використання земельної ділянки. При цьому абзац другий частини п`ятої статті 20 Земельного кодексу України встановлює обов`язок власників використовувати землі зазначеної категорії виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33 - 37 цього Кодексу.

Отже, відповідно до закріпленого принципу раціонального використання та охорони земель земельні ділянки (частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування з визначеними щодо неї правами) сільськогосподарського призначення підлягають використанню виключно відповідно до видів їх використання, які відповідають їх цільовому призначенню.

В наведеному аспекті суд відзначає, що, по-перше, у матеріалах справи відсутні докази зміни цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:88:011:0696 з ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , та віднесення такої ділянки до іншої категорії земель станом як на момент подачі ОСОБА_1 пакету документів до Департаменту містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА), так і на момент проведення ДАБІ планової перевірки.

По-друге, на уповноважений орган містобудування та архітектури покладається обов`язок з вивчення пакету документів власника земельної ділянки з метою визначення відповідності намірів забудови конкретної земельної ділянки вимогам: а) чинної містобудівної документації на місцевому рівні, б) детальним планам територій, в) планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, г) державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804 Про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року вирішено затвердити Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року.

З даних Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, відкритого у вільному доступі інтернет за посиланням: https://kga.gov.ua/generalnij-plan/genplan2020 та https://drive.google.com/file/d/0BxbGBoNdb1j6MDBuSkdHSlF5V1E/view, випливає, що:

Генеральний план розвитку Києва є основним містобудівним документом, який визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території міста. Новий Генеральний план розвитку Києва у ХХІ сторіччі розроблено згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 16.03.98 № 542 та рішенням Київської міської Ради від 23.12.99 № 171/673 "Про організацію робіт з розробки Генерального плану міста на новий розрахунковий період". Цим розпорядженням замовником комплексу робіт з розробки Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони визначено Головкиївархітектуру, головним проектувальником - інститут "Київгенплан" ВАТ "Київпроект". Відповідно до регламенту Державних будівельних норм ДБН Б.1-3-97 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів" як перший етап Генерального плану у 2000-2001рр. розроблена "Концепція розвитку м. Києва на період до 2020 р.". У 2001 р. Концепція схвалена колегіями Київської міської державної адміністрації і Державного Комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та затверджена Київською міською Радою. Концепція розвитку м. Києва базується на головній меті державної політики - підвищення якості життя, забезпечення ефективної життєдіяльності населення міста та екологічної безпеки.

Генеральний план м. Києва розроблений з урахуванням умов трансформаційного періоду - переходу до нових політичних та соціальноекономічних відносин у суспільстві, у т.ч. розвитку ринкових форм господарювання, структурних перетворень в економіці, змін форм і методів управління, нових засад регіональної політики.

Згідно Державних будівельних норм ДБН Б.1-3-97 міські та селищні Ради, їх виконавчі органи та міські державні адміністрації керуються затвердженим Генеральним планом міста при: - складанні програм соціально-економічного розвитку відповідних територій та охорони природи; - здійсненні функціонального розподілу земель і визначенні цільового призначення земельних ділянок; - виборі, вилученні, передачі у власність, наданні у користування, купівлі, продажу земель; вирішенні питань зміни використання і забудови земельних ділянок фізичними та юридичними особами; - встановленні умов використання та забудови земельних ділянок; - розміщенні усіх видів будівництва та попередньому погодженні місця їх розташування, наданні дозволу на будівництво (забудову) та інших видах використання земельних ділянок; - економічній оцінці територій та грошовій оцінці земель, визначенні ставок земельного податку, стартової ціни земельних ділянок у разі їх продажу на конкурсних засадах; - встановленні та зміні меж населених пунктів та інших територій, а також червоних ліній вулиць; - визначенні територій пріоритетного розвитку та фінансового забезпечення цього розвитку (встановлення податкових пільг, дотацій і субвенцій з державного, обласного, районного бюджетів); - координації розробки програм розвитку галузей економіки; - складанні реєстрів територій з особливими умовами розвитку місцевого значення; - проектуванні соціальної, інженерної та транспортної інфраструктури; - встановленні територій спільних інтересів відповідних територіальних громад (приміських територій, використання яких пов`язано з розвитком населеного пункту, що проектується), у тому числі резервуванні територій для подальшого розвитку населених пунктів.

Реалізація Генерального плану - це безперервний процес актуалізації та проектування, який можливий за умов здійснення його моніторингу. Проектні заходи по реалізації Генерального плану передбачають розроблення проекту міської межі, схем планування окремих територій, схем окремих галузей системи соціальної та інженерної інфраструктури, проектів детального планування території, проектів забудови кварталів, тощо. Поряд з традиційними стадіями розробки містобудівної документації, на сучасному етапі, виникло ряд нових проектних, програмних, інвестиційних і інших розробок, пов`язаних з містобудівною діяльністю. В цих умовах чинними законодавчими та державними документами встановлена необхідність розробки організаційних, нормативно-правових і економічних механізмів регулювання безперервним процесом проектування та забудови міста. Нормативно-правовий акт, яким встановлюється порядок планування, забудови та іншого використання територій - є правила забудови. Правила забудови мають на меті розробку заходів регулювання використання територій, встановлення відповідних рішень про дотримання містобудівної документації, а також підвищення ефективності використання міських земель шляхом створення сприятливих умов для залучення інвестицій у будівництво та облаштування територій. Місцеві правила мають забезпечити правові гарантії використання і забудови міських земельних ділянок відповідно до визначених Генеральним планом принципів зонування. Складовими частинами Правил є план зонування, схема планувальних обмежень, перелік переважних і допустимих видів забудови та іншого використання, а також процедури реалізації. Нормативно-правові заходи щодо реалізації рішень Генерального плану включають: - закріплення відповідним рішенням Київради нормативного статусу Генерального плану та порядку його коригування; - розробку на основі Генерального плану та затвердження Місцевих правил забудови; - закріплення відповідним рішенням Київради нормативних основ містобудівного регулювання. Система містобудівного кадастру та моніторингу є складова загальноміської інформаційної системи. Ця система здійснює забезпечення Київради, міської державної адміністрації, суб`єктів містобудівної та інвестиційної діяльності актуальною, комплексною, достовірною, нормативно визначеною інформацією про діючі на території м. Києва містобудівні регламенти, про містобудівну цінність територій, їх фактичний стан та перспективи використання, а також про зміни об`єктів нерухомості в процесі містобудівної і інвестиційної діяльності. Інформаційні ресурси містобудівного кадастру м. Києва є відкритими та загальнодоступними (за виключенням матеріалів, що складають державну та іншу таємницю згідно з діючим законодавством) .

У відповідності до довідки (витягу) з містобудівного кадастру, функціональне призначення земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 - територія житлової середньо- малоповерхової забудови.

Тобто, територія, яка охоплює розташування зауваженої земельної ділянки, відноситься до земель житлової забудови.

З огляду на означене, в рамках визначеного цільового призначення земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:88:011:0696), що розташована за адресою: АДРЕСА_3, як то для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, враховуючи, що з відомостей Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, як документу містобудівної документації, а також з інформації із витягу з містобудівного кадастру, як джерела відомостей з системи міського рівня містобудівного кадастру про цільове призначення земельних ділянок та вид функціонального використання земельних ділянок, випливає про використання земельної ділянки по АДРЕСА_3 за функціональним призначенням пов`язаним із житловою забудовою, разом з тим беручи до уваги, що доказів зміни цільового призначення спірної ділянки в площині питання реальної відповідності намірів забудови земельної ділянки по АДРЕСА_3 положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні до суду не подано, що свідчить як про видачу Департаментом містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) Будівельного паспорту ОСОБА_4 з порушенням вимог містобудівного законодавства та містобудівної документації на місцевому рівні, так і про використання останнім земельної ділянки в розріз її цільовому призначенню, недоведеними, за переконанням суду, є доводи позивача щодо відсутності підстав для скасування Будівельного паспорту.

Підсумовуючи викладені висновки у наведених епізодах, суд дійшов висновку, що Спірне рішення прийнято згідно приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, а відтак відсутніми є підстави для визнання його протиправним та скасування.

За ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).

У відповідності до ч.ч. 2, 4 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

За переконанням суду, відповідач довів правомірність прийнятого ним рішення, та надав суду достатні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, які, в свою чергу, спростовували доводи та аргументи позивача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом вище вже підкреслювалося, що у відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 КАС України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову б/н від 26.06.2019 Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко


Суд	Окружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	04.06.2020
Оприлюднено	11.06.2020
Номер документу	89726563
Судочинство	Адміністративне

Золотарьова Л. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 04.06.2020 по справі 640/11687/19ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —640/11687/19

Рішення від 04.06.2020

Рішення
від 04.06.2020 по справі 640/11687/19
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА