Постанова

від 29.09.2020 по справі 640/11687/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/11687/19 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

за участю секретаря Шляги А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2020 у справі за адміністративним позовом департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Герасименко Тетяни Олександрівни від 01.04.2019 про скасування дії будівельного паспорту № 458/18/012/010-18 від 03.08.2018 на будівництво садового будинку на вул. Зеленій, 5, діл. 95 у Садовому товаристві Зелений куточок у Шевченківському районі міста Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2020 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 22.12.2018 ДАБІ прийнято наказ № 1640, яким затверджено план перевірок діяльності уповноважених органів містобудування та архітектури на І квартал 2019 року, зокрема, Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за ІІ - ІV квартали 2018 року.

18.02.2019 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві видано направлення б/н, згідно змісту якого головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Подимайло Є.В. та головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Герасименко Т.О. направлено для проведення планової перевірки на вул. Хрещатик, 32, м. Київ, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Строк дії направлення з 18.02.2019 по 18.03.2019.

19.03.2019 ДАБІ винесено наказ № 283, згідно якого продовжено проведення планової перевірки за наказом № 1640 від 22.12.2018 на період з 19.03.2019 по 01.04.2019.

В цей же день Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві видано направлення б/н, за яким зазначених вище інспекторів будівельного нагляду направлено для проведення планової перевірки на вул. Хрещатик, 32, м. Київ, Департамент містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА). Строк дії направлення з 19.03.2019 по 01.04.2019.

За результатами проведеної планової перевірки інспекторами складено акт від 01.04.2019.

Зі змісту акту вбачається, що проведення перевірки проводилось у присутності директора Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Свистунова О.В.

Головними інспекторами будівельного нагляду установлено, що замовнику будівництва - гр. ОСОБА_1 Департаментом видано будівельний паспорт на будівництво садового будинку на АДРЕСА_1 від 03.08.2018 № 458/18/012/010-18.

01.04.2019 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Герасименко Т.О., з огляду на результати здійсненої планової перевірки, винесено рішення про скасування дії будівельного паспорту № 458/18/012/010-18 від 03.08.2018 на будівництво садового будинку на АДРЕСА_1 .

04.04.2019 рішення направлено на адресу повивача, що підтверджується поштовим повідомлення № 01133 2868852 1.

З прийнятим спірним рішенням позивач не погоджується, а тому і звернувся з даним позовом до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки наміри забудови земельної ділянки не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, то Департамент містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) повинен був відмовити гр. ОСОБА_1 у наданні йому будівельного паспорта № 458/18/012/010-18 від 03.08.2018 на будівництво садового будинку на АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим оскаржуване рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що підстав для скасування будівельного паспорта № 458/18/012/010-18 від 03.08.2018 на будівництво садового будинку на АДРЕСА_1 не було у відповідача, оскільки розміщення садового будинку на земельній ділянці, котра знаходиться на території житлової садибної забудови не суперечить Генеральному плану міста Києва та чинному законодавству України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексом України, Законом, законами України "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону).

В силу Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ним регулюються питання, як то режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб.

В частині забудови територій (ст. 26) Закон визначає, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

За ст. 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

З огляду на положення статей 1, 26, 27 Закону, правове регулювання правовідносин у сфері у сфері містобудівної діяльності кореспондує до приписів Земельного кодексу України, Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та інших нормативно-правових актів.

Реалізація власником або користувачем земельної ділянки права на забудову здійснюється як за умови використання земельної ділянки цими суб`єктами відповідно до вимог містобудівної документації, тобто затверджених текстових та графічних матеріалів з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій, а також на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, який надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів від власника або користувача земельної ділянки.

При цьому, перелік документів, які подаються власником або користувачем земельної ділянки, а також порядок видачі та форма будівельного паспорта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Також, колегія суддів зауважує, що відповідно до статті 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності розроблено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки , який призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб`єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.

В силу приписів цього Порядку, будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення , ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень .

Розроблення будівельного паспорта в межах населених пунктів здійснюється відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні.

Видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:

- заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;

- засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;

- ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);

- проект будівництва (за наявності);

- засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Таким чином, власник або користувач земельної ділянки для отримання будівельного паспорту подає до уповноваженого органу містобудування та архітектури необхідний пакет документів, на підставі якого видається будівельний паспорт.

В свою чергу, уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманого від власника або користувача земельної ділянки пакету документів, здійснює опрацювання таких документів та визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Тобто, на уповноважений орган містобудування та архітектури покладається обов`язок з вивчення пакету документів власника або користувача конкретної земельної ділянки з метою визначення відповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам: а) чинної містобудівної документації на місцевому рівні, б) детальним планам територій, в) планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, г) державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Окремо, слід вказати, що механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначається Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду .

Як вже було зазначено вище, нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

В силу приписів Порядку, основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності;

2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів;

3) притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

З метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень об`єктів нагляду та об`єктів будівництва, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

Головні інспектори будівельного нагляду під час здійснення нагляду зобов`язані: 1) у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати нагляд у межах повноважень, передбачених законодавством; 2) дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами містобудування; 3) ознайомлювати об`єкт нагляду з актом перевірки в останній день її проведення; 4) за письмовим зверненням об`єкта нагляду надавати роз`яснення, організовувати проведення або проводити навчання, підвищення кваліфікації, підготовку та перепідготовку посадових осіб об`єкта нагляду.

Отже, здійснюючи проведення тієї чи іншої перевірки головний інспектор будівельного нагляду або кілька головних інспекторів будівельного нагляду зобов`язані, у тому числі, перевіряти законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення; 5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об`єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

В контексті питання здійснення Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду планової перевірки, колегія суддів зазначає, що за п.п. 9-13 Порядку, плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції, який затверджується до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Планова перевірка об`єкта нагляду проводиться не частіше ніж один раз на півроку з виїздом на об`єкт нагляду.

Строк проведення планової перевірки не може перевищувати 20 робочих днів та за обґрунтованим письмовим зверненням головного інспектора будівельного нагляду може бути одноразово продовжений наказом Держархбудінспекції не більше ніж на 10 робочих днів.

Планові перевірки проводяться на підставі наказу Держархбудінспекції та направлення на проведення перевірки за формою згідно з додатком 1.

Держархбудінспекція не пізніше ніж за сім календарних днів до дня проведення планової перевірки надсилає об`єкту нагляду письмове повідомлення рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення із зазначенням строків проведення перевірки та періоду, за який проводитиметься перевірка.

Перед початком проведення планової перевірки головний інспектор будівельного нагляду зобов`язаний пред`явити керівнику об`єкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі службове посвідчення та направлення на проведення перевірки.

У разі недопущення об`єктом нагляду посадових осіб Держархбудінспекції до проведення перевірки складається акт за формою згідно з додатком 2.

Планова перевірка проводиться у присутності керівника об`єкта нагляду, або його заступника, або уповноваженої керівником особи.

Згідно п.п. 23 - 30, 32 Порядку, за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається об`єкту нагляду, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який проводив перевірку.

Акт перевірки підписується головним інспектором будівельного нагляду, який проводив перевірку, та керівником об`єкта нагляду, або його заступником, або уповноваженою керівником особою, а також фахівцями підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів, що залучалися до проведення перевірки.

Якщо керівник об`єкта нагляду, щодо якого проводилася перевірка, або його заступник, або уповноважена керівником особа не погоджуються з результатами перевірки, викладеними в акті перевірки, вони мають право в акті викласти письмові пояснення, зауваження або заперечення.

У разі відмови керівника об`єкта нагляду, або його заступника, або уповноваженої керівником особи підписати акт головний інспектор будівельного нагляду, який склав акт перевірки, робить відповідну відмітку у такому акті.

У разі відмови в отриманні акта перевірки головний інспектор будівельного нагляду робить відповідну відмітку в такому акті і протягом двох робочих днів з дня завершення перевірки надсилає його об`єкту нагляду рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення за місцезнаходженням зазначеного об`єкта нагляду.

У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за формою згідно з додатком 5.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник надається керівнику об`єкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який його видав.

У разі відмови в отриманні припису такий припис надсилається об`єкту нагляду рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення за його місцезнаходженням.

Якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Інформація про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

У разі зупинення дії рішення об`єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

Тобто, в силу зазначених норм Порядку, до прав головних інспекторів будівельного нагляду відносяться: видача обов`язкових до виконання об`єктами нагляду приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; скасовування дії прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Відповідні повноваження реалізуються інспекторами за наслідками проведеної планової перевірки, яка проводиться на підставі наказу Держархбудінспекції та направлення на проведення перевірки.

При цьому, якщо відповідальність за виявлене головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення встановлена законом, складається протокол про правопорушення, а у разі, якщо виявлене порушення може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Тому, виключно встановлення законом відповідальності за виявлене головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, а також можливість усунення відповідного порушення, обумовлюють складення протоколу та припису.

Додатково, колегія суддів зауважує, що структуру містобудівного кадастру, порядок його створення, ведення та надання інформації з містобудівного кадастру визначає Положення про містобудівний кадастр .

У відповідності до приписів Положення про містобудівний кадастр кадастрова довідка - документ, що містить запитувані споживачем офіційні відомості містобудівного кадастру, що характеризують діючі на певній території містобудівні регламенти та інші умови провадження містобудівної діяльності, містобудівні умови та обмеження, а також (у разі наявності) вимоги та обмеження щодо використання земельних ділянок і розташованих на них об`єктів нерухомості, інші довідкові відомості з інформаційних ресурсів містобудівного кадастру.

Ведення містобудівного кадастру здійснюється за принципами: узгодженості завдань із створення та розвитку містобудівного кадастру із завданнями створення та розвитку державного земельного кадастру, національної інфраструктури геопросторових даних та Національної програми інформатизації; обов`язковості реєстрації та обліку в містобудівному кадастрі документів, необхідних для провадження містобудівної діяльності; внесення відомостей до містобудівного кадастру на підставі та в порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та цим Положенням; єдності методології ведення містобудівного кадастру; актуальності, достовірності, повноти, цілісності, точності та обґрунтованості інформаційних ресурсів містобудівного кадастру; відкритості та доступності інформації з містобудівного кадастру, законності її одержання, поширення і зберігання; безперервності внесення до містобудівного кадастру відомостей про об`єкти містобудування, що змінюються; інтероперабельності з інформаційними системами державного земельного кадастру та інших галузевих кадастрів і реєстрами, що належать до державних інформаційних ресурсів; координації діяльності суб`єктів містобудівного кадастру, які забезпечують виробництво, оновлення, оброблення, зберігання, постачання та використання інформаційних ресурсів містобудівного кадастру.

Містобудівний кадастр створюється як розподілена геоінформаційна система та ведеться з урахуванням даних державного земельного кадастру на державному рівні, на рівні Автономної Республіки Крим, обласному та районному рівнях, а також на рівні міст Києва і Севастополя та міст обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення.

Геопросторові дані створюються в державній та місцевих системах координат у цифровій формі відповідно до єдиної системи класифікації та кодування об`єктів містобудування.

Система класифікації та кодування об`єктів містобудування розробляється і затверджується Мінрегіоном.

Містобудівний кадастр ведеться уповноваженими органами містобудування та архітектури, які можуть утворювати для цього служби містобудівного кадастру (далі - уповноважені органи містобудування та архітектури).

Правову основу формування та ведення містобудівного кадастру становлять: Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"; це Положення, а також Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами, Положення про порядок надходження, зберігання, використання та обліку матеріалів Державного картографо-геодезичного фонду України; затверджені органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування положення про Службу містобудівного кадастру відповідного рівня (у разі утворення), про реєстри адрес, вулиць та інших поіменованих об`єктів місцевості, про інформаційні ресурси єдиної цифрової топографічної основи території; нормативно-правові акти органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо визначення умов прямого доступу та встановлення категорії користувачів, що мають право на прямий доступ до інформації містобудівного кадастру.

Ведення містобудівного кадастру здійснюється уповноваженими органами містобудування та архітектури шляхом формування і актуалізації інформаційних ресурсів містобудівного кадастру відповідного рівня після отримання, систематизації, узагальнення та реєстрації відомостей і документів, що надійшли від базових суб`єктів містобудівного кадастру, визначених у пункті 13 цього Положення, рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо планування і забудови території та результатів містобудівного моніторингу.

На міському рівні в систему містобудівного кадастру вводяться відомості про:

- єдину цифрову топографічну основу території міста на підставі топографічних карт і планів та планово-картографічної основи державного земельного кадастру на територію міста, результатів інженерно-геодезичних виконавчих знімань завершеного будівництвом об`єктів інфраструктури та результатів містобудівного моніторингу;

- межі населеного пункту та його адміністративно-територіальних одиниць на підставі даних державного земельного кадастру;

- генеральний план міста, плани зонування (зонінги) територій, історико-архітектурний опорний план міста та детальні плани територій:

- межі кадастрових зон і кварталів, межі економіко-планувальних зон нормативної грошової оцінки земель міста, межі земельних ділянок, кадастрові номери земельних ділянок, угіддя земельних ділянок (із зазначенням контурів будівель, споруд, розташованих на земельних ділянках), цільове призначення земельних ділянок, вид функціонального використання земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розподіл земель між власниками і користувачами (зазначається форма власності та вид речового права), обмеження у використанні земельних ділянок на підставі даних державного земельного кадастру;

- інженерно-транспортну інфраструктуру на підставі топографічних карт і планів, даних експлуатаційних служб у сфері інженерно-транспортної інфраструктури, результатів інженерно-геодезичних виконавчих знімань завершених будівництвом об`єктів інфраструктури;

- будинки і споруди, їх правовий режим, технічний стан, архітектурну та історико-культурну цінність на підставі топографічних карт і планів, даних технічної інвентаризації та проектних рішень таких об`єктів;

- пам`ятки історико-культурної спадщини на підставі даних обліку пам`яток, що ведеться відповідним органом охорони культурної спадщини;

- реєстр назв вулиць та інших поіменованих об`єктів місцевості на підставі топографічних планів, офіційних довідників та рішень органів місцевого самоврядування про найменування (перейменування) вулиць та інших поіменованих об`єктів місцевості;

- реєстр адрес на території міста на підставі топографічних планів та рішень органів місцевого самоврядування про присвоєння та зміну адрес об`єктів на території міста;

- затверджені містобудівні програми, схеми та проекти розвитку інфраструктури, охорони пам`яток історії, культури і природи, озеленення, благоустрою та захисту території, інвестиційні програми та проекти на підставі відповідних рішень органів місцевого самоврядування про їх затвердження (погодження);

- іншу містобудівну документацію, матеріали проектної документації, дозволи (декларації) про будівництво, акти контрольних перевірок, документи на прийняття об`єктів в експлуатацію на підставі рішень про затвердження (погодження) відповідної документації, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та інших документів щодо об`єктів містобудування і будівництва відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

- червоні лінії та лінії регулювання забудови;

- екологічні та інженерно-геологічні характеристики окремих територій і земельних ділянок, можливість провадження на них містобудівної діяльності з урахуванням планувальних обмежень на підставі відповідної містобудівної документації, даних екологічних, гідрометеорологічних, радіологічних, санітарно-гігієнічних та інших досліджень, а також на підставі даних, отриманих з відповідних галузевих кадастрів та інформаційних систем щодо питань використання територій, їх екологічного, інженерно-геологічного, сейсмічного, гідрогеологічного та іншого районування території міста;

- нормативно-правові акти у сфері містобудування, а також будівельні норми, державні стандарти і правила на підставі рішень про їх затвердження відповідно до законодавства.

Дані, що подаються для ведення містобудівного кадастру, та періодичність їх поновлення визначаються відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури разом з базовими суб`єктами містобудівного кадастру та іншими заінтересованими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування.

Інформація, яка міститься у містобудівному кадастрі, є відкритою та загальнодоступною, крім відомостей, що належать до інформації з обмеженим доступом. Захист інформації, яка міститься у містобудівному кадастрі, здійснюється відповідними суб`єктами інформаційних відносин відповідно до законодавства.

Інформація, яка міститься у містобудівному кадастрі і не має обмеження в доступі, надається суб`єкту містобудівної діяльності за його запитом.

Зважаючи на наведені нормативні приписи Положення, необхідно зауважити про можливість отримання зацікавленою особою, на її запит, відомостей з системи міського рівня містобудівного кадастру, у тому числі, про: Генеральний план міста, плани зонування (зонінги) територій, історико-архітектурний опорний план міста та детальні плани територій; межі кадастрових зон і кварталів, межі економіко-планувальних зон нормативної грошової оцінки земель міста, межі земельних ділянок, кадастрові номери земельних ділянок, угіддя земельних ділянок (із зазначенням контурів будівель, споруд, розташованих на земельних ділянках), цільове призначення земельних ділянок, вид функціонального використання земельних ділянок, нормативно-грошову оцінку земельних ділянок, розподіл земель між власниками і користувачами (зазначається форма власності та вид речового права), обмеження у використанні земельних ділянок на підставі даних державного земельного кадастру.

Такі відомості надаються запитувачу інформації з огляду на: дані з містобудівного кадастру внесені на підставі та в порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та цим Положенням; актуальності, достовірності, повноти, цілісності, точності та обґрунтованості інформаційних ресурсів містобудівного кадастру; відкритості та доступності інформації з містобудівного кадастру, законності її одержання, поширення і зберігання.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, згідно поданої ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) заяви-опису, до пакету документів яким включено: заяву на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних; засвідчену в установленому порядку копію документу, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізи намірів забудови; копію статуту товариства; черговий кадастровий план; довідку з містобудівного кадастру.

З доданих ОСОБА_1 документів видно, що він, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.03.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сікорським А.А., зареєстрованого в реєстрі за № 540, став власником земельної ділянки площею 0,0619 га (кадастровий номер 8000000000:88:011:0696), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Умовами вказаного правочину передбачено, що цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби; категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; вид використання земельної ділянки - для ведення садівництва, угіддя - 0,0619 га (п. 1.2.). Згідно довідки № 255 від 17.02.2018, виданої головою правління Садового товариства "Зелений куточок", на земельній ділянці відсутні капітальні забудови (п. 1.6.). ОСОБА_1 , як покупець земельної ділянки, зобов`язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням (п. 3.3.). Норми чинного законодавства щодо недопущення власником земельної ділянки зміни її цільового призначення нотаріусом роз`яснено (п. 6.3.).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.03.2018, цільове призначення земельної ділянки - кадастровий номер 8000000000:88:011:0696 для колективного садівництва; власник - ОСОБА_1 ; форма власності - приватна.

За таких обставин, станом на 12.03.2018 ОСОБА_1 набуто право приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:88:011:0696, цільове призначення якої для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби; категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.

Слід зазначити, що в силу ст. 91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов`язані, зокрема, забезпечувати використання їх за цільовим призначенням. Законом можуть бути встановлені інші обов`язки власників земельних ділянок.

Відповідно, ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки за АДРЕСА_1 , зобов`язаний забезпечувати використання належної йому ділянки за відповідним цільовим призначенням.

В наведеному аспекті варто зауважити, що у відповідності до ст.ст. 22, 23, 35 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання.

Громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи, можуть мати земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва на умовах оренди.

Земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

До земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

За ст. 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється, в першу чергу, до закону, в другу, до статутів садівницьких товариств.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, провадиться сільською, селищною, міською радою, та здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок за проектами землеустрою щодо їх відведення.

При цьому, власник або користувач земельної ділянки сільськогосподарського призначення використовує її виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду.

Також, правовий режим земель, що відводяться для ведення особистого селянського господарства, та земель, що відводяться для індивідуального садівництва, підтверджується положеннями статті 122 Земельного кодексу України, якою встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, які також обумовлені особливостями кожного виду використання земельної ділянки. При цьому, абзац другий частини п`ятої статті 20 Земельного кодексу України встановлює обов`язок власників використовувати землі зазначеної категорії виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33 - 37 цього Кодексу.

Отже, відповідно до закріпленого принципу раціонального використання та охорони земель земельні ділянки (частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування з визначеними щодо неї правами) сільськогосподарського призначення підлягають використанню виключно відповідно до видів їх використання, які відповідають їх цільовому призначенню.

З вищенаведеного вбачається, що, по-перше, у матеріалах справи відсутні докази зміни цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:88:011:0696 з ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та віднесення такої ділянки до іншої категорії земель станом як на момент подачі ОСОБА_1 пакету документів до Департаменту містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА), так і на момент проведення ДАБІ планової перевірки, по-друге, на уповноважений орган містобудування та архітектури покладається обов`язок з вивчення пакету документів власника земельної ділянки з метою визначення відповідності намірів забудови конкретної земельної ділянки вимогам: а) чинної містобудівної документації на місцевому рівні, б) детальним планам територій, в) планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, г) державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804 Про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року вирішено затвердити Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року.

З даних Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, відкритого у вільному доступі інтернет за посиланням:

- https://kga.gov.ua/generalnij-plan/genplan2020 ,

- https://drive.google.com/file/d/0BxbGBoNdb1j6MDBuSkdHSlF5V1E/view, випливає, що:

Генеральний план розвитку Києва є основним містобудівним документом, який визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території міста. Новий Генеральний план розвитку Києва у ХХІ сторіччі розроблено згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 16.03.98 № 542 та рішенням Київської міської Ради від 23.12.99 № 171/673 "Про організацію робіт з розробки Генерального плану міста на новий розрахунковий період". Цим розпорядженням замовником комплексу робіт з розробки Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони визначено Головкиївархітектуру, головним проектувальником - інститут "Київгенплан" ВАТ "Київпроект". Відповідно до регламенту Державних будівельних норм ДБН Б.1-3-97 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів" як перший етап Генерального плану у 2000-2001рр. розроблена "Концепція розвитку м. Києва на період до 2020 р.". У 2001 р. Концепція схвалена колегіями Київської міської державної адміністрації і Державного Комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та затверджена Київською міською Радою. Концепція розвитку м. Києва базується на головній меті державної політики - підвищення якості життя, забезпечення ефективної життєдіяльності населення міста та екологічної безпеки.

Генеральний план м. Києва розроблений з урахуванням умов трансформаційного періоду - переходу до нових політичних та соціальноекономічних відносин у суспільстві, у т.ч. розвитку ринкових форм господарювання, структурних перетворень в економіці, змін форм і методів управління, нових засад регіональної політики.

Згідно Державних будівельних норм ДБН Б.1-3-97 міські та селищні ради, їх виконавчі органи та міські державні адміністрації керуються затвердженим Генеральним планом міста при: - складанні програм соціально-економічного розвитку відповідних територій та охорони природи; - здійсненні функціонального розподілу земель і визначенні цільового призначення земельних ділянок; - виборі, вилученні, передачі у власність, наданні у користування, купівлі, продажу земель; вирішенні питань зміни використання і забудови земельних ділянок фізичними та юридичними особами; - встановленні умов використання та забудови земельних ділянок; - розміщенні усіх видів будівництва та попередньому погодженні місця їх розташування, наданні дозволу на будівництво (забудову) та інших видах використання земельних ділянок; - економічній оцінці територій та грошовій оцінці земель, визначенні ставок земельного податку, стартової ціни земельних ділянок у разі їх продажу на конкурсних засадах; - встановленні та зміні меж населених пунктів та інших територій, а також червоних ліній вулиць; - визначенні територій пріоритетного розвитку та фінансового забезпечення цього розвитку (встановлення податкових пільг, дотацій і субвенцій з державного, обласного, районного бюджетів); - координації розробки програм розвитку галузей економіки; - складанні реєстрів територій з особливими умовами розвитку місцевого значення; - проектуванні соціальної, інженерної та транспортної інфраструктури; - встановленні територій спільних інтересів відповідних територіальних громад (приміських територій, використання яких пов`язано з розвитком населеного пункту, що проектується), у тому числі резервуванні територій для подальшого розвитку населених пунктів.

У відповідності до довідки (витягу) з містобудівного кадастру, функціональне призначення земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Зелена, 96 - територія житлової середньо- малоповерхової забудови.

Тобто, територія, яка охоплює розташування зауваженої земельної ділянки, відноситься до земель житлової забудови.

При цьому, цільове призначення земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:88:011:0696), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 - для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби.

Отже, беручи до уваги, що доказів зміни цільового призначення спірної ділянки в площині питання реальної відповідності намірів забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції, не подано, що свідчить, як про видачу Департаментом містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) будівельного паспорту ОСОБА_2 з порушенням вимог містобудівного законодавства та містобудівної документації на місцевому рівні, так і про використання останнім земельної ділянки в розріз її цільовому призначенню.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення відповідача є обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.

Доводи апелянта щодо нерозміщення інформації про скасування будівельного паспорту на офіційному сайті ДАБІ не беруться колегією суддів до уваги, з огляду на те, що з відомостей на офіційному сайті Держархбудінспекції за посиланням: https://dabi.gov.ua/potochna-diyalnist/ вбачається розміщення інформації про скасування, зупинення дії рішення об`єкта нагляду або його відновлення для оприлюднення на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції з 01.04.2019 по 26.04.2019, з якої вбачається про скасування будівельного паспорту від 03.08.2018 № 458/18/012/010-18 згідно рішення про скасування від 01.04.2019 (пункт 607).

Щодо доводів апелянта про те, що відповідачем не було складено протокол про правопорушення, а ненаведення у акті та рішенні мотивів неможливості усунення виявлених порушень, вказує про недотримання п.п. 29, 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду , колегія суддів вважає за необхідне зауважити наступне.

В силу приписів Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, якщо відповідальність за виявлене головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення встановлена законом, складається протокол про правопорушення, а у разі, якщо виявлене порушення може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Тобто, виключно встановлення законом відповідальності за виявлене головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, а також можливість усунення порушення, обумовлюють складення протоколу та припису.

Таким чином, з огляду на те, що прийняття рішення про скасування будівельного паспорту є, по суті, заходом припинення порушення департаментом містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ним містобудівної діяльності, і, відповідно, реалізацією наданого ДАБІ, через підконтрольний орган і уповноважених осіб, повноваження щодо скасування дії прийнятого відповідним об`єктом нагляду згідно визначеного Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноваження рішення, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також, з урахуванням того, що за виявлене головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Подимайло Є.В. та головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Герасименко Т.О. під час проведення планової перевірки не випливає встановленої законом відповідальності, приймаючи до уваги встановлення в акті б/н від 01.04.2019 відомостей у обсязі, що відповідають додатку 4 Порядку, колегія суддів вважає, що доводи апелянта про порушення відповідачем п.п. 29, 32 Порядку є безпідставними та не беруться колегією суддів до уваги.

При цьому, інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, з дотриманням вимог ст. 159 КАС України.

Також, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2020 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 05.10.2020.