Рішення

від 10.06.2020 по справі 640/22331/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 червня 2020 року № 640/22331/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Будсервіс"

До Головного управління ДПС у м. Києві

Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про визнання неправомірними та скасування в повному обсязі податкових повідомлень-рішень від 05.07.2018 року №0035391404 та від 16.08.2018 року № 0043321404.

Ухвалою суду від 15.01.2019 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

14.02.2019 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Будсервіс" (код 32491798), місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. М.Бойчука, буд. 14В, літера А, зареєстроване в якості юридичної особи 03.07.2003 р., перебуває на обліку в якості платника податків у Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПІ у Печерському районі.

На підставі наказу від 14.06.2018р. № 9905, п.п. 78.1.8, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2018 року, за результатами якої складено акт від 23.06.2018 № 632/26-15-14-04-01/32491798.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Будсервіс" вимог п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201 ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за квітень 2018 року на суму ПДВ 214 074,00 грн. та відповідно завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2018 року на 214 074,00 грн.

Під час перевірки встановлено, що товариство у квітні 2018 року мало фінансово - господарські взаємовідносини з:

ТОВ "Важелектросервіс" (код 37364903), з яким укладено договір від 07.05.2017 №Б/Y/06/2017/ про закупівлю (поставку) товарів, а саме: вентилятора в зборі, ущільнюючі прокладки кінцевих виводів, ізоляційні коробочки головок обмотки статора та ін.

На підставі вказаного договору ТОВ "Важелектросервіс" було виписано видаткову та податкову накладну №1, яку зареєстровано 08.02.2018 з номенклатурою "Вентилятор в зборі, ущільнюючі прокладки кінцевих виводів, ізоляційні коробочки головок обмотки статора, пазові клини обмотки статора" на загальну суму 1284444,00 грн. (в т.ч. ПДВ 214 074,00 грн.).

Суми податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено ТОВ "БІК Будсервіс" до податкового кредиту, відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2018 року в сумі 214 074,00 грн.

В акті перевірки відображено інформацію, що при аналізі зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, що включені ТОВ "Важелектросервіс" до податкового кредиту у січні 2018 року, встановлено, що основним постачальником є ТОВ "Саргас 2016".

ТОВ "Саргас 2016" стан 0, обліковується у Київській ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС, вид діяльності - оптова торгівля металами та металевими рудами, кількість працюючих - 1 особа. Згідно проведеного аналізу зареєстрованих податкових накладних в ЄРПН ТОВ "Саргас 2016" придбавало горілку, пиво, коньяк, косметичні засоби, вино. Також, проаналізувавши ЄРПН з моменту реєстрації платником ПДВ (01.11.2016) не встановлено придбання товару (вентилятор в зборі, ущільнюючі прокладки кінцевих виводів, ізоляційні коробочки головок обмотки статора, пазові клини обмотки статора), який реалізовано.

Дані факти з підміни товару свідчать про неможливість здійснення господарських операцій у зв`язку з відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та відсутність факту реального одержання (купівлі) ТОВ "Важелектросервіс" від ТОВ "Саргас 2016" у досліджуваному та попередніх звітних періодах, засвідчує недійсність (неможливість) формування ним відповідного активу та доказує фіктивність введення в обіг ідентифікованого товару та нереальність здійснення ТОВ "Важелектросервіс" постачання (продажу) ТОВ "БІК Будсервіс" вентилятора в зборі, ущільнюючих прокладок кінцевих виводів, ізоляційних коробочок головок обмотки статора, пазових клинів обмотки статора.

За результатами аналізу наявної інформації встановлено відсутність придбання реалізованого товару від вищевказаного контрагента на адресу ТОВ "Важелектросервіс", що свідчить про те, що правочини між ТОВ "БІК Будсервіс" та ТОВ "Важелектросервіс" за січень 2018 року на загальну суму ПДВ 214074,00 грн. здійснені без мети настання реальних наслідків. Оскільки реальність та можливість вчинення даних господарських операцій у постачальника ТОВ "Важелектросервіс" відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, то у ТОВ "БІК Будсервіс" не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

За наслідками перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 05.07.2018р. №0035391404, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі суми 214074,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 53 518,50 грн.

На підставі наказу від 13.07.2018р. № 11175, п.п. 78.1.8, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2018 року, за результатами якої складено акт від 07.08.2018 № 763/26-15-14-04-01/32491798.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Будсервіс" вимог п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10, ст. 201, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2018 року на суму 107880,00 грн.

Під час перевірки встановлено, що товариство мало фінансово - господарські взаємовідносини з:

ТОВ "Важелектросервіс" (код 37364903), з яким укладено договір від 07.05.2017 №Б/Y/06/2017/ про закупівлю (поставку) товарів, згідно якого постачальник зобов`язаний поставити покупцю товари згідно умов Договору, а покупець зобов`язаний прийняти та оплатити товар.

На підставі вказаного договору ТОВ "Важелектросервіс" було виписано видаткові накладні № 6 від 21.05.2018 року на загальну суму 558000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 93000,00 грн.), № 3 від 24.04.2018 на загальну суму 89280,00 грн. (в т.ч. ПДВ 14880,00 грн.) та податкові накладні № 1 від 20.07.2017 року на загальну суму 558000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 93000,00 грн.), № 1 від 24.04.2018 року на загальну суму 89280,00 грн. (в т.ч. ПДВ 14880,00 грн.).

ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Будсервіс" включено до складу податкового кредиту за травень 2018 року податкові накладні за липень 2017 року та за квітень 2018 року на загальну суму 107880,00 грн.

В акті перевірки відображено інформацію щодо ТОВ "Важелектросервіс", стан платника 0 (платник податків за основним місцем обліку), вид діяльності - ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування, штатна чисельність працівників 3 особи відповідно звіту з ЄСВ за травень 2018 року.

Згідно проведеного аналізу зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що ТОВ "Важелектросервіс" зазначені товари (масляні ущільнення вала в зборі та ізолятор 8ТХ 720501) придбано у:

- Товар "Масляні ущільнення вала в зборі" придбано в липні 2017 року у підприємства ПП "Технобазіс".

ПП "Технобазіс" (код 38630430), стан платника 0 (платник податків за основним місцем обліку), вид діяльності - оптова торгівля твердими, рідкими, газоподібним паливом і подібними продуктами, штатна чисельність працівників 2 особи. Згідно проведеного аналізу зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних та наявних імпортних митних декларацій встановлено, що ПП "Технобазіс" придбавало продукти харчування, автосигналізації, конденсант газовий, засоби для макіяжу, запчастини тощо.

- Товар "Ізолятор 8ТХ 720501" придбано в квітні 2018 року у підприємства ТОВ "Харківський завод феросплавів".

ТОВ "Харківський завод феросплавів" (код 41121191), стан 0 (платник податків за основним місцем обліку), вид діяльності - виробництво чавуну, сталі та феросплавів, штатна чисельність працівників 4 особи, основні засоби відсутні. Згідно проведеного аналізу зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що ТОВ "Харківський завод феросплавів" придбавало лопати у великій кількості, газ вуглеводний скраплений, набори інструментів тощо.

Дані факти з підміни товару (послуг) свідчать про неможливість здійснення господарських операцій, у зв`язку з відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та відсутність факту реального одержання (купівлі) ПП "Технобазіс", ТОВ "Харківський завод феросплавів" та ТОВ "Важелектросервіс" у досліджуваних періодах, що засвідчує недійсність (неможливість) формування ними відповідного активу та доказує фіктивність введення в обіг ідентифікованого товару (послуг) та нереальність здійснення ПП "Технобазіс", ТОВ "Харківський завод феросплавів" та ТОВ "Важелектросервіс" постачання (продажу) товарів (послуг) на адресу ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Будсервіс".

Крім того, вищевказані підприємства не здійснювали постачання вищезазначених товарів, про що свідчить відсутність відповідних виробничих потужностей та персоналу, необхідного для забезпечення господарської діяльності.

За результатами аналізу наявної інформації встановлено відсутність придбання товарів (масляні ущільнення вала в зборі та ізолятор 8ТХ 720 501) - від вищевказаних контрагентів на адресу ТОВ "БІК "Будсервіс", що свідчить про те, що правочини між ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Будсервіс" та ТОВ "Важелектросервіс" за перевіряємий період на суму ПДВ 107880,00 грн. здійсненні без мети настання реальних наслідків. Оскільки реальність та можливість вчинення даних господарських операцій у ТОВ "Важелектросервіс" та її постачальників відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Будсервіс" не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

За наслідками перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 16.08.2018р. №0043321404 яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі суми 107880,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 53940,00 грн.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Будсервіс" - вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить суд їх скасувати з таких підстав.

Позивач зазначає, що висновки актів перевірки від 23.06.2018 р. №632/26-15-14-04-01/32491798, від 07.08.2018 р. № 763/26-15-14-04-01/32491798 є безпідставними та необґрунтованими, оскільки під час проведення ТОВ "БІК "Будсервіс" господарських операцій з ТОВ "Важелектросервіс" мали місце факти здійснення господарських операцій, зміст і обсяг який підтверджений всіма необхідними первинними документами, які містять в собі достовірні дані та складені відповідно до вимог чинного законодавства, контрагент був зареєстрований в установленому законом порядку та мав свідоцтво про реєстрацію платника податків на додану вартість.

На момент подання позовної заяви та на момент проведення перевірки відсутні відомості про наявність судових рішень про визнання нереальними (недійсними) спірних господарських операцій між ТОВ "БІК "Будсервіс" та ТОВ "Важелектросервіс". Також відсутня будь-яка інформація про здійснення досудового розслідування в рамках зареєстрованих кримінальних проваджень стосовно службових осіб ТОВ "БІК "Будсервіс" та/або ТОВ "Важелекросервіс", ТОВ "Саргас 2016" за злочини у сфері господарської діяльності.

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки актів перевірки.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

П. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

П. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

П. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пп. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

П. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з положеннями п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

П. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно аб. 11 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV в чинній редакції первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до аб. 2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В даному випадку податковий кредит за квітень 2018 року на суму 214074,00 грн. та за травень 2018 року на суму 107880,00 грн. сформовано за наслідками господарських відносин з ТОВ "Важелектросервіс" за договором про закупівлю (поставку) товарів від 07.05.2017 № Б/Y/06/2017/.

Під час проведення перевірки, і під час розгляду справи, суду надано позивачем докази на підтвердження реальності господарської операції позивача з ТОВ "Важелектросервіс" щодо укладеного договору про закупівлю (поставку) товарів від 07.05.2017 № Б/Y/06/2017/, зокрема надано видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, а також митні декларації про переміщення через митний кордон товарів, які були придбані у ТОВ "Важелектросервіс" та зазначені у податкових накладних від 26.01.2018 р. №1, від 24.04.2018 р. №1.

Проте, контролюючим органом зроблено висновок про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Важелектросервіс", оскільки ТОВ "Важелектросервіс" не могло придбати товар у контрагентів: ПП "Технобазіс", ТОВ "Харківський завод феросплавів" та ТОВ "Саргас 2016".

З вказаного приводу суд зазначає наступне.

Посилання контролюючого органу на інформацію з ІС "Податковий блок" щодо контрагентів позивача не можуть бути визнані обґрунтованими та достатніми для викладених у акті перевірки висновків, оскільки станом на час провадження господарської діяльності з позивачем вказане товариство мало статус платника ПДВ, договір, накладні містять найменування учасників господарських операцій, підписи сторін та відбитки печаток сторін, та дають змогу визначити кількість поставленого товару, за якою ціною, між якими контрагентами.

Докази того, що дані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.

При цьому, акти перевірки не містить жодних зауважень з приводу невідповідності договору, податкових накладних вимогам чинного законодавства.

В той же час, встановлення контролюючим органом порушень податкового законодавства у діях інших суб`єктів господарювання, ніж позивач, в будь-якому випадку не може бути підставою для висновку про наявність порушень податкового законодавства у господарській діяльності всіх контрагентів порушника. Для такого висновку контролюючим органом має бути доведено обізнаність позивача з порушенням його контрагентами вимог податкового законодавства на час господарських відносин з ними, в тому числі, недотримання "належної обачності" під час вибору контрагентів, неврахування загальнодоступної інформації про них.

Поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства, а тому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

А відтак, за умови невстановлення контролюючим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

У той же час, контролюючим органом при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками такої операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З врахуванням приписів ч. 2 ст. 61 Конституції України щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що не доведено відповідачем) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Позивачем, натомість, надано суду копії всіх наявних у нього документів, якими оформлено правовідносини зі своїм контрагентом.

Згідно п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.07 р. у справі "Інтерсплав проти України" суд нагадує, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними, і їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції (див. рішення у справі "Lithgow and Others v. the United Kindom" від 8 липня 1986 року, Серія А, N 102, стор. 50-51, пп. 121-122). На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань (Case of Intersplav v. Ukraine, Application no. 803/02 (http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/pages/search.aspx?i=001-78872; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/974_194).

Згідно ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

В даному випадку відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення на порушення принципу обґрунтованості, що є підставою для задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 05.07.2018 року №0035391404 та від 16.08.2018 №0043321404.

3. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код 43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Будсервіс" (01103, м. Київ, вул. М.Бойчука, буд. 14В, літера А, код 32491798) сплачений судовий збір в розмірі 9965,19 грн.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 10.06.2020 р.