Постанова

від 01.06.2020 по справі 580/3306/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3306/19 Суддя (судді) першої інстанції: П.Г. Паламар

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Земляної Г.В., Костюк Л.О.,

за участю секретаря: Рагімової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУМКОРН" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "БУМКОРН" звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці Держмитслужби, у якому просило:

-визнати протиправним та скасувати Рішення про визначення митної вартості товарів від 22.07.2019 року № UА902000/2019/510703/2;

-визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 22.07.2019 року № UА902050/2019/00137;

-визнати протиправною та скасувати відмову у визнанні митної вартості від 04.09.2019 №922/10/23-70-19-02-43.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з`ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 квітня 2019 року між ТОВ "Бумкорн" та "LUCKY WE INTERNATIONAL CO. LIMITED", Китай, укладено контракт №1/19UKR. Відповідно до п. 1.1 розділу 1 зазначеного контракту товаром, який підлягає поставці на адресу позивача іграшки та інші товари, конкретний перелік яких зазначається в інвойсах на кожну конкретну партію товару. Поставка партії товару здійснюється на умовах СІР Вільшана (п. 2 контракту), а оплата за товар здійснюється на умовах авансового платежу в розмірі не менш ніж 20% від суми поставки в доларах США (п. 3 контракту).

Пунктом 8.1 контракту визначено, що страхування вантажу не здійснюється.

15.05.2019 року між ТОВ "Бумкорн" та "LUCKY WE INTERNATIONAL CO. LIMITED", Китай, укладено додаткову угоду до контракту №1/19UKR від 01.04.2019 року. Згідно додаткової угоди п. 3 контракту доповнено, що кожний інвойс покупець оплачує окремо.

Відповідно до інвойсу-проформи № LW01042019 від 20.04.2019 року сторони узгодили поставку партії товару в асортименті, перелік якого зазначений в цьому інвойсі-проформі, на загальну суму 30 446,71 доларів США. Також тим документом сторони узгодили суму авансового платежу в розмірі 18 011,00 доларів США.

Згідно інвойсу від 20.04.2019 року № FOC20190420, вартість партії товару в асортименті, становить 30 446,71 доларів США.

Згідно платіжного доручення від 03.05.2019 року №34 ТОВ "Бумкорн" здійснив перерахування коштів продавцю в сумі 18 011,00 доларів США, зазначивши у розділі призначення платежу контракт від 01.04.2019 №1/19UKR і рахунок-проформа від 20.04.2019 року № LW01042019.

При цьому як вбачається з поданих до МД №UA902050/2019/510703 документів, тією самою датою 20.04.2019 року було оформлено рахунок-фактуру №FOC20190420 на поставку конкретної партії товару на адресу позивача згідно коносаменту від 07.05.2019 року №ONE YSZPV50611600.

26.06.2019 року на адресу позивача в контейнері № TCLU6490562 надійшов товар за вищезазначеним контрактом. Товар супроводжував комерційний інвойс № FOC20190420 від 20.04.2019 року на суму 30 446,71 доларів США.

Перед подачею митної декларації за ініціативою агента з митного оформлення в присутності представника Черкаської митниці ДФС був здійснений фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності відомостям, зазначеним у товаросупровідних документах.

Під час огляду була встановлена невідповідність товару даним, зазначеним в товаросупровідних документах, про що був складений Акт №2674 від 12.07.2019 року про невідповідність цих товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату. Зазначеним актом встановлена невідповідність товарів відомостям, зазначеним в документах, а саме: невідповідність ваги заявленим даним щодо виробів з пластмаси для пакування та транспортування товарів у формі полуяєць; деякі види іграшок були заявлені в документах, але не виявлені при огляді, а деякі види іграшок навпаки, не були заявлені в документах, але були виявлені при огляді.

Враховуючи факт встановлення невідповідності товарів відомостям, зазначеним у документах, на прохання позивача продавець товарів надав пакувальний лист та уточнюючий інвойс з врахуванням виявлених фактів та фактично поставленого товару.

Згідно уточнюючого інвойсу від 12.07.2019 року № FОС20190712 вартість товару становить 19476,324 долара США щодо якого були виявлені невідповідності в документах та без врахування вартості пакувальної машини, яка була випущена у вільний обіг 05.07.2019 року за ІМД № UА902050/2019/510167.

Митне оформлення товару здійснював представник позивача - агент з митного оформлення ТОВ Брокер-Україна ОСОБА_1 у зоні діяльності митного поста Черкаси-південний Черкаської митниці ДФС та було подано 19.07.2019 року ІМД №UA902050/2019/510703, за якою у митний режим імпорт заявлено товари, які переміщувались на виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.04.2019 № 1/19UKR.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів у графі 44 МД №UA902050/2019/510703 зазначено такі документи: контракт від 01.04.2019 року №1/19UKR; додаткова угода №1 від 15.05.2019 року до контракту від 01.04.2019 року №1/19UKR; технічна характеристика №5 від 19.07.2019 року; рахунок-проформа від 20.04.2019 року № LW01042019; рахунок-фактура від 20.04.2019 року № FOC20190420; рахунок-фактура (уточнюючий) від 12.07.2019 року № FOC20190712; коносамент від 07.05.2019 року № ONEYSZPV50611600; платіжне доручення від 03.05.2019 року № 34; акт про невідповідність товарів від 12.07.2019 року № 2674.

За МД №510703 від 19.07.2019 року автоматизованою системою з аналізу і управління ризиками було згенеровано обов`язкові форми контролю 105-2 (контроль правильності визначення митної вартості) та 117-2 (контроль правильності визначення митної вартості із залученням спеціалізованого підрозділу).

За результатами проведеної роботи відповідно до пункту 5 статті 54, пункту 1,4 статті 337, 320 МК України Черкаська митниця ДФС скоригувала митну вартість товарів прийнявши відповідне Рішення про визначення митної вартості товарів №UA902000/2019/510703/2 від 22.07.2019, оскільки митницею не встановлено, який з інвойсів є достовірним, а платіжне доручення від 03.05.2019 року № 34 неможливо ідентифікувати з партією оцінюваного товару, а тому заявлені митниці відомості про митну вартість не базуються на об`єктивних, документально підтверджених відомостях, які піддаються обчисленню.

22 липня 2019 року була прийнята відмова в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA902050/2019/00137 та скориговано митну вартість товару за резервним методом.

24.07.2019 року товар був випущений у вільний обіг за електронною митною декларацією № UA902050/2019/510944 зі сплатою митних платежів, обчисленою згідно Рішення про визначення митної вартості товарів №UA902000/2019/510703/2.

В подальшому позивач відповідно до ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України звернувся до митниці з заявою №342 від 23.08.2019 року в якій просив скасувати Рішення про визначення митної вартості товарів №UA902000/2019/510703/2 від 22.07.2019 року та визнати заявлену ним за МД№510703 митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору.

Листом від 04.09.2019 року № 922/10/23-70-19-02-43 повідомлено позивача про відмову у визнанні заявленої митної вартості за ціною контракту.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 4 Митного кодексу України (надалі за текстом - МК України ) надано визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміну митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За приписами частини 1 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За змістом статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини 5 названої статті МК України органу доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно частини 4 статті 53 МК України 4 разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За приписами статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами наведених правових норм у випадку виникнення обґрунтованих сумнівів митний орган має право витребувати, а позивач - зобов`язаний надати докази, які можуть підтвердити або спростувати такі сумніви.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, підстави для коригування митної вартості товару у Київської митниці Держмитслужби були відсутні.

Декларантом були надані усі документи, передбачені статті 53 Митного кодексу України на підтвердження митної вартості ввезеного на митну територію товару.

При цьому, аналіз наданих первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження митної вартості товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Земляна Г.В.

Суддя Костюк Л.О.

Повний текст постанови виготовлено - 04 червня 2020 року.