Постанова

від 02.06.2020 по справі 826/2434/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/2434/18 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М.,

за участю секретаря Кірієнко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Знамагро до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Знамагро на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2020, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 02.02.2018 №1699.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2020 позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що оскільки запит про надання інформації №35707/10/26-15-14-01-02 вих. від 07.11.2017 року ГУ ДФС у м.Києві складений з порушенням вимог п.73.3 ст.73 ПК України, підстави надсилання запиту є необґрунтованими, то сам запит є незаконним і не накладає на ТОВ Знамагро будь-яких зобов`язань.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Представник відповідача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи скарг, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи, 07.11.2017 контролюючим органом на адресу ТОВ Знамагро направлено запит №35707/10/26-15-14-01-02, у відповідності до підпунктів 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункту 1 та абзацу 3 пункту 73.3 ст. 73, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, пункту 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 за №1245 просило протягом п`ятнадцяти днів надати пояснення та їх документальні підтвердження даних податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ Дервік Капітал , що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за період серпень 2016 року в сумі 799999,98 грн.

Запити ГУ ДФС у м. Києві містять посилання на те, що податковим органом виявлено факти порушення позивачем положень підпункту а пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а також норм іншого податкового законодавства, зокрема Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №996, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.01.2014 за №1267/26044, та частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пунктів 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві фінансів України від 05.06.1995 за №168/704, в результаті документального оформлення господарських операцій за відсутності факту їх здійснення, оскільки по контрагенту ТОВ Дервік Капітал до АІС СФП внесено облікову картку (вих. №88/8/26-58-21-04 від 03.02.2017, згідно к/п №32016100090000097 від 14.12.2016) допитано гр. ОСОБА_1 , який надав покази про непричетність до реєстрації та діяльності підприємства.

Крім того, запит містить дані, які вказують на зазначене в запиті порушення, зокрема: дані єдиного реєстру податкових накладних, податкові декларації з податку на додану вартість за певний звітний період, інша податкова інформація, отримана і опрацьована відповідно до статей 72, 73, 74 Податкового кодексу України. В запиті визначений перелік документів, який необхідно надати контролюючому органу.

Також, зазначено, що підставою для направлення відповідачем зазначеного запиту слугував аналіз інформаційних баз.

У відповідь позивач листом від 05.12.2017 за №01.02 повідомив про відсутність правових підстав для надання інформації та її документального підтвердження за запитом через порушення контролюючим органом вимог статті 73 Податкового кодексу України.

На підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв`язку з ненаданням пояснень та їх документального підтвердження на письмові запити ГУ ДФС у м. Києві видано наказ від 02.02.2018 №8699 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Знамагро .

Позивач не допустив працівників податкового органу до проведення перевірки, що підтверджується актом недопуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 06.02.2018 №70/26-15-14-01-02 та пояснення до акта.

У зв`язку з зазначеними вище обставинами позивач, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що платник податків не надав пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язкові письмові запити контролюючого органу, відтак, відповідач правомірно, з підстав та у межах повноважень, визначених чинним законодавством України, видав оскаржуваний наказ, а тому у суду відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (далі - Порядок № 1245).

Згідно з пунктом 73.3. статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Підпунктом 3 абзацу шостого пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України визначено, що письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності, зокрема такої підстави: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Згідно з абзацами шістнадцятим та вісімнадцятим пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу витягнутої руки під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

- податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що запит №35707/10/26-15-14-01-02 від 07.11.2017, направлений контролюючим органом на адресу Товариства, містив вказівку на фактичну і правову підстави направлення запиту - підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а також обставини, встановлені на підставі податкової інформації, встановлені за наслідком вивчення інформаційних систем автоматизованого моніторингу. Запит містив детальний опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують.

Запит оформлений у відповідності до норм Податкового кодексу України.

Згідно із абзацами 4, 5 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом.

Відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Враховуючи, що єдиною підставою вважати оскаржуваний наказ незаконним є посилання на невідповідність закону відповідних інформаційних запитів, колегія приходить висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

Аналогічна правова позиція була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 16.02.2016 (справа №826/12651/14) та висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду у постановах від 11.09.2019 (справа №813/4042/17), від 14.03.2018 (справа №813/1122/17), від 19.03.2019 (справа № 803/1542/16), від 14.02.2019 (справа №826/9336/17).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з`ясувавши обставини справи.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Знамагро на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Знамагро до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2020 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко

Повний текст постанови виготовлено 09.06.2020