Постанова

від 10.06.2020 по справі 300/2034/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/2034/19 пров. № А/857/1257/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Ільчишин Н.В.,

Шинкар Т.І.,

з участю секретаря судового засідання Марцинковської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року (прийняте у м. Івано-Франківську суддею Кафарським В.В.) в адміністративній справі № 300/2034/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Клімат Стандарт Плюс до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю Клімат Стандарт Плюс (далі - ТОВ Клімат Стандарт Плюс , Товариство) звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДФС в Івано-Франківській області) № 0080555512 від 10.07.2019, яким йому нараховано штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних (далі - ПН) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що Товариство не порушувало цих термінів, так як 15 січня 2019 року у встановленому порядку в межах операційного дня надіслало ці ПН для реєстрації в ЄРПН, а тому застосування штрафних санкцій у зв`язку з цим є неправомірним.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року позов задоволено.

Не погодившись із цим рішенням, його оскаржило ГУ ДФС в Івано-Франківській області, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте без урахування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до незаконного та необгрунтованого вирішення спору по суті. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що за результатами камеральної перевірки позивача щодо своєчасності реєстрації ПН в ЄРПН було встановлено несвоєчасне надсилання до ЄРПН ПН від 27.12.2018 за №№ 34, 38. Вказує, що перенавантаженість серверу ДФС 15.01.2019 вплинула на обробку запитів на отримання відомостей з ЄРПН, а не на прийом податкових накладних/розрахунків коригування та роботу ЄРПН, про що було повідомлено 15.01.2019 на веб-порталі ДФС. У зв`язку з цим вважає доводи позивача необґрунтованими, оскільки не подано жодного доказу, який би підтверджував реальність направлення ПН на реєстрацію.

Водночас, відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо платник податку надіслав для реєстрації кілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, зареєстрованими вважаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, відомості яких внесені до Реєстру, та платнику податку надіслана відповідна квитанція.

Крім того, зазначає, що висновок експерта від 16.12.2019 за № 2066/19-28 не відповідає вимогам частини сьомої статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: у висновку експерта не зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Також вказує на те, що у цьому висновку ставились на дослідження питання, які не передбачені абзацом чотирнадцятим пункту 4.14 розділу ІV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (далі - Інструкція).

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відзив обгрунтовував тим, що ним було вжито всіх заходів для своєчасного подання та реєстрації ПН в ЄРПН, що підтверджується наданими до суду доказами. Разом з тим, такі ПН з незалежних від позивача обставин не були зареєстровані відповідачем в день відправлення. Щодо тверджень апелянта про невідповідність висновку експерта від 16.12.2019 за № 2066/19-28 вимогам законодавства зазначив, що ще разом з позовною заявою подавав клопотання про призначення судової експертизи, але суд у задоволенні цього клопотання відмовив, тому експертиза була замовлена самостійно, а не за призначенням суду, внаслідок чого було проведене експертне дослідження, яке не може містити передбачені пунктом 4.14 Інструкції вимоги щодо висновку судової експертизи.

Представник ГУ ДФС в Івано-Франківській області подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Клопотання мотивоване введенням на території України карантину на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , а також відсутністю станом на 10 червня 2020 року транспортного сполучення між м. Івано-Франківськ та м. Львів, у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України рішення про заборону перевезення пасажирів залізничним та автомобільним транспортом в усіх видах внутрішніх сполучень, через що відповідач позбавлений можливості прибути в це судове засідання. Враховуючи важливість цієї справи та продовженням дії карантину, просить суд відкласти розгляд цієї справи на іншу дату.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що це клопотання не може бути задоволене з таких підстав.

Рекомендаціями Ради суддів України (лист № 9рс-186/20 від 16.03.2020) встановлено особливий режим судів України, який включає в себе, зокрема, розгляд справ в режимі відеоконференції, по можливості здійснення розгляду справи без участі сторін, в порядку письмового провадження, рекомендацію учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справи у їхній відсутності за наявними у справі матеріалами.

На період установлених на території України карантинних заходів Восьмий апеляційний адміністративний суд здійснює розгляд справ у звичному режимі (але з певними обмеженнями); забезпечено доступ учасників справи до суду, в тому числі і шляхом надіслання та приймання процесуальних документів, пов`язаних з розглядом справи (в т.ч. письмових пояснень, відзивів, доказів тощо) засобами поштового та електронного зв`язку, про що повідомлено на офіційному сайті суду.

Також представники можуть скористатися можливістю взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до частини четвертої статті 195 КАС України, згідно якої під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19); можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

При цьому колегія суддів апеляційного суду також враховує й те, що явка представника податкового органу не визнана судом обов`язковою, що апеляційний суд вже неодноразово відкладав розгляд справи за клопотанням представника відповідача для забезпечення його участі в судовому засіданні, проте останнім не вжито будь-яких заходів для участі в розгляді справи, зокрема, не заявлено клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, не скеровано додаткових доказів, пояснень тощо.

Відповідно до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Також одним із принципів адміністративного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Тобто, публічно-правовий спір повинен бути вирішений судом, зокрема, своєчасно, з метою забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи, яка звернулася за судовим захистом, та в розумні строки.

Клопотань про продовження терміну розгляду справи від сторін не надходило, а відтак суд апеляційної інстанції з урахуванням приписів частини другої статті 309 КАС України, позбавлений процесуальної можливості продовжити строк розгляду цієї справи за власною ініціативою.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Окрім цього, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі Varela Assalino contre le Portugal (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У протилежному випадку відкладення розгляду справи без пошуку реальних можливостей здійснювати правосуддя в умовах карантину може бути розцінено як самоусунення від виконання обов`язку по здійсненню розгляду справи.

Додатково колегія суддів враховує, що з урахуванням приписів частини п`ятої статті 44 КАС України вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов`язком не тільки суду, а й учасників справи.

А відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно зі статтею 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що матеріли адміністративної справи чітко відображають правові позиції учасників справи, їхні доводи і обґрунтування є як у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, так і в апеляційній скарзі, а тому є достатніми для вирішення справи по суті апеляційних вимог та прийняття законного та обгрунтованого судового рішення. Таким чином, є можливим апеляційний розгляд справи у відсутності учасників справи (їх представників).

А відкладення розгляду справи є необґрунтованим та таким, що призведе до порушення права осіб на доступ до суду, правової невизначеності судового рішення, ухваленого судом першої інстанції та порушення судом апеляційної інстанції процесуальних норм щодо граничних строків розгляду апеляційних скарг.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, 19.06.2019 ГУ ДФС в Івано-Франківській області провело камеральну перевірку ТОВ Клімат Стандарт Плюс з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за результатами якої склало акт за № 4255/09-19-55-12/41906728 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме: недотримання Товариством термінів реєстрації ПН в ЄРПН на 2 та 70 календарних дні на загальну суму 221 771,30 грн податку на додану вартість (далі - ПДВ), зазначену в таких ПН.

Не погоджуючись з висновками перевірки, позивач 01.07.2019 подав заперечення на акт № 0107, за результатами розгляду яких відповідач листом за № 3528/10/09-19-55-12-19 від 08.07.2019 повідомив, що висновки Акта перевірки залишені без змін (а.с. 28 - 32).

На підставі висновків Акта перевірки контролюючий орган виніс податкове повідомлення-рішення № 0080555512 від 10.07.2019 форми «Н» , яким застосував до позивача штраф:

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів у розмірі 10 % в сумі 1594,93 грн;

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів у розмірі 40 % в сумі 82 328,82 грн (а.с. 34-35).

За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення було залишене без змін, а скарга позивача - без задоволення (а.с. 42 - 44).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій. У межах спірних правовідносин суд дійшов висновку про відсутність вини платника податку у несвоєчасній реєстрації ПН № 34 та № 38 від 27.12.2018, а тому відсутні підстави для притягнення його до відповідальності в цій частині.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

Відповідно до приписів пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

За вимогами пункту 201.10 цієї ж статті при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно Із пунктом 4 Порядку № 1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 11 Порядку № 1246 обумовлено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з пунктами 12 - 16 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Якщо платником податку надіслано для реєстрації кілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, зареєстрованими вважаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, відомості яких внесені до Реєстру, та платнику податку надіслана відповідна квитанція.

Таким чином, строки, визначені для реєстрації ПН, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації ПН пов`язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку № 1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Разом з тим, податковий орган в будь-якому випадку зобов`язаний протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття ПН, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації ПН.

Оскільки законодавством встановлено чіткі та обмежені строки для реєстрації ПН, задля уникнення порушення платником податків граничних строків для реєстрації ПН, положеннями Порядку № 1246 та пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як видно із матеріалів справи, позивач виписав зведену ПН № 34 від 27.12.2018 на загальну суму 7800,00 грн, у тому числі ПДВ - 1300,00 грн, граничним строком реєстрації якої відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України є 15.01.2019, та ПН № 38 від 27.12.2018, граничним строком реєстрації якої є також 15.01.2019.

На виконання вимог пункту 201.1 статті 201 ПК України позивач в електронному вигляді з власного електронного кабінету 15.01.2019, тобто в межах граничного строку подання накладних, направив на реєстрацію в ЄРПН ПН № 34 та № 38 від 27.12.2018.

17.01.2019 позивач направив в електронному вигляді Івано-Франківській державній податковій інспекції Івано-Франківського управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області лист за №1701 про надання підтвердження реєстрації ПН № 34 та № 38 від 27.12.2018, а 21.01.2019 він звернувся з аналогічним листом за № 2101 до ГУ ДФС в Івано-Франківській області (а.с. 17, 19).

31.01.2019 позивач отримав квитанцію № 1, згідно якої ПН № 34 зареєстрована лише 17.01.2019.

05.03.2019 ТОВ Клімат Стандарт Плюс на електронну адресу ДПІ у місті Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області надіслало електронний запит на отримання публічної інформації щодо підтвердження реєстрації ПН № 38 (а.с. 20 - 21).

18.03.2019 ТОВ Клімат Стандарт Плюс аналогічний лист направило на електронну адресу Державної Фіскальної служби України (а.с. 23).

19.03.2019 Державна Фіскальна служба України листом №/ЗПІ/99-99-08-10-02-15 повідомила позивача про те, що ПН № 38 від 27.12.2018 не зареєстрована з причин, вказаних у квитанціях.

Проте, як встановив суд, жодних квитанцій щодо реєстрації 15.01.2019 ПН № 38 від 27.12.2018 позивач не отримував, про причини неприйняття контролюючий орган позивача не повідомив жодним чином, не надіслав ні квитанцій, ні відповідних рішень. Тобто ПН не була зареєстрована, у визначений ПК України строк саме з вини контролюючого органу.

Таким чином, у зв`язку з неодержанням від контролюючого органу жодних повідомлень та тим, що ПН залишалась незареєстрованою, позивач вимушено подав ПН № 38 від 27.12.2019 повторно на реєстрацію 26.03.2019, яка цього ж дня зареєстрована в ЄРПН згідно квитанції (а.с. 81).

Окрім того, суд бере до уваги висновок експерта від 16.12.2019 за № 2066/19-28 (а.с. 82 - 84), згідно якого експерт Кікерчук Р.Л. дав відповідь на поставлене перед ним питання, а саме: якою датою та о котрій годині в січні 2019 року з електронного кабінету платника податків ТОВ Клімат Стандарт Плюс відправлялись ПН № 34 від 27.12.2018 та № 38 від 27.12.2018 на реєстрацію до шлюзу ДФС?

Так, згідно із висновком від 16.12.2019 за № 2066/19-28, у персональному кабінеті користувача ТОВ Клімат Стандарт Плюс присутні документ з датою відправлення 15.01.2019 о 19:36, в якому є дані про ПН № 38 від 27.12.2018 та документ з датою відправлення 15.01.2019 о 19:42, в якому є дані про ПН № 34 від 27.12.2018 (а.с. 84).

Суд також звертає увагу на те, що згідно змісту оголошення, розміщеного на офіційному сайті Державної фіскальної служби України, роздруківка якого є в матеріалах справи, 15.01.2019 у фіскальній службі попередили, що через перенавантаження серверу ДФС та необхідність своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків коригування, запити щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних обробляються із затримкою в часі (а.с. 33).

За таких обставин, позивач, надіславши 15.01.2019 в проміжок часу з 19:36 по 19:42, тобто в межах операційного дня, своєчасно виконав свої зобов`язання, передбачені податковим законодавством з реєстрації ПН від 27.12.2018 за №№ 34, 38 в ЄРПН.

Разом з тим, встановлено, що до кінця операційного дня 15.01.2019 квитанції про прийняття або неприйняття цих ПН підприємству не надходили.

З огляду на зазначені обставини, з урахуванням правових наслідків, передбачених пунктом 201.10 ПК України, суд дійшов висновку, що ці ПН вважаються зареєстрованими в ЄРПН в день їх надіслання, а саме - 15.01.2019.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 806/832/17, від 27 березня 2018 року у справі № 825/2411/16, від 26 червня 2018 року у справі № 806/2219/16, від 22 листопада 2018 у справі № 813/815/18, від 26 листопада 2018 року у справі № 813/815/18 та враховуються судом при вирішення даного спору відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Тому, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутнє порушення позивачем строків реєстрації цих ПН, через що немає підстав для застосування у зв`язку з цим штрафних санкцій.

Крім того, колегія суддів зауважує, що всупереч приписам частини другої статті 77 КАС України відповідач не спростував належними доказами відправки ПН до ЄРПН.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року в адміністративній справі № 300/2034/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді Н. В. Ільчишин Т. І. Шинкар Постанова складена у повному обсязі 10 червня 2020 року.